РІВНЕНЩИНА

Якщо РДГУ не реформувати - скорочення можуть бути на третину: яким буде університет за ректорства Максима Гона

18.03.2015, 22:01      Дмитро Бондар, «Четверта влада»      Переглядів: 2511

 Першим анонсованим кроком Максима Гона на посаді ректора має бути запрошення тих менеджерів, які будуть здатні реалізувати програму оздоровлення університету

Доктор політичних наук, професор, академік Академії наук Вищої школи України, завідувач кафедри політичних наук, а зараз – кандидат у ректори Рівненського державного унверситету. Що пропонує міняти Максим Гон, як бачить боротьбу з корупцією та інші проблеми вишу читайте в розмові з кандидатом.

Також читайте розмову з іншими кандидатами на посаду ректора:

«Я буду ректором, що там не пишіть!» - керівник РДГУ Руслан Постоловський

Чому доцент кафедри фізики хоче стати ректором РДГУ і що пропонує змінити

– Чому Ви вирішили стати ректором?

– Весь час повторюється думка, я не впевнений що в неї вірять, але в цьому я щирий. Мені не йдеться про адміністративно роботу, я її пробував… Я працював 6 років проректором з наукової роботи в університеті «Україна». Я знаю що таке в хорошому розумінні клерк. Але мені принципово використати вибори, як інформування колективу про оцінку стану справ, про відмову про те що називається колективне самомилування і використати цю можливість для того, щоб сказати «я бачу шлях виходу з кризи». І власне програма ця бачення мною і тих людей, хто мене підтримує, які кроки потрібно зробити в найближчі рік-півтора, для того щоб РДГУ все-таки вирівнявся і в рейтингах, і в показниках і ліквідував деякі негативні речі в своїй діяльності. Тому для мене не ректорство, я маю що написати на візитці і без того там і так написано достатньо.

– У чому Ваша особиста мотивація?

– Особиста мотивація працювати в університеті який має сталий, позитивний імідж, або принаймні кращий, ніж він є на сьогодні. Я вірю в рейтинги. Те, що Руслан Михайлович (Постоловський - в.о. ректора - авт.) вважає що всі рейтинги, що це фікція, я якраз думаю що це об’єктивне стороннє оцінювання, а не те що ми думаємо самі про себе. І в 2017-2018 навчальних роках міністерство планує надання державних місць відповідно рейтингів, якщо ми в загальному рейтингу вузів зараз 211, то ми приблизно отримаємо хай 75% від того об’єму державних місць, що маємо зараз. Це автоматично буде означати скорочення.

– Можливо скорочення буде і більше. Враховуючи, що йде війна, економічна криза, я боюся, що скорочення 2017-2018 може бути не 25%, а відсотків 30-35%, і тоді вже буде пізно. Тоді ніхто вже цих грошей в держави не випросить.

"В моїй програмі немає популізму". Фото надав "Четвертій владі" Максим Гон

– Як ви бачите особисто для себе цей крок, тобто це як самореалізація чи виключно такі альтруїстичні речі для блага вузу?

– Мені задавали це питання, я вважаю, що я як людина вже само реалізувалася: я доктор науки, я професор, я є педагог вищої школи. Те що я кажу з певною іронією, що до себе, що в мене на візитці уже є що писати. В принципі, я вважаю що я самореалізувався, може ще щось напишу серйозне (в плані науки). Це не альтруїзм, я не впевнений в тому що саме альтруїзм визначає мої дії скоріше альтруїстичними будемо називати дії когось – самого себе називати альтруїстом, це вже занадто ідеалізувати свою персону. Радше я використаю цей момент так як я казав, як можливість заявити колективу про те що стагнація очевидна, про те що треба визначити діагноз хвороб які ми маємо, і визначити терапію.

– Терапія, яку розумію я і моя команда, – це програма яка має чотири складові, там не має популізму, там немає обіцянок добудувати корпус, там немає нічого такого незвичайного скоріше це рефлексія на ті інновації, які вже запроваджені Міністерством освіти, або це, так званий, бенчмаркінг, тобто вивчення досвіду інших вузів Європи і навіть України (є дуже успішні вузи) і запровадження всього найкращого в роботу РДГУ.

– Якщо основною Вашою метою є заявити, про щось, то в принципі я вважаю що Ваша мета виконана, тому що Ви по суті заявили, запропонували, ну, будемо сподіватися, дієві шляхи для втілення певних цілей і в принципі задача виконана.

