Чому на чиновницьку «джинсу» у 2017 році рівненська міська влада хоче витратити 705 тисяч

Мер Рівного і його підлеглі традиційно розраховують на підтримку ЗМІ своєї діяльності за кошти платників податків.
Джерело
Фото з архіву

На 2017 рік виконавчий комітет Рівнеради для свого піару через ЗМІ хоче 705 тисяч гривень. Про це йдеться в проекті бюджету, оприлюдненому на сайті Рівнеради.

З цих коштів майже чверть мільйона хочуть заплатити телебаченню та радіо, 450 тисяч - комунальній газеті «Сім днів», 30 тисяч – іншим періодичним виданням.

Найменування головного розпорядника, відповідального виконавця, бюджетної програми або напряму видатків Найменування місцевої (регіональної) програми Разом загальний та спеціальний фонди
Виконавчий комітет Рівненської міської ради    
Підтримка засобів масової інформації   705 000,00
Сприяння діяльності телебачення і радіомовлення Міська програма розвитку інформаційного простору на 2017 рік 225 000,00
Підтримка періодичних видань (газет та журналів) Міська програма розвитку інформаційного простору на 2017 рік 30 000,00
Підтримка періодичних видань (газет та журналів) Програма економічної підтримки діяльності Комунального підприємства "Редакція газети"Сім днів" Рівненської міської ради на 2016 - 2019 роки 450 000,00

В проекті бюджету надання цих коштів для ЗМІ називається «підтримкою засобів масової інформації», але насправді це введення в оману. І ось чому.

По-перше, ці кошти надаються непрозоро. Ви знаєте чому радіо, яке очолює чоловік заступниці мера, отримує коштів більше, ніж телебачення, при тому що саме телебачення є наймасовішим ЗМІ? За яким принципом розподіляються ці кошти?

Журналістка Інна Білецька дослідила скільки хто отримав коштів і від яких управлінь протягом двох останніх років. Чому саме такі суми і саме ці ЗМІ? Чи чули ви щось про прозорий конкурс на отримання фінансування проектів у ЗМІ від влади? Нічого цього немає.

По-друге, ці кошти витрачаються переважно на приховану рекламу. «Джинса́» — сленгове слово, яке використовується переважно в медійній спільноті. Синонім терміну «прихована реклама». Означає зумисну приховану рекламу чи антирекламу, подану у вигляді новин, авторських текстів, аналітики й телевізійних програм тощо.

«Джинса» відрізняється від справжнього журналістського матеріалу тим, що в джинсовому матеріалі грубо порушуються ключові стандарти журналістики. Як правило, у джинсових текстах наводиться позиція лише замовника.

Керівник інформаційно-аналітичного відділу Рівнеради Олесь Лопачук каже, що наразі немає звіту про використання коштів подібної програми розвитку інформаційного простору у 2016 році. Посадовець пообіцяв надати цю інформацію «Четвертій владі» в середу, 28 грудня.

– Припускаю, що окремі депутати часто бувають на телебаченні, виступають в якихось програмах, але маємо давати рівні можливості для кожного депутата в кінці року виступити і розповісти про свою діяльність, – так аргументував Олесь Лопачук необхідність проплати двохсот тисяч гривень з кишень платників податків для телебачення у 2015 році.

Слова заступниці мера Галини Кульчинської у 2015 році теж свідчать, що це прихована реклама. А у випадку надання коштів для «Радіо-Трек» – це ще й конфлікт інтересів.

– З огляду на те, що вони [майже усі рівненські ЗМІ] є приватними, вони можуть показати сюжет, а можуть взагалі не показати, – казала Галина Кульчинська на бюджетній комісії в грудні 2015-го.

– Які б чудесні презентації, прес-конференції не робила та чи інши прес-служба – хочу показую, хочу не показую. З огляду на те, що рекламний ринок у Рівному, в медійному плану, дуже скудний, ЗМІ шукають підтримки. Можливо, варто зробити наглядову раду з числа депутатів чи журналістів, які б контролювали якість сюжетів.

Але якщо ми хочемо, щоб люди розуміли, що робиться у місті з ЖЕКами чи управляючими компаніями, ці сюжети мають бути. А гарантії, що всі телеканали скажуть «Єс!»...[немає]. ну можуть зробити один раз, а нам потрібно щоб ця інфорамційна кампанія дійшла до людей, то це наша з вами відповідальність.

Слова заступниці мера лишилися словами – жодних детальних прозорих звітів і жодної наглядової ради, яка б контролювала витрату цих коштів немає й досі. Так само як немає і цільового програмного використання цих коштів на висвітлення тієї чи іншої сфери.

Для прикладу як це може бути по-іншому. Фонд розвитку українських ЗМІ посольства США в Україні оголошує прозорий (з чіткими правилами і з можливістю участі всіх незалежних ЗМІ) конкурс із тематичними пріоритетами.

В умовах конкуренції виграють ті ЗМІ, що зможуть довести свою професійність і здатність виконати проект. Фонд вимагає вказувати, що публікації, підготовлені в рамках проекту, фінансується фондом. По-перше, це чесно стосовно читача і самого фонду. По-друге, на цьому й закінчується згадка фонду – він не займається власною прихованою рекламою.

Фонд не навязує вам тем і спікерів. Ви дієте в межах власного проекту, який ви подаєте у фонд в межах тематичних пріоритетів фонду. Наприклад, проведення журналістських розслідувань, створення аналітичних матеріалів та покращення якості новин.

Фонд вимагає не лише кількісних, але й якісних звітів – що саме зроблено, хто отримав користь від ваших публікацій і як це сприяє розвитку вашої організації. Це те, що справді можна назвати і підтримкою ЗМІ, й підвищенням інформування громадян.

Водночас роздавання коштів на «джинсу» не лише не досягає подібних цілей, але ще й створює лояльність ЗМІ до влади, сприяє самоцензурі і зовсім не сприяє справжнім дослідженням багатьох важливих міських тем.

Нагадуємо, в рамках «Міської програми розвитку інформаційного простору міста Рівного на 2015 роки»  витрачені 199 тисяч 883 гривень були розподілені наступним чином:

За 50 тисяч гривень підготували 28 радіопрограм на «Радіо Трек» та «Радіо Ритм». Таким чином середня вартість однієї «джинсової» програми на радіо – 1 785 гривень.

87 разів у телевізійних програмах на телеканалах  «Рівне-1», «Сфера-ТВ» та «Ритм» з`являвся мер, чиновники та депутати Рівнеради.

З них 54 програми присвячені звітам депутатів.

Весь цей «теле-бенкет» коштував місту 139 тисяч 890 гривень. Таким чином одна програма на телебаченні коштувала  у 2015 році в середньому близько 1600 гривень. 

На оновлення матеріально-технічної бази відділу інформаційно-аналітичного забезпечення у 2015 році витратили 10 тисяч гривень.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте