Ні макаронів, ні порушень: як закінчився «макаронний скандал» у Рівному і до чого там торгово-промислова палата

Пам’ятаєте, управління освіти Рівного купило макарони для дитячих садків Рівного по 109 гривень за кілограм? Розгорівся скандал, договір із постачальником розірвали і начальника управління навіть відсторонили на короткий термін від виконання обов’язків.

Минуло три місяці, скандал затих, інші макарони для дошкільнят так і не купили, а за завищені на тендері ціни досі ніхто не відповів. Бо міські чиновники – що аж ніяк не дивує – не знайшли порушень у роботі своїх колег.

«Четверта влада» не полишала відслідковувати ситуацію навколо макаронного скандалу. Ми встановили, чому у тендерній документації поставили таку високу ціну на макарони, яку участь у цьому зіграла Рівненська торгово-промислова палата, за якими цінами купують макарони для дитсадків у сусідніх областях та чому під час службового розслідування комісія не побачила порушення у діях управління освіти.

Щоправда, за ці кілька місяців відбулися і деякі позитивні зміни – і про них ми також розповімо.

Службова комісія: «Всі норми дотримані»

Службове розслідування щодо закупівлі макаронів тривало майже місяць – із 13 лютого по 10 березня 2023 року. Очолила його заступниця міського голови Рівного Марина Кузмічова.

Розслідування стосувалося не лише начальника міського управління освіти Богдана Туровича. А й – відповідно до окремого розпорядження міського голови  – уповноваженої із закупівлі Оксани Сиськової та двох бухгалтерок відділу публічних закупівель управління: Тетяни Петроченко й Альони Плічук.

– Згідно зі всіма нормами, якими вони керувалися, всі норми дотримані, – так каже про результати розслідування Марина Кузмічова.

Не знайшли порушень і у нарахуванні ціни. Бо комісія не мала повноважень їх шукати.

В акті службового розслідування вказали: «Комісія зі службового розслідування не може здійснювати фінансовий контроль у сфері закупівель, у тому числі і щодо визначення ціни у відповідних договорах, оскільки такі повноваження визначені лише для певних державних органів».

Управління освіти: «Вартість розраховується за ринковими цінами»

В управлінні освіти у відповідь на наш запит повідомили, що при розрахунку очікуваної вартості керуються Законом «Про публічні закупівлі», Примірною методикою від Мінекономіки та «іншими нормативними документами».

Як рахували очікувану вартість макаронів, розповідає уповноважена із закупівлі в управлінні освіти Оксана Сиськова:

– Ця вартість розраховується за ринковими цінами на предмет закупівлі – з урахуванням індексу інфляції, встановленого в Законі України «Про бюджет» на наступний рік. Береться, скажімо, три продукти, три цінові пропозиції, виводиться середнє і множиться на індекс інфляції.

Ринкові ціни, каже, шукають у відкритих джерелах:

– Ми користуємося «Прозорро Маркетом», «Prom.ua», «Розеткою». Плюс –  супермаркети. Будь-яка інформація, яка є, така й береться.

Документального підтвердження, що ціни шукали на цих ресурсах, уповноважена надати не змогла. У відповідь на запит ми отримали роздруковані скриншоти без дат. На питання, коли їх зробили, уповноважена відповісти не змогла.

Очікувану вартість за кілограм макаронів управління освіти встановило на рівні 128 гривень. Коли тендер не відбувся через відсутність пропозицій, управління освіти заклало цю ж цифру в прямий договір із ТОВ «Волинський екологічний продукт».

Проте заплатили товариству за макарони по 109 грн/кг. Принаймні така сума вказана у накладній, яку опублікував Богдан Турович.

Бо у пункті 3.3 договору, підписаного з «Волинським екологічним продуктом», написали, що  «учасник не повинен перевищувати рівень середніх цін на продукти харчування, які встановлені Головним управлінням статистики у Рівненській області або Торгово-промисловою палатою за певний період».

Управління статистики: «Ми не шукаємо найнижчу ціну»

109 гривень за кілограм – саме така цифра вказана у довідці управління статистики за грудень 2022 року.

Але 109 грн/кг – надто висока ціна. 10 лютого у супермаркеті «Велмарт» у Рівному ми нарахували більше як 10 назв макаронів із твердих сортів пшениці, які вроздріб коштували від 70 до 100 гривень за кілограм. А такі самі макарони, які закупило управління освіти, ми придбали вроздріб по 50 гривень за кіло, з доставкою поштою – вийшла 81 гривня за кіло.

