РІВНЕНЩИНА

Чому доцент кафедри фізики хоче стати ректором РДГУ і що пропонує змінити

18.03.2015, 20:57      Дмитро Бондар, «Четверта влада»      Переглядів: 2367

Микола Бордюк пропонує більшість з того, що вже озвучив інший кандидат - Максим Гон

Як доцент кафедри фізики бачить виш у майбутньому, що на його думку терба міняти, чим він захоплюється, що читає та багато іншого у розмові з кандидатом у ректори Рівненського державного гуманітарного університету Миколою Бордюком.

Також читайте розмову з іншими кандидатами на посаду ректора:

«Я буду ректором, що там не пишіть!» - керівник РДГУ Руслан Постоловський

Якщо РДГУ не реформувати - скорочення можуть бути на третину - Максим Гон

Микола Бордюк народився у 1957 році у місті Рівному. Працював вчителем у школі, згодом викладачем, проректором та професором кафедри фізики Рівненського державного гуманітарного університету. Окрім нагород за здобутки в освіті та низки публікацій пан Бордюк має двох дорослих дітей та внуків.

– Чому ви вирішили стати кандидатом у ректори, очолити РДГУ?

– Тут декілька причин. По перше, працюючи у вузі з 87 року і аналізуючи ті процеси, які відбуваються  і які відбувалися, перша причина, яка змусила йти в кандидати – це існування Рівненського державного гуманітарного університету, як університету, який не досяг рівня національного університету. Бо в нас фактично три державних вузи на території Рівненщини. Це Остріг – Острозька академія, який є національним університетом, це так-званий «Воднік», ми звикли так називати, але він національний університет. А за 16 років існування РДГУ хотілося б отримати таку ситуацію, щоб він перейшов з рангу звичайного університету в ранг національного.

– Тоді можна було б вирішувати і наступний крок – це створення на базі національного університету дослідницького, того, що вимагає сучасний підхід до освіти і науки, де має бути в одному університеті поєднано освіта і наука. Це перша причина.

– Друга причина. Аналізуючи навчально-виховний процес у вузі, хотілося б, щоб він, ну хоч би наближено, відповідав європейським зразкам. А для того, щоб він відповідав цим зразкам, то я в своїй програмі зазначив, що треба нагально вирішити на протязі двох-трьох років десять проблем, які існують у вузі: починаючи від матеріально-технічної бази і закінчуючи дотриманням законів, основним з яких є нещодавно прийнятий Закон «Про вищу освіту».

– Для чого це Вам?

– Для чого я взагалі хочу бути ректором?

– Так-так.

Це найбільший вуз Рівненщини. Понад десять тисяч студентів і 655, якщо я не помиляюсь, викладачів. І мені хотілося б щоб він досяг рівня двох вузів – Острога і Національного університету водного господарства та природокористування. Щоб і ми були переведені за ці роки в ранг національного університету.

– По-друге. Мені хотілося б щоб, перебуваючи на цій посаді і співпрацюючи з обласною адміністрацією з місцевими органами управління, щоб створити такі умови, щоб цей вуз вийшов за межі того матеріально-технічного забезпечення, яке існує на сьогоднішній день. Бо основна проблема цього вузу – це катастрофічна нестача площ для навчання. Ну вуз навчається з восьмої, коли приїжджає дистанційна або заочна форма, і закінчує в 23:05. Ну це ж не нормальна ситуація.

– По-третє. Мені хотілось би, щоб цей вуз, хоч трохи був наближений до Європи. Щоб ми мали тісне співробітництво з вузами Європи. Щоб ми могли не тільки вирішувати питання освіти. Бо питання освіти в принципі можна вирішити. Яким чином: студенти закінчують бакалаврат і зараз немає проблем вступити в магістратуру, наприклад, Польщі, або Чехії, або Словаччини чи Угорщини.

– Для того потрібні знання. Для того потрібно щоб певні предмети в РДГУ викладалися на іноземні мові. Тобто реалізувати Європейську концепцію вивчення іноземних мов. Не тільки для спеціальності іноземна мова, а й для інших спеціальностей. Це третій напрямок.

