Посадовці Східноєвропейського університету «умивають руки» від порушень прав журналістів

Декан історичного факультету Анатолій Шваб стверджує, що зустріч Ігоря Палиці зі студентами не пов’язана із виборами
Джерело
Офіційний сайт Східноєвропейського університету

Широкого розголосу на Волині набула інформація про перешкоджання  журналістам, які хотіли потрапити на зустріч Ігоря Палиці зі студентами. Зустріч проводили 18 жовтня у приміщенні історичного факультету.

Однак журналістів туди не пустили.  За словами прес-секретаря громадянської мережі “Опора” Марії Доманської, охоронці посилались на вказівку керівництва факультету.

Чому журналістів не пустили у приміщення державного університету на відкриту зустріч кандидата у нардепи і хто давав  такі вказівки? Із цими запитаннями портал “Четверта влада” звернувся до декана історичного факультету Східноєвропейського університету імені Лесі Українки. 

Анатолій Георгійович Шваб кілька разів кидав слухавку, прочитав нам “мораль” про нашу непрофесійність, некоректність, нецікавість і розповів про своє небажання розмовляти із нами. Однак, із четвертого разу нам вдалося поставити посадовцю кілька запитань.

- На якій підставі ви заборонили пускати журналістів на зустріч із кандидатом?

- Хто вам сказав про це?

- Про це повідомила громадянська мережа “Опора”. Мережі “Опора” сказали про це охоронці, які не пускали журналістів.

- По-перше, “Опора” стільки говорить, що немає нічого спільного із тим, що є. Для мене це не є авторитетна думка. По-друге, ніякого відношення до забезпечення системи охорони я, як посадова особа, не маю. У нас є зовсім інша система підпорядкування, є положення про пропускний режим, є система підпорядкування, є служба охорони, до якої факультет не має ніякого відношення.

- Скажіть, будь ласка, ви давали завдання організувати зустріч кандидата зі студенами?

- Це не в моїх повноваженнях давати завдання організовувати зустріч.

- Ви давали завдання, щоб журналістів не пропускали на зустріч в університет?

- Ні, не давав я такого завдання і не маю повноважень такі завдання давати.

- Чому охорона каже, що ви поставили їй усну вказівку щодо цього?

- По-перше, такої вказівки я не давав, по-друге, якщо ви спираєтесь на слова “Опори” то хай вам “Опора” скаже хто їй це говорив (про те, що вказівка від декана підтвердили й міліціонери, що прибули на виклик журналістів і спілкувалися з охороною - ред.).

Ще раз вам наголошую, що у мої функціональні обов’язки не входить контролювати режимно-пропускний..., по-друге, є положення про перепустки. Вчора до мене зверталися працівники міліції знову ж таки через те, що мережа “Опора” вирішила, що ущемлений якийсь там процес (точніше порушений Закон - ред.).

Захід, який був організований, був у планах роботи університету, він не мав ніякого відношення до виборів, це абсолютна фальсифікація. По-третє, він був організований не факультетом. Єдина обставина – що наш факультет має зал на 600 місць.

- Ви кажете, що ця зустріч не пов’язана із виборами, але це була агітаційна зустріч чи ні?

- Я не чув усього, що говорилося на цій зустрічі, але це була зустріч студентського активу із головою наглядової ради та ректором Східноєвропейського національного університету.

- Тоді скажіть будь ласка, чому журналістів не пускали до факультету?

- Я скажу вам одне – ви зверніться до охорони, до якої я не маю ніякого відношення. У нас є система охорони, яка забезпечує охорону всіх корпусів, яка має своє підпорядкування, яка має нормативні документи, які регламентують їхню діяльність. Є процедура перепусток.

- Ви знаєте, журналісту не потрібна перепустка, що зайти у відкрите приміщення.

- Я цього не вирішую, це не до мене. Журналіст, якщо має таке право, повинен користуватись ним. Це не до мене питання, я цю зустріч не організовував... Я був лише представником одного із факультетів, яких є 17.

І лише одна обставина, що наш факультет знаходиться у корпусі, де є великий зал, дає підставу журналістам, нашим випускникам, яким є і Михайло Шелеп... Ви розумієте, вони собі шукають добру підставу. Я радий, що вони себе в такий спосіб утверджують. Але має бути межа етики і моралі.

- Давайте про етику ви поговорите із ними особисто. Нас цікавить запитання – чому журналістів не пустили на цю зустріч?

- Це не моє питання, не моя компетенція. Ніякого відношення до охорони я не маю.

Хто ж все таки організував таку зустріч кандидата у народні депутати зі студентами? І чому вона виявилась такою таємничою? Про це ми запитали у ректораті.

- У приймальній ректора Ігоря Коцана нам повідомили, що ректор перебуває на зустрічі, тому не може із нами говорити. Нас скерували до інформаційного відділу. “Цю зустріч, швидше за все, орагнізовувала проректор із навчально-виховної роботи Ірина Мирославівна (Констанкевич – ред.), - пояснює редактор інформаційного центру університету Іванна Мислива-Бунько.

– Ми були просто присутні там. Це було звичайне робоче засідання, голова наглядової ради хотів поспілкуватись зі студентами, особливо із тими, хто належить до студентської ради, студентської профспілки щодо питання студентського самоврядування і щодо питання побуту та навчання. Щось такого особливого, офіційного, на яке потрібно запрошувати пресу – це не був такий захід.

- Цей захід був публічний. Чому туди не пускали журналістів?

- Тому що, по-перше, ніхто із журналістів не заявив бажання туди піти і попередньо із нами не обговоривши цього. Це потрібно було узгодити із керівництвом (закон цього не передбачає, акредитація - це добровільна справа редакцій і журналістів - ред.).

- А чому ви про це не повідомляли, що потрібно узгоджувати?

- Розумієте. У нас є робоче засідання, рада з молодіжної політики засідає, точно так само і засідання вченої ради звичайне робоче, ректорат.

- Цей захід був закритий?

- Він не закритий, але це було робоче засідання. Ми цю подію навіть не анонсували. Якби ми це анонсували, ви могли б тоді мати до нас претензії.

- Цей захід мав відношення до виборів?

- Ні не мав. Я вам ще раз повторюю – це просто голова наглядової ради хотів поговорити чисто із студентами на питання самоврядування. Тому що ініціаторами цього заходу були самі студенти.

Цитата із зустрічі Ігоря Палиці зі студентами, записана журналістом ЧЕТВЕРТОЇ ВЛАДИ:

- По політичній діяльності. Я є не депутатом, а кандидатом по мажоритарному округу. Я стану, якщо стану, депутатом від міста Луцьк. Я не збираюся, якщо стану депутатом, вступати ні в яку фракцію. Сьогодні, коли я є діючим депутатом Верховної Ради, я бачу ці фракції протягом п’яти років.

Маючи відношення до деяких ЗМІ хочу сказати, що виборчі перегони коштують кожній партії, які ви бачите на телеекранах, не менше 50 мільйонів на кожну політичну силу, - зазначив Ігор Палиця.

Дійсно, хіба ця промова не про проблеми студентського самоврядування?

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте