БЛОГИ  »  Мая Голуб

Реформа медицини: що варто очікувати волинянам

31.07.2017, 17:25      Мая Голуб      Переглядів: 4291

Фото з сайту tribuna.pl.ua

Проведення реформи охорони здоров’я – це не просто вимога часу, а необхідність. Про це говорять вже не перший рік, але багато що в медицині залишилось з радянських часів.

Медичну реформу можна назвати однією із найважливіших, адже від лікування залежить життя людей.

Як пише «ВолиньPost», на Волині серцево-судинні та онкологічні захворювання є основними причинами смертності населення.

13 липня цього року народні депутати України у парламенті підтримали проект пенсійної реформи, а до медицини справа так і не дійшла.

Після цього користувачі почали у соціальних мережах флешмоб «Вимагаю медреформу!». Дехто поставив на аватарку у Facebook зображення, де є слова з таким написом, інші пишуть про необхідність медреформи.

Якщо невдовзі за проведення реформи охорони здоров`я депутати проголосують у Верховній Раді, то зміни вже не за горами.

В Україні планують створення госпітальних округів. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку створення госпітальних округів» № 932, госпітальний округ — це функціональне об’єднання закладів охорони здоров’я, розміщених на відповідній території, що забезпечує надання вторинної (спеціалізованої - коли вже є захворювання, що потребує застосування спеціальних методів діагностики та лікування – авт..) медичної допомоги населенню такої території.

Однак питання щодо створення госпітальних округів на Волині стало каменем спотикання. Наразі невідомо скільки їх буде.

Волинська ОДА наполягала, що має бути три округи. Але уряд не затвердив створення трьох госпітальних округів на Волині.

Після цього Волинська ОДА скерувала до Міністерства охорони здоров’я пропозицію створити в області 8 госпітальних округів: Володимир-Волинський, Камінь-Каширський, Ковельський, Любомльський, Луцький, Маневицький, Нововолинський та Ратнівський. Однак деякі народні депутати з Волині висловлювали думку, що треба 5 округів, а не 8. Але в.о міністра охорони здоров’я Уляна Супрун казала під час візиту до Луцька, що 8 округів – це забагато.

Завдяки створенню госпітальних округів можна буде доїхати до лікарні, де якісно нададуть медичну допомогу максимум до 60 хвилин.

Які зміни можуть відбутись в медицині?

Коли створять госпітальні округи, то ніхто не зможе обмежити у виборі, де лікуватись. В планах є впровадження електронної системи обліку інформації, щоб була можливість відвідувати лікаря, не залежно від прописки.

Волиняни зможуть самі обирати собі сімейного лікаря, терапевта чи педіатра, підписуючи з ним контракт. До якого лікаря прийде пацієнтів більше, той матиме більше грошей. Лікарі зможуть зареєструватися ФОП (фізична особа підприємець). Якщо з лікарем, якого обрали спочатку буде некомфортно працювати, його можна замінити на іншого.

В рамках проведення реформи планується перехід на страхову систему фінансування охорони здоров`я.

Як пише «Українська правда», у квітні 2017 року Верховна Рада дозволила реорганізувати заклади охорони здоров`я в комунальні та некомерційні підприємства. Відповідно до закону №2309а-д встановлюється низка стимулів, в тому числі фінансових, для такої реорганізації закладів охорони здоров’я, також врегульовуються особливості укладення трудових контрактів з їх керівниками та уточнюються джерела фінансування надання медичної допомоги медзакладами.

З січня 2018 року заклади охорони здоров`я зобов`язані звітувати за зібрані благодійні внески з фізичних та юридичних осіб. Про це Уляна Супрун писала на своїй сторінці у Facebook.

У медзакладах пацієнти не повинні сплачувати додатково «зайві» платежі. Адже благодійність – це добровільна допомога закладу, а не обов’язок. У міністерстві сподіваються, що медична реформа взагалі виключить необхідність пошуку додаткових коштів лікарнями та існування фондів. Але зараз врегульовують діяльність благодійних організацій при закладах охорони здоров’я.

Уляна Супрун вважає, що потрібно створити умови, за яких фонд та лікарня будуть прозоро та публічно звітуватись про обсяги надходжень і використання благодійних пожертв. Ніхто не довіряє і не буде довіряти фонду, якщо він не буде працювати прозоро та підзвітно.

Цієї весни Волинський онкодиспансер встановив термінал для благодійних внесків. Як пише сайт Волинське агентство розслідувань, у Луцьку у рамках співпраці Волинського обласного онкологічного диспансеру та Благодійного Фонду «СТОПРАК» відтепер благодійні внески прийматимуть через термінал «ПриватБанку» на рахунки фонду.

На фото головний лікар Волинського онкологічного диспансеру Людмила Бубенова та президент благодійного фонду "СТОПРАК" Марія Адамчук. Фото з сайту Конкурент.

