ВОЛИНЬ

Рідна фірма депутата Волиньради, який керуватиме бурштиновим підприємством, банкрутує із 330 мільйонами боргів

30.03.2017, 09:00      Юрій Горбач, портал «Четверта влада»      Переглядів: 2682

Колаж «Четвертої влади». Використано фото із www.volynnews.com

Волинське товариство з обмеженою відповідальністю «Феміда-інтер», яке пов`язують із депутатом Волинської обласної ради Василем Столяром, боргує банкам, податковій та ряду приватних фірм понад 334 мільйони гривень. Процес банкрутства компанії розпочався ще півтора року тому, однак лише нещодавно суд затвердив реєстр вимог кредиторів фірми-боржника. 

Господарський суд Волинської області своєю ухвалою від 16 лютого затвердив реєстр вимог кредиторів ТОВ «Феміда-інтер». 

Справу про банкрутство ТОВ «Феміда-інтер» суд відкрив ще у вересні 2015 року за зверненням Луцької об`єднаної державної податкової інспекції. На той час фірма уже заборгувала 16 мільйонів 747 тисяч гривень податків. Податківці і суд не побачили можливостей компанії щодо сплати такого боргу протягом кількох місяців, тож почався процес банкрутства. 

Тією ж ухвалою суд призначив розпорядника майна, який мав підготувати реєстр вимог кредиторів, провести інвентаризацію майна фірми, але детальніше про нього пізніше. 

Більше року тривала процедура розпорядження майном боржника і, зрештою, наприкінці 2016 року розпорядник подав суду для затвердження реєстр вимог кредиторів фірми. Згідно списку, ТОВ «Феміда-інтер» заборгувала податковій, трьом банкам, комунальному та ряду приватних підприємств більше 334 мільйонів гривень. 

Найбільше, майже половину всієї суми, «Феміда-інтер» заборгувала товариству з обмеженою відповідальністю «Екзітос» – 159 мільйонів 65 тисяч гривень.

Ще 150 мільйонів 59 тисяч гривень – збанкрутілому банку «Надра», в якому працює тимчасова адміністрація від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Майже 16 мільйонів 747 тисяч гривень боргу – перед Луцькою ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, ще 4 мільйони 104 тисячі гривень – ПП «Мега-Транс-Авто»

Понад 3 мільйони 304 тисячі гривень фірма мала б повернути ТОВ «НВК «Органіка»

Решта боргів не перевищують мільйона гривень: 492 697 гривень – збанкрутілому банку «Форум», в якому теж введена тимчасова адміністрація ФГВФО, 312 тисяч 346 гривень – «БМ Банку» та 235 тисяч 553 гривні – ДКП «Луцьктепло»

Тепер до початку квітня уповноважені особи від працівників та засновників компанії і її кредиторів мають провести збори, на яких обрати комітет кредиторів. Він і має вирішити що робити далі: відкрити процедуру санації, ліквідації боржника чи укладення мирової угоди. 

Борги «своїм» фірмам

Товариство з обмеженою відповідальністю «Феміда-інтер» вже давно пов`язують із депутатом Волинської обласної ради Василем Столярем. Створене воно було ще у 90-х роках як приватна охоронна фірма. Однак згодом нажило чимало активів. Наприклад, Рожищенський та Ківерцівський консервні заводи, база відпочинку на березі озера Світязь, отримала в користування кілька тисяч гектарів мисливських угідь тощо. 

Зараз засновниками підприємства значаться мешканка Рожища, вона ж і директор підприємства, Тетяна Мошкевич (90%) та представник Рівненщини Святослав Панчук (10%). Однак відомо, що особисто Василь Столяр та його колишня дружина Наталія входили у склад засновників підприємства у 90-х та до 2011-го року. Туди ж входили їхні партнери, як от Віктор Бешта, Григорій Ліпич. Зрештою у 2014-2015 роках фірму остаточно записали на Тетяну Мошкевич та Святослава Панчука, які значаться засновниками і на цей момент.

