ВОЛИНЬ

Як у луцькому «політесі» на виборах ректора перешкоджали журналістам

19.06.2015, 17:55      corruptua.org      Переглядів: 2087

Голова виборчої комісії Олександр Бондарський вигнав журналістів перед початком підрахунку голосів 

На виборах ректора Луцького національного технічного університету 17 червня представникам засобів масової інформації заборонили спостерігати за підрахунком голосів.

Про це пише ІА «Рівненське агентство журналістських розслідувань» спеціально для «Corrupt UA».

Журналіст інформаційно-аналітичного порталу «ЧЕТВЕРТА ВЛАДА» викликав міліцію і написав заяву з приводу перешкоджання журналістській діяльності головою виборчої комісії на виборах ректора ЛНТУ. Стаття 171 Кримінального кодексу передбачає штраф за подібне перешкоджання.

Окрім того, що державний університет утримується за кошти платників податків, які мають право знати про процеси, що відбуваються в університеті – суспільної важливості виборам ректора надав і той факт, що нинішня в.о. ректора Зоряна Герасимчук потрапила в скандальну ситуацію. Журналісти з’ясували, що вона через суд в Криму намагалася оскаржити дії російської міграційної служби, яка не видавала їй російського паспорта. Більше того – суд виграла.

Серед кандидатів на посаду ректора зареєструвалися вісім працівників вишу. Голосування тривало на чотирьох дільницях, головна з яких розмітилася в корпусі «Б» Луцького національного технічного університету. Загальна кількість виборців – близько 900 осіб, а волевиявлення тривало з 9.00 до 15.00.

О 15.00 голова виборчої комісії Олександр Бондарський, який працює у виші проректором із науково-педагогічної роботи, наказав усім представникам засобів масової інформації покинути приміщення, де відбувалося голосування, оскільки в цей час мав розпочатися підрахунок голосів.

Журналіст «ЧЕТВЕРТОЇ ВЛАДИ» не погодився із таким рішенням голови виборчої комісії, оскільки воно суперечить Законам України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про вищу освіту» (принципам гласності і відкритості), а сама заборона перебувати під час підрахунку голосів на виборах ректора в жодному законі чи нормативно-правовому акті не прописана.

У відповідь голова комісії зазначив, що він діє відповідно до Положення про проведення виборів ректора університету та методичних рекомендацій, які затвердив Кабінет Міністрів України.

Цікаво, що й самі ці обидва документи складені у суперечності із законами, які гарантують правл громадян на інформацію, а також принципи гласності, відкритості, громадського контролю.

Якщо в методичних рекомендаціях взагалі забули про роль ЗМІ у виборчому процесі, то в університетському положенні пішли далі в порушенні права громадян на інформацію – прописали що «представники засобів масової інформації мають право бути присутніми в приміщенні для голосування до завершення голосування».

Якщо навіть не знати законів, але користуватися звичайною логікою то слід би було пригадати вибори президента і будь-яких органів влади. Журналісти мають право бути присутніми на будь-якому етапі виборчого процесу цих виборів, включно з підрахунком голосів. І не тому, що вони журналісти, а тому, що через ЗМІ громадськість має право і можливість контролювати тих, хто живе за її рахунок.

Та в Луцькому політесі, вочевидь, неуважно прочитали Закон України «Про вищу освіту», який у статті 79 передбачає, що «Рішення та діяльність у сфері вищої освіти, крім інформації з обмеженим доступом, є відкритими».

Отже, або юристи і керівництво вишу неуважно розібралося в законі, або вважають, що принципи відкритості та громадського контролю не передбачають право широкої громадськості дізнаватися важливу інформацію через ЗМІ.

Норма із Положення про проведення виборів ректора університету на яку послалися при забороні журналістам спостерігати за підрахунком голосів.

Посилаючись на цей документ голова та інші члени виборчої комісії випровадили із приміщення для голосування усіх працівників ЗМІ і зачинилися там разом із кандидатами на посаду ректора та спостерігачами.

На відео як це все відбувалося:

Цікаво, що спостерігач від Міністерства освіти і науки у спілкуванні із журналістами визнав, що методичні рекомендації, які ухвалені Кабміном, не є досконалими і до них потрібно вносити зміни.

Крім того, представник МОН спочатку збирався рекомендувати голові комісії залишити журналістів спостерігати за підрахунком голосів, однак змінив свою думку, коли Олександр Бондарський показав йому університетське положення про проведення виборів.

Цікаво, якби в положенні Вчена рада затвердила те, що до ректора мають звертатися виключно «ваша величносте», то чи зверталися б так усі до нього? Чи все ж таки керувалися б законами та здоровим глуздом?

Міліціонери, які приїхали на виклик, замість того щоб припинити порушення закону, заявили, що вони не можуть заходити в приміщення, де ведеться підрахунок голосів. Тож довелося чекати закінчення процедури.

Вочевидь луцькі правоохоронці не читали наказ МВС №936-2011 яким передбачено, що міліціонер має надавати допомогу журналістам при здійсненні їхньої законної діяльності.

