ВОЛИНЬ

Хто хоче полювати в національному парку «Цуманська пуща»

02.10.2017, 16:25      Аріна Крапка для порталу «Четверта влада»      Переглядів: 1550

Тваринний світ «Цуманської пущі». Є загроза. Фото зі сторінки парку у Фейсбук

Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща» утворений в 2010 році. Навесні 2017-го року значну частину земель парку депутати Волиньради віддали під мисливські угіддя, що спричинило спротив дирекції парку. 

Про те, чому і з ким виник конфлікт та до яких загроз може призвести мисливство на території національного природного парку, з`ясовувала «Четверта влада».

Цуманська пуща: історія створення

Історія зі створенням Цуманської пущі розпочалася в 2010 році з Указу Президента Віктора Ющенка.

Начальник відділу лісового господарства Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Борис Бабеляс розповідає, що тоді була пропозиція зосередити об’єкт на площі 15 тисяч гектарів.

З часу створення парку жодної копійки на її розвиток з 2010 по 2015 рік не виділили.

Згідно з Указом Президента, територія парку «Цуманська пуща» охоплює 33 тисячі 475 га землі. Це площа восьми таких міст як Луцьк.

 

Еко-туристи стежками природного парку. Фото зі сторінки «Цуманської пущі» у Фейсбук

Президент Ющенко доручив Кабнету Міністрів забезпечити створення адміністрації природного парку і вирішити протягом 2010 року питання про надання в постійне користування парку землі. Проект організації території парку мав бути розроблений у 2010-2012 роках.

У Волинському обласному управлінні лісового та мисливського господарства кажуть, що підтримували створення парку, який, на їхню думку, мав бути підконтрольний управлінню.

Оскільки так не трапилося і парк отримав окрему адміністрацію, то запрацювала вона аж в 2015-му.

Тепер лісовики нарікають, що межі парку не визначені, а дирекція не працює, отримуючи бюджетні кошти.

Директор парку Ігор Квач переконує, що межі є і чітко визначені законодавством:

– Межі визначені тими користувачами, які за Указом Президента ввійшли в Національний парк. Там є різні лісокористувачі, землекористувачі, сільські ради, землі запасу. По лісокористувачах ще простіше, бо вони мали встановлені межі проектами організацій. Вони називаються «базові матеріали лісокористування». На них стоять печатки, організації, які мали проект. І вони останні 20 років керувалися цими матеріалами, то чого тепер пішла така загальна порука, що от нема меж?

– Закон визначає чітко: поки немає нових оформлених документів на встановлення меж, керуються проектами створення, а проект створення фактично перевірений всіма державними структурами і в цьому проекті створення основне – це їхнє погодження як юридичних осіб. В даному випадку державних лісових підприємств.

Дирекція: ми не дозволимо полювати і знищувати «Цуманську пущу»

Адміністрація національного парку існує з 2015 року, однак активну роботу розпочала в 2016 році. Наразі там 42 працівника, які отримують заробітну плату з держбюджету.

Згідно з Постановою Кабміну від 4 липня Міністерство фінансів виділило в 2017 році на Цуманську пущу більше 4-х мільйонів гривень.

Як переконує Борис Бабеляс із управління лісового і мисливського господарства, кошти виділені на встановлення меж, розробку проекту організації розвитку і на функціонування адміністрації. Та, мовляв, ніхто цим не займається, а лише влаштовує конфлікти, як от із мисливськими господарствами, які отримали землі для полювання в межах території парку.

Тим часом директор  Ігор Квач каже, що кошти на розробку проекту організації парку вони ще досі не отримали. І не факт, що навіть якщо й отримають, то чи встигнуть їх освоїти до кінця року.

Він стверджує, що лісівники та волинські чиновники не зацікавлені у функціонуванні національного парку.

За його словами, однією із показових ситуацій було те, коли депутати Волиньради навесні 2017 року проголосували за виділення мисливських угідь на 25 років  в межах парку ГО ТМР «Горинь» і ГО ТМР «Легіон».

Із території площею 4 838 га, які дісталися ГО «ТМР «Горинь», лише 3 квартали не належать до національного природного парку. З 12 061 га, які отримала ГО «ТМР «Легіон», понад 6 тисяч га лежать у межах національного природного парку.

