БЛОГИ  »  Юлія Смаль

Залишати дитину на розтерзання дорослому – неправильно: про мамські сварки

25.04.2017, 15:18      Юлія Смаль      Переглядів: 1869

Що таке «кам`яна стіна» мої діти знають достеменно

З історії моїх притрушено-мамських сварок. Просто, згадати, згадаю не все, те, що найбільше пам`ятаю.

Одного разу, ще коли Марко з Оленкою ходили в садок, моя мама засікла, що через повільність в діях і деяку незграбність, вихователька шарпає і штовхає Марка. Вихователька не побачила, що мама зайшла в групу і, вдягаючи Марка, швиргонула його на лавку за те, що той дуже повільно одягається чи взувається, попередньо тіпнувши ним. Мама тільки сказала, шо скаже мені.

На наступний день вихователька писала пояснюючу на ім`я директора. Я дуже рідко, насправді, підвищую голос на сторонніх людей, кричу, доводжу, зате іду одразу до керівника - будь-де, чи це прибиральник в метро, який мене оббив ганчіркою, чи це вихователь в дитсадку. Досвід показує, що спроби мирно пояснити свою точку зору, приводять до повторення інциденту. Зате те, що я одразу вирішую питання з керівництвом - це зле для для конкретного вчителя, але добре для мене. Сильно економить нерви. Буває, правда, якщо людина мені подобається, я можу спробувати вирішити питання прямо з нею.

Мені зовсім не соромно скаржитися і писати скарги в відповідні книги, інстанції.

Колись в школі вчитель дочепився до Марка за сережку, мовляв, у тебе батьки дурники, що дозволяють хлопцю з сережкою ходити. Вибачався прилюдно, за моєї присутності.

Фраза "чи є в тебе голова" чи "ти дурний" з боку керівників секцій, якщо таке трапляється, закінчується поверненням грошей за секцію і зміну педагога.

Якщо над моєю дитиною невдало пожартував в школі вчитель - я ніколи не намагаюся довести щось безпосередньо вчителю, він бо доросла людина, яка доживши до своїх років, давно мала розібратися, що таке добре, що таке погано. Я роблю все, щоб вчитель зрозумів, що недоречні жарти з приводу країни походження, зовнішності чи будь-яких, недотичних до його предмету тем, - це погано і я цього не вітаю. При чому роблю в присутності прямого керівництва вчителя.

Якщо в мене немає можливості розібратися з людиною в правовому полі, без образ і грубої лексики, як, наприклад, з прокуроровою тещею, яка проклинає дітей перед своїми вікнами, щоб не шуміли, то я сварюся. Як торговка на базарі, як циганка. А що. Гени.

Щиро вважаю, що конфлікти з дорослими нічому не навчать моїх дітей, для рівноправного конфліктування вони нерівнозначні одиниці і залишати дитину на розтерзання дорослому, бо це чогось там в житті навчить, - неправильно.

Майже ніколи не втручаюся в конфлікти дітей з однолітками, вміти комунікувати на різних рівнях з рівнозначними одиницями - це важливе вміння.. Єдиний випадок був, коли Оленку чотири дівки з класу тримали за руки, щоб вона сфотографувалася з якимось дідом, який захотів собі кадр з лаовайкою (ніби хамити дорослому не можна). Тоді написала в групу батьків, залучила класовода і назвала всіх дітей поіменно з проханням пояснити недопустимість такої поведінки - нехай краще моя дитина буде вважатися грубіянкою, ніж плакатиме від безсилля перед чужою силою.

З самого дитинства не розуміла "шельмування" ябід, коли дитина скаржиться на булінг, на приниження з боку вчителів чи інших дорослих. Тю. Мої можуть ябідати - офіційно попередила, що я не зможу зашкодити явищу, про яке не знаю, так само, як попередила, що з їхніми однолітками не воюю.

Деякі неважливі, невизначальні конфлікти пропоную ігнорувати. Ну, бо смішно конфліктувати з двірником, який свариться на дітей просто тому, що це приносить йому задоволення.

Не кажу, що це правильно, може, це створює хибне враження загальної позитивної налаштованості до них світу, але що таке "кам`яна стіна" мої діти знають достеменно. І да. В силу загальної жорсткості мого характеру, їм теж інколи дістається, але я завжди знаходжу в собі сили вибачитися, коли неправа. А вони - визнати мою правоту, коли я маю рацію.

І до речі. Мене взагалі не торкають пояснення неадекватності вчителя (лікаря, бухгалтера і т.д.) його низькою зарплатою чи важкістю роботи. Не я цю людину відправляла в університет, не я обирала спеціальність і не я запросила на вказане місце роботи. А вже як ти все це зробив сам, будь добрий відповідати посадовій інструкції.


КОМЕНТАРІ

Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту з конкретними зауваженнями і коментарі будуть адміністровані. Разом з тим нагадуємо, що згідно із українським законодавством, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за оціночні судження.

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором

вчителька, письменниця

Розслідування

Рівненщина

Волинь

Консультації

в Україні та світі

вгору