ВОЛИНЬ

Чому на Волині нікого не штрафують за руйнування пам’яток

23.02.2017, 15:28      Юрій Горбач, портал «Четверта влада»      Переглядів: 1144

Пам`ятка біля Луцького замку, яка вже роками стоїть занедбана і розвалюється. Тим не менше, її власника не притягують до відповідальності за таку зневагу до історії. Від туристів її заховали плакатом

В Україні ще у 2000-му році прийнятий закон «Про охорону культурної спадщини», який передбачає фінансові санкції за знищення пам’яток. Однак, уповноважені чиновники на Волині нікого не штрафують за руйнування і відсутність догляду за об’єктами культурної спадщини.

Про це «Четвертій владі» повідомили в управлінні культури Волинської облдержадміністрації.

Закон України «Про охорону культурної спадщини», прийнятий ще у 2000 році, встановлює, що усі власники пам`яток, незалежно від форм власності, зобов`язані укладати з органами охорони культурної спадщини охоронні договори.

Охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки, у тому числі території, на якій вона розташована. Наприклад, щоби пам`ятку в історичній частині міста не знесли і на її місці не виросла дев`ятиповерхівка, укладається цей документ. Охоронний договір вважається одним із інструментів для відноввлення і збереження об’єктів культурної спадщини для наступних поколінь.

Згідно з цим же законом, власник пам`ятки зобов`язаний утримувати її в належному стані, своєчасно проводити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення. Детальні умови цього і прописуються в охоронному договорі.

Якщо ж власник не проводить ніяких робіт по збереженню пам`ятки, то орган охорони культурної спадщини може звернутися до суду, накладати штрафні санкції, або іншим чином вплинути на нього за недодержавння вимог охоронного договору. Однак, якщо охоронний договір не укладений, то чиновники мають значно менше важелів впливу на власника.

Тому в Україні власники нерухомості, яка має статус пам`яток, усіма силами намагаються уникнути укладання охоронних договорів, а дуже часто органи охорони культурної спадщини навіть не знають, хто є власником тієї чи іншої пам`ятки. Це дає можливість власнику не витрачатися на реконструкцію і збереження пам`ятки, а дочекатися її руйнування та звести на її місці те, що йому заманеться.

У таку неприємну ситуацію, наприклад, потрапила пам’ятка архітектури і містобудування місцевого значення на вулиці Плитниці, 7 у Луцьку, поряд із Луцьким замком. Кілька років чиновники не могли з’ясувати власника історичної нерухомості й, відповідно, – укласти з ним охоронний договір. А історичний будинок тим часом руйнується, у ньому вже обвалився дах.

Закон визначає, що як руйнування пам’ятки, неналежне її утримання і збереження, так і ухилення власника нерухомості, що має статус пам’ятки, від укладення охоронного договору є адміністративними правопорушеннями.

Посадовці відповідних органів охорони культурної спадщини, а на Волині це управління культури Волинської обласної державної адміністрації, відповідні органи районних державних адміністрацій та міських рад, мають право накладати за такі порушення фінансові санкції розміром від від 1700 до 17 тисяч гривень, залежно від порушення.

Однак, на Волині нікого за ці порушення не штрафують.

«За інформацією відділів (секторів) культури, культури і туризму районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад, власників (користувачів) пам’яток за невиконання вимог охоронних договорів та незадовільний стан пам’яток протягом останніх десяти років не штрафували», – йдеться у відповіді «Четвертій владі» із управління культури Волинської ОДА.

Загалом же органи охорони культурної спадщини у Волинській області станом на початок 2017 року уклали 1366 охоронних договорів із власниками та користувачами пам’яток. Робота з укладення охоронних договорів триває.

Наприклад, в одному з найстаріших міст Волині Володимирі-Волинському, в якому діє історико-культурний заповідник «Стародавній Володимир», станом на початок цього року діє 24 охоронних договори із власниками та користувачами пам’яток.

У місті Луцьку, яке славиться своєю майже тисячолітньою історією, діє всього 80 укладених охоронних договорів із власниками і користувачами пам’яток. Із них – 22 договори щодо пам’яток на території Державного історико-культурного заповідника «Старий Луцьк». І хоча закон щодо охорони культурної спадщини в Україні діє вже півтора десятиріччя, робота по укладенню охоронних договорів активізувалася лише в останні три роки: 69 із 80 договорів укладені у 2014-2016 роках.

Тому відсутність протоколів про адміністративні правопорушення і штрафів може говорити або про ідеальний стан об’єктів культурної спадщини на Волині, або про недбалість чиновників, які повинні за ними наглядати.

Начальник відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради Петро Троневич розповідає, що в Луцьку ще є багато пам’яток, із чиїми власниками не уклали охоронних договорів. Особливо складна робота в цьому плані із мешканцями багатоповерхівок, зокрема в центрі міста.

Петро Троневич очолює відділ охорони культурної спадщини з 2014 року

– Колись був будинок у власності житлово-комунального підприємства, з ЖКП уклали договір і все нормально. А тепер, якщо там декілька власників? На проспекті Волі: там книжковий магазин, там супермаркет, там кафе, там редакція газети і з кожним мусиш укладати, особливо з тими, що на перших поверхах, – бідкається чиновник. – Тому що мешканці живуть в квартирах, то вони фасади не ремонтуватимуть. Якби скрізь були ОСББ було б простіше. Першочергово ми обираємо ті будинки, які в поганому стані.

Одним із таких є колишній Будинок офіцерів, що вулиці Винниченка у Луцьку. Його власником є Луцький національний технічний університет, із яким міська рада торік уклала охоронний договір.

– Університет в минулому році мав виготовити проектну документацію, а цього року має провести консерваційні протиаварійні роботи: поприбирати дерева, зробити дах, захистити і тепер збирати гроші на реставраційні роботи, або хай продають, якщо не можуть впоратися. Ми можемо вже тиснути на них, бо маємо договір, – каже Петро Троневич.

    

Приклад охоронного договору укладеного із власником Будинку офіцерів (колишній Земельний банк) на вулиці Винниченка

– Поки що ми намагаємося на словах або листами попереджувати власників пам’яток. Чому? Тому що як тільки ми почнемо процедури адмінштрафів, то потім нам доукладати ті договори буде неможливо… Ми думали, що швидко їх поукладаємо, але дуже не хочуть підписувати, – каже посадовець. – Ми думали з ЖКП на всі будинки укласти, але ця система розвалилася, треба зі співвласниками укладати. Цим може займатися постійно лише одна людина. Якби нам ще хоч одну людину добавили (зараз у відділі охорони культурної спадщини Луцької міської ради працює дві людини, – авт.), то вже б хоч якось те все тягнули.


КОМЕНТАРІ

Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту з конкретними зауваженнями і коментарі будуть адміністровані. Разом з тим нагадуємо, що згідно із українським законодавством, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за оціночні судження.

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором

Розслідування

Рівненщина

Волинь

Консультації

в Україні та світі

вгору