РІВНЕНЩИНА

Хто з рівнян пройшов до Верховного суду і які питання до них мала рада доброчесності (оновлено)

11.08.2017, 16:13      Анна Калаур, «Четверта влада»      Переглядів: 1565

Судді Василь Шарапа (ліворуч), Віктор Остапук (праворуч) і В`ячеслав Маринич (фото не знайшли в мережі) стали переможцями конкурсу на посади до Верховного суду. Використане фото: www.vru.gov.ua

Українцям обіцяли оновлений Верховний суд – найвищий судовий орган в системі українських судів. Суд мали освіжити, наповнити новими кадрами не лише з судової системи. Попри це, за результатами конкурсу, 80% «старих» судових кадрів таки потрапили до Верховного. З 16 рівненських кандидатів – таких троє. Всі вони – судді зі стажем. Жоден із науковців чи адвокатів від Рівненщини не пройшов. 

Хто з Рівненської області потрапив до Верховного суду, якими є результати конкурсу і що про них сказала Громадська рада доброчесності – у матеріалі. 

«Новий Верховний Суд буде складатися переважно зі старих судових кадрів»

27 липня Вища кваліфікаційна комісія суддів оприлюднила список зі 120 переможців конкурсу на посади до нового Верховного суду.

У своєму блозі на «Українській правді» керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін наводить статистику: «Більшість з них – майже 80% або 93 кандидати – є або були суддями. І тільки 27 переможців зі 120 – є кандидатами не з судової системи: науковцями або адвокатами. Таким чином новий Верховний Суд буде складатися переважно зі старих судових кадрів».

Шабунін пише, що зі 120-ти відібраних кандидатів до 4 касаційних судів у складі Верховного суду (адміністративного, господарського, кримінального та цивільного – по 30 вакансій суддів у кожному з чотирьох судів Верховного суду),– 30 мають негативний висновок Громадської Ради Доброчесності, яка збирала і перевіряла інформацію про кандидатів. Таким чином кожен четвертий майбутній суддя Верховного Cуду, обраний ВККС, порушував права людини або ухвалював політично вмотивовані рішення, або не може пояснити власні статки.

Детальніше про результати конкурсу – у короткому ролику, або за посиланням.

Троє з шістнадцяти

Як уже повідомляла «Четверта влада», від Рівненщини до Верховного суду було 16 кандидатів, серед яких – десятеро діючих суддів, окремі із яких мають родичів серед правоохоронців і відомі своїми рішеннями; двоє відомих у Рівному екс-суддів, двоє викладачів Острозької академії та професор МЕГУ імені Степана Дем’янчука.

У списку тих, хто увійшов до тридцятки (а саме стільки вакантних посад в кожному з судів) знаходимо знайомі прізвища трьох суддів із Рівного: 

Шарапа Василь Миколайович – голова Рівненського окружного адміністративного суду у відставці; 

В`ячеслав Маринич – суддя Апеляційного суду Рівненської області;

Віктор Остапук –  заступник голови Апеляційного суду Рівненської області. 

Такими є їхні результати.

Суддя Кандидат до... Загальний бал за
результатами
кваліфікаційного
оцінювання
Позиція за рейтингом
Шарапа Василь Миколайович Касаційного
адміністративного суду у складі Верховного суду
789 4
Маринич В`ячеслав Карпович Касаційного
кримінального суду  у складі Верховного суду
785,25 13
Остапук Віктор Іванович Касаційного
кримінального суду  у складі Верховного суду
773,25 18 


Двоє суддів з Рівненщини: Костянтин Огороднік ( суддя Рівненського апеляційного господарського суду) і Микола Ковтунович (суддя Кузнецовського міського суду) не ввійшли до тридцяток. Решту кандидатів у рейтингу не знаходимо. 

Чотирикратний голова суду

До Василя Шарапи, який очолював Рівненський окружний адмінсуд і працює в судовій системі з 1993 року, Громадська рада доброчесності мала питання щодо автомобіля «VOLKSWAGEN TOUAREG», на який теща Шарапи у 2012 видала йому довіреність на 10 років. Василь Шарапа, йдеться  у рішені ради, повідомив, що авто продали два роки тому. Питання зняли. Втім  залишились інші. 

Василь Шарапа виправдовував заборону мирних зібрань у Рівному у 2014-му році. Архівне фото

Громадська рада звернула увагу на діалог судді з рівненськими громадськими активістами у квітні 2014 р. У своїх коментарях він виправдовує ухвалення суддею Рівненського окружного адміністративного суду рішення про обмеження мирних зібрань у період Революції Гідності, а також рішень щодо учасників протестів, а люстраційні процеси називає розправою над суддями. 

Також Громадська рада доброчесності повідомляла, що у квітні 2013 року Василь Шарапа ухвалював рішення про відмову у задоволенні позовів про заборону мирних зібрань, мовляв, за часів президентства Януковича це було було дуже рідкісним явищем.

Звернули увагу й на те, що Василь Шарапа чотири рази поспіль був головою суду. Починаючи з 2006 року. 

«Відповідно ж до принципу, втіленого у законодавстві, зайняття посади голови суду повинно обмежуватися двома строками поспіль. Після 2014 р. реалізація цього принципу стала однією з необхідних умов відновлення довіри до судової влади», – йдеться у рішенні Громадської ради доброчесності, поданому на розгляд Вищій кваліфікаційній комісії суддів України.

На переконання ради те, що Шарапа чотири рази поспіль обирався головою суду є порушенням
правила про обрання на адміністративну посаду «не більше двох строків поспіль» (ст. 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Це правило, йдеться у рішенні, іноді тлумачать інакше. Втім Громадська рада доброчесності вважає інше тлумачення «маніпулятивним та таким, що не відображає суті і духу цього обмеження». Втім попри цю інформацію, Василь Шарапа обійняв високу позицію у рейтингу. 

Повернув роботу підозрюваному у кришуванні поліцейському

У травні Громадська рада доброчесності затвердила висновок про невідповідність кандидата В`ячеслава Маринича на посаду судді Верховного Суду. Але згодом його відмінила. У ради було кілька питань до судді. 

Перше: суддя Маринич, за інформацією ради, має право користування на підставі довіреності щодо автомобіля «PEUGEOT PARTNER» 2008 р.в. Попри те, що довіреність діє з 2012 по 2017, суддя не відобразив автівку у воїх деклараціях за 2015-й рік. А це є порушенням закону. 

Втім за кілька днів після надання негативного висновку, суддя Маринич пояснив в чому справа і підтвердив свої слова документами, – йдеться у рішенні. Він повідомив, що ні він, ні його сім`я на той час не мали жодного права розпорядження авто, належало воно іншій людині і взагалі транспортний засіб продали у жовтні 2013-го. Тож питання закрите. 

Суддя В`ячеслав Маринич (по центру) відомий тим, що головував у колегії, яка поновила на роботі поліцейського Ігоря Харитонова. Архівне фото

Крім цього, Громадська рада доброчесності повідомила Вищу кваліфікаційну комісію суддів України про наявність у судді Маринича  та його родини права користування мотоциклом «YAMAHA» згідно з довіреністю на 2010-2020 рр. В`яеслав Маринич  підтвердив, що така довіреність існувала доки мотоцикл використовувався, але у 2011-му транспортним засобом сім`я судді, йдеться у рішенні, вже не користувалась і довіреність відповідно повернули власнику. Втім нотаріус відмовився надати Мариничу копію довіреності  з посиланням на нотаріальну таємницю.

Також Громадська рада доброчесності повідомила ВККС про ситуацію, яку неодноразово висвітлювала й «Четверта влада». Суддя В’ячеслав Маринич був головуючим під час вирішення питання про відсторонення від посади начальника Сарненського районного відділку поліції Ігора Харитонова.

У березні 2016-го року співробітники СБУ задокументували причетність поліцейського до «кришування» незаконного видобутку бурштину. Стосовно Харитонова відкрили кримінальне провадження, його підозрювали у тиску на своїх працівників, шляхом надання їм наказів про заборону затримання бурштинокопачів. Харитонова відсторонили від посади. Втім ненадовго.