В парку побоюються: під виглядом мисливства будуть займатися полюванням та браконьєрством, що заборонено законодавством:

Директор «Цуманської пущі» Ігор Квач. Фото: «Волинські новини»

– Неодноразово були випадки браконьєрства, ми їх фіксували. Але поліція цих справ не розслідувала. Тобто ми бачили, що ні лісова охорона, ні поліція, ніхто не зацікавлений в тому, щоб ці справи розслідувалися. А зараз передали більшу частину земель «Цуманської пущі» під мисливські угіддя, що ускладнює нашу роботу і може створити багато конфліктів інтересів.

– Вже на сьогоднішній день там перебувають приватні особи, які створюють перешкоди не тільки в здійсненні своїх повноважень працівниками  парку. Тобто в наукових дослідженнях, в охороні цих територій, а й безпосередньо всім місцевим людям створюють конфлікт серед людей. Обмеження наклали на ці території, позагороджували, – говорить Квач.

Тим більше, на території парку є і червонокнижні тварини. І в той час, коли, наприклад, мисливці полюють на тих тварин, на яких полювання дозволено, поруч бігають зубри і можуть потрапити під постріл рушниць.

«Впродовж 2014-2017 років до Ківерцівського відділу ГУНП Волині надійшло 22 повідомлення щодо незаконної порубки лісу на території Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща», за якими розпочато кримінальні провадження. Повідомлень про незаконне полювання на вказаній території за аналогічний період не зареєстровано, кримінальні провадження не розслідувалися», – відповіли «Четвертій владі» в поліції.

Як повідомляло «Громадське.Волинь» взимку під час підрахунку зубрів на території Волині, працівники парку побачили групу «загонщиків» (тих, хто влаштовував полювання на тварин) на чолі з екс-очільником Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Богданом Колісником.

Журналіст «Четвертої влади» Юрій Горбач з`ясував, що одна із приватних фірм, а саме ТзОВ  «Майдан Мисливський», яка теж свого часу отримала під мисливські угіддя територію заказника «Зубр», де є червонокнижні тварини і на якій  відбуваються полювання, пов`язана із Колісником та діючим волинським народним депутатом Сергієм Мартиняком.

Облрада віддала ці угіддя в користування на 25 років.

Дирекція «Цуманської пущі»  планує не дозволити приватним структурам займатися браконьєрством  на території парку, а тому готує позов до суду щодо порушення охоронних зобов’язань Цуманським лісгоспом. 

– Ми подаємо до суду на Цуманський лісгосп за порушення охоронних зобов’язань. Порушення полягають в тому, що він надав дозвіл на те, аби товариства ГО ТМР «Легіон» та «Горинь» отримали території в межах парку для мисливства.

– Цуманський лісгосп не є постійним землекористувачем, точніше не оформив право землекористування згідно Земельного кодексу. Він має право, згідно перехідних положень Лісового кодексу, на лісокористування. А землекористування не оформлено. Відповідно він не мав права (так як пише в ЗУ «Про полювання і мисливські господарства») погоджувати ці речі, бо там чітко виписано, що має право погоджувати тільки землевласник, землекористувач. Відповідно треба було брати погодження в сільських рад, бо це орган місцевого самоврядування.

Директор Цуманського лісгоспу  Володимир Туревич це заперечує. І переконує, що наразі охоронні зобов`язання недійсні:

– Охоронні зобов`язання, згідно нового Положення про об`єкт природно-заповідного фонду або внесення змін, у місячний термін видаються по-новому. Останні зміни були внесені 5 грудня 2016 року. Тобто не пізніше, як 5 січня мали бути видані нові охоронні зобов`язання. Їх нам не видали. Тому на сьогоднішній день ті, що є охоронні зобов`язання, вони не діючі. Це згідно Інструкції про видачу охоронних зобов`язань.

– Ваш лісгосп підтримував і рекомендував надання земель «Цуманської пущі» ТМР «Горинь» і «Легіон»?

– Ні, ми відмовились від ведення мисливського господарства на цій території. А «Горинь» і «Легіон» їх взяли. Ми знали, що там процедура дуже складна і швидше за все, що безнадійна. Ми відмовилися, а вони вирішили це питання через обласну раду. Ми розуміли, що «Цуманська пуща» як об`єкт природно-заповідного фонду, буде відстоювати те, щоб там ведення мисливського господарства було заборонено.

– Неодноразово звучали заяви, були повідомлення у ЗМІ, що на цій території відбувається незаконне полювання, і ніхто на це не реагує?

– Ну дивіться, в Цуманській пущі достатньо інспекторів і людей, які могли б фіксувати ці випадки незаконного полювання. Але наскільки мені відомо, то ніхто тих випадків не фіксував. З великою впевненістю можу сказати, що якщо лісова охорона на цій території виявляла незаконні полювання, то були складені відповідні протоколи.