Як рахували ціни в управлінні статистики, пояснює начальниця відділу реєстрації цін Головного управління статистики у Рівненській області Оксана Захарчук:

– Зрозумійте, ми збираємо ціни для обрахунку індексу інфляції. У нас є методологія, є розрахунки відбору магазинів. Ми не шукаємо найнижчу ціну. Наше завдання – [дослідити], як змінюється ціна на той чи інший товар. Наприклад, коли починалося спостереження, у магазині був представлений товар А. Ми його відібрали і спостерігаємо, як змінюється [ціна] кожного місяця на певну дату. Він може бути дорожчим, розумієте?

– Чи може оця довідка, яку ви видаєте, використовуватися для обґрунтування ціни в закупівлях?

– Колись нас зобов’язала наша [облдерж]адміністрація, щоб ціни при закупівлях не перевищували наші статистичні. Але разом з тим, якщо ви дивилися нашу довідку, ви бачили примітку?

У примітці до довідки вказано, що «наведені середні ціни є первинною базою для розрахунків індексів споживчих цін і, відповідно до мети спостереження, не призначені для інших цілей, зокрема для оцінки тендерних пропозицій і визначення переможців під час проведення торгів згідно з процедурами, встановленими законом України «Про публічні закупівлі».

Торгово-промислова палата: «Там не мала бути ота ціна, яка стоїть»

Торгово-промислова палата оцінила макарони з твердої пшениці ще дорожче – приблизно на 20%. У довідці, яку палата видала директору «Волинського екологічного продукту» Олександру Дем’янчуку в січні 2023-го, вказаний діапазон цін від 127-ми до 132-х гривень.

Як написано у довідці, вона мала містити інформацію «щодо роздрібних цін на продукти харчування, що склалися у торгових точках, магазинах та мережах супермаркетів у Рівному та Рівненській області».

Завважимо: замість «грн/кг» у документі написали «грн/т», тобто гривень за тонну. Ми сприйняли це як одрук. Проте звернули увагу на інше: діапазон цін, які вказала торгово-промислова палата, збігається з цифрою, яку виставило управління освіти на тендері.

Віцепрезидент Рівненської торгово-промислової палати Олександр Дубарець має як мінімум дві версії того, як завищена ціна потрапила в їхню довідку.

Першу він озвучив телефоном 14 лютого, через кілька днів після початку «макаронного скандалу»:

– Наскільки я знаю, у нас було замовлення дослідити саме продукцію дніпропетровської організації, яка постачає (мається на увазі ТОВ «НВП “Біостандарт”», виробник закуплених макаронів. – Авт.). Цей клієнт у нас постачає з Дніпра цю продукцію. Ми досліджували ціни саме на продукти дніпропетровської організації.

– Але це ніде не вказано.

– Так, ми не вказали. Ми не вказали, не додали цю інформацію до довідки. Машинально. Бо в нас заготовки одні, але, фактично, ми мали сказати, так…

– Чи розумієте ви, що це сприяє розтраті бюджетних коштів?

– Так, розумію, – голос посадовця дещо тремтить.

За кілька хвилин пан Дубарець передзвонює журналістові й додає:

– Ціни ми вказали з урахуванням логістики, всього іншого з цих питань. Через те така ціна у нас вийшла. І з врахуванням інфляції.

А вже 6 квітня ми почули від посадовця зовсім іншу версію подій:

– Ви бачите, що в тій довідці помилка вийшла… Якщо ви її дивились. Ви ж бачите, яка там ціна на макарони стоїть? – цього разу Олександр Дубарець говорить упевненіше, з веселими нотками.

– Ви про тонни?

– Ну.

– Ну, є такий момент.

– Ну, бачите. Всі пояснення щодо цього ми надали, будемо казати, слідчим органам. Так що… коментарів більше ніяких я не можу надавати.

Проте розповідає далі. Тепер каже, що торгово-промислова палата досліджувала не тільки продукцію дніпропетровської організації:

– Ми моніторили і макарони, які продаються вроздріб, у ритейлерів, і в «Метро» так само ми дивилися, і дивилися ми в «АТБ» ціни, і у «Віліса» ми телефонували питали ціни. Тобто ми моніторили по максимуму ціни на макарони.

Завищену вартість у довідці пан Дубарець тепер пояснює так:

– Там мала бути ціна на кілограми, й там не мала бути ота ціна, яка стоїть. Просто в тій [довідці] сталася помилка – ми щось робили, видно, «по «козі» (на основі шаблону. – Авт.) і не поміняли саму ціну.

Звідки взявся пункт 3.3

То хто ж зобов’язав управління освіти керуватись цінами від управління статистики й торгово-промислової палати на тендерах?

