РОЗСЛІДУВАННЯ

Чому українська влада витрачає мільярд на власні ЗМІ (ВІДЕО)

06.11.2014, 08:40      Володимир Торбіч, Антоніна Торбіч, ІА «Рівненське агентство журналістських розслідувань»      Переглядів: 5701

Ледь не кожен державний чи місцевий орган влади вважає за потрібне плекати радянську традицію – мати «свою пресу». Це дозволяє за кошти виборців розповідати їм «свою правду». 

Засоби масової інформації у демократичному світі – це очі суспільства, які пильно стежать за владою і контролюють кожен її крок. У нас – навпаки. В Україні ЗМІ часто належать владі. «Слідство. Інфо» з’ясувало, чому владі так важливо утримувати медіа і скільки коштує українцям це задоволення.

– Державні ЗМІ – це все одно, що державна церква, – переконаний директор Інституту медіа-права Тарас Шевченко. – Якщо ми говоримо, що свобода релігії – це від’єднання держави і церкви, що це не повинно змішуватися, то свобода слова – це те ж саме. Держава і преса не можуть об’єднуватися.


Тарас Шевченко розповідає, що в країнах західної демократії, де цінності свободи закладені давно, ніколи, в принципі, не було державних газет

Коротку відеоверсію розслідування дивіться тут: Дорога «ручна» преса влади: розслідування (ВІДЕО)

Але Україна успадкувала з Радянського союзу звичку мати пресу підконтрольну владі. Більше того – утримувати цю пресу за рахунок своїх громадян. І зміна облич у владі на цю звичку не впливає. Ні після Помаранчевої революції ні після Євромайдану ця ситуація не змінилася.

Закон «Про роздержавлення держаної та комунальної преси» є одним з тих, який стоїть у списку обов’язків України перед Радою Європи і цей закон, який не ухвалюється вже понад 10 років.

– Через 23 роки після падіння комуністичного режиму у нас все одно залишається близько семисот чи восьмисот видань, де співзасновниками є органи влади, – розповідає народний депутат Андрій Шевченко, який ще з 2006 року лобіює прийняття закону про суспільне мовлення та закону про реформування державних та комунальних ЗМІ.

– В наших чиновників, політиків є, на жаль, ще таке допотопне і, багато в чому, радянське уявлення що повинна бути бюджетна, комунальна преса, якою можна керувати, використовувати для пропаганди, для висвітлення діяльності органів влади – ілюзія, – вважає нардеп. – На практиці, це , як правило, приниження. Приниження для редакційного колективу, який повинен вихваляти місцеву владу, для редактора, який з протягнутою руко щороку ходить і випрошує гроші на газету, приниження для влади і приниження для читача.

Андрій Шевченко каже, що існування комунальних ЗМІ – це приниження для редакційного колективу, який повинен вихваляти місцеву владу

Навесні, після подій на Майдані, був шанс ухвалити закон «Про роздержавлення державних та комунальних ЗМІ». Але депутати його провалили. Медіа-юрист Національної спілки журналістів України Тетяна Котюжинська ще до виборів у своєму блозі розповіла чому:

– Провальне голосування за законопроект «Про реформування державних та комунальних ЗМІ» було викликано тим, що скоро будуть вибори. Вибори до парламенту і вибори до місцевих рад. І депутати, політики хотіли би залишити в руках такий керований інформаційний ресурс.

Головний юрисконсульт НСЖУ Тетяна Котюжинська закликає нардепів дати можливість тим комунальним ЗМІ, які мають достатні для цього ресурси, стати незалежною пресою

А Тарас Шевченко пояснює детальніше хто завалив закон і чому:

– Найбільш радикально серед демократичного крила проти закону про реформування виступала «Свобода», яка прямо декларувала, що відмовлятися від державних газет, особливо у час війни, чи напередодні війни, це загроза для інформаційної безпеки, це не потрібно. Реально, на наше переконання, майже ніхто з політиків, особливо тих, які є лідерами партій, не зацікавлений в реформуванні державної преси. Тому що будь-яка партія, яка приходить до влади, розуміє, що має безкоштовний ресурс для власного піару.

