БЛОГИ  »  Лідія Рибенко

Чому рівненські зупинки програють чиказьким

19.04.2017, 19:48      Лідія Рибенко      Переглядів: 462

Чикаго, яке в моїй уяві було містом хмарочосів, насправді упереваж одно- двоповерхове (як і вся Америка). А хмарочоси скупчено в одному місці над озером Мічиган – у Даун-Тауні. Фото з архіву «Четвертої влади»

Чикаго (продовження – початок тут)

Громадський транспорт – це ще й зупинки. І ось тут хочеться детальніше... зупинитися.

Власне, це тема, яка давно мене мучить. І навіть шкодувала, що більше не працюю в газеті і не можу зробити журналістське розслідування стосовно того, хто встановлює зупинки в місті і чим керується при цьому.

У Рівному, наприклад. Бо самотужки не можу знайти пояснення тому, чому після майдану Незалежності наступна тролейбусна зупинка – аж на базарі. Або чому на автовокзалі людей висаджують за півкілометра до власне автовокзалу, і обтяжені важезними ношами потенційні пасажири далеких рейсів змушені тягтися практично ще одну зупинку (до речі, раніше ж було ближче)?

Ну, а перенесення зупинки біля міської лікарні було для мене особливо відчутним, коли довелося добиратися до цілителів на милицях (ногу поламала); з тих пір не можу байдуже спостерігати, як скалічені або просто старі хворі пацієнти долають таку довгу для них відстань...

І вже зовсім добило, коли в моєму Басовому Куті заборонили зупинятися біля магазину на Розвилці, де зупинка була відтоді, як почали ходити перші автобуси-коробочки, а перенесли ледь не до «чигунки», залізниці цебто...

А може, таки є якісь норми, якісь правила, яких мусово дотримуватися, думалося мені...

І от коли опинилася в Чикаго, переконалася, що так, при визначенні зупинок справді керуються, тільки у нас -- невідомо (для пересічного обивателя) чим, в Америці -- інтересами громадян.

Бо в Чикаго в людних місцях зупинки встановлені дуже густо, а там, де рух менший – відповідно рідше. (До речі, турнікетів не бачила). На такому відрізку в центрі Рівного, як згадуваний майдан Незалежності – базар, американці зробили б мінімум п’ять зупинок. Можу про це відповідально стверджувати, позаяк попоїздила багато, в різні частини міста. Хоча, звісно, такий велетенський мегаполіс весь об’їздити практично нереально, хіба маючи купу часу і задавшись такою метою.

Наскільки він великий, можна судити лише з літака, коли він іде на посадку – здається, кінця-краю немає міським кварталам, що пропливають внизу. Ще там, у повітрі, коли вперше прилетіла сюди, зробила для себе відкриття – виявляється, Чикаго, яке в моїй уяві було містом хмарочосів, насправді упереваж одно- двоповерхове (як і вся Америка). А хмарочоси скупчено в одному місці над озером Мічиган – у Даун-Тауні. Це центр міста, його ділова і презентабельна частина, тут офіси, готелі, театри, музеї, атракціони, тут рояться туристи і споглядають з набережної велетенське озеро, яке сприймається як море, бо протилежного берега не видно.

Коли потрапляєш у Даун-Таун, стискається серце: згадуєш свою спотворену «свічками» столицю і розумієш різницю між тим, коли просто «нашпиговують» двори висотками задля збагачення без огляду на існуючу забудову, і коли за всіма правилами містобудування та архітектури зводять нові квартали, причому кожна з будівель має свою "родзинку". Однією з таких є велетень, на якому велетенськими ж літерами витатуювано «Трамп». Особливо вражають хмарочоси-хмародряпи вночі: це якась ілюмінована безліччю вогнів феєрія. Що цікаво - між ними вчувається простір, який "дихає".

Головна вулиця Чикаго, яка й веде до Даун-Тауна, так і називається – Чикаго, і коли ви їдете нею, на значному відрізку безпосередньо перед Даун-Тауном вас супроводжують вивішені на стовпах прапорці з написом «Українська околиця» та нашою символікою, а також синьо-жовті прапори на багатьох будівлях. Це найбільше компактне поселення українців у Чикаго.

Про це – буде далі.


КОМЕНТАРІ

Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту з конкретними зауваженнями і коментарі будуть адміністровані. Разом з тим нагадуємо, що згідно із українським законодавством, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за оціночні судження.

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором

письменниця

Розслідування

Рівненщина

Волинь

Консультації

в Україні та світі

вгору