– Четвертий напрямок – це спільні наукові проекти, які давали б змогу з Європейськими університетами зав’язати тісне співробітництво. І використати… По правді кажучи якщо база для наукових досліджень, тобто різноманітні експериментальні установки і прилади ,у нас залишилися на рівні 80-90х років двадцятого сторіччя, то Європейські вузи сучасні, навіть ті ж вузи Польщі, мають сучасне обладнання. І вони, в принципі, з нами поділитися цим обладнанням.

– Ну і п’яте, це щоб університет був відкритою системою. Щоб не боялися тих кореспондентів, які з різноманітних засобів прийдуть, щоб не боялися відкрито сказати: «існує такий Рівненський державний гуманітарний університет, працює стільки-то викладачів». Щоб все було прозоро, чітко. Щоб був громадський контроль роботи вузу, тобто щоб було, як в Європі: наглядова рада вузу, громадська рада вузу. А тоді ми могли б говорити: «ректор працює чітко, відкрито, щоб це була відкрита система, щоб ми могли не відкладати на десятки років реалізацію Закону «Про вищу освіту», а щоб ми могли вже сьогодні говорити, що в нас втілений цей Закон.

Микола Бордюк: Перше, якщо голос буде відданий, скільки б їх там не було, людям гарантую перше – відкритість системи університету. Друге – прозорість фінансування, це обов’язково

– Тоді виходить, що Ви альтруїст, бо Ви не бачите ніякої особистої вигоди, або принаймні не говорите про неї. Тобто як ви це бачите для себе, як самореалізацію, чи інше?

– Розумієте, я взагалі людина яка працює не тільки в області освіти, а й в області науки. Я близько тридцяти років працював в області науки і основна моя спеціалізація це фізика полімерів. І тим самим, говорячи про те, що ми розвиваємо університет, як науково-освітній центр, я бачу вигоду і для себе. Які вигоди: посада ректора не означає відмову від усього іншого сісти на стілець і керувати всім. Це означає, що покращення матеріально-технічної бази, покращення бази матеріально наукових досліджень дає можливість і мені розвиватися, як людині в науковому плані. Я думаю, що все життя людини має відбуватися за принципом: вчитися все життя. Щось нове досягати.

– Я не бачу, щоб я мав з цього якусь матеріальну вигоду, побудував собі дачу, купив яхту, бо в освіті українській це в перспективі не можливо.

– Ви кажете про хороші речі, але було багато часу щоб їх втілити, чому ж вони не втілені і чи зверталися Ви з ініціативами до керівництва?

– З такими ініціативами безпосередньо до керівництва факультету, до керівництва кафедри ми звертаємося систематично і не раз. А чому вони не виконані, то треба запитати мабуть в керівництва.

– Ви кажете про співпрацю з вузами Польщі, тоді чому її немає зараз, можливо з Вами не хочуть співпрацювати чи в майбутньому не захочуть, можливо не все так просто?

– Ви розумієте, Ви коли заходите на сайт університету Ви її не бачите. А я Вам можу сміливо сказати, що наша кафедра фізики співпрацює з багатьма науково-дослідними вузами. Це Інститут хімії високомолекулярних сполук Академії наук, Інститут хімії води, Інститут колоїдної хімії, Інститут поверхні. Ми працюємо з усіма вузами. Це не висвітлено на сайті. На сьогодні говорити, що ми не співпрацюємо з іншими вузами України, то це просто не можливо таке сказати, бо вона є. Але вона є у вузько направленому плані, що ми не висвітлюємо цих питань і не афішуємо їх. А як результат ми бачимо його по рейтингу нашого вузу. І хотілося б, щоб це вуз піднімався.

– Чому виборець має обрати саме Вас, віддати свій голос саме за Вас, а не за інших кандидатів?

– Я можу це пояснити наступним. Перше, якщо голос буде відданий, скільки б їх там не було, людям гарантую перше – відкритість системи університету. Друге – прозорість фінансування, це обов’язково. Третє – докладу максимум зусиль, щоб люди, які мають малу зарплату… В мене в програмі це зазначено – створити умови, щоб заробітна плата у них була більша. Бо в нас є люди, які отримують взагалі мізерну зарплату – тисячу двісті гривень.