Витяги з інтерв’ю із директором Інституту медіа-права Тарасом Шевченком дивіться на відео:

Ілюстрація до слів медіа-експертів – свіжий приклад цензури в міській комунальній газеті міста-супутника атомної електростанції Кузнецовська, що на Рівненщині.

Редакторка, яка опублікувала звернення депутатів, опозиційних до керівника міської ради – позбулася посади. Але перед тим керівник міста зателефонував їй з вказівками як їй слід було відмовитись від публікації.

Ось уривок з діалогу (записаний на диктофон в телефоні) між в.о. міського голови Кузнецовська Ігоря Куца (ВО «Батьківщина») та на той час головної редакторки міської комунальної газети «Вісті Кузнецовська» Валентини Левицької:

– Ви мали не розміщувати цю інформацію, – Ігор Куц.

– А як я мала відмовити? – редакторка.

– Ви не відмовляєте, ви мали написати два-три речення і все. І написати, що всі сторінки зайняті.

Редакторка записала цю розмову на телефон і поширила її в мережі. Ось повна версія поширеної розмови:

Валентина Левицька каже, що після її звільнення газета не виходить

А це ось саме звернення опозиційних депутатів, які за квотою мали право його опублікувати в газеті, тому що вона комунальна (фото клікабельне).

А закінчив розмову в.о. мера чітким натяком редактору: «І тепер ви своїми цими пісульками будете на сесії просити гроші?».

Ігор Куц так прокоментував поширений в мережі аудіо запис його розмови з редакторкою:

– Те, що там розміщене, я не можу сказати, чи воно відповідає дійсності, не відповідає дійсності… Я не вважаю, що здійснювався якийсь тиск на керівника комунального підприємства.

Ні прокуратура, ні НСЖУ не захистили редакторку. Наразі вона оспорює своє звільнення в суді власними силами.

А ще на Рівненщині є приклад міжрайонної бюджетної ФМ-станції.

– З п’ятої до сьомої ранку йде ФМ-радіо на кілька районів півночі Рівненщини, – розповідає екс-редакторка Валентина Левицька. – Всі вже і плюються депутати, но тєм нє мєніє вони за це голосують. Хто в п’ятій ранку буде його слухати? А це тому, що ми забезпечуємо роботою «своїх» людей.

Ви готові платити групі людей, яка може вам брехати, приховувати від вас важливу інформацію, не звітуватися за витрачені кошти і керувати вами на чиєсь замовлення? Власне це ми всі з вами хоч не хоч, але робимо через податки, які, зокрема, йдуть і на утримання державних та комунальних ЗМІ.

– Державні і комунальні медіа, якщо говорити і про газети, і про телебачення – це понад мільярд гривень, – розповідає директор Інституту медіа-права Тарас Шевченко, який досліджував тему утримання цих ЗМІ ще у 2010 році. – Значна частина цього йде на національну телекомпанію, національну радіокомпанію і обласні. Газети обласних рівнів, районних, центральних органів влади – це сотні мільйонів щонайменше.

Державно-комунальну пресу мають практично всі органи державної влади найвищого рівня і більшість обласних адміністрацій, облрад, райрад і міськрад. Ще й по декілька різних. Дехто має і телеканали. Лише кілька міністерств не мають своїх ЗМІ.

Ось лише короткий огляд найцікавіших фактів, які нам вдалося отримати через інформаційні запити, які ми надіслали у 50 державних органів.

Лідером місцевих державних адміністрацій з витрачання на пресу коштів громади є Київ – на дві газети, телеканал і радіостанцію минулого року Київрада витратила понад 28 мільйонів.

В рубриці «нерухомість на халяву» перемогла Запорізька комунальна газета, яка орендує майже 500 квадратів приміщення за 1 гривню в рік.

Найдорожчий примірник журналу у Міністерства закордонних справ – по 900 гривень за примірник журналу «Зовнішні справи».

