В УКРАЇНІ ТА СВІТІ

Медична реформа в Україні: штучне дихання для «швидкої»

20.12.2016, 18:40      портал «Четверта влада»      Переглядів: 422

Усі фото з публікації www.dw.com

Одним із перших етапів медичної реформи стане реорганізація системи екстреної допомоги. DW з`ясувала, чому з неї почали і що зміниться для пацієнтів.

Реформа швидкої допомоги

У 2017 році в Україні планується офіційно запустити реформу системи охорони здоров`я. Розраховано її на три роки. Розпочати хочуть з так званої «первинної ланки», до якої відносяться сімейні лікарі, терапевти й педіатри. Крім того, перший етап стосуватиметься і служби екстреної медичної допомоги або, як її звикли називати, «швидкої».

Зайве – відрізати, необхідне – пришити

Заступник міністра охорони здоров`я України Олександр Лінчевський ще в жовтні оголосив перелік напрямів, за якими змінюватимуть систему надання екстреної медичної допомоги. Зокрема, передбачено створення сучасних диспетчерських і кол-центрів, розширення мережі підстанцій, створення відділень екстреної меддопомоги в лікарнях, підвищення кваліфікації лікарів і фельдшерів, реорганізацію бригад екстреної допомоги в бригади парамедиків, а ще медичне тренування для поліцейських і пожежників. За словами чиновника, ці зміни мають привести українську систему до західних стандартів.

Зараз в Україні працюють два типи бригад «швидкої» – лікарські та фельдшерські. Перші складаються з лікаря, фельдшера, медсестри та водія, другі працюють без лікаря. В окремих випадках на виклик приїздять спеціалізовані бригади, наприклад, кардіологічні або психіатричні.

У багатьох регіонах не вистачає сучасної матеріальної бази для бригад «швидкої»

У МОЗ вважають, що такі великі бригади є розкішшю, тому пропонують замінити їх бригадами парамедиків. На екстрений виклик, вважають у міністерстві, можуть приїздити два парамедики і водій, або взагалі лише парамедик і водій, який має навички надання першої допомоги.

Також у МОЗ пропонують навчити поліцейських і пожежників надавати екстрену допомогу і дозволити їм це робити в разі потреби. Ці пропозиції спричинили хвилю обурення серед медиків – мовляв, Україні просто нав`язують чужі стандарти без огляду на потреби суспільства.

Західний досвід в українському стилі

Схематично системи надання екстреної допомоги в світі поділяють на два типи. Так званий «англо-американський» передбачає максимально швидке доправлення пацієнта до лікарні й тому не потребує в складі бригади фахівців-лікарів. У «франко-німецькій» системі на виклик можуть приїздити не лише парамедики: за нагальної потреби до хворого на виклик відправляється й лікар.

Зі слів чиновників МОЗ, Україні ближча «англо-американська» система – саме її рекомендувала ВООЗ. Як пояснила в одному з інтерв`ю виконувачка обов`язків міністра охорони здоров`я Уляна Супрун, доцільність змін засвідчила статистика.

– Торік з дев`яти з половиною мільйонів викликів лише у двох з половиною мільйонах випадків люди потребували госпіталізації, – пояснила вона, додавши, що в більшості випадків пацієнтам було би достатньо телефонної консультації лікарів.

За планами чиновників, лікарів з екстрених бригад не скорочуватимуть, а переведуть до лікарень інтенсивної терапії. Щоправда таких лікарень в Україні – одиниці.

За словами доцента Школи охорони здоров`я НаУКМА Зоряни Черненко, формування таких спецзакладів потребуватиме часу.

– Спочатку треба подивитися на фахівців, розпорошених по різних лікарнях міст, зібрати максимальну їхню концентрацію, а потім дивитися, в яких областях бракує яких лікарів для такої лікарні або відділення, – пояснює експертка.

Спочатку реанімувати, потім оперувати

На думку президента Асоціації працівників швидкої та невідкладної меддопомоги та медицини катастроф Анатолія Роу, «американізація» Україні не підходить, оскільки «госпітальна база не готова приймати велику кількість пацієнтів». Крім того, додає він, ініційоване МОЗ запровадження «парамедиків» є лише зміною «фасаду, від якого нічого не зміниться».

– Доведеться лише вносити зміни до відповідних нормативних документів. Рівень надання допомоги від цього не покращиться, –  вважає експерт.

Роу нагадує, що реформування системи «швидкої» в Україні триває вже чотири роки – від часу ухвалення відповідного закону «Про екстрену медичну допомогу». А загалом діяльність бригад «швидких» регламентують три закони, півтора десятки постанов Кабінету міністрів і два десятки наказів МОЗ. У деяких аспектах ці документи не узгоджуються одне з одним і навіть суперечать.

Бригади швидкої через недофінансування працюють в екстремальних умовах

Крім того, за цей час в Україні так і не ухвалили алгоритми роботи для бригад і диспетчерів, як це працює на Заході. Доцент Школи охорони здоров`я НаУКМА Зоряна Черненко вказує на фактичну відсутність системи.

– Є хаотичне нагромадження в кожній області – як змогли, так і створили. Добре, що хоч у межах області, а не по кожному віддаленому окремому району, – пояснює Черненко.

Сучасні диспетчерські центри, додає експертка, діють лише в Києві, Дніпрі, Полтаві й Харкові. Щоби вони запрацювали в решті обласних центрів, за її оцінкою, необхідно близько 300 мільйонів гривень. Ці гроші в умовах бюджетної децентралізації регіонам доведеться шукати у власних резервах.

На думку ж Анатолія Роу, без державної підтримки реформа успішною не буде. Крім того, він вважає, що реформаторський акцент слід змістити: 

– Працівники екстреної допомоги працюють в дуже важких умовах. Є колосальна кадрова проблема, яку треба вирішувати, треба підняти престиж роботи медичного працівника. А щоби підняти престиж роботи, треба створити умови для його роботи – обладнати підстанції, відділення, надати сучасний санітарний автомобіль, і забезпечити відповідну оплату праці, – пояснює медик.

Не обійтися і без роботи з пацієнтами.

– Цю стару традицію, коли щось кольнуло – викликаємо «швидку», треба змінювати. «Швидка» – це коли є небезпека для життя. Решта – компетенція сімейного лікаря. Але це вже інша історія й інша частина реформи.


КОМЕНТАРІ

Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту з конкретними зауваженнями і коментарі будуть адміністровані. Разом з тим нагадуємо, що згідно із українським законодавством, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за оціночні судження.

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором

Розслідування

Рівненщина

Волинь

Консультації

в Україні та світі

вгору