– Четверте – намагатимусь, це точно, створити критерії оцінювання навчання і наукової роботи педагогів з матеріальним стимулюванням. Переглянути ті статті бюджету, і вперше, щоб фінансування йшло до людини. Щоб людина могла отримати, хоч якусь матеріальну вигоду за свою роботу. Сьогодні в нас доплата декану – 50% до заробітної плати, але не зрозуміло за що. Ну не зрозуміло, за що отримує декан. Якщо факультет розвивається декан має звітуватися в кінці навчального року: «дякуючи мені ми отримали те то, те то й те то…».

– І на закінчення, знаєте, я хотів би, щоб наші студенти відчули і зрозуміли, що ми вже у трохи іншому суспільстві живемо, в суспільстві відкритому і громадянському суспільстві. Щоб вони впливали на процеси навчання, на процеси діяльності вузу. Щоб вони орієнтувалися на ті європейські навчальні програми. І щоб залучити їх до створення навчальних дисциплін, які б відповідали у так званій «вільній траекторії». Щоб  сам студент приймав участь в обговоренні навчальних планів, навчальних програм на засіданні кафедри, факультету. І взагалі, є в мене така ідея, щоб вибори деканів та завідувачів, ректора мали б проходити так, щоб у них взяли участь усі працюючі і всі що навчаються. Щоб ми не говорили, що викладачі мають привілеї.

– Уявімо, що Ви мене не переконали віддати голос саме за Вас, тому що деякі речі, як відкритість та прозорість, деякі пункти є схожими з програмами інших кандидатів. Чому саме за Вашу кандидатуру?

– Перше, це вирішення навчальної бази. І перші кроки будуть, це співпраця з місцевими органами, адміністрацією для того, щоб отримати площі навчання. Якщо ми отримаємо площі – навчальний процес зміниться.

– Друге, маючи такі спеціальності як фізична культура і охорона здоров’я, у нас гостро стоїть проблема спортивного комплексу університету. Я прикладу усіх зусиль, маючи зв’язки з діячами спорту, фізичної культури, для того, щоб залучити інвестиції (я не кажу, що це буде проект університету) для спільного проекту з побудови спортивного комплексу. Це питання гостро стоїть і для міста. Бо місто, маючи спорткомплекс на Фабричній, фактично таких спортивних комплексів не має і сьогодні це гостре питання для самого міста. Для побудови комплексу і якоїсь частки, щоб надали університету, це дуже важливе питання.

– По-третє, що стосується самих студентів, це забезпечення роботи їдальні.

– По-четверте. Створення незалежних студентських ЗМІ. Не тільки паперових, а й електронних, і створення FM-радіостанції студентської. Чому мені ближче це, тому що я фізик. Я думаю, що, в принципі, в межах фінансування, чи самофінансування таку радіостанцію створити можна.

– Що, або хто на Вашу думку в РДГУ є головним?

– Я думаю, що головним є колектив викладачів студентів і співробітників. Воно так і повинно бути, бо якщо ми 19 березня обираємо ректора, то значить головні ми. Бо залежить він нашого вибору, хто буде ректором, як буде розвиватися цей університет, на найближчі п’ять років. Так що основним є люди, які навчаються і працюють в нашому університеті.

– Існує думка про те, що вишів в Україні занадто багато і чому на Вашу думку РДГУ має продовжити існувати?

– Пояснюю. Це джерело, кузня педагогічних кадрів не тільки нашого краю, а й взагалі західного регіону. Якщо ми візьмемо місто Рівне, я не пам’ятаю точно, але мені здається від 70 до 85 відсотків вчителів, які працюють в місті, це випускники РДГУ.

– 73%.

– Це 73 відсотки. В області, я думаю їх більше ніж 60 відсотків. Це перше. Тому недоцільно, щоб РДГУ припинив існування. Друге, це те, що ми готуємо кадрів не лише для освіти, ми повинні говорити і про культуру та спорт. Якщо проаналізувати ситуацію, що склалася в школах, по вчителях, наприклад, фізкультури. То ця ситуація не зовсім добра в області. Ми повинні про це відкрито говорити, що школи потребують спеціалістів в області фізичної культури. Бо якщо місто, наприклад, насичене цими вчителями, то в школах деяких районів забезпечення дуже мале.