Кабмін витрачає 4-5 мільйонів на «Урядовий кур’єр». Верховна Рада на свою газету, журнал і телеканал минулого року потратила понад 21 мільйон і цього, воєнного року, близько 13 мільйонів.

Близько двох мільйонів доларів у 2009 році витрачало на свої ЗМІ Міністерство оборони. Цього року наразі невідомо – міністерство не відповіло на запит.

Але лідером державного марнотратства став Національний банк. П’ять друкованих ЗМІ – журнал, два додатки до журналу і два бюлетеня. На все це йде понад пів мільйона щороку. Окрім цього, попередній керманич Нацбанку Сергій Арбузов створив собі банківський телеканал у який вклали 220 мільйонів бюджетних гривень.

Новий керівник Нацбанку обіцяє позбутися цього телеканалу.

Детальніше аналіз відповідей на інформаційні запити дивіться в табличках:

Регіональні державні органи влади обласного рівня

Орган влади

Назва ЗМІ, засновником чи співзасновником якого є орган влади

Витрати в грн. з бюджетних коштів

Витрати бюджетних ресурсів на ЗМІ (нерухомість, пільгова оренда тощо)

1

Вінницька ОДА

Літературно-мистецький журнал «Вінницький край» (наклад – 1000 прим.)

2011- 227,450 тис. грн

2012 – 300 тис. грн

2013 – 320 тис. грн

2014 – 420 тис. грн, за 9 міс. Використано – 299,02 тис. грн

Приміщення, яке належить до спільної комунальної власності громад області - 47 кв.м (за оренду за ці роки платили 916-944 грн./рік

ПОДИВИТИСЬ ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТ

частина 1, частина 2

 

2

Одеська ОДА

Газета «Одещина»

-

 

 

Газета «Чорноморські новини» (виходить двічі на тиждень, тираж – 25 320 – 27 340 екз. на місяць) – 9 чол. штату

2011-2013 – 0 грн

2014 – 250 тис.грн, за 9 міс. використано 187 300

Приміщення 150 кв.м. орендує у видавництва «Чорномор’я”

ПОДИВИТИСЬ ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТ

 

3

Полтавська ОДА

Не є засновником ЗМІ

 

ПОДИВИТИСЬ ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТ

4

Запорізька ОДА

Газета «Запорізька правда» 259 960 прим. на рік

2011- 99 500

2012 – 552 086,70

2013 – 385 406

2014 – засновником стала облрада

Станом на грудень 2013 газета орендувала приміщення площею 457,4 кв.м. за 1,20 грн на рік

ПОДИВИТИСЬ ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТ

5

Київська міська рада

Газета «Хрещатик»

2011 рік – 3 760 900

2012 рік – 3 957 359,22 2013 рік – 3 968 000 2014 рік – 2 634 400,00 (за 9 місяців 2014 року)

Редакція газети «Хрещатик» орендує приміщення у ДП «Київжитлоспецексплуатація » в межах експлуатаційних витрат:

-вул. Б.Хмельницького, 26-Г – 910,40 кв.метрів (середня вартість в місяць – 6,0 тисяч гривень);

- вул. Володимирська, 51-А – 222,9 кв.метрів (середня вартість в місяць – 2,1 тисяч гривень)

ПОДИВИТИСЬ ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТ

 

ТК «Київ»

2011 – 15319,9 тис.грн

2012 – 15 421,9 тис.грн

2013 – 17677,1 тис.грн

2014 – 20 779, 7 (план), 13778,4 (за 9 міс)

 

 

Радіостанція «Голос Києва»

2011 – 3 233,2 тис.грн

2012 – 3 008,2 тис.грн

2013 – 3 350,6 тис.грн

2014 – 3 947,4 (план),

2 633,4 (за 9 міс)

 

 

 

Газета «Вечірній Київ»

2011 – 3 913,7 тис.грн

2012 – 4 131,0 тис.грн

2013 – 3 369,4 тис.грн

2014 – 3 438 тис.грн (план), 2 378,6 тис.грн (за 9 міс)

 

6

Київська ОДА

Газета «Час Київщини»

2012- 35,088 грн; 2013- 959,6 тис. грн.; 2014 – 878,836 грн;

 

для розміщення редакції газети «Час Київщини» підприємство орендує приміщення загальною площею 413,2 кв. м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108, орендна плата на рік становить 1,20 грн. (одна гривня 20 копійок).

