РОЗСЛІДУВАННЯ

Контроль над рівненським «Укрбурштином»: схема дерибану держпідприємства

25.08.2015, 17:55      corruptua.org      Переглядів: 4632

Посадові особи держпідприємства «Укрбурштин» в один голос стверджують, що затримані 2,6 тонни бурштину належать державному підприємству. Та хто стоїть за ними і кому підконтрольне державне підприємство?

Історія із затриманням 2,6 тонн бурштину у Рівному миттєво стала національною. Та ледве встигли попіаритись чиновники, як одразу ж з’явився власник скарбу – Дочірнє підприємство «Укрбурштин» Державної акціонерної компанії «Українські поліметали». Скидається, наче держава затримала власний бурштин, та чи так це насправді?

Про те, хто контролює державне підприємство і хто на ньому паразитує, вивчав Дмитро Бондар, «Рівненське агентство журналістських розслідувань» спеціально для CorruptUA.org

Гучне затримання

3 серпня у Рівному затримали рекордну партію бурштину. У сутінках біля приміщення МВС правоохоронці вивантажували мішки з автомобіля і не підпускали журналістів. Мішків було більше сотні.

Точні цифри розповіли наступного дня на прес-конференції в МВС: 2640 кілограм «каміння ззовні схожого на бурштин» упакованого у 104 мішки. Правоохоронці, під виглядом таємниці слідства, звичайно ж, не повідомляли деталей справи.

Слідчі дії – вивантаження бурштину у ніч з 3 на 4 серпня. Фото: Дмитро Бондар

На момент затримання бурштин був у автомобілі «Mersedes-Benz Sprinter», біля в’їзду на територію підприємства «Інжбудкомплект» по вулиці Студентській 14 Б. Вхід опечатали і поставили спецпризначенців охороняти.

Міжвідомча група, за участі Державної фіскальної служби (ДФС), внаслідок проведення обшуків на семи підприємствах, які мають стосунок до бурштину, вилучила майже тонну сирцю, обладнання для його обробки та 100 кілограмів вже обробленого бурштину.

– Прізвище я називати не буду, – каже заступник начальника ДФС Рівненщини Ігор Бородавко під час прес-конференції про підозрюваного у нелегальних оборудках з бурштином. – Але ця людина пов’язана з «Укрбурштином». Він собі зробив, так би мовити, «підряд». Він працює на державному підприємстві, краде там бурштин. А на своєму [приватному] підприємстві обробляє цей бурштин і вивозить закордон контрабандою.

Заступник начальника ДФС Рівненщини Ігор Бородавко на прес-конференції. Кадр з відео Анни Махно

Податківець розповів про контрабандний шлях вивозу бурштину:

– Промоніторивши кордон, у нас була інформація, що даний автомобіль дуже часто перетинає його, в одному й тому самому пункті, на тому ж самому кордоні по «зеленому» коридору.

Попри те, що прізвище посадовці не називають, дізнатися, про кого йде мова, не склало проблеми. Адже засновником підприємства «Інжбудкомплект» є колишній працівник СБУ на пенсії Олег Ярошик. Затриманий з бурштином «Mersedes-Benz Sprinter» з номером «АР 4001 СІ» також належить йому.

Оброблений бурштин вилучений у Рівному на вулиці Студентській. Фото: СЗГ УМВС Рівненщини

Бурштиновий слід СБУ

4 серпня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков та Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк на всю країну розрекламували затриману напередодні нечувану раніше партію бурштину. А вже 5 серпня знайшовся, начебто, його офіційний власник – Дочірнє підприємство «Укрбурштин» ДАК «Поліметали України».

Високопосадовці пишаються небаченою партією вилученого бурштину. Фото з фейсбук-сторінки Арсенія Яценюка

На прес-конференції в Києві за вилучене напередодні каміння «вписалася» арбітражна керуюча «Укрбурштину» Олена Левкович. Вона заявила, що підприємство готове судитися, щоб вилучене каміння повернули.

