РІВНЕНЩИНА

Як не згоріти на роботі

11.07.2015, 11:00      портал «Четверта влада»      Переглядів: 1575

Ілюстраційне фото work.ua

Що таке «професійне вигорання» і як не стати «свічею на вітрі»?

Work.ua знає і пише про те, як не згоріти на роботі.

«Кожен працівник усвідомлює, що стрес може стати вогнем радості від роботи, яка виконується. Але якщо у працівника не вистачає ресурсів для управління і контролю над цим вогнем він може «згоріти», – так описував термін« професійне вигорання» в 1974 році його автор, американський психіатр Герберт Фрейденбергер.

Багатьом з нас доводилося стикатися з байдужими лікарями, злими вчителями або недоброзичливими менеджерами. А може не так давно деякі з сьогоднішніх грубіянів і циніків були натхненними ентузіастами з сяючими очима і щирим бажанням допомогти всім навколо. Просто вони стали жертвою професійного вигорання.

Тест на вигоряння

Христина Маслач, автор сучасної концепції вигорання, стан професійного виснаження описує однозначно:

«Що може статися, якщо ви почнете вигоряти? Фактично три речі: ви стали хронічно вичерпані, цинічними і відчуженими від вашої роботи, і ви відчуваєте, що стаєте все менш ефективні на роботі».

Різницю між емоційним і професійним вигорянням пояснює психолог і HR IT-компанії Robosoft LLC Тетяна Рудик:

«Будь-яка робота викликає емоції. Професійне вигорання виникає в результаті хронічної втоми від роботи, внутрішнього накопичення негативних емоцій без відповідної «розрядки» від них. Тобто коли емоційна сфера людини не в гармонії, то професійне вигорання випливає з емоційного, і навпаки».

Від ентузіазму до відрази: причини настання вигорання

Дорога професійного вигорання зазвичай не особливо звивиста: від ентузіазму до відрази. Причини професійного вигорання, в основному, відстроченої дії. Серія неприємних епізодів може нагадати про себе через кілька місяців і навіть років.

1. Найпоширеніший збудник вигорання – розчарування і невиправдані очікування. У собі і своїх можливостях, у професії і її досягненнях, в людях. Медицина не всесильна, закон не всевладний, а мистецтво не підпорядковує душі, колеги не святі, кар`єрне просування не складається.

2. Рутина. Не дивно, що рутина вбиває і натхнення, і ентузіазм, особливо у палких натур. Повсякденні завдання у більшості співробітників день у день залишаються однаковими. Через 1-1,5 року виникає бажання доповнити роботу чимось новим, але не завжди існує подібна можливість.

3. Нестабільність, хронічний страх втрати місця роботи. У багатьох компаніях співробітникам затримують зарплату, не пояснюючи причин. Працівники, які займають на ринку праці позицію зовнішніх консультантів, вимушені самостійно шукати собі роботу і також часто знаходяться в напрузі залишитися без замовлень. Хитка ситуація на ринку праці, не завжди виправдана, але паніку наводить.

4. Досить часто вигоряння є захисною реакцією людей, що працюють в системі «людина-людина», чия робота пов`язана з інтенсивним, тісним спілкуванням з клієнтами і емоційним перенапруженням, стресами – лікарі, юристи, соціальні працівники, педагоги, фахівці клієнтських служб, журналісти, психологи, політики, менеджери з продажу, керівники.

Лікарі швидко звикають жити в емоційно нестерпних для нормальної людини умовах. Деяким вдається за психологічною бронею зберегти живу, чуйну душу. Але не всім.

5. Люди, які відчувають постійний внутрішньоособистісний конфлікт у зв`язку з роботою. Наприклад, жінки, що переживають внутрішнє протиріччя між роботою і сім`єю, а також пресинг у зв`язку з необхідністю постійно доводити свої професійні можливості в умовах жорсткої конкуренції з чоловіками.

6. Робота на знос також сприяє виникненню синдрому, звідси і хронічні стреси, переробки, необхідність трудитися в умовах високої емоційної напруги, низька віддача.

Але твердження, що при інтенсивній і тривалій роботі емоційне вигорання неминуче – міф. Працювати з душею, щодня викладатися, займаючись улюбленою справу – можна і правильно. При правильній організації життя і роботи вам нічого, крім радості та вдячності людей, не загрожує. Головний момент – «при правильній організації життя і роботи».

