ВОЛИНЬ

Модернізація тролейбусів у Луцьку: на псевдотендері віддали три мільйони потрібній фірмі

04.05.2017, 21:45      Валентина Куць, ІА «Рівненське агентство журналістських розслідувань»      Переглядів: 3156

Попри те, що аудиторська перевірка виявила порушення, керівник підприємства електротрнаспорту Ігор Грицюк вважає, що закупівля проведена законно і правильно. Для колажу використане фото «Четвертої влади» та фото зі сторінки Ігоря Грицюка у Фейсбук.

Луцьке підприємство електротранспорту провело тендер на переоснащення підприємства за своїми стандартами  занизило вартість послуг та дискримінувало учасників тендеру. Хоча потенційні учасники конкурсу та громадські організації вказували на порушення, комунальне підприємство робило своє – тричі провело тендери, щоб виграла потрібна фірма. 

«То я рішаю!» – керівник Луцького підприємства електротранспорту

Переоснащення міського електротранспорту передбачає встановлення  автоматизованої системи оплати проїзду, системи обліку пасажирів та системи управління громадським транспортом – ці роботи заплановані у технічному завданні тендеру. Тендер на переоснащення підприємство проводило кілька разів. 

Спочатку Луцьке підприємство електротранспорту оголосило про допорогові закупівлі окремих частин для технічного переоснащення: валідатор, GPS-трекер та екран для автоматичного сповіщення. Цю закупівлю відмінили через відсутність фінансування.

Згодом підприємство знову оголосило про допорогову закупівлю, у яку об’єднало попередні окремі предмети. Цю закупівлю підприємство ідентифікувало як закупівля робіт на технічне переоснащення підприємства і провело її як допорогову закупівлю.

Вартість закупівлі становила 3 356 000 гривень. На цей конкурс надійшла пропозиція лише від одного учасника і конкурс скасували через відсутність конкуренції.

Тоді ЛПЕ втретє  намагається купити роботи із технічного переоснащення і відхиляє дешевшу пропозицію через невідповідність кваліфікаційним вимогам та умовам допорогової закупівлі. Постійним учасником усіх трьох конкурсів є єдина фірма «Системний зв’язок» із Тернополя, яка і стала переможцем. 

У тендерній документації підприємство-замовник вимагало від учасників  «наявність досвіду із розробок, робіт із встановлення, введення в експлуатацію та обслуговування систем АСОП та ОП та СУГТ, в галузі міських пасажирських перевезень, зокрема на міському електротранспорті».

Саме остання вимога щодо роботи на електротранспорті стала перешкодою для проведення  чесного тендеру. 

Потенційні учасники конкурсу, які хотіли взяти участь у ньому, вказали замовнику тендеру на дискримінацію учасників.

Зокрема свої вимоги щодо усунення дискримінаційного порушення щодо досвіду роботи на електротранспорті заявили ТзОВ «Протекшн-Груп» та ТзОВ «Терінвест». Вони вимагали виключити цю дискримінаційну вимогу із документації оскільки вона спрямована на проведення закупівлі у наперед визначеного суб’єкта.

Попри те, що потенційні клієнти вказали на дискримінаційні вимоги тендеру, Замовник все пояснював нестабільною напругою на міському електротранспорті. 

Юристка Громадської ініціативи «За чесний тендер» Мирослава Примак також вказує на дискримінаційну вимогу щодо досвіду роботи на міському електротранспорті. Тобто керівництво підприємства вважає, що роботи із переоснащення тролейбусів може проводити лише підприємство, яке має подібний досвід роботи на електротранспорті.

– Замовник таку вимогу пояснив нестабільністю рівня напруги на електротранспорті, – пояснює юристка. – Однак така вимога може бути дискримінаційною, такою, що створює перешкоди у доступі до участі у закупівлі та знижує конкурентність.

А відтак потенційні учасники конкурсу так і не змогли взяти участь у ньому. Тож у конкурсі змагались лише два учасники: ТОВ «Системний зв’язок» із Тернополя і ТОВ «Автор» із Києва. В аукціоні перемогла дешевша пропозиція ТОВ «Автор», однак її відхилили саме через відсутність досвіду роботи на електротранспорті. 

 

Підрядником у ТзОВ «Автор» виступило луцьке підприємство «Візор», яке працює у сфері gps-моніторингу та веб-технологій.

