БЛОГИ  »  Мая Голуб

Відень – місто натхнення

28.12.2016, 13:25      Мая Голуб      Переглядів: 667

Cтолиця Австрії вражає красою скульптур, будівель та фонтанів. У цьому місті з`являється бажання творити, розглядаючи неспішно велич архітектури.

У Відні раніше жив відомий композитор Вольфганг Амадей Моцарт. Тому споглядаючи на будинки з різноманітними фігурами, час від часу можуть у пам`яті грати музичні твори Моцарта.

У місті продають відомі на весь світ цукерки «Моцарт» із зображенням композитора. У цих магазинах продавці радісно зустрічають покупців. Кожному привітно говорять «Хальо!» (Привіт!). Це вітання дружнє й неофіційне, немов продавець твій давній знайомий. Сюди виникає бажання прийти ще не лише завдяки смачним цукеркам, а й привітному ставленню.

Гуляла в центрі Відня довго сама. Спочатку обійшла кругом палац Гофбург, який ще називають резиденцією імператорів Австрії. Також у будівлі знаходиться головний офіс ОБСЄ. У центрі побачила чимало карет з кіньми. Туристи часто їздять в таких каретах за певну оплату.

Палац Гофбург

Далі я випадково зайшла на вулицю з бутиками всесвітньо відомих брендів. Біля вітрин стоїть охорона – хлопці в костюмах і з раціями, як у фільмах. Спеціально не дивилась на карту в телефоні, а йшла навмання, щоб більше побачити місто. Коли підійшла до магазину «Tiffany&Сo», то пригадала фільм «Сніданок у Тіффані» з головною героїнею Одрі Хепберн. Щоправда, у мене не було в руках кави та пончиків, як у кіно, я просто дивилась на вітрину і розглядала прикраси. Також читала книгу Трумена Капоте «Breakfast at Tiffany`s». Приємно, коли фільм і книга однаково сподобались, адже зазвичай більше до вподоби книги.

Біля магазинів «Сhanell», «Burrberry» «Louis Vuitton» ходила з надією, що зустріну когось з українських політиків. Проте нікого з відомих облич тоді побачити не вдалось. Потім мій погляд зупинився біля магазину «Dolce&Gabbana». Я побачила бездомного чоловіка, який неподалік стояв і збирав гроші на прожиття. Я його не сфотографувала. В той момент вкотре задумалась про прірву між багатими і бідними.

А ще у Відні жінки асоціюються з силою. Не вірите? Пройдіться старим містом від палацу Гофбург. Спочатку мене здивували фігури жінок у будівлях, які «тримають» своїми силами стіни. Пройшлась далі, побачила не одну таку статую. Їх чимало.

У центрі Відня. Фото автора.

Біля одного з найбільших музеїв природознавства Австрії, що знаходиться неподалік Музейного кварталу, часто чула російську мову. Тут безліч туристів. Також треба бути пильним і не звертати увагу на людей, які намагаються щось подарувати. Адже потім ці люди бігтимуть за вами і вимагатимуть за це гроші. Тому з дивними людьми краще не починати розмови. Такі дії з вдало описані у книзі Роберта Чалдині «Психологія впливу».

Можливо, вас це здивує, але у Відні є пам’ятник українським козакам, розташований у парку. Туди доїхати досить просто. Наприклад, з центру міста (зупинка Sсhottentor ) їздить трамвай № 41. Далі треба вийти на зупинці Türkenschanzplatz, пройти в парк, а там побачите пам’ятник козакам.

Фото Наталі Крикун.

Також кожному туристу варто побувати у палаці неймовірної краси Шьонбрун. Парк і палац залишиться в пам`яті надовго. 

