«Стоград» обласної прокуратури: як на фейковому конкурсі обміняли землю рівнян на квартири для прокурорів

У липні 2021-го року Рівненська обласна прокуратура отримала безоплатно, від громади Рівного, гектар землі. Пообіцяла, що проведе конкурс серед забудовників. Пообіцяла, що виграє конкурс той забудовник, який зможе надати найбільше квартир для працівників прокуратури та, як мінімум, три квартири для учасників АТО/ООС.

Ця історія – частина багаторічної схеми непрозорого виділення землі у Рівному. 

Попри те, що багато інформації приховують, «Четвертій владі» вдалося багато чого з'ясувати. І те, що ми з'ясували, свідчить, що конкурс, який провела прокуратура, був фейковим – несправжнім, брехливим, підробленим. Як наслідок – громада Рівного вчергове втратила від оборудок і домовленостей між прокурорами і депутатами.

Міські голови змінюються, а домовленості з прокуратурою – ні

Публічна частина цієї історії розпочалася ще понад сім років тому, у час, коли міським головою Рівного був Володимир Хомко.

– І для прокуратури будемо виділяти земельну ділянку. Також безкоштовно. Це будуть дешеві квартири. Знайшли на вулиці Корольова і будемо цим займатися, – розповідав на той час міський голова Рівного Володимир Хомко, коментуючи у 2015-му році журналістці «Четвертої влади» те, що Рівнерада систематично віддає задарма землю різним правоохоронним структурам.

Потім кілька років тема цієї землі для прокуратури перебувала «в тіні», аж поки у липні 2021-го року, вже за нового складу Рівнеради і нового міського голови, депутати більшістю віддали обласній прокуратурі 1,1 гектар землі в районі вулиць Соборної та Корольова.

Віддали безоплатно. Хоча за деякий час до голосування буцімто планували на тій землі будівництво дитячого садка.

Тоді на сесію Рівнеради, для виступу перед депутатами, прийшов заступник прокурора Рівненської області Павло Романчук.

– Ми бачимо, в залежності від вартості земельної ділянки, яка буде встановлена, отримати 15-20 квартир. З яких, за нашим баченням, щонайменше 3 квартири ми хочемо передати міській раді для подальшого виділення особам з числа учасників АТО, ООС або членам сімей загиблих, – виголосив заступник прокурора області.

Він розповідав, що працівники прокуратури мають право на житло. Але таке саме право на житло мають десятки інших категорій громадян – військовослужбовці, молоді спеціалісти, діти-сироти, люди з інвалідністю тощо.

Лише в загальній черзі на житло при Рівненському міськвиконкомі – понад 6 тисяч людей. І тисячі людей в «позачергових та першочергових чергах», але майже всі вони ймовірно мають менші доходи ніж прокурори. І менший вплив на місцеву владу.

Оці 15-20 квартир планували отримати завдяки конкурсу серед забудовників. В конкурсі мала би перемогти пропозиція того забудовника, який запропонує найкращі умови для прокуратури.

Подробиці теми дивіться в матеріалі: Хто з депутатів Рівнеради віддав безоплатно землю прокуратурі

Таємний договір із забудовником

• То що там з конкурсом і які його результати?

• Що пропонували і хто переміг?

• Які умови співпраці погодили із забудовником-переможцем конкурсу?

• Скільки квартир вдалося отримати завдяки ресурсам громади?

Запитуємо про це у обласної прокуратури.

А ми ж пам'ятаємо, що максимальну користь для громади, у питаннях використання її майна, може принести лише справжній конкурс. Як, наприклад, продаж землі під будівництво «комплексу торгово-побутового призначення» на аукціоні, який провела Рівнерада у 2007 році, тобто ще до того, як Володимир Хомко став міським головою і коли виконуючим обов'язки міського голови був секретар Рівнеради та співвласник «Стограду» Юрій Торгун.

Тоді 22 сотки неподалік автовокзалу оцінили спочатку в пів мільйона гривень. В аукціоні взяли участь 9 фірм та фізичних осіб. Ціна зросла майже в 10 разів від планової. І зрештою ділянку продали за майже 5 мільйонів гривень.