Не судом єдиним...

Питання щодо виділення земель під мисливські угіддя на території Цуманської пущі депутатами Волинської облради зацікавило місцевих активістів.

Зі спільним позовом вони звернулися до Волинського окружного адміністративного суду, адже переконані: рішення про виділення земель приймалося з порушенням регламенту Волинської обласної ради.

31 липня Волинський окружний адмінсуд позов не підтримав і закрив провадження, посилаючись на Постанову Вищого адмінсуду про те, що це земельне питання, а не питання доступу до інформації:

– Я подав апеляцію на ухвалу судді Волинського окружного адміністративного суду у Львівський апеляційний адміністративний суд і чекаю на розгляд справи. Йдеться про оскарження рішень органів влади і це належать до компетенції адмінсудів, а не міськрайонних, як про те говорив суддя у своєму рішенні, – говорить ініціатор позову, активіст «Громадського руху «Народний контроль» Михайло Шелеп. – А про суть свого позову я писав неодноразово у Фейсбук: я прошу скасувати ці рішення облради, бо вони прийняті з порушенням закону «Про доступ до публічної інформації» в першу чергу, і регламенту облради теж.

Громадський активіст Михайло Шелеп судиться за скасування рішення Волинської облради. Фото: Фейсбук

За його словами, закон чітко вимагає від представницьких органів влади оприлюднювати проекти рішень не пізніше ніж за 20 робочих днів до дати їх розгляду. Винятки встановлюються лише іншими спеціалізованими законами або ж у випадках надзвичайних ситуацій.

– У випадках, якщо регламент ради суперечить закону, то вищу силу має закон, хоча в цій ситуації регламент облради повторює норму закону. Зі мною погоджуються і правозахисники, зокрема, експерти Центру демократії та верховенства права.

Шелеп говорить, що взяв для оскарження ті рішення тому, що вони можуть мати згубні наслідки для природи.

Тим часом у Волинській обласній раді переконують, що рішення приймалися без порушення закону. Про це розповідає заступник голови облради Роман Карпюк:

– Волиньрада зацікавлена, щоб виділення мисливських угідь було, бо саме ці товариства наводять порядок на цих територіях. І там, де є мисливські угіддя, мисливці слідкують за тим, щоб не було браконьєрів, щоб були годівнички і законодавство дозволяє в межах цих заповідних зон створювати мисливські угіддя для ведення мисливського господарства.

– Були обговорення на комісіях. З усіх сторін. І я скажу, що депутати досить виважено до цього підійшли і дозволили створювати мисливські угіддя для того, щоб навести там порядок. Я неодноразово зустрічався з місцевими жителями. І вони розповідали, як відстрілюють диких звірів і що потрібен порядок. В громадах там за створення мисливських угідь проголосувало багато людей.

  Рішення щодо передачі земель було прийнято з порушенням регламенту облради. Вони оприлюднені за кілька годин до сесії ради і в невстановлений законом термін.

– Я вважаю, що тут нема порушення. Якщо є позачергова сесія, то можуть виноситися рішення, а якщо є чергова сесія, то там обов’язково за 20 днів.

– За українським законодавством мисливство на території парку не заборонено, але заборонено полювання. Які запобіжники можуть бути, щоб ті, хто займається мисливством, не займалися браконьєрством?

– На сьогодні ці товариства слідкують за тим, щоб там не було порушень. Мисливство сьогодні – це дорога справа. Це треба зареєструвати рушницю, купити патрони, навіть якщо полювати. Але в основному мисливством займаються люди, які стараються допомогти тій природі вижити. Вони створюють всі умови.

– Чому ж тоді виник конфлікт з Цуманською пущею? Вони теж хочуть допомогти природі.

– Є в нас дуже багато популістів, які не розбираються в тому. І замість того, щоб робити свою роботу, вони займаються популізмом.

Мисливські господарства утворені кілька років тому. І серед їх засновників є люди, які були пов`язані з нардепом із Волині Сергієм Мартиняком.

За даними реєстру фізичних і юридичних осіб-підприємців, ГО «ТМР «Легіон» утворено 2014 року. Засновники організації – Піцина Світлана Федорівна, Піцина Віктор Едуардович та Кардаш Ігор Миколайович. Керівник організації Віктор Піцина, за інформацією сайту «Посіпаки», був помічником нардепа Сергія Мартиняка в 2012-2014 роках. 

А ГО «ТМР «Горинь» очолює Віктор Шевчук. Співзасновники організації – Крикун Віктор, Юрій Шевчук та Олеся Шевчук.