– По третє, що повинні говорити, сьогодні необхідно відкрити нові спеціальності. Якщо проаналізувати ситуацію, то в освіті гостро потребуються спеціалісти в області хімії. РДГУ міг би відкрити спеціальності «вчитель хімії» і «вчитель географії», бо в нашому регіоні ці спеціальності не готуються.

– Якщо ми говоримо про вчителя географії, то ми повинні орієнтуватися аж на Львівський державний університет імені Івана Франка. По третє, ми в цьому році відкрили таку спеціальність, як професійна освіта за напрямком «туристичний бізнес», це також дуже важливо. Сьогодні обласна адміністрація ставить питання про розвиток туризму на місцевому рівні і це важливо. Для того, щоб розвивався туризм на місцевому рівні потрібно, щоб були спеціалісти в цій області. Якщо РДГУ відповідає на виклики ринку, то я вважаю, що він повинен існувати. Бо це найбільший вуз Рівненської області.

– Я думаю, що я аргументовано пояснив. Якщо він існує з 1940 року і ми в цьому році святкуємо 75 років вишу і маємо десятки тисяч випускників цього вузу. Знаєте, мені хотілося б створити таку асоціацію випускників РДГУ.

– Що на Вашу думку має бути головним пріоритетом у існуванні і розвитку РДГУ?

– Розвиток матеріально-технічної бази. Викладацький склад, люди, студенти… в процесі навчання і наукових досліджень матеріально-технічна база визначає, як буде розвиватися університет.

– Якщо Ви виграєте вибори, яке буде Ваше перше рішення?

– Перше рішення буде однозначним: заключити договір з обласним, міським управлінням освіти на можливість орендування площ для навчального процесу. Це буде перше рішення.

Микола Бордюк: Сказати прямо відкрито, що мені відомі якісь факти корупційні, я не можу

– Як Ви бачите той стан, у якому зараз РДГУ?

– Я Вам скажу так, про матеріально-технічну базу. Якщо я як людина, щоб у мене сформувалася думка про РДГУ сучасна людина перш за все загляне на сайт університету. І я думаю, що для того, щоб сформувати думку про вуз, як центр навчальної та наукової роботи треба кардинально удосконалювати сайт цього університету. Це повинна бути динамічна система. Динамічна у всіх відношеннях. Переглядаючи сайти деяких факультетів, які є в університеті, вони краще виглядають в динамічному плані, яскравіше ніж сайт університету.

– По-друге, ви знаєте, я зробив би ще один крок. Ми маємо мало інформації у засобах зв’язку, не тільки в електронних про вуз, а й в телебаченні, і в пресі, і на радіо. Якщо поглянути на місцеві засоби зв’язку, то я можу сказати, що на першому місці знаходиться МЕГУ ім. Степана Дем’янчука. Кожен вечір переглядаючи новини я чую, що там відбувалася якась конференція. На фоні цього складається враження ніби в РДГУ нічого не відбувається. Немає інформації, а якщо немає інформації про вуз і вуз не є відкритою системою. То складається негативне враження.

– Хто б не говорив про які рейтинги, але рейтинги які існують – я буду з усіма сперечатись, що вони є об’єктивними. Об’єктивно оцінено в рейтингу стан сайту? Об’єктивно оцінено. Немає інформації про вуз – складається негативне враження. Немає відкритості про вуз – складається негативне враження не тільки в тих людей, які далекі від вузу, а й у викладачів.

– Самий простий приклад: давайте ми накази, які видаємо (навіть міністерство публікує)… ну невже ми не можемо розмістити наказ про те, що стільки то людей прийнято на роботу, стільки отримало… то це ж просто. Інформація повинна бути. Інформація, про те, як працює вуз, динамічна інформація.

– Чи бачите Ви серед проблем вузу проблему з корупцією?

– Знаєте, ця проблема може бути вирішена, навіть якщо вона є. Вона існує в Україні, однозначно. Сказати прямо відкрито, що мені відомі якісь факти корупційні, я не можу. Але проблема вирішується. Я ще раз кажу, якщо університет, це відкрита система для викладачів, для співробітників, для студентів, які можуть спокійно звернутися в деканат, які бачать той же кошторис, той же бюджет, то ця система буде відкрита.