Зціли себе сам!

Якщо відійти від теми «хто винен» і прийти до «що робити», то є кілька рішень, як допомогти собі самому.

Підніміться над ситуацією

Найпоширеніший спосіб – спробувати піднятися над ситуацією, змінити свій кут зору, подивитися на своє становище і роботу з більш глобальної точки зору.

Холерики і меланхоліки страждають частіше, ніж флегматики і сангвініки. І ось чому: вміння усуватися, дистанціюватися від чужих переживань, особливо негативних, а також згладжування всіх спірних ситуацій сміхом та жартами – це допомагає зосередитися на вирішенні проблеми, робочої завдання, наданні необхідної допомоги.

Сприймайте похвалу

Необхідно навчитися приймати подяки, похвалу, нагороди та подарунки – якщо вам їх дають, значить, ви заслужили. На робочому місці або на видному у себе вдома стоїть вивісити список досягнень, успіхів і регулярно поповнювати його – це допоможе наочно представити результати своєї праці. Любіть себе або, принаймні, намагайтеся собі подобатися.

Уникайте перепрацювань

По можливості уникайте звички «брати роботу додому», не дозволяйте турбувати вас після закінчення робочого дня. Люди, які працюють більше 48 годин на тиждень – у групі ризику.

Знаходьте час для себе, ви маєте право не тільки на роботу, а й на приватне життя. Не намагайтеся бути кращим завжди і у всьому.

Змініть декорації

«Дуже корисно виділити собі хоча б пару днів на місяць повністю вільних від роботи, контактів з колегами, вихованцями та пацієнтами, і присвятити відпочинок приємному, цікавому проведенню часу.

Необхідно будь-що взяти відпустку, приємно провести час, а потім, у спокійній обстановці, спробувати розставити цілі та пріоритети в житті та роботі», – головна порада від Тетяни Рудик.

Будьте уважні до себе

Професійне вигоряння стає певним дзвіночком, нагадуючи про необхідність піклуватися про себе. Підбирайте справу по собі: згідно своїм схильностям і можливостям. Це дозволить вам знайти себе, повірити в свої сили.

Переосмисліть свою роботу

Використовуйте ваші постійні обов`язки для досягнення глобальних значущих для вас цілей. Залишаючись на своєму робочому місці, постарайтеся освоїти те, що раніше здавалося вам проблемою.

Не варто концентрувати всі зусилля на тому, що ви й так знаєте досконально. Таким способом ви зможете розпалити інтерес до своєї професії, зробивши її відмінним інструментом для саморозвитку.

Попрацюйте в області, яка лежить поруч

Занурення в суміжну область може стати відмінним виходом із ситуації, коли ви відчуваєте, що зжили себе на старому робочому місці. Цей принцип ще називають горизонтальною кар`єрою.

Змініть рід діяльності

Знайти іншу роботу – це гідний варіант, якщо ви чітко про себе розумієте, що ваша пісня у цій сфері заспівана.

Змінюючи напрямок своєї діяльності, важливо розуміти, що в будь-якій новій справі буде теж саме, причому з початку: перший етап швидкого природного росту (пісочниця новачка) – становлення середнячком через подолання – вихід в майстерність і нескінченне самовдосконалення через зусилля і особисте зростання. Зупиніться на ділі, в якому особисто вам можна рости до безкінечності і займайтеся ним.

Підтримка колег

Співробітники, які отримують підтримку від колег і керівників меншою мірою піддаються професійному вигоранню. Підтримуйте колег у важкі періоди, хваліть і шукайте такої допомоги самі. Говоріть про всі тривоги, шукайте зворотний зв`язок і не замикайтеся в собі.

Ставте собі питання

Для чого я це роблю? Чи є це для мене цінністю? Чи подобається мені робити те, що я роблю? Чи відчуваю я, що це добре? Чи приносить мені те, що я роблю, радість?

Ці питання важливі завжди, чим би ви не займалися.


КОМЕНТАРІ

Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту з конкретними зауваженнями і коментарі будуть адміністровані. Разом з тим нагадуємо, що згідно із українським законодавством, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за оціночні судження.

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором

Розслідування

Рівненщина

Волинь

Консультації

в Україні та світі

вгору