Цей приклад – виняток з правил роздачі землі у Рівному. Бо зазвичай тут діють схеми, значна частина яких описана в матеріалі: Як крадуть у рівнян: добірка корупційних схем дерибану майна громади

Конкурс від прокуратури був далеким від наведеного вище прикладу аукціону. Як відповіли в прокуратурі на наш запит, у жовтні 2021-го року Рівненська обласна прокуратура через газету «Сім днів» оголосила конкурс з організації будівництва житла для своїх працівників та членів їхніх сімей.

На конкурс прийшли два учасники: ТОВ «Логістиксоюз технологія» і ТОВ «Вербуд-Рівне» із сузір'я фірм «Стограду» (запам'ятаєте ці назви, ми до них невдовзі повернемося – ред.).

Переможця обирала конкурсна комісія самої прокуратури. Ним стало «Вербуд-Рівне», бо ця фірма запропонувала «більшу максимальну частку житла, кращі строки закінчення будівництва, а також дострокову передачу житла».

У грудні 2021 року прокуратура і ТОВ «Вербуд-Рівне» уклали договір про організацію спільного будівництва. А в січні 2022-го року, як наслідок цієї домовленості, Рівнерада прийняла у власність громади 13 квартир в новозбудованому житловому будинку на вулиці Бориса Квашенка.

10 з цих квартир були визначені як такі, які призначені для передачі в якості службового житла працівникам прокуратури, 3 – для виділення соціального житла учасникам АТО/ООС.

Речниця обласної прокуратури Оксана Жужельська в коментарі журналістам сайту «Рівне вечірнє» розповіла, що усього квартир для прокуратури має бути сімнадцять. Три з них прокуратура віддала місту для виділення ветеранам АТО/ООС. Ще чотири для прокуратури – забудовник надасть пізніше. Але «Четвертій владі» речниця цю інформацію не підтвердила.

Чому саме в новобудові на Бориса Квашенка? Бо її теж будувало «Вербуд-Рівне». Це виходить з  «Переліку діючих договорів на приєднання і технічних умов стандартного приєднання ПрАТ “Рівнеобленерго” за 2020 рік» (сторінка 80). «Вербуд-Рівне» у 2019 році подавало заявку на приєднання будинку до електромережі.

Сам договір про співпрацю із забудовником прокуратура відмовилася надати у відповідь на наш запит.

«Вербуд-Рівне» віднесло вказаний правочин та інформацію, що в ньому міститься, до конфіденційної (комерційної) та не надало згоду на її поширення», – таку відписку прокуратура надала у відповідь на запит з проханням поділитися угодою щодо забудови отриманої від рівнян ділянки.

З таким аргументами не погоджується адвокат, представник громадської організації «Платформа прав людини» Євген Воробйов.

– Інформація, пов’язана з виконанням умов договору про інвестиційну (пайову) участь у будівництві, що здійснюється за рахунок земель комунальної чи державної власності та бюджетних коштів не є конфіденційною, не може бути обмежена в доступі умовами жодного договору та підлягає наданню на запит, оскільки доступ до такої інформації вже санкціонований законом і не потребує згоди сторін, які підписали умови такого договору, – каже адвокат.

Окрім цього, обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

«Четверта влада» звернулася до Уповноваженого з прав людини, щоб оскаржити цю відмову.

Дітища «Стограду»

Розповідаємо про учасників конкурсу на забудову ділянки прокуратури.

Переможець конкурсу ТОВ «Вербуд-Рівне» зареєстроване у Рівному. Почало працювати у 2019 році. Ним володіє і керує рівнянка Ірина Ярош. Це колишня керівниця фірми-забудовника «Українська промислово-інвестиційна група» (далі – УПІГ), яка тісно пов’язана із групою компаній, об'єднаних брендом «Стоград».

Також Ірина Ярош керує будівельним ТОВ «Маркет-сервіс 2», серед власників якого є екс-секретар Рівнеради Юрій Торгун та нинішній депутат Рівнеради, директор ТОВ «Стоград-капітал» Олександр Іванов.

Олександр Іванов був одним із кінцевих власників переможця конкурсу від прокуратури «Вербуд-Рівне». Він – також співвласник торговельної марки «Стоград».

Ще два співвласники торгівельної марки «Стоград» – колишній секретар міської ради Юрій Торгун (2006-2010) і колишній заступник міського голови Рівного Андрій Філін (2009-2015).