– Є в мене досвід, – пояснює керівник фірми-підрядника Степан Чухрій,  – ми подали документи, що співпрацювали із автозаводом (Луцький автомобільний завод). Перед війною вони (завод) поставили 200 тролейбусів у Крим. Ми поставили туда 400 моніторів і відеосистеми. Але ми надали той документ, що співпрацювали із автомобільним заводом. Вони ж просто формально пишуть.

– Він, до речі, до мене дзвонив Ігор Грицюк (керівник Луцького підприємства електротранспорту), – продовжує пан Чухрій. – Я йому кажу, що в мене є система серйозна, ми ж працювали над цим. Він каже: то я рішаю і мер. Я ж кажу, що якби то була ваша фірма – ви б рішали. Але ви ж не приватну фірму маєте.

Пан Чухрій вважає, що якби не дискримінаційна умова про роботу з електротранспортом, то на конкурс могло б податись більше фірм і навіть закордонні. Адже за кордоном, в тому числі і в сусідній Польщі, цей досвід впроваджений вже давно.  

Дискримінація, неконкурентність та нераціональне використання коштів 

Фахівці у сфері закупівель та юристи вважають цю закупівлю порушенням законодавства. Адже замовник замість закупівлі послуг із переоснащення закупляє роботи із переоснащення за допороговими торгами таким чином уникаючи тендеру. Крім того, у тендерній документації замовник прописав дискримінаційні вимоги, які обмежили коло учасників.

На цьому наголосила громадська організація Transparency International Україна та громадська ініціатива «За чесний тендер», яка оскаржила закупівлю до Державної аудиторської служби.

Юристка Мирослава Примак стверджує, що законодавство дозволяє порушникам уникнути покарання

– Замовник помилився з визначенням предмету закупівлі і назвав роботами послуги із часткового демонтажу обладнання та встановлення нового, – пояснює юристка громадської ініціативи Мирослава Примак. – Така «помилка» дає можливість уникнути проведення відкритих торгів і провести допорогову закупівлю. 

– Якщо замовник проводить відкриті торги, то ця закупівля підпадає під дію Закону «Про публічні закупівлі» а всі порушення, які він допускає, караються в адміністративному порядку, – роз’яснює юристка. – Якщо ж Замовник проводить допорогову закупівлю, то Закон не поширюється на цей процес, процедура відбувається, фактично, за правилами, які прописані в Наказі ДП «Прозорро» №35 та в Положенні, яке мав розробити Замовник. Відповідальності за порушення цих документів немає, оскільки Наказ №35 – це не нормативно-правовий акт.

Виходить так, що Замовник поставив вимогу до учасників, та навіть, якщо вона і обмежує в участі когось, то в допорогових закупівлях поскаржитись до Антимонопольного комітету неможливо, лише в Комісію з розгляду звернень. Однак, рішення цієї Комісії носить рекомендаційний, а не обов’язковий характер. Тобто Замовник його може не врахувати і відповідальності за це немає.

Порушення у даній закупівлі побачила і Державна аудиторська служба. Зокрема, аудиторська служба вважає, що «Замовник не мав правових підстав щодо визначення предмета закупівлі як роботи та, як наслідок, порушив норми статті 1 Закону «Про публічні закупівлі». Крім того, аудитори вважають, що укладений з порушеннями договір може призвести до неефективного та нераціонального використання державних коштів.

Тому Служба рекомендувала замовнику торгів усунути порушення законодавства у сфері закупівель та притягнути до відповідальності винних осіб. Таку рекомендацію Служба надіслала до замовника тендеру та до Управління захисту економіки у Волинській області. 

Керівник Громадської ініціативи «За чесний тендер» Святослав Клічук каже, що тендер провели формально з мінімальною конкуренцією

На тому, що закупівля на переоснащення електротранспорту проведена неконкурентно, наголошує і керівник Громадської ініціативи «За чесний тендер» Святослав Клічук. Адже замовник проігнорував вимоги законодавства, прохання учасників та думку громадськості, відтак конкурс був просто формальним.

– Замовник змінив процедуру закупівлі і не реагував належним чином на звернення потенційних учасників на це порушення, – коментує Святослав Клічук. – Було зменшено час на підготовку пропозицій, змінено процедури, не було можливості належним чином відстоювати свої права, адже в допорогових закупівлях це складніше. Таким чином, можна припускати, що деякі фірми просто не захотіли брати участь у цьому тендері, конкуренція була мінімальна, участь взяли всього лише дві фірми, пропозицію однієї з яких відхилили. В результаті тендер, замість конкуренції кращих пропозицій для економії коштів перетворився на формальність. 