Проте, Василь Столяр зберігає контроль над підприємством. Свідчення цьому є те, що він особисто у 2013 році приймав колег-депутатів на мисливських угіддях, які отримало в користування його ТОВ «Феміда-інтер». Крім того, депутат періодично подає депутатські запити та звернення, які стосуються діяльності ТОВ «Феміда-інтер», торік лобіював продовження надання в користування мисливських угідь цій фірмі. 

Основна фірма-кредитор «Феміди-інтер» – ТОВ «Екзітос» – Василю Столяру також не чужа. Зареєстроване ТОВ за тією ж адресою, що й «Феміда-інтер», в одному із сусідніх офісів. З моменту створення у 2011 році до 2013-го засновником та директором ТОВ «Екзітос» був Микола Ліхтанський, який разом з Василем Столярем за його адресою у селі Лище поблизу Луцька створював обслуговуючий кооператив «Лісовий масив». 

Колишній засновник і директор ТОВ «Екзітос» Микола Ліхтанський (у центрі) та депутат Василь Столяр (зліва) разом на полюванні. Можливо, навіть на угіддях ТОВ «Феміда-інтер». Фото із соцмереж

Також ТОВ «Екзітос» якийсь час керував Олександр Олександрович Столяр. Це ім`я згадували влітку 2015 року, коли у лісі на Шаччині відбулася перестрілка між представниками двох груп власників ПП «Флора». З одного боку виступав новий директор ПП «Флора» Владислав Поляков, який і заявив, що групою осіб з іншого боку, які нібито намагалися захопити його підприємство, керував племінник Василя Столяра Олександр Столяр. 

З вересня 2014 року засновником і директором ТОВ «Екзітос» значиться Юрій Пилипчук.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НВК «Органіка», якому «Феміда-інтер» боргує понад 3 мільйони 304 тисячі гривень також не чуже Василю Столяру. На момент його створення у 2006 році співзасновником «Органіки» був лучанин Вадим Зимонін – кум Миколи Ліхтанського і періодичний учасник полювань за участю Ліхтанського та Столяра. 

Депутат Волиньради Василь Столяр, колишній засновник ТОВ «НВК «Органіка» Вадим Зимонін та колишній засновник і директор ТОВ «Екзітос» Микола Ліхтанський. Останні двоє – куми. Фото із соцмереж

З 2013 року і досі єдиним засновником фірми став син Василя Столяра Андрій, а директором – Роман Мошкевич. Останній є сином нинішньої офіційної співзасновниці і директорки ТОВ «Феміда-інтер» Тетяни Мошкевич і також засвітився під час конфлікту навколо ПП «Флора» у 2015-му. 

Звідки взялися борги

Ще у 2007 році ЗМІ писали, що ТОВ «Феміда-інтер» уклала з комерційним банком «Надра» угоду про отримання кредитної лінії розміром у 13 мільйонів євро на реконструкцію Рожищенського та Ківерцівського консервних заводів. Як виявилося, саме ця угода і стала однією з причин банкрутства компанії. 

Розпорядник майна ТОВ «Феміда-інтер» Микита Рабан неохоче розповідає про те, звідки взялися мільйонні борги. Юрист каже, що до рішення суду про ліквідацію фірми інформація про її діяльність є комерційною таймницею. 

– Це комерційна таємниця, я не можу цього говорити, – відповідає Микита Рабан на питання про те, звідки виник борг у 159 мільйонів перед ТОВ «Екзітос». 

– Є підозра, що ці борги можуть бути фіктивними, тобто не справжніми, – звертаємо увагу юриста. 

– Фіктивні чи не фіктивні вирішує суд. А він вирішив, що не фіктивні і апеляційна інстанція підтвердила, – каже Микита Рабан. 

