РІВНЕНЩИНА

Чим займалися рівненські депутати-мажоритарники половину свого строку: дослідження

30.06.2017, 13:21      портал «Четверта влада»      Переглядів: 1994

Проаналізували діляьність рівненських народних депутатів (зліва направо: Василя Яніцького, Юрія Вознюка, Олега Осуховського, Олександра Дехтярчука, Сергія Євтушка). Колаж «Четвертої влади» зроблений на основі фото з особистих фейсбук-сторінок нардепів

 З початку каденції Верховної Ради VІІІ скликання народні депутати, обрані в одномандатних виборчих округах Рівненської області, подали 537 запитів, з яких 126 – з початку 2017 року. Також парламентарі долучилися до розробки 547 законопроектів та проектів постанов (70 – з початку 2017 року). З числа поданих законопроектів 75 стали чинними документами. Крім цього, за період 2,5 року роботи народні обранці Рівненщини 251 раз брали участь в обговоренні питань порядку денного засідань Верховної Ради України. А середній показник їх фактичної присутності під час пленарних засідань становить 92,8%.

Аналіз діяльності депутатів протягом полоивини терміну їхньої каденції оприлюднив прес-центр Громадянської мережі ОПОРА в Рівненській області.

На позачергових виборах 2014 року ми проголосували за склад Верховної Ради України. Зокрема, обрали й тих народних депутатів, які представлятимуть у парламенті кожен регіон та будуть відстоювати інтереси своєї громади. Так, Рівненщина налічує п’ять таких депутатів-мажоритарників:

– Юрій Вознюк (фракція Політичної партії "НАРОДНИЙ ФРОНТ") – 153-й одномандатний виборчий округ;

– Олександр Дехтярчук (фракція ПАРТІЇ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА") – 154-й одномандатний виборчий округ;

– Сергій Євтушок (фракція політичної партії "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина") – 156-й одномандатний виборчий округ;

– Олег Осуховський (позафракційний) – 152-й одномандатний виборчий округ;

– Василь Яніцький (фракція ПАРТІЇ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА") – 155-й одномандатний виборчий округ.

«Як діти в школу»: показники відвідуваності нардепів

Для Верховної Ради України загалом та для народних депутатів Рівненщини зокрема, актуальною залишається тема відвідуваності. Присутність під час голосувань – це показник участі народного депутата у голосуваннях протягом пленарних засідань Верховної Ради України (голосування "так", "ні", "утримався", "не голосував") з часу набуття ним повноважень. Цей показник відрізняється від показників письмової та електронної реєстрацій тим, що виявляє реальну присутність депутата у сесійній залі під час голосувань (зазвичай цей показник є нижчим).

Серед депутатів-мажоритарників найбільш активно відвідують парламентські засідання Олександр Дехтярчук (98%) та Василь Яніцький (95%). Показник присутності під час голосування Юрія Вознюка становить 91%. Сергій Євтушок та Олег Осуховський відвідують пленарні засідання на 90%.

Найвищі показники відвідуваності (письмової реєстрації) серед мажоритарників Рівненщини в Олександра Дехтярчука та Олега Осуховського – 97%. Продовжує рейтинг Сергій Євтушок (95%), Юрій Вознюк (93%) та Василь Яніцький із загальним показником 91%.

Що ж стосується відвідування засідань комітетів, то нагадаємо, що присутність на засіданнях комітетів ВРУ – прямий обов’язок народних депутатів згідно зі ст. 24 п. 3 Закону України «Про статус народного депутата», бо «кожен народний депутат зобов’язаний бути присутнім та особисто брати участь у засіданнях Верховної Ради України, а також її органів, до складу яких його обрано». У ст. 24 п. 9 цього Закону конкретизовано, що народний депутат зобов’язаний бути присутнім на засіданнях комітету та підкомітету, до складу яких його обрано, та брати участь у їх роботі.

«Найсумліннішим» у відвідуванні комітетських засідань став Олександр Дехтярчук (98,6%). Показник відвідуваності Сергія Євтушка складає 93,6%, в Олега Осуховського 92,9% і у Василя Яніцького 91,7%. Найменший результат присутності засідань у Юрія Вознюка – 89,2%.

Відвідуваність депутатів (грудень 2014 – травень 2017 року)

Активність народних обранців

Одним із інструментів діяльності народного депутата є депутатські запити. Народний депутат України має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших структур державної влади та місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ та організацій із вимогою надати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції.

За два з половиною роки найбільше депутатських запитів надіслав Василь Яніцький – 251 запитів, з них 74 – з початку 2017 року. На другій сходинці лідерів Олег Осуховський із загальним показником 152 поданих запитів, де 23 – у 2017 році. За період VІІІ скликання Олександр Дехтярчук подав 63 запити (18 у 2017 році), Сергій Євтушок – 41 (8 у 2017 році) та найменшу кількість подав Юрій Вознюк – 30 (3 у 2017 році).

Серед поданих депутатських запитів, найбільша кількість була спрямована до керівників міністерств і відомств України. Зокрема, у Юрія Вознюка показник таких запитів складає 70%, в Олександра Дехтярчука їх частка налічує більше половини – 58,7%, у Сергія Євтушка – 56,1%, в Олега Осуховського цей показник становить 49,3% і у Василя Яніцького – більше третини – 36,3%.

Законопроекти, що подані народними депутатами України, є важливим механізмом відстеження політичної та професійної спрямованості парламентаря. При цьому, окрім кількісних показників, більш вагомим та показовим критерієм оцінки ефективності роботи народних обранців є якість прийнятих ініціатив та пропозицій.

За час VIII скликання Верховної Ради України серед депутатів найбільше долучилися до розробки законопроектів та проектів постанов Олег Осуховський (149), Олександр Дехтярчук (135) та Василь Яніцький (123). Менш активними виявились Сергій Євтушок (91) та Юрій Вознюк (49). Після плідної законотворчої діяльності чинними актами стали лише 13,7% (75 із 547).

Одним з аспектів діяльності народного депутата є також участь в обговореннях питань порядку денного засідань Верховної Ради України. Так, «найбільшим оратором» за час набуття депутатських повноважень виявився Сергій Євтушок. Він же лідирує по кількості виступів з початку 2017 року. Наступними на черзі стали Олег Дехтярчук (49 виступів) та Юрій Вознюк (31 виступ). Зауважимо, що пан Вознюк із всіх виступів 19 разів «передавав слово» колегам-депутатам. Олег Осуховський же мав всього 24 спроби обговорень, проте жодного разу не виступав у 2017 році. При цьому у третині виступів (7 разів) народний обранець «передавав слово» іншим депутатам. Найменші показники у Василя Яніцького – 12 виступів.

Активність депутатів (грудень 2014 – травень 2017 року)

Голосування депутатів-мажоритарників

За два з половиною роки роботи Парламенту VІІІ скликання Верховна Рада України провела 231 пленарне засідання. За цей час відбулось 9338 голосувань за питання порядку денного парламентських засідань.

Враховуючи показники голосування «за», «проти», «утримався», а також неголосування або відсутності на засіданнях, можна стверджувати, що депутати-мажоритарники Рівненщини здебільшого підтримували винесені на розгляд парламентом законодавчі акти. Зокрема, лідерами голосування «за» стали Олександр Дехтярчук (7436 разів) та Юрій Вознюк (7069 разів). Менш активно голосували «за» Василь Яніцький (6097 разів), Сергій Євтушок (5938 разів), а також Олег Осуховський (4095 разів).

Рівненські обранці неохоче голосували «проти» винесених на розгляд проектів рішень. Найчастіше «проти» голосували двоє парламентів: Олег Осуховський (983 разів) та Сергій Євтушок (309 разів). Решта народних обранців фактично не висловлювали свою негативну позицію щодо законодавчих актів під час голосування.

Варто зазначити, що Громадянська мережа ОПОРА зафіксувала високі показники «неголосування» – ситуації, коли депутати не голосують взагалі: ні «за», ні «проти», ні «утримався». Хоча вони були зареєстровані на засіданні та, відповідно, фізично присутні у парламенті. Таку позицію можна розцінювати як ухиляння від виконання депутатського обов’язку брати участь у розгляді винесених на розгляд законопроектів. Найчастіше «не голосував» позафракційний народний обранець Олег Осуховський, що ігнорував голосування у 2280 випадках, а також Василь Яніцький – 2035 разів та Олександр Дехтярчук – 1260 разів.

Завдяки даним платформи «Вони голосують для тебе», Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала також, як впродовж двох з половиною років депутати-мажоритарники Рівненської області голосували під час пленарних засідань та хто з них є найбільшим «бунтарем», голосуючи проти лінії фракції.

Тож, найбільшу кількість разів голосував «проти» фракції Олег Осуховський – 31% (2653 рази). Василь Яніцький, що є членом фракції політичної партії «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА», голосував проти неї чверть усіх голосувань – 2180 разів. Кожне п’яте голосування було проти фракції Олександра Дехтярчука – 1794 рази. Член фракції політичної партії "НАРОДНИЙ ФРОНТ" Юрій Вознюк голосує «проти своїх» в 15% випадках, тобто 1246 разів. І Сергій Євтушок голосував проти фракції, до якої входить, 11% (913 разів).

Голосування депутатів на пленарних засіданнях (грудень 2014 – травень 2017 року)

Підсумовуючи вищесказане, можна стверджувати, що депутати-мажоритарники Рівненщини демонструють високі показники відвідуваності (як під час письмової реєстрації, так і реальної). Також народні обранці досить часто відвідують засідання парламентських комітетів, до складу яких входять (середнє відсоткове значення присутності – 93,4%).

За період VІІІ скликання парламентарі подали більше півтисячі запитів, з яких 126 – з початку 2017 року. Депутати долучилися до розробки 547 законопроектів та проектів постанов (з них 75 стали чинними документами). Також 251 раз брали участь в обговоренні питань порядку денного засідань Верховної Ради України.

Загалом, за два з половиною роки роботи «лідером» відвідування серед мажоритарників Рівненської області став Олександр Дехтярчук. Високі показники активності показали Василь Яніцький (подав найбільше депутатських запитів), Олег Осуховський (законотворча діяльність) та Сергій Євтушок (найбільше виступів).


КОМЕНТАРІ

Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту з конкретними зауваженнями і коментарі будуть адміністровані. Разом з тим нагадуємо, що згідно із українським законодавством, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за оціночні судження.

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором

Розслідування

Рівненщина

Волинь

Консультації

в Україні та світі

вгору