БЛОГИ  »  Ілля Єременко

Гостросюжетна аналітика

31.01.2013, 00:00      Ілля Єременко      Переглядів: 1347

Ці вихідні я провів в Києві на воркшопі з розвитку потенціалу молодих дослідників. Захід був організований за проектом UNITER, а тренерами був голова та двоє аналітиків з ESI (European Stability Initiative).

Сам воркшоп був присвячений порівну написанню цікавих досліджень та їх просуванню. Хочу з вами поділитися набутим досвідом.

Якось у 1998 році в кафе у Косово зібрались експерти і вирішили заснувати організацію з принципово новим підходом до звітів, так і виникла ESI. Зараз це потужний think-tank (експертно-аналітична ГО) з філіалами у декількох країнах і купою зв’язків. До їх думки дослухаються у всіх європейських інституціях, вони консультують уряди інших країн. Все тому, що їх дослідження схожі на детективний сюжет, але кожне твердження, кожен висновок мають під собою сотні годин роботи і десятки інтерв’ю. Що б переконатись почитайте будь-який зі звітів ESI (тільки англійською мовою).

Можливо, пропоновану методику і не можна безпосередньо застосувати до будь-якого дослідження, але висновки з неї будуть корисні усім. Отже по пунктах:

  1. Зовнішній вигляд. Починаючи роботу над будь-яким дослідженням варто побачити як об’єкт дослідження виглядає «в натурі». Простіше кажучи – поїхати і уважно роздивитися те, про що писатимете. Якщо це завод – поїдьте і попросіться на екскурсію. А потім побачене викладіть на папері, дайте читачу відчути атмосферу місця, про яке пишете. Крім того, візуальний огляд об’єкт дослідження допоможе краще зрозуміти його суть.
  2. Сюжетні повороти. На воркшопі прозвучала фраза «Продумайте ваше дослідження як сценарій фільму», на мою думку це дуже влучно. Такі повороти підтримують зацікавленість. З іншої сторони, таким поворотом може бути і переломний момент в історії того, про що ви пишете. Використовуйте це що б якнайкраще описати історію.
  3. Zoom-in / zoom-out. Наближайте і віддаляйте фокус опису подій. Тобто пишучи про країну можна спочатку наблизитись і описати історію однієї людини, а потім раптом віддалити погляд до опису ситуації у цілому регіоні. Дуже тісно переплітається з наступним принципом.
  4. Зразок. Опис глобальних речей за допомогою маленьких і конкретних прикладів. Приклади мають бути максимально прості і зрозумілі. Наприклад економічну кризу 90х через історію одного з радянських заводів.
  5. Цитати. ESI взагалі роблять великий акцент на проведення інтерв’ю – це дозволяє найбільш повно зрозуміти «суть питання». Таким чином набирається чимало цитат, але вибрати потрібну лише самі яскраві. Остерігайтесь перевантаження тексту цитатами, це рідко йде на користь.
  6. Дати. Визначення ключових дат в історії об’єкту і обов’язкове пояснення чому саме ці дати були взяті. Для України це можуть бути 1991, 2004, 2008 роки, наприклад. Дати можна підкріплювати статистикою за ці роки.
  7. Порівняння мають бути доступні і зрозумілі. Наведу той же приклад, який чув на семінарі: «не можна порівнювати виробництво iPhone і виробництво цукру, бо це одразу заплутано і не зрозуміло, навіть якщо тут можна знайти спільні риси. Можна порівнювати два села на відстані 10 кілометрів одне від одного,  але розвиваються по різному».
  8. Портрети. Як у будь-якого сюжету, в дослідженні також мають бути герої, характери, за якими цікаво спостерігати.
  9. Загадки. Наявність парадоксів, особливо на початку дослідження, слугуватиме гарною мотивацією його дочитати. Це може бути навіть «зав’язкою» сюжету. Наприклад: розвиток меблевої галузі в місцевості, де немає лісу.

По пунктах це все, тепер наведу ще й свої загальні нотатки.

Дослідження ніби збирається по цеглинках, як конструктор. Кожне слово – це цеглинка, створена на основі зібраних докупи фактів. Пишеться не все одразу і підряд, а складається поступово.

Можна використовувати напруження, конфлікт і його розв’язку, як в будь-якому сценарії.

Починати текст добре з «ударних фактів», «кричущих» цифр та порівнянь.

Не треба боятися переписувати декілька разів те, що вже було написано, не шкодуйте своєї праці, ви будете нагороджені в кінці роботи.

Використання промовистих заголовків, але тільки якщо те, що йде за ними, не гірше ніж сам заголовок. Наприклад нещодавно ESI опублікували звіт «Caviar diplomacy» (дослівно – ікорна дипломатія), про те як Азербайджан підкупає чиновників Ради Європи. Або «Islamic Calvinists» (кальвінізм – течія протестантизму), звіт присвячений Туреччині, але не релігії, а економіці.

А саме головне, що для себе зрозумів я з цього семінару, так це те що краще написати 1 сторінку, але «вибухового» тексту, ніж двохтомну книгу, яку ніхто не прочитає. Тож буду вчитись.


КОМЕНТАРІ

Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту з конкретними зауваженнями і коментарі будуть адміністровані. Разом з тим нагадуємо, що згідно із українським законодавством, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за оціночні судження.

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором

03.02.2013, 13:25 46.211.58.*** Ілля
дякую )\n
03.02.2013, 12:01 95.135.97.*** Микола
Мені дуже сподобався алгоритм роботи. Це близько до нашої діяльності. Ілля молодець.

координатор програм енергозбереження громадської організації Екоклуб

Розслідування

Рівненщина

Волинь

Консультації

в Україні та світі

вгору