Розпорядник майна розповідає, що є кредитори, які хотіли б бути єдиними або головними кредиторами в справі, тому вони оскаржували рішення суду стосовно боргу ТОВ «Екзітос». Мається на увазі банк «Надра». Саме ці дві юридичні особи змагалися в судах, хто ж стане головним кредитором ТОВ «Феміда-інтер».

Загалом справа про борг перед ТОВ «Екзітос» пройшла усі три інстанції і два судових розгляди. Спочатку і перша інстанція, і апеляція не підтвердили борг «Феміди-інтер» перед «Екзітосом». Сам борг полягає у тому, що у липні 2013 року ТОВ «Екзітос» придбало цінні папери (13 простих векселів) у ПП «Мега-транс-авто» вартістю понад 159 мільйонів гривень. Відповідно до документів «Феміда-інтер» мала б виплатити «Екзітос» вартість векселів до вересня 2015 року, однак не зробила цього. 

Та Господарський суд Волині та Рівненський апеляційний господарський суд не підтвердили борг «Феміди-інтер» перед «Екзітосом».

Причина цьому – договір купівлі-продажу цінних паперів між ТОВ «Екзітос» та ПП «Мега-транс-авто», який складений не за процедурою, а саме: без участі ліцензованого торговця цінними паперами. Та й до самих векселів у суду були зауваження.

Лише Вищий господарський суд став частково на бік «Екзітоса» і дав йому ще один шанс, відправивши справу на новий розгляд. Вже під час повторного розгляду Господарський суд Волині вирішив таки задовольнити позов «Екзітоса» і визнати його кредитором. Апеляція це рішення підтвердила. 

Що стосується боргу банку «Надра», то, за словами Микити Рабана, саме через коливання курсу валют за останні десять років і виник такий великий борг. 

– Так, це стосується цих 13-ти мільйонів євро на реконструкцію Рожищенського та Ківерцівського консервних заводів. Власне ці майнові комплекси перебувають в заставі у банку, – зазначає розпорядник майна. 

– То ця реконструкція відбулася чи куди поділися ці кошти? 

– Мені складно сказати наскільки вона відбулася. Якщо ми говоримо про Ківерцівський, то там він у непридатному стані, щоб сьогодні приїхати і займатися виготовленням консерв, соків і так далі. Якщо говорити про Рожищенський, то там така ситуація, що можна приїхати і розпочинати роботу. Тобто, як воно було, чому не в повній мірі підготовлені, мені складно сказати. Можливо фірма всі кошти на Рожище витратила, цього мені не доводилося з`ясовувати. В Рожищах реконструкція відбулася: там дійсно і нові приміщення, і новий ремонт, устаткування і труби, новенький цілісний майновий комплекс, – розповідає Микита Рабан.

Щодо пов`язаності фірм «Феміда-інтер», «Екзітос» та «НВК «Органіка» то Микита Рабан зазначає, що це питання не досліджував і це для нього не має ніякого значення. 

– Для мене має значення, що суд їх визнав кредиторами. Цілком нормально, коли родич родичу позичив гроші чи фірми, де родичі засновники або директори якимось чином один одному поставили продукцію чи провели операцію і виникла заборгованість. Для мене важливою є наявність боргу підтверджена відповідними доказами. Не можу суперечити вам, що десь вони мали спільних чи однакових засновників або директорів. Водночас, це ніяк на мою роботу не вплине, – запевняє розпорядник майна. 

До чого тут бурштин і чому розпорядник майна фірми – депутат з «УКРОПу»

На початку матеріалу зазначалося, що із запуском процесу банкрутства ТОВ «Феміда-інтер» суд призначив і розпорядника майна підприємства. Ним став юрист, депутат Луцької міської ради від партії «Українське об’єднання патріотів - УКРОП» Микита Рабан

Згідно офіційної біографії, Микита Рабан з 2007 року працював юрисконсультом у волинських та столичних компаніях, в тому числі компаніях із групи «Континіум». У 2010-2011 роках Микита Рабан став головним юрисконсультом ТОВ «Директорія», де якийсь час директором був нинішній голова Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» Олександр Товстенюк.