На початку травня 2016-го року колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області, яку очолив суддя Маринич постановила ухвалу, якою скасувала відсторонення Ігоря Харитонова від посади строком на 2 місяці. 

Громадська рада доброчесності вважає рішення неоднозначним, просила Вищу кваліфікаційну комісію суддів України розглянути інформацію та надати їй оцінку. 

Суддя з відсотками, зв`язками і коштовними авто

Як уже повідомляла «Четверта влада», у судді Віктора Остапука є хороші родинні зв`язки. Син судді був адвокатом, працював в суді, а у 2016 році став головним державним інспектором-кінологом у Волинській митниці ДФС. Племінниця судді працює в Господарському суді Волинської області, а двоюрідна сестра Наталія Політика – суддя Господарського суду Рівненської області. У квітні 2016-го вона перевищувала свої повноваження, не дозволяючи журналістці «Четвертої влади» здійснювати аудіозапис засідання без її дозволу. 

Віктор Остапук мав багато автомобілів. Фото: www.vru.gov.ua

Втім у рішенні Громадської ради доброчесності про зв`язки не йдеться. Зате, рада дослідила декларації судді Остапука. У 2015-му він отримав 100 тисяч 606 гривень процентів у «Приватбанку» та  мав 98 тисяч 808 гривень на рахунку. 

«Незрозумілим видається отримання відсотків у такому розмірі – більшому, ніж розмір банківського вкладу. Вбачається, що такої відсоткової ставки банківські установи у 2015 році не пропонували. В декларації також відсутні суми готівкових грошових коштів та видатків на придбання майна, які могли б (у разі наявності) пояснити витрату коштів, на які було нараховано вказані відсотки», – задалась питанням Громадська рада доброчесності.

Рада також звернула увагу, що суддя Остапук мав кілька коштовних марок авто: Lexus, Mercedes. Автомобілями суддя володів протяом нетривалих проміжків часу: два – близько року, один – з вказаними датами набуття та припинення права власності в один і той самий день, ще однин – 14 днів.

З наявних у мережі декларацій судді, дізнаємося, що у 2014-му його сім`я володіла авто Nissan Note 1540 2012 р.в (вартість 118 тис. 333 грн.).

У 2015-му у власності судді з`являється «BMW 520D» 2010 р.в. (вартість – 152 тисячі гривень ); у 2016 році нових автівок у декларації не відображено. 


На сайті auto.ria.com подібне до суддівського BMW 520 2010 р.в. продають 23 тисячі 700 доларів. Є як дешевші так і дорожчі пропозиції. Фото: auto.ria.com

«Видається, що причини такого нетривалого володіння кількома автомобілями можуть бути з’ясовані і потенційно мати значення в процесі співбесіди з Кандидатом», – вважає Громадська рада доброчесності. Втім для негативного висновку цих фактів вважають замало. 

Ми спробували зв`язатися з суддею, аби запитати про які автомобілі йде мова і чому, як стверджує Громадська рада доброчесності, транспортні засоби суддя міняв дуже часто, а також чому процентів минулоріч було більше ніж сума вкладу тощо. Втім у Апеляційному суді Рівненської області спікер суду Сергій Єремейчук повідомив, що Віктор Остапук перебуває у відпустці до понеділка. Контактів судді нам не надали. 

За 120 кандидатів має проголосувати Вища Рада Правосуддя, після цього їх особистим підписом призначає Президент.

Оновлено 15.08.2017

«Четверта влада» перепрошує Василя Шарапу за помилку, яка кілька днів була зазначена у підписі під його фото щодо заборони мирних зібрань у 2013-му році. Насправді Василь Шарапа у 2013-му році відхилив намагання Рівнеради заборонити мирне зібрання


КОМЕНТАРІ

Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту з конкретними зауваженнями і коментарі будуть адміністровані. Разом з тим нагадуємо, що згідно із українським законодавством, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за оціночні судження.

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором

Розслідування

Рівненщина

Волинь

Консультації

в Україні та світі

вгору