ПОДИВИТИСЬ ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТ

7

Кіровоградська ОДА

Газета «Народне слово»

2011 – 254,6 тис. грн., 2012 - 63,8 тис. грн.,

2013 – 432,6 тис. грн.,  2014 – 200,0 тис. грн., профінансовано – 166,6 тис. грн. (станом на 20.10.2014)

Редакція газети Кіровоградської обласної ради та обласної державної адміністрації "Народне слово" безоплатно користується приміщенням, переданим їй на баланс, загальною площею 691,1 кв.м.

ПОДИВИТИСЬ ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТ

8

Харківська ОДА

Газета «Слобідський край» (середній тижневий наклад 37 500)

2011- 534, 1 тис. грн.

2012 – 940 тис. грн

2013 – 750 тис. грн

2014 – 785,7 (655,1 наразі)

В кого орендують не повідомили

ПОДИВИТИСЬ ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТ

частина 1, частина 2

 

9

Житомирська ОДА

Газета «Житомирщина», 42645 примірників

2011 - 191 тис. грн.,

 2012–187 тис. грн.

2013 –98 тис. грн.

2014 – 50тис. 240 грн.

Інформацію про приміщення не надали.

ПОДИВИТИСЬ ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТ

10

Хмельницька ОДА

газета «Подільські вісті» (18 000 + 42500)

2011 - 149,1 тис.грн

2012 - 450,6 тис. грн.

2013 - 304,7 тис.грн

     2014 - 153,6 тис. грн.

Інформацію про приміщення не надали. За інформацією Хмельницької облради газета користується комунальним майном площею 1879,9 кв.м.

ПОДИВИТИСЬ ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТ

Хмельницька ОДА і Хмельницька облрада

11

Волинська ОДА

«Волинська газета»

2011 - 70 тис грн.,

2012– 150 тис. грн.,

2013– 150 тис. грн.,

2014– 150 тис. грн..

Рішенням сесії обласної ради тимчасово на баланс в користування «Волинської газети» передано частину приміщення, площею 119,0 кв.м у м.Луцьк

ПОДИВИТИСЬ ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТ

12

Дніпропетровська ОДА

Відповіли, що нададуть відповідь через 30 днів як на звернення громадян

 

 

13

Львівська ОДА

Не є засновником ЗМІ

 

ПОДИВИТИСЬ ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТ

14

Рівненська ОДА, Рівненська облрада (співзасновник)

«Вісті Рівненщини»

Загальний річний тираж:

2011 р. — 376424

2012 р. — 570081

2013 р. — 491266

2014 р. — (за 9 місяців) — 328398

2011 – 50 000

2012 –30 000

2013 – 50 000

2014 –30 000

Орендують 120,62 кв.м. за 83,23 грн. на місяць.

ПОДИВИТИСЬ ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТ

Рівненська ОДА, Рівненська облрада, газета "Вісті Рівненщини"

 

15

Тернопільська ОДА

Газета «Свобода»

- 2011 рік - 300 тис. грн. , зазначену суму було фактично витрачено,

-2012 рік  -300 тис. грн. , фактично витрачено - 200 тис. грн.,

- 2013 рік  -300 тис. грн. , фактично витрачено - 200 тис. грн.,

- 2014 рік - 500 тис. грн., станом на 20.10.2014 фактично витрачено-160 тис. грн.

 

Редакція газети “СВОБОДА” орендує приміщення  у ТзОВ «ЄвробудСервіс» - 199,6 кв. м., вартість 1 кв. м. становить 35 гривень.

ПОДИВИТИСЬ ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТ

16

Чернігівська ОДА

Газета «Деснянська правда»

2011 – 520 тис. грн

2012 – 476,7 тис. грн.