З представниками цих товариств не вдалося поспілкуватися. Під час судового засідання за позовом активіста Михайла Шелепа до облради щодо порушення регламенту при прийнятті рішення на користь цих товариств вони виступили третьою стороною, однак ніхто не погодився розповісти про свою діяльність та майбутні плани на територіях в межах парку, які ім виділили депутати облради.

«Четверта влада» запитала у народного депутата Сергія Мартиняка який він має стосунок до ГО «ТМР «Легіон» та ТзОВ «Майдан мисливський», який отримав угіддя в користування кілька років тому. Відповіді на питання від імені посадовця надав помічник нардепа Олександр Пиза.

«Сергій Мартиняк не має в жодного стосунку до власності та до керівництва ТОВ «Майдан мисливський» та ТМР «Легіон», що отримали під мисливські угіддя територію волинського заказника «Зубр» і не брав участі в полюваннях, які можливо проводились чи проводяться на заборонених територіях. З паном Віктором Піциною, який був помічником нетривалий час і на громадських засадах, знайомий. Близьких стосунків ні особистих, ні бізнесових не підтримує», – йдеться в листі від помічника нардепа. 

Також в листі зазначають, що народний депутат особисто не має власності і не перебуває в керівництві жодних підприємств чи організацій, які володіють повністю або частково різного роду мисливськими угіддями.

Надання території парку під мисливські угіддя може мати наслідком незаконне полювання  еколог

Еколог Петро Тєстов розповідає про різні можливі наслідки  надання земель під мисливські угіддя і про те, яким чином це регулюється українським законодавством:

Еколог Петро Тєстов. Фото: Фейсбук

– Не треба плутати поняття «полювання» та «ведення мисливського господарства». Під першим мається на увазі саме відстріл тварин, під другим – комплекс заходів (завезення тварин, встановлення годівниць та солонців тощо).

– В межах національних парків, згідно із ЗУ «Про природно-заповідний фонд» заборонено мисливство. Згідно ЗУ «Про мисливське господарство та полювання» мисливство – вид спеціального використання тваринного світу шляхом добування мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь. Тобто ведення мисливського господарства в межах нацпарків за цим законом не заборонено.

Він стверджує, що якби мисливське господарство було нормальним і чесним, то в наданні угідь в користування в межах нацпарку не було б нічого поганого. На цій території була б відтворювальна ділянка (місце, де полювання заборонено), вона була б під подвійною охороною мисливського господарства і парку тощо.

– Але у волинських реаліях, і враховуючи той тиск, з яким це рішення «продавлювалось» це, безперечно, призведе до проблем. Я особисто стикався з «безпрєдєлом» з боку мисливського господарства екс-очільника Волинського управління Колісника, коли мене з друзями його озброєні єгері пробували вигнати з урочища Болярка (Ківерцівський лісгосп). І є підозри, що такий самий безпрєдєл може бути і з боку цих користувачів.

За словами Тєстова, можуть виникнути проблеми такого плану: незаконне полювання, інтродукція іноземних видів тварин, розведення тварин понад науково обгрунтовану чисельність, що може призвести до деградації екосистем тощо.

На даний момент дозволено полювати на низці об`єктів природно-заповідного фонду. Наприклад, у заказниках, якщо це дозволено їх положенням. В національних парках полювати заборонено у всіх зонах. За незаконне полювання (браконьєрство) в межах природно-заповідного фонду згідно законодавства у передбачена кримінальна відповідальність.

– По факту питання незаконного полювання контролюється лише там, де якісно працює служба охорони. Я особисто бачив сліди незаконного полювання в 4-5 нацпарках. До того ж дуже важко довести факт браконьєрства і довести це все до позитивного судового рішення. Навіть людей, яких зловили «на гарячому». Поліція, прокуратура і суди не дуже люблять займатись цими справами, – каже еколог.

________________________________________
«Публікація створена за фінансової підтримки Уряду Канади через Департамент закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD) за посередництва Інтерньюз-Нетворк».
Уряд Канади не відповідає за зміст публікації і може не поділяти точки зору висловлені в публікації.
«Article was prepared with the financial support of the Government of Canada provided through the Department of Foreign Affairs, Trade and Development (DFATD)

КОМЕНТАРІ

Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту з конкретними зауваженнями і коментарі будуть адміністровані. Разом з тим нагадуємо, що згідно із українським законодавством, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за оціночні судження.

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором

Розслідування

Рівненщина

Волинь

Консультації

в Україні та світі

вгору