БЛОГИ

Вони точно не люди і для багатьох нелюди. Вони точно роботи, яким не потрібно спати, які точно комусь належать і на когось працюють, при чому, коли п`ють з кимось каву, то теж на когось працюють і щось замишляють.

Велика біда нашого, перевантаженого інформацією суспільства – це відсутність елементарної медіаграмотності.

Мовні квоти – це прекрасно. Правильно. І не бійтесь, дорогі російськомовні браття «стерпится-слюбится».

Я бачила як помирала від раку моя Бабуся. Я пам`ятаю, скільки для мами і тітки тоді важило бодай одне добре слово лікаря. Я ніколи не забуду Бабусиних слів:

Хотіла показати іноземцям Рівне. Ну, ви уявили складність завдання. Думала дійти до органного залу, інсталяцію в пам`ять про Небесну сотню показати, спуститись до річки, пройти повз стадіон і вийти на Лебединку. Але це не місто – це все суцільний базар.

Такими перейменуваннями Тарас Максименко лише дратує людей, налаштовуючи проти необхідного процесу декомунізації.

Ми поступово грязнемо в болоті яскравих, кічових, еклектичних, де гівняне змішується з базарним, вивісок, зливаємося весняним одягом з рекламою секондів, проводжаємо очима красиві автівки, ковтаємо один за другим тендери, вилазимо з снігу в лютому, щоб поплавати в травневих зливах, розважаємося бабою в кокошнику, яка закинувши ногу на ногу, не встаючи з стільця кладе на лопатки людей, які «імєют чєсть» і почасти імєют нас з вами, бо коли знімають форму, то створюють кооперативи, віджимаючи землю під нашими будинками. Того непотребу так багато, що звикаємо в ньому жити. І це страшно.

 1 2 » 

Журналістка

Розслідування

Рівненщина

Волинь

Консультації

в Україні та світі

вгору