Арбітражна керуюча Олена Левкович демонструє спецдозвіл Укрбурштину на дослідно-промислову розробку 1027 га на прес-конференції 5 серпня у Києві. Кадр з відео агентства «Укрінформ»

Як пояснює пані Левкович, бурштин опинився там де його вилучили, бо нібито очікував на те, що його огляне гемолог Державної гемологічної служби, який мав визначити чи справді це бурштин.

Припустимо, що ніхто, крім гемолога, не знав чи це тонни бурштину чи просто каміння, схоже на бурштин. Але чому така кількість каміння знаходилась не в приміщенні ДП «Укрбурштин», а біля воріт приватної фірми?

Версія екс-працівника СБУ, виконавчого директора ДП «Укрбурштин» і водночас власника згаданої приватної фірми «Інжбудкомплект» Олега Ярошика – бо на його фірмі є охорона, а в «Укрбурштина» її немає. Зате є товар на кілька мільйонів доларів.

З 2013 року Олег Ярошик пішов на пенсію, до цього, каже, працював в СБУ. Між іншим, цю структуру звинувачували у кришуванні видобутку самі ж бурштинокопачі, а нещодавно про це публічно заявив навіть Петро Порошенко.

Колишній СБУшник Олег Ярошик спершу був заступником директора з безпеки та економіки ДП «Укрбурштин». З його слів – ще з грудня 2014 року. Згідно з реєстром, директором підприємства він став 13 лютого 2015 року.

Він каже, що обладнання та оброблене каміння знайшли не на його фірмі, а в його орендатора – ТОВ «Торговий дім «Амбер-Захід». Згідно з реєстром, компанія зареєстрована у Києві, проте має філію саме на Студентській 14 Б в Рівному. Основний вид діяльності товариства – «виробництво ювелірних і подібних виробів».

– «Інжбудкомплект» 21 рік займається насосами, сплачує усі податки і в нас є комунальні підприємства, які ці глибинні насоси беруть. Це моя компанія і я маю до неї стосунок. Крім цього, ми масу офісів здаємо в оренду, – пояснює Ярошик, який лише три роки, як пішов з СБУ на пенсію.

Директор ДП «Укрбурштин» Олег Ярошик на прес-конференції у Києві, 5 серпня. Кадр з відео агентства «Укрінформ»

Керівник та засновник «Амбер-Захід» – Хом’як Михайло Богданович. Інтернет-пошуковики про нього не знають нічогісінько, на відміну від київської прописки його підприємства, тобто нежитлового приміщення №34 на Михайлівській 21 Б.

За цією адресою можна знайти принаймні з десяток різних фірм. Тобто це або бізнес-центр, або «точка для прописки твоєї контори». Михайлівська 21 Б, як видно, на офісний центр не схожа.

Багатоквартирний житловий будинок на Михайлівській 21 Б. Фото: Максим Опанасенко

При першій розмові складається враження, що про фірму Олега Ярошика, Олена Левкович ледь не вперше чує і деталями не володіє. Проте із тексту судової ухвали, якою Олену Левкович у квітні 2015-го призначили керуючою на ДП «Укрбурштин», випливає, що більше ніж за місяць до свого призначення вона вже орендувала приміщення на Студентській 14 Б. Саме там де, фірма Ярошика. Отже вони вже були знайомі.

На запитання коли пані Левкович познайомилася з Олегом Ярошиком каже, що після того, як її призначили арбітражним керуючим на ДП «Укрбурштин». Тобто після 8 квітня. Перепитуємо:

– Дивіться, у судовому рішенні, згідно з яким ви стали арбітражним керуючим, є інформація, про те, що для зручності перебування у Рівному ви зняли якусь площу на Студентській 14-Б, це саме там, де знаходиться підприємство Олега Ярошика. Тобто, коли вас призначили арбітражним керуючим, ви вже були…

– Да, да, да, ой… Добре, що ви нагадали, да, дійсно мені порекомендували там кімнату знять. Да, да, я згадала, я познайомилася з ним до того. Я просто трошки… нерви і час пройшов. Я просто не так часто там буваю, була всього раза два. Не використовую ту кімнату, тому що у підприємства [Укрбурштин] є приміщення.

