«Найбільше дякую за те, що не задають питань», - новий старий ректор Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки

Колектив Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки визначився із новим ректором. 

Новим старим ректором СНУ ім. Лесі Українки обрали Ігоря Коцана. У голосуванні взяли участь близько 800 делегатів. Самі ж вибори відбулись за ідентичним сценарієм як і у рівненському «воднику».

Тема виборів нового ректора уже тривалий час обговорювалась і у місцевих медіа, і у колах працівників вишу. На цю посаду сватали і волинського губернатора Бориса Клімчука, і навіть голову Наглядової ради університету та народного депутата Ігоря Палицю не соромились чи то підвищити, чи то понизити на посаді.

Конференція, під час якої й мали обрати нового ректора, відбулась у приміщенні історичного факультету СНУ ім. Лесі Українки.

Навіть при своїх масштабах актовий зал історичного факультету не був у змозі вмістити усіх делегатів конференції, кількість яких, за словами в. о. ректора Ігоря Коцана, цього року була більше ніж будь-коли. Тому розширити кількість сидячих місць взялись штучно: вздовж трьох секторів виставили додаткові ряди стільців.

Згідно регламенту, участь у виборах ректора та конференції мали взяти по кілька представників від кожної кафедри університету. Окрім того, кожен факультет делегував кількох представників студентського колективу, які також мали право голосу.

Реєстрація делегатів проходила у холі другого поверху. Потурбувались організатори й про те, щоби відвідувачі мали змогу перекусити перед початком дійства. У залі ж тим часом «крутили» ролик про університет та єдиного кандидата у ректори.

Після 15-ї години в актовий зал увійшов виконуючий обов’язки ректора університету та оголосив про те, що за попередніми даними більшість делегатів уже зареєструвалась. Було вирішено розпочати засідання.

Одразу ж одноголосно обрали голову конференції та запросили президію. Усі розсілись у свої м’які місця. Місце у центрі зайняв голова Наглядової ради університету Ігор Палиця. Зліва від нього помітно нервував виконуючий обов’язки ректора Ігор Коцан.

По праву руку від Ігоря Палиці своє місце зайняв міський голова Микола Романюк. Також до президії увійшли заступник голови Волинської ОДА Олександр Курилюк, перший заступник міського голови Святослав Кравчук, представник міністерства Олександр Царенко, голова профкому працівників університету Володимир Кравчук та начальник Управління освіти і науки Волинської ОДА Олександр Хомич.

Далі усі одноголосно пообирали лічильну комісію, мандатну комісію, редакційну комісію, секретаріат. Після цього у залі повисла пауза, оскільки мандатна комісія ще не підрахувала кількість зареєстрованих делегатів.

Згодом на сцені таки з’явився голова мандатної комісії і оголосив, що на конференцію прибув 791 делегат із 817 обраних – явка більше 96 відсотків.

У зв’язку із перейменуванням університету на порядок денний винесли цілий ряд питань.

Перше із завдань було затвердити новий статут Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. Про зміни до попереднього статуту доповіла проректор із навчально-виховної роботи університету Ірина Констанкевич.

Основні зміни стосувались перейменування університету і подальшої паперової тяганини із цим. Зокрема, затвердили назву університету англійською мовою – Lesya Ukrainka Eastern European National University – та українську абревіатуру – СНУ ім. Лесі Українки.

Протягом усієї доповіді Ірини Констанкевич мікрофон вперто не хотів сприймати голос проректора, тому звук періодично зникав і в один момент обірвався повністю. Проте, оперативно спрацював персонал і доповідачу мікрофон швидко замінили.

Після того, як прийняли нову редакцію статуту університету, оновили колективний договір, справа дійшла й до основного питання конференції трудового колективу – обрання ректора. Представник міністерства зачитав біографію єдиного кандидата Ігоря Коцана.

Після представника міністерства Олександра Царенка слово взяв єдиний кандидат та виконуючий обов’язки ректора СНУ ім. Лесі Українки Ігор Коцан, який помітно нервував і періодично перешіптувався то з Ігорем Палицею, то з Миколою Романюком у кріслі президії. Делегати конференції терпляче вислухали більш ніж 25-хвилинну доповідь кандидата.