2013 – 373,9 тис. грн.

2014 – 523 тис. грн.

Інформацію про приміщення не надали.

ПОДИВИТИСЬ ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТ

17-25

Луганська ОДА, Донецька ОДА, Закарпатська ОДА, Івано-Франківська ОДА,

Чернівецька ОДА,

Сумська ОДА,

Черкаська ОДА,

Миколаївська ОДА,

Херсонська ОДА,

Від цих ОДА не надійшли відповіді на інформаційні запити. У разі неправомірного ненадання відповіді, редакція звертатиметься зі скаргою в прокуратуру.

 

 

 

Центральні державні органи влади

Орган влади
Назва ЗМІ
Витрати в грн.
Витрати ресурсів (нерухомість, пільгова оренда)
1
Міністерство закордонних справ
Науковий журнал "Зовнішні справи" (250 прим.)
2011– 150 тис. грн.;
2012– 200 тис. грн.;
2013– 210 тис. грн.;
2014 (станом на 01.10.2014 р.) – 149 974,96 грн.
Функції редакції періодичних видань покладено на ДП "Редакція журналу Міністерства закордонних справ України "Політика і час" (засновник МЗС України).
ДП «Політика і час» користується двома приміщеннями загальною площею 23 кв.м., які знаходяться в будівлі Дипломатичної академії України МЗС України на безоплатній основі.
2
Міністерство аграрної політики України
не є засновником засобів масової інформації
 
3
Міністерство соціальної політики
виходять щомісячні журнали „Соціальний захист” та „Людина і праця”, засновані у 1992 році (співзасновники - Міністерство соціальної політики України та ДП „Видавництво „Соцінформ”).
Кошти на фінансування видавництва та випуск періодичних видань Мінсоцполітики не передбачались і не витрачались.
Загальні наклади в рік:
„Соціальний захист”
2011 – 28 520
2012 – 29 191
2013- 24 910
2014 – 12 853
„Людина і праця”
2011 – 11 946
2012 – 13 544
2013- 11 559
2014 – 5 455 (9 міс.)
Площа орендована видавництвом „Соцінформ” - 68,3 м2. Щомісячна орендна плата за неї 3000 грн.
 
4
Національний банк України
1. Журнал “Вісник Національного банку України”;
2. Додаток до журналу “Вісник Національного банку України” – збірник  “Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності”;
3. Додаток до журналу “Вісник Національного банку України” – журнал “Банкноти і монети України/Banknotes and Coins of Ukraine”;
4.Бюлетені “Бюлетень Національного банку України” і “BulletinoftheNationalbankofUkraine” паралельними випусками українською та англійською мовами;
5. Бюлетені “Платіжний баланс і зовнішній борг України” і “Balance of Payments and External Debt of Ukraine” паралельними випусками українською та англійською мовами.
 Витрати на їх виготовлення здійснено в межах запланованого кошторису доходів і витрат Національного банку України на 2011 рік, 2012 рік,  2013 рік та 9 місяців 2014 року і становлять відповідно – 566,3 тис. грн.,  554,9 тис. грн., 585,4  тис. грн. та 487,8 тис. грн
Не вказали
 
 
ТзОВ «Банківське телебачення»
За період з 2011 по 2013 роки Національний банк України здійснив внески до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю “Банківське телебачення” на загальну суму 220 млн. гривень, а саме: в 2011 році – 10 млн. гривень, в 2012 році – 140 млн. гривень та в 2013 році – 70 млн. гривень.
Не вказали
5
Верховна Рада
газета «Голос України»
2011 - 11 517 600 грн.
2012 – 14 782 000
2013- 14 461 600
2014 - 7 564 200
 
Загальний річний наклад:
2011 – 22 385 000 прим.
2012 – 23 140 000
2013- 20 521 000
2014 – 13 359 400 (9 міс)
За редакцією газети «Голос України» зареєстровано будинок по вул. Нестерова,4 у м. Києві (площа забудови 2967 кв. м).
 
