БЛОГИ  »  Богдана Стельмах

Медіарік на Волині: політичні впливи, перешкоджання й позитивні звершення

26.12.2016, 16:16      Богдана Стельмах      Переглядів: 797
Озираючись на рік, що минає, можемо говорити про кілька тенденцій і фактів, які стали визначальними в діяльності волинських журналістів і медіа загалом. З одного боку, частина із них має негативне забарвлення, зумовлене впливом власника на діяльність видання та неповагою владних органів до роботи журналістів. З іншого, маємо сплеск журналістської солідарності та активності у захисті своїх професійних прав.
 
Відповідальність перед читачем
 
За результатами моніторингу дотримання професійних стандартів журналістики регіональними онлайн-медіа, який проводила команда Інституту масової інформації, Луцьк – одне з небагатьох міст, у яких журналісти подають інформацію достовірно та не додають власних коментарів. Читач має сприймати фактаж і вже сам робити певні висновки. Щоправда, новинам часто бракує балансу думок і точок зору і це – одне з найвразливіших місць інтернет-журналістики. Упродовж багатьох років триває змагання, хто швидше поставить інформацію про подію. Проте це абсолютно не цікавить читача: йому важливо дізнатися про цю подію якомога більше, а не «стрибати» із сайту на сайт у пошуках відповідей на все нові питання. Так формується своя постійна аудиторія і, зрештою, справжній рейтинг видання. Схоже, окремі онлайн-медіа це зрозуміли, тож із часом на Волині варто очікувати якісно нового рівня інтернет-журналістики.
 
Вірити в це хочеться ще й тому, що у волинських онлайн- і друкованих медіа – один із найнижчих рівнів «джинси» серед 10 регіонів України. Можливо, це значною мірою пов’язано із відсутністю виборчих перегонів, однак навіть поодинокі матеріали на політичну тематику, та й комерційні теж, видання намагаються належним чином маркувати. Хоча, на превеликий жаль, газета «Вісник і К» продовжує публікувати замовні матеріали «під прикриттям» тематичних рубрик на зразок «Актуально», «Точка зору», «Обіцяли - зробили» тощо, а газета «Волинь-нова» неналежно маркувати майже невидимою «зірочкою». Інформаційне агентство «Волинські новини», по суті, є рупором свого власника Ігоря Палиці, створених ним фонду «Тільки разом» і Громадського формування «Варта порядку», та партії «УКРОП», яку він очолює на обласному рівні. І тут би взяти виданню і вказати власника – це було би чесно перед читачем. І хоча, згідно рейтингу медіапрозорості, проведеного ІМІ в 10 регіонах, луцькі медіа є найвідкритішими до своєї аудиторії, брак інформації про власників є одним з інструментів маніпуляції.
 
Це, а також готовність продукувати й розміщувати немарковані замовні матеріали є основною причиною недовіри суспільства до медіа, відсутності поваги його інституцій і їх представників до журналістики загалом. Як наслідок – журналісти часто не можуть отримати запитуваної інформації, їх змушують знімати матеріали із сайтів і фізично перешкоджають здійснювати професійну діяльність.
 
Дотримання прав журналістів
 
Упродовж 2016 року на Волині відбулося більше десятка випадків порушень професійних прав журналістів.
Особливо «врожайним» виявився квітень: того місяця журналістам у їх діяльності перешкоджали аж 5 разів. Наприклад, працівники Волинської митниці ДФС не пускали їх у приміщення, де вони хотіли зустрітися з в.о. начальника Олександром Шавлаком, змушуючи чекати на пункті пропуску. При цьому представникам «Варти порядку» й «УКРОПу» не чинилося жодних перешкод.
 
У сервісній зоні міжнародного пункту пропуску «Устилуг-Зосін» прикордонники заборонили фотофіксацію черги автомобілів журналістові інтернет-видання «Місто вечірнє» Олексієві Біянову, мотивуючи тим, що це – режимний об’єкт. Журналіста відпустили лише тоді, кули він видалив зроблені ним фото. Насправді, як стверджує медіа-юрист Інституту масової інформації Максим Ратушний, в українському законодавстві немає такого терміну як «режимний об’єкт», тож усі вимоги прикордонників були незаконними.
 
Тричі журналістам під час здійснення ними професійної діяльності перешкоджав суд. Зокрема, Волинський окружний адміністративний суд в одному випадку заборонив журналістці «Громадського радіо» Аріні Крапці здійснювати аудіозапис та фотозйомку засідання за позовом екс-начальника Маневицького райвідділу поліції Анатолія Близнюка щодо поновлення його на посаді. В другому випадку цей суд заборонив журналістам фото- і відеофіксацію судового засідання на портативну техніку. На суді розглядалося питання поновлення на посадах міліціонерів, що не пройшли атестації.
 
Відеозйомку судового засідання заборонив журналістам і суддя Луцького міськрайонного суду Олег Ющук. На засіданні розглядалася справа колишнього заступника начальника управління захисту економіки ДЗЕ у Рівненській області Олександра Волошина, якого звинувачували у хуліганстві.
 
Такі дії суду є грубим порушенням прав журналістів, адже, як стверджує медіа-юрист Інституту масової інформації Максим Ратушний, для аудіо фіксації дозвіл суду загалом не потрібен, а при розгляді справ про адміністративні правопорушення фото- і відеозйомка портативними засобами допускається без згоди суду.
 