У 2011-2012 роках Микита Рабан вже безпосередньо працював у компанії Олександра Товстенюка та його сім`ї – ПрАТ «Металіст». З 2012 року і дотепер юрист є співзасновником і директором ТОВ «Аспект права». Його партнером по фірмі є головний юрисконсульт Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» та голова фракції «УКРОП» в Луцькій міськраді Ігор Поліщук

Сам Микита Рабан також став депутатом Луцької міської ради на місцевих виборах 2015 року і входить до складу фракції партії «УКРОП»

Партнери по бізнесу і Луцькраді Микита Рабан (справа) та Ігор Поліщук

Тепер варто згадати про відносини між партією «УКРОП», її головним представником на Волині – головою Волинської обласної ради Ігорем Палицею та депутатом Волиньради, колись офіційним власником ТОВ «Феміда-інтер» Василем Столярем.

Столяр і Палиця, так би мовити, побили горшки через конфлікт навколо футбольного клубу «Волинь» у 2013 році. Офшорна компанія, яку пов`язують із Ігорем Палицею та його оточенням, отримала основну частину прав на футбольний клуб у 2011 році з рядом умов, серед яких було й те, що Василь Столяр мав залишитися президентом клубу. 

Однак, за якийсь час Столяра усунули від керівництва і прийняття будь яких рішень стосовно «Волині». Про це він розповідав в інтерв`ю «Четвертій владі» у 2013 році. Після «Волині» у відання оточення Ігоря Палиці перейшов і ще один актив, який пов`язували з Василем Столярем, – газета «Хроніки Любарта»

В останні ж два-три роки Василь Столяр та Ігор Палиця, схоже, помирилися і перебувають в хороших відносинах. Після місцевих виборів 2015 року, коли Ігор Палиця став головою Волиньради, а Василь Столяр – депутатом, він же й очолив фракцію партії «Батьківщина» у раді. Саме його записують у лояльну до Ігоря Палиці частину фракції партії «Батьківщина» у Волиньраді. 

Зрештою, у лютому цього року депутати Волиньради проголосували за призначення свого колеги Василя Столяра директором комунального підприємства «Волиньприродресурс», дітища Ігоря Палиці. За задумом підприємство не повинне займатися виробничою діяльністю, а лише надаватиме дозволи на видобуток бурштину та інших копалин приватним фірмам. За підрахунками голови облради це принесе мільйонні прибутки обласному бюджету. 

Таке призначення було б неможливе без згоди на те «укропівського» голови обласної ради та найбільшої фракції «УКРОПу». 

Депутати Луцької міськради Микита Рабан (крайній справа) та Ігор Поліщук (посередині) із своїм «укропівським» керівником Ігорем Палицею

Тому, призначення судом «укропівського», достатньо наближеного до найвищого керівництва партії в області, розпорядника майна банкрутуючої «Феміди-інтер» Василя Столяра може мати під собою якесь підґрунтя, або наслідки. 

Сам розпорядник майна Микита Рабан каже, що суд призначив його на цю посаду, бо більше ніхто із арбітражних керуючих не виявив бажання взяти участь у цій справі. 

– Я не пам`ятаю, щоб ще хтось давав свою згоду чи виявив бажання взяти участь в цій справі. Мені складно сказати чому так сталося, – зазначає юрист.

– А як ви дізналися про цю справу? 

– Це відкрита інформація. Вона публікується в реєстрі судових рішень. Я не шукав банкруство саме «Феміди-інтер», я шукав в цілому. В той момент я подав заяви ще по одному чи двох підприємствах, які банкрутували. Тобто, якщо є декілька заяв від арбітражних керуючих, то суд вибирає кваліфікованішого, – пояснює Микита Рабан.

– Чи пов`язане ваше призначення розпорядником в цій фірмі із лояльним ставленням Василя Столяра до команди Ігоря Палиці та партії «УКРОП»?