 
журнал «Віче»
 
2011 - 3 016 000
2012 -    3 016 000
2013 -    3 016 000
2014 -    1 907 000
Редакція журналу «Віче» та державне підприємство «Парламентський телеканал «Рада» на балансі об’єктів нерухомості не мають і розміщені в адміністративних будинках Верховної Ради України на площі відповідно 197 кв. м та 559,69 кв. м.
 
Державне підприємство «Парламентський телеканал «Рада»
2011 - 11 754 000
2012 -    11 715 900
2013 -    12 028 900
2014 -    6 174 700
Державне підприємство «Парламентський телеканал «Рада» розміщується у приміщеннях Верховної Ради України відповідно: вул. Грушевського, 5 – 169,80 кв.м і вул. Садова, 3-а – 389,89 кв.м.
6
Кабінет міністрів
«Урядовий кур’єр”.
Наклади газети за рік:
2011 – 13 883 000;
2012 – 11 858 000;
2013 – 9 867 200;
2014 – 8 060 000 (запланований)
2011 – 5 622 300
2012 – 5 134 100
2013 – 3 712 000
2014 – 4 169 000 (заплановано)
Майно редакції є державною власністю. «Урядовий кур᾽єр» відмовився назвати суму оренди – пояснив, що платить за неї не з бюджетних коштів, а тому вважає, що це комерційна таємниця і платники податків немають права знати скільки належна їм газета платить за оренду і кому саме.
 
ПОДИВИТИСЬ ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТ
Держкомтелерадіо
 
Українське національне інформагентство «Укрінформ» (підпорядковане КМУ)
2011 – 35 878 400;
2012 – 40 415 600;
2013 – 42 277 000;
2014 – 35 980 000
Інформацію не надали
Національна телекомпанія України
2011 – 282 637 300;
2012 – 202 672 900;
2013 – 288 518 900;
2014 – 120 177 800 (станом на 29 жовтня)
Інформацію не надали
7
Міністерство екології і природних ресурсів
не є засновником ЗМІ
 
8
Міністерство інфраструктури
Бюлетень «Відомості Міністерства транспорту та зв’язку (видає ДП «Укрсервіс Мінтрансу» з жовтня 2013 року)
Здійснюється не за державні кошти.
Наклад 312-465 примірників на місяць
Не вказали
 
9
Міністерство фінансів
Журнал «Фінанси України»
Коштом передплатників.
Тиражі:
2011 – 1509;
2012 – 1275;
2013 – 1110;
2014 – 600
Власного та орендованого майна не має
 
10
Міністерство молоді та спорту
Журнал «Олімпійська арена»
Державні кошти не залучалися.
 
Не вказали
 
11
Мінрегіонбуд
не є засновником ЗМІ
 
12
Мінюст
Відтермінував відповідь на запит
 
 
13
Міністерство охорони здоров᾽я
«Науковий журнал МОЗ України», «Збірник нормативно-правових актів МОЗ України», «Медичний світ»
Державні кошти не виділялися
Майно міністерства ці ЗМІ не орендують
 
14
Міністерство освіти і науки України
Журнал «Рідна школа» (засновник). Співзасновник таких періодичних видань: «Інформаційний збірник і коментарі МОН України», газета «Освіта України», «Педагогічна преса», «Вища освіта», «Професійно-технічна освіта», «Освіта»
Державні кошти не передбачалися
Державне майно відсутнє
15
Міністерство економічного розвитку і торгівлі
Журнал «Економіка України»
2011 – 685,9 тис.грн.
2012 – 784,4
2013 – 703 тис.грн
2014 – 458,3
 
 
Бюлетень «Вісник державних закупівель закупівель»
2011 - 11 122,4 тис.грн.
2012 - 2 662,4
2013 - 2 662,4
2014 – 1395,6
 
 
16
Державне управління справами
інформаційний бюлетень «Офіційний вісник Президента України» (з 2007 року)
Інформацію не надали
Інформацію не надали
 