Медицина не лише на Волині, а й по всій території України повинна перейти на якісно новий рівень. Неодноразово в соцмережах чи по телебаченню з’являється інформація про збір коштів для пацієнтів. Так не повинно бути. Є люди, яким не вистачає грошей на ліки.

З квітня 2017 року в Україні стартувала програма «Доступні ліки», що дозволить громадянам отримувати низку препаратів безкоштовно або з невеликою доплатою. Програма діє на ліки від серцево-судинних захворювань, діабету ІІ типу та бронхіальної астми. На сайті Міністерства охорони здоров’я України можна переглянути перелік таких ліків.

Крім нестачі ліків, іноді й не вистачає донорської крові. У багатьох випадках кров змушені здавати родичі.
В рамках проведення медичної реформи має бути одна електронна база даних із донорства в Україні.

У одному з коментарів заступник міністра охорони здоров`я України Оксана Сивак розповідала, що зараз основна проблема української служби крові – відсутність єдиних стандартів дослідження крові, низький рівень інфекційної безпеки, який часто пов`язаний із поганим технічним забезпеченням.

У Польщі в містах їздять спеціальні автобуси, де можна одразу на місці здати кров, перевіривши одразу донора. На сайтах є інформація про те, де буде стояти автобус і коли. Але в Україні спершу треба медичні заклади забезпечити новішим обладнанням, а тоді вже думати про такі акції з автобусами.

Акція зі збору крові в польському місті Білосток. Фото авторки. 

Олександр Ябчанка. Фото з Facebook.

Експерт Реанімаційного пакету реформ Олександр Ябчанка розповів, що в Україні середня тривалість життя на 10 років менша, ніж в ЄС. Якщо реформа не відбудеться, то є ризик, що й надалі українці житимуть на 10 років менше.

«Українці звертаються за медичною допомогою, коли вже є проблема. Тоді про профілактику, про ранню діагностику не йдеться. А попередити проблему для організму зручніше і дешевше по грошах, ніж коли потім лікувати. В нас 80% громадян одразу звертаються з проблемою, обходячи первинну ланку», - сказав Олександр Ябчанка.

Зі слів експерта, коли з’являється проблема зі здоров’ям в людей, то починається зазвичай «аптекотерапія». Люди в аптеці питають поради, яку таблетку краще прийняти. В гіршому випадку – купують ліки, що побачили в рекламі по телевізору. Але так не повинно бути. Адже спочатку треба з’ясувати, що з людиною, а тоді вже лікувати.

На думку експерта РПР Олександра Ябчанки, щоб корупції надалі не було в лікарнях, має бути конкуренція серед лікарів та нормальна заробітна плата.

«В теперішній ситуації держава платить в середньому більше 3 тисяч гривень лікарю для того, щоб він «безоплатно» надавав медичні послуги. Лікар за три тисячі фізично вижити не може і прогодувати сім’ю. В нього тоді два варіанти: перший - лікувати й чекати поки хтось віддячить. Це як жебраком бути - хтось дасть, хтось не дасть. Другий варіант – це казати: «моя робота коштує стільки». Але тоді вже ти рекетир, що спекулює на здоров`ї», - сказав він.

Експерт Реанімаційного пакету реформ Олександр Ябчанка розповів про теперішні реалії медицини.

«Держава обіцяє громадянам державних і комунальних закладах охорони здоров’я медичну допомогу безоплатно. Коли громадянин приходить в той чи інший заклад, то він мусить у 95% медикаменти купувати за свої кошти. Крім того, є неформальні платежі, благодійні внески, подяки лікарю, скільки їх – не знає ніхто», - сказав Олександр Ябчанка.

«Україна зараз не може дозволити собі у повному обсязі безоплатну медичну допомогу. Перше, що пропонує Кабінет Міністрів – це відходити від цієї історії та не обіцяти нездійсненні речі, а перейти до конкретики – гарантованого пакету медичних послуг», - додав він.

Громадянин буде сам вирішувати, куди піти, де купити медичні послуги.

«Куди піде громадянин, туди підуть гроші. Це називається «гроші ходять за пацієнтом». Для того, щоб це зробити треба ухвалити відповідні законопроекти, щоб вони стали законами і їх підписав президент України», - сказав Олександр Ябчканка.

Хто «гальмує» медичну реформу?

Експерт Реанімаційного пакету реформ Олександр Ябчанка констатує, що в політичному дискурсі медична реформа стала заручником політичних амбіцій. Попри те, що Президент України Петро Порошенко закликав підтримати пакет законопроектів по медичній реформі, публічно «топлять» реформу ВО «Батьківщина» , «радикали», «Опоблок», голова профільного комітету Ольга Богомолець.

Натомість, на думку Олександра Ябчанки за рік роботи в Міністерстві охорони здоров`я, яке очолює Уляна Супрун та її команда на комунікаційному рівні проблему реформи медицини вдалося винести в топ-суспільних тем.