– Взагалі поняття корупції воно набуває широкого змісту, будь яка неправомірна вигода. Якщо ми не бачимо відкритості, то складається враження, що це велика корупційна система. А якщо ми бачимо відкритість і звітність керівництва по всіх цих бюджетах, кошторисах і так далі, то ми можемо сказати, ми з цим погоджуємося, а з цим не погоджуємося, надайте нам документи. Це стосується і студентів.

– Я думаю в кожного викладача є один простий принцип. Цей простий принцип полягає в тому, щоб навчити студентів. Навчити не тільки з точки зору педагогіки і психології, а також з точки зору професійності. Для того, щоб говорити про корупцію в такому розумінні… знаєте як зараз кажуть психологи? Якщо Ви перестанете, шановні українці давати, – ну це говорять про держслужбовців, а у них не буде, що взяти, то поміняється сама система. Але коли ми йдемо до держслужбовця і справа протягом дня не вирішується, хоча мала б вирішуватися і нам самим хочеться занести якісь гроші, щоб це питання вирішити. І психологія в нас така, ми віддали, значить це питання вирішиться. Воно може й не вирішитися.

– Чи є у Вас на думці конкретні заходи по  боротьбі з корупцією?

– Перше – електронний журнал. Друге – відкритість системи, обговорення в групі, в деканатах і так далі якості знань студентів. Четверте – створення рейтингу студентів, щоб кожен мав в електронному варіанті на дошці оголошень його рейтинг. І тоді розв’яжеться ще одне важливе питання. Перехід від освіти бакалаврату до освіти магістра. Тоді ми візьмемо в магістратуру кращих із кращих, бо вони протягом чотирьох років вчилися і ось їхні рейтинги, а не візьмемо кого не будь.

– Скільки Ви витрачаєте на передвиборчу кампанію, якщо не секрет?

– Ні скільки – безкоштовно. От Ви прийшли поспілкуватись безкоштовно. А, ні, витратив – програму надрукував на принтері.

– Я чув гіпотезу, про те, що Ви можете бути технічним кандидатом.

– Всяка гіпотеза має право на існування. Зразу скажу Микола Анатолійович, це я, не може бути технічним кандидатом. Бо я людина, яка має освіту фізика, а у фізиці в основному діють закономірності і ці закономірності описують не тільки закони природи, а й закони розвитку суспільства. Виявляється, що вони у теорії хаосу, у теорії кластерів, тобто закони суспільства. Як думка є і снує така, то якщо Ви передасте через ЗМІ, що Бордюк – не технічний кандидат – це однозначно. Якщо б я був технічний кандидат, то в мене була б трошки інша поведінка. Я б не переймався би проблемами вузу.

– Уявимо, що ніхто з кандидатів не набере одразу абсолютної більшості. Якщо Ви не пройдете, кого з інших кандидатів Ви підтримаєте?

– Однозначно – Гон. Я можу пояснити чому. По-перше, він молодший. По друге, раз молодший, бачить перспективи розвитку університету принаймні на один термін. Бо я вважаю, що коли закінчився термін, то людина має прозвітуватися від першого пункту і до останнього, його програма має бути доповнена, і щоб він почув голос колективу.

– Які у Вас є захоплення, або ж хобі?

– Перше хобі – це рибалка. Друге – гра в футбол. Не на дивані футбол дивитися, а гра в футбол. Хоч мені там і 57 років, але футбол я люблю і намагаюся грати не тільки з внуками, а й з такими як сам – ветеранами. Третє - це література. Ось такі у мене хобі, а так я опікуюсь сім’єю внуками: внучкою маленькою, внуком.

– Чи є у Вас якісь улюблені книжки?

– Я Вам скажу по правді, що мій улюблений автор український – це Юрій Винничук. І улюблена книга… ну у нього є  декілька і ті ж «Діви ночі», це його ранні твори. Які були і заборонені ще за радянських років. Зараз він написав, ну я б сказав сучасне фентезі. Це «Танго смерті». Це дуже така серйозна книжка. Це один із авторів найбільш улюблений.

– Я дуже люблю історичну літературу. Є такий автор Сорока, він написав «Хотин» – солідний історичний твір про оборону Хотині козаками і польськими військами від турецьких. Ну і з детективних авторів Кокотюха. За його творами знято до десяти фільмів.