Ігор Коцан розповів про здобутки університету за останні 7 років, серед яких реконструкція спортивно-оздоровчого табору «Гарт», відкриття Інституту Польщі, відкриття центру Європейського союзу, Центру кар’єри, студентської поліклініки, науково-дослідного інституту Лесі Українки, музею Лесі Українки, відкриття низки нових спеціальностей, отримання земельної ділянки площею 8 гектарів для будівництва студентського містечка та інші.

Нагадаємо, що вперше Ігоря Коцана обрали ректором тоді ще Волинського державного університету у 2005 році. Тоді у виборах взяли участь 8 кандидатів. За Ігоря Коцана віддали у 2005 році 369 голосів.

Із основних завдань на наступних 7 років Ігор Коцан назвав будівництво студентського містечка, створення лабораторій на факультетах, формування ефективного університетського інноваційного центру, забезпечення продажу об’єктів інтелектуальної власності, відкриття ряду нових напрямів навчання.

Також кандидат обіцяє функціонування в університеті найсучасніших в світі наукових лабораторій для яких створять відповідну інфраструктуру.

- Є питання? Немає? Я всім дякую за те, що задають питання, а більше дякую за те, що не задають питань, - підбив підсумок свого виступу кандидат на посаду ректора.

На завершення своєрідної перевиборчої агітації виступило троє делегатів, які схвально відгукнулись у бік кандидата Ігоря Коцана.

Зрештою, голова конференції повідомив, що хтось смс-повідомленням прислав йому пропозицію припинити обговорення, адже «сенсу немає агітувати за ректора, ми й так його знаємо». Чи то поагітувати за в. о. ректора, чи то сказати кілька критичних фраз до виступу записалося аж 9 осіб.

За регламентом кожен з них міг отримати до 5 хвилин для висловлення своєї думки. Схоже, що їхні виступи не були погоджені напередодні конференції. Голова профкому запитав делегатів, чи хтось наполягає на виступі, а оскільки таких не знайшлось, запросив до завершальних слів міського голову та заступника Волинської ОДА.

Згодом всі вирушили до холу, аби висловити своє ставлення до єдиного кандидата методом таємного голосування.

Кожен із делегатів підходив до столів реєстрації, отримував бюлетень в якому був зазначений кандидат, короткі відомості про нього і варіанти для голосування: «за» і «проти». Для голосування у холі встановили 6 кабінок. Неподалік розмістили і урну – немов на справжніх виборах.

На проведення голосування виділили більше години, проте це не запобігло чималій штовханині у приміщенні холу другого поверху історичного факультету. Усі кудись поспішали. Тим часом єдиний кандидат все ще нервував, блукаючи коридорами факультету.

О 18.15 делегати уже в значно меншій кількості знову зібралися в актовому залі історичного факультету аби дізнатись результати волевиявлення.

У президії залишились лише кандидат, представник міністерства та голова конференції. Решта членів президії з якихось причин не залишились дізнатись офіційні результати голосування, як то кажуть, з перших уст й привітати нового ректора: чи то настільки упевнені були в перемозі Ігоря Коцана, чи то результати знали заздалегідь…

Тим часом за трибуною з’явився голова лічильної комісії і зачитав протокол: 776 бюлетенів видано для голосування; при розкритті скриньки виявилось 771 бюлетень; з них визнали недійсними 4 бюлетені; проголосували «за» 703 делегати; «проти» - 64. Як вдалось з’ясувати пізніше, 5 бюлетенів просто не потрапили у скриньку для голосування через велику штовханину.

Насправді ж результати таємного голосування трудового колективу ще не є підставою для призначення кандидата на посаду ректора на наступних 7 років. Остаточне рішення приймає керівництво Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Тож, залишається й справді, як каже Ігор Коцан, найбільше дякувати за те, що не задають питань.

Одразу ж після оголошення результатів голосування уся президія спустилась у підвал історичного факультету, де розміщується кафе-клуб. Мабуть, розробляти нові концепції розвитку університету.