«Сюрпризи» чекали журналістів і у стінах Волинської обласної ради. Зокрема, у липні на одну із сесій не могли потрапити журналістка інтернет-видання «Волинське агентство розслідувань» Василина Боруцька та головна редакторка видання «Відомості.UA» Галина Федоренко. Їм перешкоджали люди в цивільному, які належать до приватної охорони голови Волинської облради Ігоря Палиці.
 
А у вересніпредставники Громадського формування “Варта порядку” перешкоджали журналістам, коли ті хотіли потрапити до голови Волинської облради з метою дізнатися його думку про ситуацію, що склалася навколо Ківецівської районної газети «Вільним шляхом».
 
Однак на цьому історія «співпраці» влади з журналістами не обмежилася: депутат обласної ради Володимир Кучер зареєстрував проект рішення «Про порядок доступу до засідань сесії Волинської обласної ради», згідно з яким про присутність на пленарному засіданні потрібно повідомити за два робочих дні до початку сесії, подавши відповідну заяву. Не важко здогадатися, які маніпуляції в такому випадку будуть можливі. Проте, навіть якщо припустити, що їх не буде, жоден орган місцевого самоврядування не може проводити закритих засідань і присутнім на них має право бути кожен громадянин України, не кажучи вже про журналістів, котрі здійснюють свою професійну діяльність, яка не може бути обмеженою відсутністю акредитації.
 
А вже в листопаді журналістів і громадськість не пропускали на засідання контрольної тимчасової комісії Волинської обласної ради, де розглядалися питання про звільнення директорки санаторію “Пролісок” Валентини Касарди.
 
Як не дивно, але перешкоджань у здійсненні своїх професійних обов’язків журналісти зазнали і від правоохоронних органів. Зокрема, під час позачергових виборів до Верховної Ради України на виборчій дільниці №070262 в с.Черче Камінь-Каширського району двоє поліцейських чинили психологічний тиск на журналіста інтернет-видання «Район.Камінь» Нестору Ліпичу і перешкоджали фотофіксації процесу голосування, незважаючи на те, що він зареєструвався на виборчій дільниці і мав при собі журналістське посвідчення.
 
У вересні журналістів не пускали на засідання постійної поліцейської кадрової комісії при ГУ Національної поліції України у Волинській області та забороняли відеозйомку. Їм повідомили, що питання кадрового призначення на засіданні комісії розглядатися не буде, тож і перебувати на ньому нема потреби.
Закритим намагалися зробити засідання цієї комісії вже у листопаді: журналістці «Громадське. Волинь» Марії Доманській намагалися заборонити відеозйомку проведення співбесіди з кандидаткою на посаду слідчої Юлією Якимлюк.
 
А вже в грудні журналістку «Громадського радіо» Ірину Мусій і журналістку «Громадського.Волинь» Марію Доманську не пустили на засідання житлової комісії при ГУНП у Волинській області.
 
Зазнали журналісти і нападів від громадян, які траплялися під час спільного з поліцейськими патрулювання міста і зйомок «Нічної варти» «Громадським.Волинь».
 
У всіх випадках журналісти зверталися в правоохоронні органи із заявами про перешкоджання професійній діяльності, у більшості випадків були відкриті кримінальні провадження, але згодом закриті у зв’язку з відсутністю ознак кримінального порушення.
 
Визначальним цей рік став і для Ківерцівської районної газети «Вільним шляхом», колектив якої висловив незгоду з діями місцевої влади, а згодом оголосив безстроковий страйк. Станом на сьогодні питання із діяльністю видання залишається невирішеним.
 
Ще один наступ на свободу слова стосувався інтернет-видання «Конкурент»: аналітичний матеріал головного редактора Андрія Лучика «Волинь ПРИВАТна» через кілька годин після його появи було знято із сайту. Пояснили це некоректним використанням терміну «націонал-соціалісти» щодо ВО «Свобода» і відсутністю підтвердження факту співпраці ВО «Свобода» з групою «Приват».
 
Великі і малі перемоги
 
У цьому морі негативу було й чимало позитивних моментів.
 
Один із найбільших – об’єднання журналістів проти проведення «Фестивалю волинської журналістики» за бюджетні кошти, яку планувала організувати обласна організація НСЖУ. Більше 50 медійників висловили свою незгоду і подали звернення на ім’я міського голови та очільника НСЖУ. А вже через кілька місяців, у вересні, група найактивніших організувала альтернативний захід – форум «Регіональні медіа: свобода, цінності, ціна», участь у якому взяли відомі журналісти України.
 
У захисті права на доступ до публічної інформації головний редактор ділового інтернет-видання «Конкурент» Андрій Лучик виграв суд у Головного територіального управління юстиції у Волинській області, яке відмовило йому в інформації про те, кому були передані конфісковані виконавчою службою матеріальні цінності.
 
Передноворічним подарунком для незрячих і слабозорих стала поява першого числа газети «Сім’я і дім», надрукованого шрифтом Брайля. В Україні – це перше таке періодичне видання.
 
Тож у прийдешньому році хочу побажати колегам сміливості, ще більшої солідарності у захисті журналістських прав, чесності перед собою і своєю аудиторією, професійних новин і позитивних змін.
 

Зображення – із сайту vivimedia.eu 


КОМЕНТАРІ

Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту з конкретними зауваженнями і коментарі будуть адміністровані. Разом з тим нагадуємо, що згідно із українським законодавством, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за оціночні судження.

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором

Координаторка Волинського прес-клубу, представниця ІМІ у Волинській областi, громадська активістка

Розслідування

Рівненщина

Волинь

Консультації

в Україні та світі

вгору