Консультант із впровадження Prozorro у Волинській області Сергій Адамчук вважає, що через нечесний тендер збитки міського бюджету можуть сягнути мільйона гривень. Фото Волинської торгово-промислової палати

В законності та правильності даної закупівлі сумнівається і консультант  з впровадження Prozorro у Волинській області Сергій Адамчук.  На його думку закупівля проведена із маніпулятивними технологіями, а збитки від таких торгів складають до мільйона гривень. 

– Цю закупівлю Луцьке підприємство електротранспорту правдами-неправдами проводило протягом трьох місяців і лише з третьої спроби їм це вдалося, – пояснює пан Адамчук.

– Причини банальні: потрібна фірма програвала. Загалом була використана звичайна маніпулятивна технологія. Вони свідомо проводили – відміняли закупівлю, щоб відбити інтерес брати участь у закупівлі у реальних постачальників. І їм це вдалося. Те що Закон і експерти називають послугами, Замовник вперто називав роботами.

– Окрім того, умови тендеру прописані під конкретну фірму. Конкретно лише «досвід роботи в сфері муніципального електротранспорту» має єдина фірма в Україні. Ця вимога є дискримінуючою і експерти під оголошенням тендеру обгрунтували чому розробка аналогічного продукту не для «муніципального електротранспорту» нічим не відрізняється від запитуваного Замовником.

– Якщо оцінювати втрати для міста, то це приблизно від 0,8 –1,0 мільйона гривень,  – вважає консультант  з впровадження  Prozorro. Наприклад, найкраща пропозиція по GPS- ТРЕКЕР – це 137 800 грн. (економія становить 302 200 грн.), валідатор NEW POS 8110R – 765 000 грн. (економія 214 000 грн.) і так по кожному компоненту.

– Звичайно, окремі елементи системи потребують правильної інтеграції. Але підприємство-переможець і цю послугу замовляє на субпідряді. Реально були підприємства, які готові були виконати ці роботи в комплексі за ціною 2,3-2,5 мільйона, але вони вимагали в ЛПЕ дотримуватися законодавства. Ці підприємства відкрито вели переговори через єдиний законно допустимий канал комунікації – електронну переписку під закупівлею.

Порушень не бачимо – пояснювати не будемо

Порушень, які вже стали очевидні всім, вперто не бачать ті, хто мав би їх не допустити або ж усунути. І замовник тендеру, і волинське Управління захисту економіки  не побачили у проведеній закупівлі нічого крамольного.

Для керівника підприємства електротранспорту Ігоря Грицюка  рекомендаціії Державної аудиторської служби виявились порожнім папірцем і пан Грицюк у відповідь переконав аудиторів у законності проведеної закупівлі:

 

Розмовляти із журналістом по телефону пан Грицюк не захотів. Через секретарку пояснив, що нічого пояснювати не буде.

Управління захисту економіки у Волинській області на порушників законодавства лише легенько посварило пальцем: в діях службових осіб не виявило нічого кримінального і скерувало лист, щоб усунули порушення у сфері закупівель.

Тобто криміналу, на думку керівника УЗЕ у Волинській області Руслана Марчука, немає. А за ті порушення що є – не передбачена відповідальність.

Юристка Громадської ініціативи «За чесний тендер» Мирослава Примак каже, що стаття 164-14 Кодексу України про адмінправопорушення не містить відповідальності за неправильне визначення предмета закупівлі чи, наприклад, укладення договору з порушенням процедури. Але якщо є факт, встановлений Держаудитслужбою, що порушення є, то можна говорити про неналежне виконання посадовими особами своїх обов’язків.

Публікація підготовлена в межах проекту «Сприяння прозорості державних закупівель у Західній Україні» що реалізовується громадською організацією «Рівненський центр «Соціальне партнерство» за фінансової підтримки NED.


КОМЕНТАРІ

Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту з конкретними зауваженнями і коментарі будуть адміністровані. Разом з тим нагадуємо, що згідно із українським законодавством, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за оціночні судження.

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором

Розслідування

Рівненщина

Волинь

Консультації

в Україні та світі

вгору