– Ви там були і бачили ці станки, і що там обробляють бурштин? Чи ви не бачили?

– Ви знаєте. Я піднялася на другий поверх, мені показали кімнату і я пішла. Зачєм мені робить всю екскурсію, мені показали, яка кімната вільна, яку я можу знімати, там стоїть стол, два стільчики, шкаф, те, що мені треба було – мене все влаштувало, і все.

Схема дерибану держпідприємства

Державне підприємство «Укрбурштин» роками не в змозі погасити борг у 7 мільйонів гривень. Аж раптом повний мікроавтобус бурштину, на суму більше 60 мільйонів гривень, оголошується власністю цього підприємства-банкрута.

Виходить, навіть такий надприбутковий бізнес не дозволяє держпідприємству розвиватися і поповнювати бюджет. Або ж це підприємство – просто прикриття для незаконного збагачення тих, хто його контролює.

Хоча затримання бурштину та пов’язані з цим події відбулися нещодавно, історія бере початок задовго до цього моменту.

Починаючи з 2005 року ДП «Укрбурштин» знаходився у стані банкрутства. Два роки тому почалася процедура відновлення платоспроможності підприємства.

Саме по собі підприємство навряд зацікавило б інвесторів чи будь кого іншого, якби не одне «але». 31 липня 2014 року «Укрбурштин» отримав спеціальний дозвіл на геологічне вивчення 1021 гектару бурштинових покладів, що включає в себе дослідно-промислову розробку.

Дослідно-промислова розробка здійснюється лише для підтвердження запасів бурштину та перевірки самої технології видобутку, проте не є повноцінним добуванням каменю. При цьому дозволяється вилучення не більше 5 відсотків запасів копалини. Тим не менше, за свідченням джерел, причетних до видобутку, маючи таку ліцензію, фірми можуть добувати значно більше ніж 5 відсотків. Хоча це буде незаконно.

Восени 2014 року борги ДП «Укрбурштин» починають активно скуповувати майбутні кредитори. Серед них ТЗОВ «Газ-Волинь», ТОВ «Інвестиційна компанія «Грейн-сервіс» та ТОВ «Ю.К.», яке намагається отримати борги «Укрбурштину» чи не найдовше.

У судовій площині між кредиторами розгортається війна. Та справжня гра починається з приходом ТОВ «УМБ Фінанс».

28 січня 2015 року волею судді Господарського суду Рівненської області Наталії Церковної одним з кредиторів «Укрбурштину» стає ТОВ «УМБ Фінанс». ТЗОВ «Газ-Волинь», як видно із тексту ухвали, грає на його боці.

З цього моменту «Укрбурштин» має борг перед «УМБ Фінансом» у розмірі 900 тисяч гривень. На цей же борг за тим же договором раніше претендувало ТОВ «Ю.К.». Проте не так успішно.

«Ю.К.» подає в апеляцію і 13 березня виграє. 900 тисяч боргу переходять до «Ю.К.», а «УМБ Фінанс» залишається ні з чим. Проте не на довго, а крім того занадто пізно. Адже будучи кредитором «УМБ Фінанс» встигає немало змінити.

9 лютого 2015 року відбулися збори кредиторів ДП «Укрбурштин». Директор підприємства Павло Ніколаєнко запросив на захід журналістів.

Пан Ніколаєнко хотів з власної кишені погасити борги підприємства – більше семи мільйонів гривень. Компанії були проти цього, власне, як і проти присутності представників ЗМІ. Преса на зустріч так і не потрапила.