Відень – рай для бігунів. Жителі Відня дбають про здоровий спосіб життя. Коли побачила 15-го спортсмена у вечірньому парку, перестала далі рахувати. Там заняття спортом сприймають нормально, ніхто не дивиться на людей, які бігають, як на диваків. Подумки, я повернулась у Луцьк. Влітку в більшості випадків люди нормально реагують, коли я бігаю на стадіоні чи десь на вулиці. Хоча бувають і винятки. Але коли нещодавно сусід побачив, як бігла взимку, його погляд показав все, що він про мене думає. Тут заняття спортом розуміють не всі. Такі люди зазвичай починають шукати причини навіщо інші бігають. Або ж думають, що нема чим зайнятись більше, або що готуюсь до спортивних змагань.

У Відні спортсмени не бігають з електрошокерами чи зі спеціальними пристроями для відлякування собак. У них не має для цього потреби, бо бродячі пси за ними не побіжать, бо їх там немає. Бігати у Відні абсолютно безпечно. Пішохідні доріжки позначені чоловічком на асфальті, а велосипедні доріжки з м`яким покриттям.

Транспорт

У Відні їздять трамваї, автобуси, електрички і є метро (U-Bahn). Цікаво, що віденське метро досить велике, там аж 5 ліній. На перший погляд карта метро виглядає складно, але якщо добре продумати наперед маршрут, тоді все просто насправді.

Щоб легко орієнтуватись у транспорті, треба попередньо вивчити карту метро, взяти роздруковану з собою. Біля кожної зупинки громадського транспорту розміщена карта міста.

Транспорт не треба довго чекати. У Відні на табло висвічується інформація за скільки хвилин має приїхати трамвай на зупинку. Якщо показує, що за 3 хвилини приїде транспорт, то так і прибуває. Після 23 години їздить нічний транспорт. Цікаво, що двері трамвая самі не відкриються, якщо не натиснути на кнопку у дверях.

У віденському транспорті всі зупинки висвічуються на табло і оголошують німецькою мовою.

Одного разу сталась курйозна ситуація, коли їхала до палацу Гофбург. Я їхала у трамваї, що подолав приблизно половину маршруту і зупинився. Водій німецькою мовою сказав пасажирам, що далі не їде через перекриття і ремонт дороги. Тоді всі люди вийшли, але це була не та зупинка, що мені потрібна. Я не знала, як доїхати до центру. На вулиці питала людей, як доїхати до станції метро, що в центрі. Знайти правильний шлях мені допомогли двірники. Чоловіки, яким на вигляд більше 30 років перші запитали англійською, що я шукаю. Вони підказали, який автобус мені потрібен, скільки зупинок треба їхати, де вийти.

У Відні зручно розраховуватись в транспорті за проїзд. Там немає кондукторів, ніхто за проїзд грошей не передає. У трамваях (у салоні транспорту) є спеціальні автомати, куди кинувши гроші, одразу отримуєш роздрукований квиток. Головне – в автомат кидати монети, а не паперові купюри. Коли кинула 2, 50 євро в автомат, мені одразу видав 20 центів здачі, оскільки там проїзд 2, 30 євро. Цікаво, що вартість квитка на зупинках дешевша на 10 центів і можна купити білет за 2, 20 євро.

Також важливо одразу закомпостувати талон, оскільки без цього вважатиметься не дійсним. А штрафи в Австрії великі. Там можна їхати в одну сторону з одноразовим квитком у трамваї, потім у електричці, метро чи у автобусі. Але подорож цими видами транспорту не повинна перевищувати однієї години, якщо їдете з одним квитком. Деякі австрійці купують собі спеціальну картку для проїзду в транспорті.

Відень – це місто, куди хочеться повертатись знову, адже тут себе почуваєш своїм і вільним водночас, відкритим до мрій.


КОМЕНТАРІ

Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту з конкретними зауваженнями і коментарі будуть адміністровані. Разом з тим нагадуємо, що згідно із українським законодавством, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за оціночні судження.

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором

Журналістка, регіональна представниця Інституту масової інформації у Волинській області

Розслідування

Рівненщина

Волинь

Консультації

в Україні та світі

вгору