– Розпорядником майна на цьому товаристві я став задовго до того, як став депутатом і членом партії «УКРОП». Коли виникла якась лояльність між цими особами я не знаю. В цьому випадку це моя особиста професійна діяльність, яка відокремлена від політики. 

Тут Микита Рабан дещо лукавить. Суд призначив його розпорядником майна ТОВ «Феміда-інтер» 28 вересня 2015 року. На цей час юрист вже був претендентом на включення до списку кандидатів у депутати партії «УКРОП» до Луцької міської ради.

Крім того, 12 вересня 2015 року Микита Рабан в складі волинської делегації брав участь у всеукраїнському з`їзді партії «УКРОП» у Києві. Вже у листопаді 2015-го Микита Рабан став депутатом Луцькради від «УКРОПу».

Микита Рабан (справа) на з`їзді партії 12 вересня 2015 року. Фото Волинських новин.

Микита Рабан каже, що особисто із Василем Столяром стосовно «Феміди-інтер» не спілкується, а спілкується із директором фірми, оскільки керівництво повинне надавати йому документи. 

Чим вигідно мати «свого» розпорядника майна в банкрутуючій фірмі

Експерти кажуть, що стосовно процедури обрання арбітражних керуючих вже тривалий час точаться дискусії. Ліцензію отримати може будь-хто. 

– Професійні вимоги до цієї професії сильно занижені і при бажанні ліцензію може отримати практично будь-хто, оскільки видають її без належного конкурсу, а здати іспит не складає ніяких труднощів, – розповідає керуючий партнер ЮК «Алексєєв, Боярчуков і партнери» Сергій Боярчуков. – Стільки, скільки існує інститут банкрутства, стільки ж існує і суперечка про те, як потрібно вибирати арбітражного керуючого. І це природно, що кожна зацікавлена ​​сторона банкрутства (чи то кредитор, чи то колишній власник) зацікавлені в тому, щоб розпорядник майна був лояльний саме до нього. 

Юрист каже, що коли йдеться про величезні суми грошей, то це абсолютно нормально, коли компанії і їх власники є партнерами чи друзями. 

– Важко уявити, що фірма буде працювати з недружніми компаніями. Навіть якщо співпраця починалася з незнайомою людиною, то з ним згодом так чи інакше доводиться стикатися більше, ніж 5-6 разів. А коли мова йде про подібні величезні суми грошей, компанії-партнери як мінімум знайомляться один з одним і стають близькими постфактум, – каже Сергій Боярчуков. – Інше питання полягає в тому, чи є позначена заборгованість «товарною», тобто справжньою, тому що, на жаль, зараз в Україні дійсно поширена практика створення фіктивної заборгованості.

Також експерт каже, що «свій» розпорядник майна в банкрутуючій фірмі дає неймовірну кількість преференцій. 

– Чи вигідно мати «свого» арбітражного керуючого на підприємстві, що знаходиться в процедурі банкрутства? Однозначно так. Арбітражний керуючий по ідеї повинен працювати на стороні кредиторів, але при цьому зберігати життєздатність підприємства. У нього є спеціальна функція – переглядати старі угоди, укладені керівництвом підприємства, які можливо вплинули на його платоспроможність і привели до його банкрутства. І суть у тому, що він може як їх переглядати, так і не звертати на них жодної уваги. Він може ставити питання про виникнення заборгованості, а може не звертати на це увагу. Преференцій неймовірна кількість, – зазначає юрист. 

Екперт каже, що в Україні арбітражні керуючі досить «вразливі» для прийняття позиції тієї чи іншої сторони і не асоціюються із поняттми самостійності і незаангажованості. Для цього є певні причини. 