За словами голови службової комісії Марини Кузмічової, відповідний пункт включили в договір відповідно до розпорядження голови ОДА від 20.02.2012 № 69.

Зі змінами від 2014 року це розпорядження рекомендує закуповувати продукти «за цінами, рівень яких не повинен перевищувати середні ціни на продукти харчування за даними Головного управління статистики у Рівненській області та/або сектору у Рівненській області Державної інспекції України з контролю за цінами».

Про торгово-промислову палату в тексті взагалі не сказано.

Експертка громадської ініціативи «За чесний тендер» Мирослава Примак коментує:

– По-перше, це розпорядження не стосується закону України «Про публічні закупівлі», оскільки спирається на нечинний з 2016 року закон «Про державні закупівлі». По-друге, воно має рекомендаційний характер. По-третє, органи місцевого самоврядування не підпорядковуються ОДА, крім випадків, визначених законом. А отже це вони самі так вирішили, бо договір – це домовленість двох сторін.

Які ціни в інших областях

Коли ми запитували в посадовців, чому ціна закупівлі макаронів так сильно відрізняється від «магазинної», вони посилалися, зокрема, на транспортні витрати.

Справді, кілька разів на місяць продукти потрібно завезти у 24 дитсадки міської громади Рівного. Тому, щоб уникнути спекуляцій, ми подивилися, за якими цінами закуповують макарони твердих сортів у інших громадах – із урахуванням доставки.

Так, відділ освіти Шевченківського та Залізничного районів Львова уклав договори з постачальником на 2023 рік за ціною 85 гривень за кілограм макаронів. Управління освіти Оболонської районної адміністрації Києва – по 70 гривень за кілограм. Управління освіти і науки Тернопільської міської ради – взагалі по 62,50 грн/кг.

Тобто рівненські ціни більші за львівські на 28%, за київські – на 56%, а за тернопільські – на 74%. Це якщо відштовхуватись від цифри в накладній (109 гривень за кілограм). Якщо ж брати за основу вартість договору з постачальником (128 гривень), маємо, відповідно, 50%, 83% та 105% різниці.

При цьому й у Львові, й у Тернополі передбачена доставка до 39 закладів. У Києві – за всіх заторів та обстрілів – до 65-ти. Тоді як у Рівному – лише до 24-х. До слова, в договорах, які уклали тамтешні освітяни, немає жодної «прив’язки» до статистичних цін.

Тендерні вимоги: до скандалу та після

Прямий договір із «Волинським екологічним продуктом» уклали тому, що на торги по макаронах ніхто не з’явився.

На думку експертки громадської ініціативи «За чесний тендер» Мирослави Примак, до провалу торгів могли призвести надмірні та непотрібні вимоги, висунуті до учасників.

Зокрема, йдеться про необов’язкові документи. До прикладу, сертифікати ISO, акти інспекцій та перевірок, які не проводяться у воєнний час, тощо. Було навіть посилання на нечинну норму – санітарні правила для підприємств громадського харчування Їх дію припинили ще в 2017 році.

Утім, за словами уповноваженої з закупівлі Оксани Сиськової, ніхто з потенційних учасників не висував претензій:

– Якщо учасник, який має намір взяти участь у закупівлі, читає тендерну документацію і щось йому не подобається, [він пише]: «Я вважаю цю вимогу дискримінаційною – приберіть, будь ласка». Якби потенційні учасники мені написали, я б розглянула.

Приклад того, як пані Сиськова розглядає скарги потенційних учасників – тендер 2022 року на харчування школярів. Жодне з 15 питань-вимог потенційних учасників не отримало від уповноваженої позитивної реакції.

Що стосується сертифікатів ISO, їх потребу Сиськова пояснила так:

– По-перше, ми всі йдемо в європейське суспільство, і будь-яка діяльність має бути сертифікована. Учасник, який не сертифікований, не може працювати. По-друге, це діти, і вимоги до продуктів – трошки підвищені.

Цікаво, що «Волинський екологічний продукт» таки зміг укласти з управлінням освіти прямий договір, маючи лише частину сертифікатів ISO. Замість решти сертифікатів підприємство надало лист-обґрунтування, що вони не є обов’язковими згідно з законом. Цей лист ми помітили, переглядаючи пакет документів від товариства.

Загалом, коментуючи зауваги Мирослави Примак, Оксана Сиськова посилається на презумпцію правомірності дій:

– Поки не доведено зворотне, дії вважаються правомірними. На мою думку, в мене не було дискримінаційних умов.