Тетяна Єремеєва спілкується з авторкою. Фото Василя Бідуна.

Головний лікар-офтальмолог Центру хірургії ока професора Загурського Тетяна Єремеєва вважає, що в Україні «загальмували» з реформою в охороні здоров’я вже понад 25 років, з того часу коли вийшли з Радянського Союзу.

За словами Тетяни Єремеєвої, основним гальмом реформи є профільний комітет Верховної Ради та окремі депутати-популісти.

На її думку, не існує у світі ідеальної системи охорони здоров’я. В основу нової української медицини закладено британська модель медичної системи, яка працює з 1948 року і успішно лікує всіх громадян Великобританії.

У інтерв’ю на сайті «Конкурент» Тетяна Єремеєва говорила, що підтримує команду в. о. Міністра охорони здоров`я України Уляну Супрун та всі кроки, які вона втілює.

«Подобається мені курс на електронну медицину, електронні реєстри та електронну історію хвороби пацієнта. Дуже важливо та першочергово – це зміна системи фінансування охорони здоров`я. Тобто гірше, ніж є, вже бути не може. В жодній розвиненій країні світу немає такого самообслуговування, як у нас в стаціонарах, де ви приносите ще з собою постіль і родичі три рази на день вас годують. Також ви купуєте ще всі ліки самостійно… Тому потрібно щось змінювати», - сказала вона.

Марія Адамчук. Фото з Facebook.

Президент благодійного фонду «СТОПРАК» Марія Адамчук переконана, що реформа системи охорони здоров’я є необхідною.

«Те в якому стані зараз перебуває сучасна медицина є неприйнятним та, я б сказала, злочинним у відношенні до пацієнта. Застаріла матеріально-технічна база медичних закладів, відсутність медичних препаратів та необхідних матеріалів, неформальні платежі та їх непрозоре та непідзвітне використання, низька оплата праці медичних працівників і, як результат, їх незацікавленість у якості наданих послуг, незахищеність пацієнтів через відсутність чітко прописаних нормативів – усе це є наявним зараз в системі охорони здоров’я України і це намагаються змінити, через її реформування, теперішня команда МОЗ України». Бюджет охорони здоров’я України на 2017 рік – понад 56 млрд. грн. Реформу блокує небажання людей, які впливають на розподіл цих 56 млрд., втрачати свій вплив і можливості», - говорить Марія Адамчук.

Іван Сидор. Фото "Четвертої влади".

Головний лікар Волинської обласної лікарні Іван Сидор вважає, що Україні реформа охорони здоров’я потрібна і має бути бюджетно-страхова медицина. Адже є чимало забезпечених людей, які можуть собі купити послугу.

На думку Івана Сидора, треба таку реформу провести, щоб бідних людей, з інвалідністю, повинна держава забезпечувати, а не кидати їх напризволяще.

Також головний лікар нарікає на те, що зараз лікарні не забезпечені фінансово належним чином.

Він додав, що медична реформа потрібна з урахуванням думки людей, якою має вона бути. Держава має дати кошти на утримання матеріально-технічної бази, апаратуру та її утримання.

Волинська обласна лікарня. Фото авторки.

Також вдалось поспілкуватися з лікарями, які не займають високі посади у медичних закладах. Вони відверто розповіли про проблеми медицини, але коли чули питання про те, чи можна їх підписати прізвище у статті, то одразу ж відмовлялись, щоб їх називали. Лікарі висловили думку, що сімейних лікарів варто вчити зі студентських лав, а не перекваліфіковувати. Лікарі нарікають на низькі заробітні плати, багато хто не вірить у зміни на краще. Вони сподіваються, що після проведення реформи гірше не стане.

Медична реформа потребує роз’яснення. У ЗМІ має бути більше матеріалів про реформу охорони здоров’я, адже неясність часто може викликати нерозуміння. Журналісти не мають «підігрівати» негатив, а показутивати ситуацію такою, якою вона є. Деякі журналісти показали, що критикувати вміють непогано, але критика має бути обґрунтованою.

У волинських газетах є небагато текстів про медичну реформу. Роз’язснювальні матеріали є на інтернет-сайтах, але здебільшого – це «передруки» з всеукраїнських сайтів.

Реформа охорони здоров`я потребує чіткого планування, коштів та зусиль. Щоб громадяни не їхали за кордон на лікування, зарплата лікарів та рівень надання медичних послуг в Україні мають зростати. При цьому не варто забувати, що час – це не лише гроші, а й людські життя.


КОМЕНТАРІ

Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту з конкретними зауваженнями і коментарі будуть адміністровані. Разом з тим нагадуємо, що згідно із українським законодавством, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за оціночні судження.

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором

Журналістка, регіональна представниця Інституту масової інформації у Волинській області

Розслідування

Рівненщина

Волинь

Консультації

в Україні та світі

вгору