Тоді, 9 лютого, маючи більшість голосів на зборах, відповідно сконцентрувавши більшу частину боргів, «УМБ Фінанс» та «Газ-Волинь» обирають самі себе у комітет, який представляє інтереси кредиторів та впливає на процес відновлення платоспроможності.

12 лютого на зборах цього комітету обирають голову – директора «Газ-Волинь» Сергія Мартинюка, а також вирішують клопотати про припинення повноважень діючого арбітражного керуючого та призначення нового – Олени Левкович.

Починаючи з 13 лютого, директором «Укрбурштину» призначають Олега Ярошика. Виглядає це наче Павла Ніколаєнка «усунули» від керівництва, адже 9 лютого він так і не знайшов спільної мови з частиною кредиторів.

Тим часом 11 лютого у Києві реєструють ТОВ «Торговий дім «Амбер-захід», філія якого згодом спливає у історії із затриманням бурштину.

Менш ніж через два тижні – 23 лютого арбітражний керуючий Віталій Сокотун подає заяву про припинення повноважень.

24 лютого арбітражна керуюча Олена Левкович подає заяву про участь у справі. Вже наступного дня про її призначення клопоче представник ТзОВ «Газ-Волинь».

26 лютого подає заяву інший арбітражний керуючий – Олег Агафонов. Його згодом підтримує інша частина кредиторів, тобто – «Ю.К.» та «Грейн-Сервіс».

30 березня вони скликають нові збори, де обирають себе в комітет кредиторів. На той момент рішення про задоволення вимог «УМБ Фінанс» вже скасовано і воно наче вже й не кредитор зовсім. Борг у 900 тисяч тепер належить ТОВ «Ю.К.».

Чітка конфронтація між кредиторами – очевидна. В одній команді «Газ-Волинь» та «УМБ Фінанс», в іншій – «Ю.К.» та «Грейн-Сервіс». Кожна сторона лобіює призначення свого арбітражного керуючого.

8 квітня та ж суддя госпсуду Наталія Церковна визначає команду переможця. Як йдеться  у тексті ухвали суд не може взяти до уваги клопотання «Газ-Волині», бо під час зборів, де вони обрали себе до комітету не було дотримано певних процедур. Що ж до паралельних зборів іншої команди від 30 березня – претензій немає.

Проте не зважаючи не те все суддя Церковна призначає керуючою Олену Левкович, яка згодом заявить «Бурштин – наш!».

Ми сподівалися, що пані Левкович зможе пояснити, чому саме її вподобали кредитори:

– Мене цікавить чому от, ТОВ «Ю.К.» були проти, а «Газ-Волинь» лобіювали вашу кандидатуру? Тобто, чи у вас є якісь зв’язки з «Газ-Волинь», чи ви спілкувалися з їхніми керівниками?

– (Чути важкий видих – авт.) Ви знаєте, я туди подавалася сама, у мене 5-й рівень кваліфікації, я з 2001 року арбітражний керуючий, і у мене трошки люди і трошки немає часу з вами спілкуватися. Ви лізете туда куда вам… Ну я не знаю, до чого ви намагаєтесь докопатися? Що ви намагаєтесь зв’язати? Ви ведете себе, як якийсь слідчий, що намагається довести зв’язок невідомо чого з чим.

– Скажіть будь ласка, чому «Газ-Волинь» саме вашу кандидатуру лобіювало? Ви були з ними знайомі, чи як це вийшло?

– Я арбітражний керуючий давно, мене знають, як фахівця, юристів я знаю дуже багатьох, розумієте? Я вже щас не пам’ятаю, хто мені запропонував податися туда. Ну хтось з юристів дав мені інформацію. Я направляла листа, по моєму… чи ДАК «Поліметали»… Кудись я направляла листа, вже не пам’ятаю. Мою кандидатуру розглянули і получилось, що направляла я кудась листа.

– Тобто ви особисто нікого з «Газ-Волинь» не знали?