17
Верховний суд України
1. Журнал «Вісник Верховного суду України»;
2. Збірник «Рішення Верховного суду України»;
3. Журнал «Право України» (співзасновник);
4. Журнал «Господарське судочинство. Судова практика у господарських справах» (співзасновник);
5. Журнал «Правові висновки Верховного суду України»
1 «Вісник» - тиражі: 2011 – 3 378; 2012 – 2 998; 2013 – 2628; 2014 – 2124.
2. «Рішення» - тиражі: 2011 – 1000; 2012 – 850; 2013 – 800; 2014 – 600.
3. «Право України» – 2011 – 2000; 2012 – 1600; 2013 – 1500; 2014 – 1010.
4. «Господарське судочинство» – у середньому по 350 прим.
5. «Правові висновки…» – (періодичність раз на півріччя, поки що з друку не виходив).
Функції редакції «Вісника» і «Рішення» виконує структурний підрозділ апарату суду. Інших журналів – ТОВ «Видавничий дім «Ін Юре».
Видатків у бюджеті не передбачено. Але на утримання та обслуговування обладнання, яке використовується управлінням забезпечення усієї видавничої діяльності суду, в тому числі і для підготовки та виготовлення оригінал-макетів «Вісника» та «Рішень» витрачено: у 2011 – 23 тисячі;
2012 – 53 900;
2013 – 30 тисяч;
2014 – 6 100 (станом на 21 жовтня).
Структурний підрозділ апарату Суду, який виконує функції редакції розміщено у трьох службових кабінетах суду загальною площею 63,2 кв.м. Користується фотолабораторією загальною площею 19,8 кв.м.
18
Міністерство культури
ДП «Національне газетно-журнальне видавництво»
1) газета «Культура та життя»
2) газета «Кримська світлиця»
3) Журнал «Українська культура»
4) Журнал «Український театр»
5) Журнал «Музика»
6) Журнал «Театрально-концертний Київ»
7) Журнал «Пам᾽ятки України: історія та культура»
Газети національними мовами, співзасновником яких є Мінкульт:
8) Вірменська газета «Арагац»
9) Кримсько-татарська газета «Голос Криму»
10) Польська газета «Дзеннік Кийовски»
11) «Єврейські вісті»
12) Румунська «Конкордія»
13) Болгарська «Роден край».
«Фінансова підтримка періодичних видань культурологічного та літературно-художнього напрямку» – 2011 рік – 5 796 000;
«Заходи щодо відтворення культури національних меншин та фінансова підтримка газет мовами національних меншин» – 2011 – 1 344 500;
З 2012 року ці програми об’єднані і фактичне фінансування становило:
2012 – 7 299 100;
2013 – 9 471 700;
2014 – 8 460 900.
Загальні річні наклади ДП «Національне газетно-журнальне видавництво»:
2011 – 147 200;
2012 – 300 800;
2013 – 320 500;
2014 – 328 200 (заплановано.)
Загальні річні наклади газет національними мовами:
2011 – 790 300;
2012 – 756 800;
2013 – 770 200;
2014 – 747 600 (заплановано)
ДП «Національне газетно-журнальне видавництво» використовує нерухоме майно загальною площею 504,5 кв.м. (Київ, вул. Васильківська, 1) – на праві господарського відання.
Газети національними мовами випускають їхні редакції. Які є самостійними юридичними особами.
 
ПОДИВИТИСЬ ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТ
19-25
Міністерство оборони, Вищий адмін. Суд, Вищий господарський суд, Вищий спецiалiзований суд України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ, Конституційний суд, Міністерство внутрішніх справ, Мінвуглепром,
Від цих державних органів не надійшли відповіді на інформаційні запити. У разі неправомірного ненадання відповіді, редакція звертатиметься зі скаргою в Генеральну прокуратуру.
 
 

 

Чи є такий багаж державно-комунальних ЗМІ у Європі, куди Україна декларує шлях свого розвитку?

– В деяких Європейських державах є видання армії, Міністерства оборони, і являються практично єдиним винятком взагалі державних газет. Тобто ніяких міністерських газет, газет Кабінету міністрів, ні газет Верховної Ради в західних демократіях немає, – розповідає Тарас Шевченко.

