РІВНЕНЩИНА

Відбувся круглий стіл: Для чого українським медіа незалежність?

27.10.2010, 00:06      Інститут розвитку регіональної преси      Переглядів: 1284

У співпраці «влада – медіа» в боротьбі з корупцією, третій (сектор) ‑ не зайвий

Якщо незалежні медіа в Україні й існують, то, здебільшого, серед «жовтої преси». А вона аж ніяк не може виступати гарантією того, що влада в державі буде підзвітною та здатною ефективно протидіяти корупції. Такого висновку дійшли учасники відкритої дискусії «Для чого українським медіа незалежність? Запитання, породжене українською корупцією», що відбулася 20 жовтня цього року у Києві. Дискусію організувало Творче об’єднання «ТОРО» (Контактна група в Україні Transparency International) в партнерстві з Інститутом розвитку регіональної преси (ІРРП) та за участі провідних вітчизняних медіа-експертів

Обговорення «гарячих» для України питань проходило жваво і невимушено: свобода ж бо слова  починається зі свободи думок, якими і ділилися учасники дискусії, маючи за плечима чималий досвід роботи в інформаційному просторі.

Як зазначила шеф-редактор Телекритики Наталія Лігачова, якщо раніше владна корупція виражалася здебільшого в «джинсі» та існувала рівність корупційних можливостей, то сьогодні слід говорити про монолітну централізовану корупцію, що втілюється в масовій лояльності ЗМІ до влади.

Корупція ж, що існує в самих ЗМІ, принципово заважає боротьбі з нею у всіх сферах суспільства.

Президент Академії української преси Валерій Іванов звернув увагу на те, що саме непрофесійність журналістів убиває професію, а прихована реклама, на жаль, стала стандартом журналістики.

Попри це, як іскрометно підмітив відомий телеведучий ‑ модератор дискусії Андрій Куликов, в Україні діє парадокс: люди довіряють медіа і не довіряють журналістам. «… Саме тому Україні потрібне суспільне мовлення як зразок незалежної і професійної журналістики», - резюмував Роман Головенко, юрист Інституту масової інформації.

Своїми дослідженнями та професійними прикладами стосовно такого жанру, як журналістські розслідування, поділилася медіа-тренер Людмила Панкратова, юрист Інституту розвитку регіональної преси.

«Реальним механізмом налагодження взаємодії між медіа та владою в жанрі журналістських розслідувань є громадська організація. Вона методологічно супроводжує медіа і веде діалог з владою», - підкреслила Л. Панкратова.

Таку ж позицію висловив і президент Творчого об’єднання «ТОРО» ‑ Контактної групи в Україні Transparency International Олексій Хмара. Підсумовуючи виступи, він наголосив, що сьогодні, на жаль, боротьба з корупцією стала способом розправи з політичними опонентами і медіа в цьому процесі відводиться роль хроникерів. І допоки державні посадовці реагують виключно на міжнародні рейтинги або на телекамери, громадськість та медіа мають виступати єдиним фронтом у подоланні проявів корупції. І їм для успішної роботи вкрай потрібне нове законодавство про доступ до інформації.

Якою ж є справжня позиція влади щодо реалізації права громадян (а передусім медіа) на інформацію, зрозуміти нескладно. Для цього достатньо згадати події 21 жовтня цього року по розгляду законопроекту «Про доступ до публічної інформації». Верховна Рада в чергове не змогла ухвалити цей довгоочікуваний громадськістю законопроект, перенісши його розгляд на 2 листопада. І це незважаючи на вимогу схвалити законопроект від 150 громадських організацій та 450 журналістів. «За» закон голосували 251 із 429 народних депутатів, зареєстрованих в сесійній залі.

А от, чи справдяться побоювання українського спікера Володимира Литвина, що українським високопосадовцям незабаром може доведеться «позичати очі в Сірка перед європейськими структурами», покаже 2 листопада ‑ найближче голосування за багатостраждальний законопроект.

В дискусії брали участь:

  • Наталія Лігачова, Телекритика
  • Роман Головенко, Інститут масової інформації
  • Валерій Іванов, Академія української преси
  • Людмила Панкратова, Інститут розвитку регіональної преси
  • Віктор Соловйов (РНБО України)
  • Олексій Хмара, Творче об’єднання «ТОРО» ‑ Контактна група в Україні Transparency International
  • Журналісти-розслідувачі, редактори ЗМІ, експерти, громадські діячі, представники міжнародних організацій.

ІРРП


КОМЕНТАРІ

Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту з конкретними зауваженнями і коментарі будуть адміністровані. Разом з тим нагадуємо, що згідно із українським законодавством, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за оціночні судження.

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором

Розслідування

Рівненщина

Волинь

Консультації

в Україні та світі

вгору