– Їм потрібен був фахівець – моя кандидатура їх влаштувала.

– Зрозуміло, а чого тоді ТОВ «Ю.К.» не влаштувало? Просто вони хотіли свого?

– Вони Сокотуна (попереднього керуючого – авт.) хотіли оставить, вони говорили, що він написав заяву про відсторонення, то нада відпускати взагалі.

– Але ж ТОВ «Ю.К.» пропонували взагалі третю людину.

– Да, да, був ще один… Так, я вибачаюсь, в мене нема часу…

Хто стоїть за кредиторами

Як вже писало Рівненське агентство журналістських розслідувань, «УМБ Фінанс» через одну «прокладку» належить менеджерам «Мостобуду» екс-нардепа від Партії регіонів Володимира Продивуса. Того самого, що на весні 2014-го приїздив встановлювати контроль над бурштином.

З «Газ-Волинню» Продивуса пов’язують особисті зв’язки. Олексій Хахльов – брат одного із засновників фірми (Юрія Міркова) прямо казав, що вони з Продивусом товариші. Запевняв, що до бізнесу брата він начебто стосунку не має.

Зараз пан Хахльов – голова Рівненської обласної федерації футболу. Серед його заступників – Петро Никорак, і це є ще одним підтвердженням «міцної чоловічої дружби» між Хахльовим та Продивусом. Адже пан Никорак був заступником голови правління згадуваного «Мостобуду».

Зі зв’язком між «Ю.К.» та «Грейн-Сервіс» все простіше. Там просто одні й ті ж засновники: Нітовський Дмитро Борисович – у лютому 2015-го заступник директора ДП «Укрбурштин» (зараз – не відомо), Попова Олена Володимирівна та ТОВ «Сітірум» (Дніпропетровськ).

Окрім вказаних засновників, станом на 13 серпня 2015-го у реєстрі зазначено кінцевого бенефіціарного власника (контролера) – це Андріюк Олександр Миколайович.

Оскільки він не має частки у статутному капіталі, очевидно, це особа, яка стоїть за ТОВ «Сітріум», де засновниками значаться офшорні компанії:

«Зілінгтон Лімітід» (Zilington Limited), адреса засновника: 1097, Нікосія, Вулиця Діагору, Кермія Білдінг, кв./офіс 104, Кіпр.

«Ейенпі Трейд Лімітед» (ANP Trade Limited), адреса засновника: Ванчай, 178 Глосестер Роуд Чіначем Сентурі Тауер, буд.31/ф, Гонконґ.

«Невітком Лімітід» (Nevitcom Limited), адреса засновника: 1097, Нікосія, Вулиця Діагору, Кермія Хаус, кв./офіс №104, Кіпр.

Цікавою деталлю є місце реєстрації пана Андріюка – це смт. Клесів, – центр українського нелегального бурштиновидобутку.

Попри те, що у поле зору ЗМІ потрапляють лише Олег Ярошик та Олена Левкович, важливим гравцем у цій партії є Сергій Мартинюк – директор «Газ-Волині».

Як видно із судових рішень, він активно діє в інтересах партнерів і є безпосереднім учасником майже всіх активних дій. Ми, звичайно ж, хотіли поставити йому купу запитань, та розмова не видалась:

– Є судова ухвала, за якою керуючою стала Олена Левкович, і я бачу, що про її призначення клопотали саме ви…

– Перепрошую, – перебиваючи журналіста каже Сергій Мартинюк, – дивіться, я нічого не коментую, тим більше для преси. Я не можу зрозуміти, який там з приводу цього ажіотаж і… «ноу коментс».

– То ви відмовляєтесь коментувати будь що?

– Я не коментую.

– Ну тоді хоча б одне запитання: чи знайомі ви з Продивусом Володимиром?

– Я не коментую. До побачення.