– Так склалося, що на сьогоднішній день ні в кого навіть думки не виникає, що арбітражний керуючий може бути самостійним. У будь-якому разі, думки, що арбітражний керуючий може бути самостійний я не чув уже більше п`яти років, – каже керуючий партнер ЮК «Алексєєв, Боярчуков і партнери» Сергій Боярчуков. – Так сталося тому що сучасний Закон «Про банкрутство» фактично не дає можливості арбітражному керуючому легально заробити.

За словами експерта, арбітражний керуючий може отримувати мінімальну заробітну плату, тому що, як правило, якщо підприємство визнано банкрутом, то ніхто вже не платить арбітражному керуючому.

– Так, він теоретично претендує на винагороду після погашення всіх боргів, але вона виражена в маленькому відсотку від погашення, а професіонали справи розуміють, що за статистикою погашення всіх кредиторів не відбувається практично ніколи. Виходить, що арбітражний керуючий – це якийсь інструмент (не професія – бо заробити нею неможливо) для переслідування власних цілей. Не можу стверджувати, що поганих цілей, але це непрозора ситуація, тому що у арбітражного керуючого немає можливості легально заробити. Саме через цю проблему існує поняття заангажованих арбітражних керуючих, – додає Сергій Боярчуков. 

Що далі?

Розпорядник майна Микита Рабан каже, що подальшу долю підприємства мають вирішити збори кредиторів, а затвердити – суд. Кредитори можуть вибрати шлях продовження роботи фірми, її оздоровлення, щоб вона з часом могла повернути борги, або ж ліквідувати її і розпродати все майно, а з коштів, які будуть вилучені, – повернути борги.

Однак, важливим питанням залишається, чи є у «Феміди-інтер» стільки майна, щоб погасити понад 334 мільйони гривень боргів? Якщо немає, то хтось із кредиторів, як кажуть, залишиться «з носом». І найбільше ризикують з ним залишитися головні кредитори ТОВ «Екзітос» та банк «Надра». Останній, як відомо, також перебуває в процесі ліквідації, там введена тимчасова адміністрація Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб, яка і намагається всіма силами повернути борги, адже від цього залежить чи зможе «Надра» повернути кошти своїм вкладникам.

Нещодавно банк «Надра» оскаржив до Вищого господарського суду затверджений під час повторного розгляду двома судовими інстанціями борг ТОВ «Екзітос». Якщо «Надра» виграє, то стане головним кредитором і матиме більше можливостей повернути гроші вкладникам. Якщо ж ні, то головним кредитором залишиться фірма із кола Василя Столяра із боргом з підозрою на фіктивність. 

Сам депутат Волиньради Василь Столяр каже, що не має ніякого відношення до фірми «Феміда-інтер». 

– Колись, вісім чи дев`ять років тому були засновниками (він з дружиною, – авт.). Зараз я нічого не маю, жодного відношення, ні морального, ні матеріального. Я не знаю стану цієї фірми, знаю лише, як і ви, що вона банкрутує, – переконує депутат.

На питання пов`язаності «Феміди-інтер», «Екзітоса» та «НВК «Органіка» Василь Столяр теж не відповідає. 

– Телефонуйте до сина питайте. Батько за сина не відповідає, як син за батька. Я не маю відношення ні до племінника, у сина своя сім`я, своя голова. Я маю відношення сьогодні тільки до «Волиньприродресурсу».

Що ж до Микити Рабана, то депутат Волиньради зазначає, що знає всіх юристів «УКРОПу». 

– Я всіх юристів знаю, які працюють в УКРОПі. Це колишні мої юристи були, ще шість чи сім років тому. Рабан не був. Не спілкуюся з ним, але знаю його, – каже депутат. 

__________________________________

Матеріал підготовлено завдяки фінансовій підтримці Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.

Вся відповідальність за зміст матеріалу на редакції.


КОМЕНТАРІ

Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту з конкретними зауваженнями і коментарі будуть адміністровані. Разом з тим нагадуємо, що згідно із українським законодавством, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за оціночні судження.

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором

Розслідування

Рівненщина

Волинь

Консультації

в Україні та світі

вгору