– Якщо виходити з таких міркувань, то так. І я на кожній зустрічі, які зараз відбуваються у ході цієї виборчої компанії сьогодні також, я весь час кажу «не треба обирати якусь конкретну людину». Йдеться не про Руслана Михайловича, не про Миколу Анатолійовича не про мене. Йдеться про обрання колективом найефективнішої стратегії розвитку університету. А ректорство – це кредит довіри, який має дати колектив конкретній людні для втілення цієї програми, виконання програм кожного з нас і через 5 років спитати: «що ти зробив», і «чому не зробив», якщо буде не виконано. Це правильно, і це так як мало би бути.

– Скажімо так, ваш виборець є вашим, по-суті, роботодавцем. Чому він має віддати свій голос саме за вашу кандидатуру?

– Я думаю саме тому, що я той, хто наважився сказати вголос, а не в кулуарах, про те що ми маємо проблеми. Мені здається, що оприлюднення своєї позиції – це вже є крок вперед. Передусім для мене самого. Не в кулуарах, десь за спиною розповідати, що є там якісь недоліки – це в університеті нормальна практика, всі ми обговорюємо свої якісь робочі справи, – можна сказати публічно. Тому, я не вважаю на щось що я когось дискриміную, я просто, розумію… пропоную викладачам, студентам і не педагогічним працівникам свою оцінку стану справ. І власне це не тільки я, а ті люди, які, я б так сказав, складають інтелектуальну потугу моєї команди.

– Припустимо залишаєтесь Ви і Микола Бордюк, тобто чому саме Ви, а не Микола Бордюк?

– Потрібно аналізувати програму і дивитися в кого краще в кого гірше, для мене особисто програма.

– Уявимо, ну я впевнений що скоріше всього так і буде, але левова частина виборців не буде читати ніяких програм. Ну вибори президентські, парламентські показують що програми не дуже читають.

– Ми це знаємо, тоді все зведеться до того, що... Здається це у вас була стаття на «Четвертій Владі»  «Кастинг на посаду ректора розпочався», значить буде класичний кастинг за зовнішніми якимось ознаками, хто знає якими ще.

– В такому випадку, якщо не брати до уваги програму, чому саме Ви?

– Я наймолодший (сміючись – авт.)

"Студент і викладач – я б їх ставив на одну висоту" . Фото надав "Четвертій владі" Максим Гон

– Ну нехай буде так.

– У нас багато парелелей в тому розумінні, що ні Микола Анатолійович ні я не маємо такого досвіду керівництва вузами. Микола Анатолійович колись був настільки я знаю деканом, якщо я не помиляюся і проректором, я був проректором шість років в приватному вузі. Ясно що такого досвіду як Руслан Михайлович ми не маємо. Але я певен, що Міністерство освіти вже відмовилось від патронажу і розв’язання якихось проблем, роблячи ставку на конкретну людину, я це точно знаю.

– І йдеться про те що в  міністерстві однозначна позиція – хто виграє вибори, хто отримає кредит довіри від колективу з тим буде заключний контракт. Тому от, якщо залишити право в стороні і говорити про якості менеджерські, скоріше за все, не скоріше а Руслан Михайлович 16 років керує, ми на цьому фоні виглядаємо дуже блідо. Але з іншого боку, якщо ви дивитеся те, що останніми роками рейтинги впали, це керівництво теж не можна вважати надто ідеальним.

– Що чи хто, на вашу думку, в РДГУ є головним?

– Я весь час думаю над цим. Студент і викладач – я б їх ставив на одну висоту. Якщо ми говоримо що освіта, тепер принаймні це послідовно повторюється, – це надання освітніх послуг. Робота школи, вузів тощо, що це надання освітніх послуг, то головний клієнт тут студент. Якщо виходити з критеріїв людського капіталу, то головний капітал університету це і викладач, і студент.

– Існує думка що вузів Україні забагато. Тому не виключено, що кількість вузів скоротиться, і уявімо те що РДГУ також може не стати. Чому на вашу думку РДГУ має продовжити своє існування?

– За своїм амплуа, за своїм духом це  передусім педагогічний вуз. І мені здається що… мені не здається, а я знаю, що держава робить ставку на послідовне фінансування підготовки спеціалістів лише за трьома профілями – це військові, це медики і вчителі. І це легко зрозуміти, тому розчинити наш вуз наприклад у «Водному»… З одного боку це шлях створення такого класичного університету, де готують фахівців різних спеціальностей, а з іншого боку мені здається, що РДГУ програє розчинившись, от саме в фахівцях технічних спеціальностей. Думаю він має існувати саме як вуз з педагогічним спрямуванням.

– Як ви можете оцінити вуз, в кому він зараз перебуває стані? З погляду інсайдера. Що це зараз є, не дивлячись на рейтинги?

– Якщо ми говоримо будучи інсайдером, ми говоримо про оцінку стану справ, то це буде зовсім інший ракурс, є успіх - це те, що РДГУ набирає студентів. 12 000 студентів денної і заочної форми навчання – це я думаю серйозний і солідний показник. Те що вуз готує, я думаю на не поганому професійному рівні, випускників, це теж очевидно.

– Те що в нас не вистачає новітніх технологій викладання, те що в нас не вистачає сучасного обладнання принаймні те, що використовується в навчанні у східноєвропейських вузах, то це очевидно. Тому, я думаю, що потрібно розвивати принаймні два напрями – це розвиток матеріально технічної бази та стимулювання викладачів до наукової активності і рейтинги покращаться.

– Тоді чому раніше це не було зроблено?

– Це треба питати у діючого ректора. Тому я кажу, що справді через 5 років хто б не був на посаді, взяти в руки програму і по пунктах перевіряти, так як ми висуваємо претензії до політиків, декларуємо одне, потім забуваємо і робимо зовсім інше.

– Чи пропонували Ви до виборів керівництву вузу, якісь робити кроки, можливо, якісь шляхи вирішення проблем?

– Вони стосувалися кафедри, яку я очолюю, які були ініціативи… Переважно вони не знаходили підтримки, це стосувалося фінансової політики. Одна з проблем чому спеціальність «політологія» зараз в кризі – це, як на мене, неправильна цінова політика. Ми набираємо на платну форму навчання за цінами вищими ніж в Луцьку, Львові, інших вузах. Ціни залишалися фактично тими самими, я впевнений що їх потрібно було давно демпінгувати, за рахунок надання дешевих послуг, набрати необхідну кількість студентів.

– З іншого боку ця відсутність належної комунікації з викладачами і керівництвом, вона визначає одну з таких ключових аспектів моєї платформи децентралізації управління – відмовитися від класичної вертикалі і піти до горизонтального менеджменту, коли комунікація між рядовим працівником і ректоратом, набагато інтенсивніша ніж вона є зараз. Тоді ректорат має кращу можливість відчувати настрій в колективі з одного боку, а з іншого боку відбирати кращі ініціативи які звучать знизу.

– Давайте уявимо, що Ви уже виграли і в такому випадку, що ви найперше зміните?

  Запрошу на роботу тих менеджерів, які будуть здатні реалізувати програму оздоровлення університету.

"Останнім часом почав читати художню, з різних причин, на одній з конференцій зрозумів, що відстав від сучасної української літератури". Фото надав "Четвертій владі" Максим Гон

– Це мають бути люди із середини вузу чи можливо якісь інші люди?

– Я бачу і людей, які давно працюють в університеті, і людей які добре знають європейську освіту мають досвід викладання в східній Європі. Я не виключаю, що вони погодяться зайняти певні посади, і реалізовувати те, що пропонує моя команда.

– Скажіть, що Ви можете розповісти про корупцію? Як на Вашу точку зору стан справ з корупцією в РДГУ?

– Коли задають такі питання я завжди кажу, що це питання яке має бути адресоване до ректорату, до спецвідділів, які є в кожному навчальному закладі, принаймні у вищому навчальному закладі. Моє знання, це те що я читаю на форумі «Корумповане РДГУ», де студенти розповідають свої враження від наших реалій. Тут треба робити ремарку, що там може міститися і неправдива інформація. Думаю, що в більшості вона, на жаль, правдива але не виключає того, що може бути щось далеке від істини. З іншого боку в місті є такі поголоски, такий імідж університету, що він в цьому розумінні не безгрішний. Але знову ж таки я не працюю у відповідних органах, для того щоб володіти такою інформацією безпосередньо.

– Чи бачите Ви це як проблему?

– Безперечно… Університет – це частина суспільства, частина міста, області, України. Ми всі розуміємо що корупція проїла державний організм «від А до Я», і це відкрито говорить влада. Створення антикорупційного комітету, це ж промовисте визнання державою, того що проблема актуальна. Тому я припускаю, що це явище в тій чи іншій формі може десь існувати в університеті. Усвідомлюю, що це один з перших кроків, один з перших векторів найважливішого – ліквідація, якщо вони є, оцих корупційних схем.

– Чи плануєте ви боротися з корупцією активно?

– Однозначно. В програмі є механізми, які можуть декларовані виконанні вже. Очевидно з висоти керівної ланки, можуть визріти якісь нові пропозиції, передусім – це створення так званих електронних журналів. Це практика східноєвропейських країн, коли підсумкові бали студентів напередодні здачі заліку, іспиту, вони оприлюднюються на сайті університету доступ до сайту блокується і тоді скоригувати оцінку з трійки на п’ятірку просто не можливо. Я виступаю за практику, яка реалізується вже і в Україні, зокрема це Медичний університет Івано-Франківська вони оприлюднюють списки претендентів на сайті університету, зазначають там пільги дітей, які прагнуть поселитися і знову ж таки все прозоро.

– В програмі прописано створення антикорупційного форуму на сайті університету. Ідея яка з одного боку забезпечує певну відкритість в боротьбі з цими лихами, а з іншого боку я усвідомлюю, що можуть статися ті випадки, коли недобросовісний студент намагається відігратися в такий спосіб на іміджі викладача, до якого має з певних причин претензії.

– Уявімо що ви для себе відкрили те, що, ну от наприклад левова частина викладачів хабарники, чи готові Ви їх звільнити?

– Ну, по-перше, хабарництво – це кримінальний злочин, тут мені здається все дуже промовисто. По-друге «левова частина» – це відверто перебір, якщо таке і є, то йдеться про окремих осіб, які не чисті на руку, чи як це правильно говориться. Про те, що це левова частина, я вибачаюся, все ж таки - це база інтелігенції і високопорядних людей, максималізм тут вважаю недоречним.

– Тепер давайте поговоримо про Вашу передвиборчу кампанію. Скажіть, скільки коштів витрачаєте, або витратили на передвиборчу кампанію?

– Хм, хм. Треба рахувати (сміючись – авт.).

– Ну приблизно думаю можна сказати.

– Не багато, зараз порахую. На око, на цей момент – десь 7-8 тисяч гривень.

– Це Ваші власні кошти? Чи можливо допомога чиясь? Чи…

– Передусім, це власні кошти і є допомога громадських організацій, яка не є фінансового такого ґатунку. Скажімо ролики, які ми писали вони були від чисто аматорських перш, і коли виклались в Інтернеті, в соціальному просторі, громадські організації побачили цей продукт і сказали, це не так як треба. З’явилися люди, які мали відповідні навики, апаратуру та безкоштовно зняли ролик принесли, показали, спитали, чи сподобалось на цьому і закінчилось.

– Вчора ми знімали аналогічний ролик, жодної копійки не то що не дав, навіть не постає в людей питання просити гроші за ці послуги. Тому в мене враження, та не враження, а я глибоко переконаний, що наше громадянське суспільство в місті, навіть в області, воно слідкує за компанією і воно переймається, і окремі представники цього громадянського суспільства ту чи іншу допомогу надають. Я це не виключаю, це правильно.

 

Агітація професора Максима Гона (фото клікабельні)

– Ми вже говорили про те, що, ймовірно, багато виборців не будуть читати передвиборчу програму, а будуть орієнтуватися на якісь певні інші свої висновки. З них багато хто мабуть не будуть з Вами особисто знайомі, не будуть Вас знати близько, розкажіть про свої захоплення.

– Передусім наука. Я думаю, що мене можна назвати бранцем духу, бранцем науки все-таки мабуть на сьогоднішній день це вже свідомий вибір. Люблю читати, і відносно багато читаю, передусім наукову літературу за фахом.

– Останнім часом почав читати художню, з різних причин, на одній з конференцій зрозумів, що відстав від сучасної української літератури, трошки було внутрішньо соромно, а з іншого боку на цей спосіб переключати себе на щось.

– Раніше дуже активно займався спортом – дуже активно, тепер, мабуть внутрішньо не доріс, до того щоб повернутися до здорового способу життя в розумінні зарядок, там з хлопцями побігати, в неділю в футбол чи баскетбол.

– Яким спортом, якщо не секрет Ви займалися?

– Футболом. В дитинстві був бронзовим призером України в 9 класі.