Директор ТОВ «Газ-Волинь», радник директора ДП «Бурштин України» Сергій Мартинюк. Фото з Рівне Вечірнє

Цікаво те, що з весни минулого року пан Мартинюк є радником директора ДП «Бурштин України», підприємства того ж профілю, що розташоване там де й «Укрбурштин» на Київській 94 у Рівному.

У квітні цьогоріч на «Бурштині України» страйкували працівники. Директор – Орест Жеребецький тоді заявляв виданню «Рівне Вечірнє», що організатор страйку саме Сергій Мартинюк, тобто його ж радник. Пан Мартинюк, в свою чергу був претендентом на заміну директора.

Чи міг «Укрбурштин» видобути 2,6 тони?

Навіть з допомогою експертів нам не вдалося дійти однозначного висновку, чи могли в «Укрбурштині» отримати 2,6 тони каменю в ході пошуково-оцінювальних робіт. Адже щоб бути впевненим на 100% треба бачити все на власні очі.

Для порівняння, наприклад, минулоріч директор Державного підприємства «Бурштин України» Микола Негруб розповідав, що вони видобувають близько 3 тонн сирцю на рік. При цьому підприємство має спецдозволи на повноцінний видобуток, на відміну від «Укрбурштину», який лише проектуватиме кар’єр. В той же час «Бурштин України» звинувачували у приховуванні об’ємів видобутку, тому це, можливо, й не надто вдалий об’єкт для порівняння.

Майже втративши надію з’ясувати, як же видобувають камінь на «Укрбурштині», напередодні публікації нам все-таки вдалося поспілкуватися з джерелом, яке бачило все на власні очі.

Чоловік мешкає у одному з північних районів Рівненщини. Як і багато місцевих мешканців, заробляє на життя, у тому числі, й бурштиновидобутком. Про один зі своїх трудових буднів він погодився розповісти, за умови не розголошення особи.

Його спогади про те, яким чином копачі купують «білети» та миють саме на землях «Укрбурштину». Стилістика мови збережена:

– …Ну заправка стоїть, є поворот на Кльосов і є поворот на села. І десь за метрів триста до цієї заправки, як їхати на Київ зліва в’їзд, шлагбаум стоїть, стоять охраннікі, злєва, б**, вроді пише табличка «Укрбурштин» – шо це фірма там все. Ну і так пропускають через цю…

– Через КПП?

– Через КПП. Заїжджаєш, тебе провірають: провірають номер машини. Бо перед тим нада записуватися. Нада, ну все шоб воно було… перевіряють номера, скільки машин, бо воно все в зошиті, воно все вписано і тоді пропускають тебе.

– Ти перед тим домовився, люди знають, тебе записали в зошит, так?

– Ти вже перед тим домовився. Є под якім ти імєнєм там записаний, чи фамілія, чи… ну як ти там скажеш. І под’їжджаєш: питають «такій-то такій». Говориш – всьо вони тебе провірили. І всьо, заїжджаєш на територію – канави повикопані – і стаєш просто де хочеш.

Зеленим кольором – ділянка Олексіївка, де «Укрбурштин» має спецдозвіл. У своїй розповіді джерело описує бурштиновидобуток на верхньому покладі, що позначений зеленим. Жовтим – територія ДП «Бурштин України». Карта: «Геоінформ України»

– З якої по яку годину можна працювати і скільки це коштує?

– Працюють з 5-тої години ранку до 12 ночі. Довше не можна, можна раньше. Білєт стояв… тисячу доларів.

– І скільки там помп?

– Не дуже багато – коли води, например, нема (бо там обичьно качають воду з кар’єра – то тоді вода є)… ну приблизно 30-40 помп.

30-40 помп за день – це відповідно 30-40 тисяч доларів. За свідченням джерела заправляв усім чоловік на прізвисько Кармен, він же Олександр Андріюк, він же, очевидно, контролер компаній «Ю.К.» та «Грейн-Сервіс». Обілечував – його молодший брат на прізвисько «Бос».

– Це точно цей Олександр Андріюк?

– Може буть… або менший брат… ну точно Андріюк.

– І це виходить родовище «Укрбурштина»?

– Ну табличка висіла «Укрбурштин».

Те, що Олександр Андріюк з Клесова і Кармен – це одна особа підтверджує ще одне джерело – мешканець Клесова, який з Андірюком навчався у школі.

Описаним подіям – не довше ніж два місяці. Саме так, зі слів очевидця, і відбувається видобуток на площах «Укрбурштину». Для місцевих це наче й не секрет зовсім, в той час як, керівництво держпідприємства озвучує зовсім інші версії.

Ми спробували знайти Олександра Андріюка щоб запитати, чи дійсно про нього мова і дійсно він «заправляв» на ділянці «Олексіївка», як про те каже наше джерело.

В «Ю.К.» слухавки протягом двох днів так ні разу ніхто не підняв. В «Грейн-сервісі» на запитання чи можна поспілкуватися, або ж взяти номер Олександра Андріюка – сказали що дізнаються про це і порекомендували передзвонити завтра.

Склалося враження, що там дзвінком журналіста здивовані, але знають хто такий пан Андріюк. Принаймні ніхто не сказав, що у них такого немає.

Наступного дня ми знову зателефонували за тим же номером, після довгих гудків якийсь чоловік підняв слухавку, кажемо, що знову телефонує журналіст.

– Ви знаєте, це просто в сусідньому кабінеті, підійшов, я… Ви до кого телефонували?

– В «Грейн-Сервіс», це ж правильно я розумію «Грейн-Сервіс»?

– Еее, можливо я… Просто в нас декілька кабінетів, людина поїхала в больніцу.

– Я розумію, але ви ж в компанії «Грейн-Сервіс» працюєте?

– Я не працюю в цій компанії.

– А не підкажете, коли зателефонувати?

– Ну десь в больніцу поїхав, я не знаю. Передзвоніть, – каже чоловік з іншого боку слухавки. Чути, як він до когось кричить: – Не знаєш він буде сьогодні ні? Оль, буде сьогодні, ні? Не буде да? – Далі продовжує телефонну розмову: – Кажуть, що не буде, йому погано стало, уїхав.

– Я вибачаюсь, а як того звати, що мав би бути?

– Смотри, я че то вас не совсем пойму, вы от нех** делать звоните, или вы нормально чето хотите. Если вы знаете куда звоните, кому звоните, то это одно дело, а если вы тренируете кого то, так… тренируйте сами там, пишите дальше.

Зв’язатися із Олександром Андріюком з Клесова нам не вдалося. Але джерело, яке його добре знає, каже, що він швидше виконавець, адже у школі був дуже неграмотним.

Від автора:

З усієї цієї історії, видно як люди пов’язані з екс-нардепом Продивусом глибоко інтегрувалися у систему управління державними бурштиновидобувними компаніями.

«Укрбурштин» став предметом судової (як мінімум) боротьби між угрупованнями. Підприємство має спецдозвіл на дослідно-промислову розробку двох покладів з сумарною площею 1027 га. А це з часом може перетворитися у сотні тон бурштину, відповідно у сотні мільйонів доларів.

Арбітражна керуюча Олена Левкович, звичайно ж заявляє, що підприємство планувало за рахунок продажу 2,6 тон бурштину погасити борги перед кредиторами. Тоді б «Укрбурштин» «став на ноги».

Та навіть у тому випадку, якщо це правда – невідомо, наскільки ефективно держпідприємство працювало б у майбутньому. А знаючи, хто стоїть за «обличчями «Укрбурштину» є підстави сумніватися у добрих намірах усіх цих осіб.


КОМЕНТАРІ

Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту з конкретними зауваженнями і коментарі будуть адміністровані. Разом з тим нагадуємо, що згідно із українським законодавством, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за оціночні судження.

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором

Розслідування

Рівненщина

Волинь

Консультації

в Україні та світі

вгору