БЛОГИ  »  Богдана Стельмах

Старт парламентських виборів і волинські медіа

13.10.2014, 14:59      Богдана Стельмах      Переглядів: 1602

Днями одна знайома журналістка (прізвище не важливо, бо сказане – в багатьох на устах) в авторській колонці написала: «Дивлюся на навколишній світ і не можу зрозуміти, що відбувається у країні? Чи це таке торжество демократії, що всі, кому не ліньки, подалися на вибори? (…) Чи все таки правду говорить Святе Письмо про вимиту свиню, яка щоразу повертається в своє улюблене болото? Інакше як оцінити те, що лише за місяць виборчої кампанії в оновленій нібито державі ми одним стрибком повернулися у часи Януковича, коли все купувалося і всі з усіма сварилися?»

Брати участь у виборах – право кожного, якщо інше не передбачено законом. А от що агітаційні методи не зазнали жодних змін – факт, докази якому чи не на кожному кроці.

Обман через медіа

Засоби масової інформації – один із найбільш впливових інструментів на свідомість виборця. Саме тому з початком виборчого періоду шпальти газет, сторінки інтернет-видань і теле- та радіоефіри переповнені політичною рекламою. Відбувається взаємовигідний процес: медіа отримує гроші, а кандидат «приходить» до виборця.

Проте не завжди виборець знає, що той чи інший матеріал – то політична реклама, адже часто вона замаскована під актуальне інтерв’ю, проблему, тему дня або чергове ноу-хау. Безперечно, в цьому – журналістська майстерність, але водночас – це ніщо інше, як обман, або ж, як прийнято говорити в медіа-середовищі, – «джинса», медіа-корупція. І гравців на полі замовних матеріалів – два: політик/партія і журналіст/медіа.

У результаті моніторингу чотирьох найвідвідуваніших і найтиражніших інтернет- і друкованих волинських медіа (радіо і телебачення не підлягало аналізу) в період з 1 по 12 жовтня виявлено, що найпоширенішим маніпулятивним прийомом є неналежне маркування матеріалів або повна його відсутність. Мова йде про умовні позначки – зірочки (*) – біля заголовків, які схожі на макові зернята і які часто можна сплутати зі смітинкою при друці, та пояснення цих позначок (що матеріали друкуються на правах реклами) дуже дрібним шрифтом і в таких місцях газети, які важко знайти.

Така подача реклами (в даному випадку політичної, однак це стосується й економічної) є порушенням стандартів журналістики і прав громадян, оскільки, згідно ЗУ «Про рекламу» , «інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою «Реклама» чи «На правах реклами» (Ст.9, п.3). А п.5 цієї ж статті чітко вказує, що «прихована реклама забороняється».

Однак, якщо в одних медіа існує хоч якесь пояснення зірочкам(а вище ми вже з’ясували, що це – «неналежно маркована реклама»), то в інших – жодного, і читач мусить сам здогадатися, що видання має на увазі. Ще важча загадка для нього – відсутність будь-якого маркування і розміщення матеріалів під різноманітними рубриками, які не вказують не лише на рекламність поданої інформації, а загалом є підміною понять. Наприклад, журналіст бере інтерв’ю в кандидата і пише про нього лайф-сторі, приводом для чого є нібито річниця сім’ї ген аж у листопаді. Запитання: це настільки важлива інформація для читача? чому в жовтні пишемо про листопадову подію? Відповідь очевидна – матеріал замовний і замаскований під історію життя, яку виборці з легкістю прочитають (на відміну від офіційної інформації про зустрічі й обіцянки).

Єдиним медіа, яке маркує політичну рекламу згідно чинного законодавства, є Інтернет-видання «ВолиньPost»: окрім згадуваних уже зірочок під майже кожним матеріалом рекламного характеру вказано рубрику «Політична реклама».

Хто найбільше «піариться» у волинських медіа

Лідерами політичної реклами (і маркованої, і не маркованої) стали Ірина Констанкевич і Благодійний фонд «Фонд Ігоря Палиці «Новий Луцьк», який вона очолює (мова йшла про зустрічі зі студентами, ветеранами, лікарями, тощо), а також нардепи Сергій Мартиняк, Степан Івахів та Ігор Єремєєв, які допомагають громаді й АТО. Недалеко від них за кількістю публікацій – заступник голови Волинської облради Ігор Гузь і фінансист Роман Іванюк.

У висвітленні діяльності кандидатів у депутати знову ж відбувається підміна понять. Зокрема, зустрічі Ігоря Гузя із громадянами з його виборчого округу подані не як зустрічі кандидата, а як посадової особи. В цьому випадку цікаво знати: чи це «джинса» від медіа, чи Ігор Гузь маніпулює громадою? Така ж історія і з перепливанням озера – знову той самий виборчий округ, але не як депутат, а як заступник голови обласної ради (мабуть, то входить у посадові обов’язки).

І кілька слів про свободу слова

На щастя, ані журналісти, ані медіа загалом не зазнали перешкоджань своїй професійній діяльності. Щоправда, днями наробила переполоху інформація про побиття оператора «Нововолинського ТТІ» і відкриття кримінальної справи, розміщена на сайті УМВС у Волинській області. Проте, як з’ясувалося, зазначене «медіа» – телекомунікаційна компанія, яка надає широкий спектр інтернет- і ТВ послуг , – належить кандидату в народні депутати Вікторові Яремі. Оператор (чит. – людина з камерою) поїхав з кандидатом у Любомльський район знімати його агіткампанію. Швидше всього, хтось із невдоволених на нього і напав. Порозмовляти з директором компанії не вдалося, бо він був відсутній, а адміністратор відмовився надавати детальнішу інформацію, оскільки він «не знає, з ким розмовляє» і не може перевірити достовірність даних про особу на тому кінці дроту.

Мені особисто не дивно, що кожні вибори у видань, громадських організацій і політичних партій з’являється чимало «журналістів» і «операторів», а матеріали мають відверто замовне забарвлення. Проте незрозумілим лишається одне: заради чого була Революція гідності і є смерті на Сході України?

P.S.: Не кожен матеріал на виборчу тематику є «джинсою». Аби відрізнити його від замовного матеріалу, варто проаналізувати, наскільки інформація актуальна і необхідна для громадян, чи вона збалансована (подано кілька точок зору на проблему), чи є подібні матеріали в інших виданнях, тощо. Ознайомитися з усіма критеріями моніторингу можна на сайті Інституту масової інформації.

ТАКОЖ ДИВІТЬСЯ:

КОМЕНТАРІ

Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту з конкретними зауваженнями і коментарі будуть адміністровані. Разом з тим нагадуємо, що згідно із українським законодавством, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за оціночні судження.

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором

Координаторка Волинського прес-клубу, представниця ІМІ у Волинській областi, громадська активістка

Розслідування

Рівненщина

Волинь

Консультації

в Україні та світі

вгору