– Які у Вас улюблені книжки можливо, чи мабуть так: улюблені, якщо такі є?

– Важко сказати, тому скажімо що десь в старших класах Ремарк справив на мене дуже таке потужне враження, потім кілька разів його перечитував, можна сказати що це улюблена. З іншого боку щось читаєш нове і виникають якісь нові проекції чи що.

– Останнє те що дійсно читалося одним махом, із давно, того що треба було вже давно прочитати це «Рівне-Ровно» Ірванця. Справді дуже цікава проекція історії, політичної історії, дуже цікавий ракурс, дуже цікаві обігравання імен, стічних канав. Є що читати справді, якщо ти розумієш автора, якщо ти встигаєш за його думкою, то іронія і сарказм, вони настільки класно прописані, що це просто приносить задоволення. Я певний час, мабуть з тиждень, бігав з цією книжкою, вона ж невеличка, носити не важко і просто цитував людям ті моменти, які мені особливо подобалися.

– Якщо відбудеться другий тур, де залишаться двоє кандидатів і серед них будуть Микола Бордюк і Руслан Постоловський, кого з них ви підтримаєте?

– Чесно кажучи, я ще так далеко в думках не зайшов, мабуть по новій сяду читати програми. Ще раз повторюся, я вже трохи втомився повторювати цю думку, я не сприймаю вибори, як вибори конкретної людини, не персоніфікую посаду ректора з конкретною людиною. Для мене є принциповим – правильна стратегія.

– Свого часу потрапив на семінар психології по «казкотерапії», було цікаво, в мене з того часу є якісь внутрішній такий комплекс в лапках. Дуже часто переношу сюжети казок на реальність, це роздоріжжя в українських народних казках: прямо підеш, на ліво підеш, на право підеш – буде так чи інакше Так вийшло з РДГУ, є три претенденти, є три уявні дороги, – треба визначитися з правильною дорогою, а хто реалізує, чесно кажу, для мене це не є принциповим. Якщо Руслан Михайлович, реалізує цей проект оздоровлення – честь і хвала, якщо це зробить Микола Анатолійович – також честь і хвала. Я справді не персоніфікую ректорство з конкретною людиною. Для мене важливий імідж університету, якість знань, які ми даємо.

– Ну і давайте на завершення, явно що два ваших опоненти Микола Бордюк і Руслан Постоловський, і щоб ви їм хотіли побажати у випадку, якщо виграє хтось з них?

– Реалізувати те що прописано в програмі.

– В їхніх програмах?

– Я думаю, насправді хто б не переміг - він вимушений серйозно вивчити програми всіх трьох і не тільки трьох, очевидно досвіду інших успішних вузів України і втілювати в практику не тільки власну програму, а й сукупність, якщо там є здорові раціональні зерна в інших, я думаю, нічого тут зазорного немає, це правильно скоріше, втілити це так, тому тільки успіхів.


КОМЕНТАРІ

Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту з конкретними зауваженнями і коментарі будуть адміністровані. Разом з тим нагадуємо, що згідно із українським законодавством, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за оціночні судження.

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором

19.03.2015, 21:23 77.52.22.*** Студент
І пан Максим і його покійний батько святі люди, дуже шкода, що він не став ректором. Мала змогу бути студенткою в обох. Чудові викладачі , талановиті
19.03.2015, 03:25 176.8.163.*** ПП Ваня
Олімпійці є мірилом рейтингів.як вузів так і шкіл. Щодо вчених...чув ще в 10 про Слюсарчука.але не заглиблювався. Чому доц.а не проф? Я За Бордюка без ляля.а з якостями принципового менеджера. Чому не сказано про директора ліцею при РДГУ? Це що антиреклама? Щодо Гона.ні.адже не та кафедра.як і Постол.іст.лише по Остаф все видно.ще з 3 року переконаний.що варто було обрати толкового менеджера.який елем річ знає.про стільці.а не Бакай з Кличками обіцянки...і тд з пр. Порада від теоріі переходити до практики. Найпр в футб запрош іноз спеців.в корп антикриз менедж і тд. Найм звязок.тріада.рекомендую поки не пізно посаду ректора зробити в.о. з адмін та крим в.стю і запропонувати очолити заклад Бордюку.Терешку.Ніколайчук.переконаний саме Вони зможуть допомогти ВУЗу РДГУ зайняти 22 місце по Украіні.

Розслідування

Рівненщина

Волинь

Консультації

в Україні та світі

вгору