– Ну і останнє питання: у випадку того, якщо виграє хтось із інших кандидатів, що б Ви їм побажали?

– Я б побажав, щоб вони виконали свої програми. Бо програми, якщо ви ознайомитесь, написані чітко. Якщо їх виконувати, то цей університет набуде зовсім іншого статусу і буде зовсім по іншому виглядати. То нехай кожен виконає свою програму.


КОМЕНТАРІ

Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту з конкретними зауваженнями і коментарі будуть адміністровані. Разом з тим нагадуємо, що згідно із українським законодавством, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за оціночні судження.

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором

19.03.2015, 10:04 93.72.231.*** Зі сторони
Пане, Миколо, це просто ганьба. Судячи з усього, ви гарна людина (я Вас трішки знаю), але говорити про те, що Вам невідомі прямі факти корупції в РДГУ це просто нонсенс. Всі у місті знають як працюють кафедри іноземних мов в РДГУ, вони у Вас під боком. Я розумію, що є професійна етика і т.д., але цього змія потрібно РУБАТИ сокирою, а Ви навіть не знаєте де його шукати. КОРУПЦІЯ - основна біда як нашої держави так і РДГУ. Не поборете корупцію, викладачами ставатимуть випадкові люди, які пройшли через теж саме РДГУ і знають, як працює ця система. Не потрібно ніяких скопусівських статей, ніякого визнання, нічого - бери собі по 300 грн. зі студента і живи як хочеш. Які можуть бути розмови про якість, про статус, про все інше, якщо таких горе-викладачів в РДГУ не один і не два. Справжній ректор буде гнати в шию таких людей. От з чого потрібно почати. Не маю віри, що і Гон, якщо переможе, буде цим займатись. Пане Миколо, відкрийте очі.
19.03.2015, 02:50 176.8.163.*** ПП Ваня
Олімпійці є мірилом рейтингів.як вузів так і шкіл. Щодо вчених...чув ще в 10 про Слюсарчука.але не заглиблювався. Чому доц.а не проф? Я За Бордюка без ляля.а з якостями принципового менеджера. Чому не сказано про директора ліцею при РДГУ? Це що антиреклама?
18.03.2015, 22:24 77.123.8.*** 25
Наступне - громіздка матеріальна база та непродумана, неефективна фінансова політика у поводжені з державними коштами і коштами спеціального фонду тягнуть наші ВНЗ у боргову яму. Відповідно, поки що принаймні у двох рівненських внз - рух відбувається не вгору, а як "Титанік" повільно тонуть.
18.03.2015, 22:21 77.123.8.*** 25
Новий ЗУ "Про вищу освіту" і загальні тенденції визначають, що ВНЗ які мають статус національних і дослідницьких постійно його підтверджуватимуть. ЧИ зможуть це зробити наші ВНЗ, якщо основна увага - це публікації в журналах з ІМПАКТ-ФАКТОРОМ (не у всяких "Мурзилках", а у авторитетних наукових виданнях. Хто цікавиться - загляніть до Скопусу). А такі публікації дають ВЧЕНІ, а не ті, хто під них косить, не аферисти, не корупціонери від освіти. І як би не била себе в груди наша рівненська "прохфесура", але вона є "містечковою" і наука, яку вона продукує те ж такого рівня. Відповідно, за нових умов, РДГУ - до статусу Національного, як "до неба рачки". А-от чи втримає цей статус НУВГП - те ж питання, бо Кучми який на футболі підписував наказ про надання цього статусу вже нема та й хвалитися те ж особливо нема чим.
18.03.2015, 22:13 77.123.8.*** 25
Відразу про дурню, це доведення до статусу національного і дослідницького...МОН робить жорсткішими вимоги щодо звань доцента і професора, та й взагалі можлива ситуація коли всі викладачі проходитимуть переатестацію (такий варіант обговорюється в МОН)... Відповідно зміниться ситуація з якісним складом ВНЗ, відповідно РДГУ не відповідатиме статусу університету, а НУВГП - статусу НАЦІОНАЛЬНОГО. Великі ВНЗ задля ВЛАСНОГО виживання роблять все, щоб знищити конкурентів під різноманітними лозунгами, які оголошує МОН.

Розслідування

Рівненщина

Волинь

Консультації

в Україні та світі

вгору