Який наслідок може мати брехня в ЗМІ ми яскраво бачимо на прикладі керованих російською владою телеканалів, які маніпулюють життями своїх та чужих громадян.

Такі медіа втрачають свою головну функцію – розповідати людям правду. Навпаки – вони відверто брешуть. Тоді постає питання: навіщо вони взагалі потрібні і чому ми повинні їх утримувати?

_________________________________________
«Публікація створена за фінансової підтримки Уряду Канади через Департамент закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD) за посередництва Інтерньюз-Нетворк».
Уряд Канади не відповідає за зміст публікації і може не поділяти точки зору висловлені в публікації.
«Program undertaken with the financial support of the Government of Canada provided through the Department of Foreign Affairs, Trade and Development (DFATD)»

КОМЕНТАРІ

Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту з конкретними зауваженнями і коментарі будуть адміністровані. Разом з тим нагадуємо, що згідно із українським законодавством, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за оціночні судження.

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором

08.11.2014, 18:44 46.211.216.*** ірина
цілком згодна, що в нашій країні державні та комунальні ЗМІ цілком залежні від власників! що абсурдно для преси. хай держава створює інші підприємства, де не буде такого впливу, але не ЗМІ. а за редактора Кузнецовської газети я в шоці. маючи такий запис і не добитися правди? міський голова звичайно обнаглівший! нічого не боїться, напевне майдан його нічого не навчив, і влада зовсім не міняється. тільки народом прикриваються щоб посади собі відігріти. а прокуратура і міліція тут не поможе, тільки в компетенції суду поновлення на роботі.ДУЖЕ ШКОДА КОЛИ НАВІТЬ ЗАРАЗ ПІСЛЯ РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ ЗА ПРАВДУ СТРАЖДАЮТЬ НІ В ЧОМУ НЕ ВИННІ ЛЮДИ.І ЯК ПІСЛЯ ЦЬОГО НЕ ПРОВОДИТИ НАРОДНУ ЛЮСТРАЦІЮ? хоч це і правові методи. як на мене дуже гарно проведено журналістське розслідування
07.11.2014, 16:26 141.0.8.*** Володимир
Пане Олеже. Олігархи витрачають свої кошти. Для боротьби з ними законодавчо слід вносити прозорість медіавласності. А комуно-державні - використовують кошти й нерухомість платників податків. Тому це не зовсім порівнювані речі.
07.11.2014, 14:57 195.5.23.*** Олег Листопад
Додам іще: ламати-не будувати. Ну закриють Тарас та "реформатори" УК, в якому я працюю та Голос України. Ну стане на дві україномовні газети менше. Що натомість??? Вєсті?
07.11.2014, 14:56 195.5.23.*** Олег
а давайте замість "влада" або "держава" у цій статті напишемо "олігархи". І буде усе те саме: "На практиці, це , як правило, приниження. Приниження для редакційного колективу, який повинен вихваляти місцеву владу (закреслимо) - олігарха для редактора, який з протягнутою руко щороку ходить і випрошує гроші на газету, приниження для влади (олігарха?) і приниження для читача". Хіба ні? Я працював у газеті "Коммерсант в Украине", яка належала Черновецьому. Усе було саме так.
07.11.2014, 14:55 195.5.23.*** Олег Листопад
про те. що т.зв "роздержавлення" ЗМі не продумано, що ніхто із пропагандистів цього - ні сьогодні, ні вісім років тому -- так, так, дорогі нововідкривачі теми, це придумали ще "папєрєднікі" - не хоче думати хоча би на два ходи уперед. Практично усе, про що я писав у 2006-у з цього приводу - залишається в силі. І відповідей на питання - ви не даєте http://www.uapp.org/privatizationnews/9832.html
06.11.2014, 18:34 94.153.140.*** Богдана Стельмах
Щось я не чула, аби Андрій Шевченко щось робив задля вирішення цього питання

Розслідування

Рівненщина

Волинь

Консультації

в Україні та світі

вгору