Також не читали наказ МВС №88-2010 який передбачає, що в разі скоєння протиправних дій відносно працівників ЗМІ – забезпечити негайне прибуття до місць таких дій керівників УМВС та працівників підрозділів зв’язків з громадськістю з метою здійснення контролю за дотриманням прав журналістів.

Після завершення підрахунку і підписання протоколів міліціонери звернулися до голови виборчої комісії аби відібрати у нього пояснення. При цьому як представники луцького міськвідділу, так і Олександр Бондарський вирішили, що не хочуть аби їх в цей час знімали камери і сховалися у кабінеті проректора з науково-педагогічної роботи.

Ще через годину міліціонери вийшли і зазначили журналістам, що будуть проводити перевірку і згодом повідомлять про результати.

– В них є свої положення, затверджені Кабміном, – каже слідчий міліції.

– Але ж вони суперечать закону, – журналіст.

– Зараз я не можу нічого сказати. Буде проводитися перевірка, – відповідає працівник Луцького МВ УМВС у Волинській області.

Поки журналісти оскаржуватимуть дії працівників міліції, міліціонери можуть почитати брошуру «Взаємодія журналістів і працівників міліції під час масових заходів», підготовлену спільно з керівниками міліції та представниками журналістських організацій.

– Стаття 25 Закону України «Про інформацію» передбачає що «під час виконання професійних обов’язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом». Ви бачите яке закінчення? Передбачене ЗАКОНОМ, – пояснює медіа-юрист Інституту розвитку регіональної преси Олександр Бурмагін. – Крім того, стаття 34. Конституції України: «Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене ЗАКОНОМ в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Отже частина третя говорить про конкретні можливі обмеження… і вона починається зі слів – здійснення цих прав може бути обмежено ЗАКОНОМ. Аж ніяк не положенням, прийнятим в університеті!

Цікаво, що подібне порушення зафіксували два місяці тому під час проведення виборів керівника у Вінницькому педуніверситеті. Там журналістів відмовилися впускати спостерігати не лише за підрахунком голосів, але й за самим ходом голосування.

Коментуючи інцидент у Вінницькому педуніверситеті, юрист Інституту масової інформації Роман Головенко зауважив, що Кабінет Міністрів затвердив дещо нечіткі Методичні рекомендації щодо організації виборів керівників вузів.

«Про присутність журналістів у них не згадується, але абзац 3 п. 34 передбачає: «Під час голосування та підрахунку голосів мають право бути присутніми не більше двох спостерігачів від кожного кандидата, а також не більше трьох громадських спостерігачів, акредитованих організаційним комітетом, а в разі утворення виборчих дільниць – не більше двох спостерігачів від кожного кандидата і трьох громадських спостерігачів на кожній виборчій дільниці». Тобто, в даному випадку журналістів прирівняли до громадських спостерігачів, використовуючи аналогію закону», – сказав Головенко.

На його думку, очевидно, що Методичні рекомендації встановлюють мінімальні стандарти, зокрема, щодо громадського контролю.

«Адже приватний ВНЗ, використовуючи загальні норми законодавства, міг би не допускати до спостереження за виборами жодних «зовнішніх» представників, дозволивши присутність лише своїх викладачів, інших працівників та студентів/аспірантів. Зважаючи на те, що в даному випадку йдеться про державний ВНЗ, то суспільний інтерес до виборів ректора є доволі високим, та і самі Методичні рекомендації встановлюють, що «Вибори керівника (далі – вибори) проводяться з дотриманням таких принципів: відкритості; гласності;» (п. 3 рекомендацій). Але, в той же час, наведена норма з п. 34 рекомендацій обмежує дані принципи і навіть дозволяє зловживання, оскільки формально журналісти не є громадськими спостерігачами, а обмеження на кількість останніх (до 3-х) дозволяє акредитувати одразу всіх спостерігачів від однієї ГО, яка може бути заангажованою якимось із кандидатів. Бажано, щоби МОН ініціював перед Кабміном вдосконалення рекомендацій з метою усунення вказаних недоліків», – зазначив юрист.

А от на виборах ректора Рівненського державного гуманітарного університету, які відбулися у березні цього року, журналістам забезпечили безперешкодний доступ до приміщень, де проводилося голосування. Крім того представники ЗМІ були присутні протягом усього процесу підрахунку. Про те, щоб хтось із журналістів виходив примусово, чи не міг зайти навіть і мови не було.

Нагадаємо, що за результатами підрахунку голосів перемогу у першому турі на виборах ректора ЛНТУ здобув завідувач кафедри матеріалознавства та пластичного формування конструкцій машинобудування, доктор технічних наук, профессор, депутат Луцької міської ради Петро Савчук. Він отримав підтримку 40% виборців, однак цього недостатньо для визначення остаточного переможця. Закон «Про вищу освіту» передбачає, що на виборах ректора вишу перемагає той, хто отримає підтримку більше 50% виборців. Тож 24 червня відбудеться другий тур.


КОМЕНТАРІ

Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту з конкретними зауваженнями і коментарі будуть адміністровані. Разом з тим нагадуємо, що згідно із українським законодавством, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за оціночні судження.

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором

Розслідування

Рівненщина

Волинь

Консультації

в Україні та світі

вгору