Утім голова службової комісії Марина Кузмічова розповідає, що багато підприємців уважали тендерні вимоги управління освіти занадто складними:

– Є слушні рекомендації, й управління освіти буде їх дотримуватись. Ми зараз спростили максимально, що можна спростити. Ми забрали ті сертифікати, які наші уповноважені, економічний відділ вважають некритичними для продуктів.

В акті службової перевірки немає ні слова про якісь рекомендації для управління освіти. Проте тендери на продукти, які управління освіти оголосило вже після службового розслідування, справді мають простіші вимоги (це можна перевірити за посиланнями: 1, 2, 3).

Зміни є, але проблеми лишаються

Експертка Мирослава Примак вважає, що вимоги управління на останніх тендерах – більш адекватні. Також управління освіти відмовилося від множення на коефіцієнт інфляції під час розрахунку очікуваної ціни, а на уповноважену особу поклали «додаткові обов’язки» – постійно контролювати ринок.

Утім, за словами заступниці міського голови Марини Кузмічової, це призводить до нової проблеми:

– Ми вже будемо виходити не раз на рік на тендерні процедури, а щоквартально, щомісячно – згідно з потребою, як буде розвиватися ринок. Але знову ж таки, підприємці не хочуть щоразу виходити: «Сьогодні я підписав із вами угоду, завтра будемо розривати». Їм теж це нецікаво.

На думку ж експертки Мирослави Примак, щоразу оголошувати новий тендер необов’язково. Коливання цін можна передбачити прямо в договорі, бо постанова Кабміну №1178 дає змогу міняти їх більш ніж на 10% – як у бік зростання, так і в бік зменшення.

Єдиний недолік такої схеми, каже експертка, – це те, що загальну суму договору міняти заборонено: якщо в кінці року не вистачить запланованих коштів, оголошувати нову закупівлю таки доведеться. Проте постачальникам не потрібно буде виходити на новий тендер за кожного коливання ціни.

Загалом пані Примак вважає, що корінь усіх проблем, які виникають в управління освіти з закупівлями продуктів, – поверхневе ставлення до своїх обов’язків:

– До визначення очікуваної вартості посадовці ставляться поверхнево. Примірну методику від Мінекономіки застосовують недбало, а вивчення ринку проводять неефективно. Це може нести корупційні ризики.

Антикорупційна програма для Рівного

На думку експертки, проблеми з закупівлями є і в інших управліннях та відділах міськвиконкому:

– Розпорядники бюджетних коштів витрачають десятки мільйонів гривень, часто роблячи це неефективно – не обов’язково через злий умисел, а просто з недбалості.

Для ефективнішого використання коштів Мирослава Примак пропонує міській владі прийняти антикорупційну програму, яку розробила разом із колегами.

Зокрема, ця програма передбачає розробку політики закупівель.

По-перше, на думку пані Примак, потрібно краще регламентувати повноваження чиновників, створивши чіткі алгоритми дій для них під час проведення тендерів. По-друге, разом із вивченням цін у відкритих джерелах – упровадити ринкові консультації:

– Це має бути публічний захід, на який запрошують всіх виробників та продавців. Замовник попередньо розповідає про свої вимоги, а бізнес може прийти і обговорити їх, внести свої пропозиції щодо вимог і цін. Окрім прямої користі, яку отримає замовник, він покаже бізнесу та суспільству свою прозорість та відкритість.

То що ж із макаронами

А нічого. Їх досі не закупили.

За словами Марини Кузмічової, для забезпечення дитсадків використали макарони, закуплені на випадок блекауту. Вони навряд чи виготовлені з твердих сортів пшениці. Про це свідчить ціна – 31 гривня за кілограм.

А для харчування дітей у дитсадках потрібні макарони саме твердих сортів. Про це в один голос казали посадовці виконкому, про це ж ідеться на сайті Рівнеради.

P.S. Як відомо, після «макаронного скандалу» управління освіти розірвало всі договори з постачальником – «Волинським екологічним продуктом».

Проте на цьому стосунки товариства з управлінням не закінчились. В березні вони уклали два договори на продукти на загальну суму 2 мільйони 99 тисяч гривень (1, 2). У квітні – ще один договір на суму 2 мільйони 800 тисяч гривень.

На всіх трьох тендерах «Волинський екологічний продукт» був єдиним учасником і переможцем. Попри спрощення вимог, на торги більше ніхто не прийшов.

P.P.S. «Четверта влада» продовжує вивчати цю тему.

А поки нагадуємо: поліція досі провадить досудове розслідування щодо закупівлі макаронів – за ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу («заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану»).

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»