Про УПІГ, «Стоград» і Торгуна ми писали в розслідуванні про скандальне будівництво висотки за Рівненським обласним краєзнавчим музеєм, що на Толстого, 10 (тепер – вулиця Саймона Сміта). Цю ділянку отримала прокуратура від Рівнеради, коли виконуючим обов'язки міського голови був Юрій Торгун. А потім прокуратура передала цю землю фірмі із сузір'я «Стограду» за 8 квартир.

ТОВ «Логістиксоюз технологія» – фірма нібито конкурент ТОВ «Вербуд-Рівне» на конкурсі прокуратури, зареєстрували у 2007-му році. Нині ним керує рівнянин Олег Брицюк, співзасновник ГО «Стоград», помічник депутата Рівнеради Олександра Іванова зі «Стограду».

Сервісний додаток GetContact показує: Олег Брицюк у телефонах записаний не тільки як «Олег юрист Стоград», «Олег юрист Іванова», але й як «Юрист Олег Пріоритет», «Олег Брицюк Логістиксоюз Технологія» і «Олег Юрист Вербуд-Рівне». Найчастіше в ідентифікаторах написано «Стоград».

«Вербуд-Рівне» і «Логістиксоюз технології» мають прямий зв'язок і через ще одне рівненське товариство – «Рівне-промінь»: перша фірма – його колишній співзасновник, друга – нинішній. У «Вербуд-Рівне» й «Рівне-промінь» досі спільний офіційний номер телефону: (0362) 246-05-04.

Власник землі під будинком на Квашенка, 2 (нагадуємо, у цьому будинку «Вербуд-Рівне» дало 10 квартир прокурорам і 3 – учасникам АТО/ООС) – ТОВ «С-Капітал».

Зробити такий висновок можна з рішення Рівненської міськради від 25 липня 2019 року про зміну цільового призначення земельної ділянки цієї фірми, з кадастровим номером 5610100000:01:020:0688. «С-Капітал» співволодіють Іванов, Торгун, Філін і АТ «Стоград-Інвест».

Детальніше роздивитися зв'язки між учасниками конкурсу можна на цій схемі (відкрийте у новому вікні для збільшення):

Чи правомірний такий конкурс, якщо його учасники мають так багато спільного? Запитуємо про це експертку, юридичну радницю Transparency International Ukraine Анну Куц.

Експертка каже, що узгоджені дії учасників у подібних конкурсах заборонені.

– Якщо учасники узгоджували свою поведінку в конкурсі, це впливало на його результати, і якщо організатор отримав менш вигідні пропозиції, ніж були б за умови реальної конкуренції, а учасники здобули більш вигідні умови, то це – ознаки «антиконкурентних узгоджених дій у вигляді спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів».

Тобто є ознаки порушення Закону України «Про захист економічної конкуренції» (пункту 4 частини 2 статті 6 і пункту 1 статті 50).

– Зазвичай змови вчиняють на тендерах, коли узгодження цінової поведінки дозволяє не знижувати ціну. Але теоретично це порушення може бути вчинено і в такій незвичайній ситуації, як конкурс на визначення виконавця спільного будівництва житла, – каже Анна Куц.

Розслідуванням таких порушень займається Антимонопольний комітет України (АМКУ). За словами Анни Куц, процес «зазвичай триває рік-два, збір доказів може бути складним, а розслідування – тривалим».

Однак у разі прийняття рішення «на порушників можуть бути накладені штрафи до 10 відсотків від доходу за минулий рік (якщо штрафує АМКУ) або 68 тисяч гривень до кожного (якщо штрафує територіальне відділення).

«"Стоград", такої групи не знаю»

Сподіваємося, АМКУ перевірить цей конкурс. Самі ж учасники конкурсу, з якими нам вдалося поспілкуватися, змову заперечують.

Про виявлені зв’язки «Вербуд-Рівне», «Логістиксоюз технологій» та про ознаки змови під час конкурсу на будівництво поговорити з директоркою «Вербуду» Іриною Ярош не вийшло: вона зараз нібито у відпустці.

У директора «Логістиксоюз технологій» Олега Брицюка ми також запитали, як він прокоментує не тільки зв’язок між двома товариствами через бренд «Стограду», але й те, що він сам – помічник-консультант депутата Олександра Іванова і, схоже, займається справами і «Вербуду», і «Логістиксоюзу».

Олег Брицюк каже, що ніяких зв’язків не бачить і додає, що «тут навіть коментувати нема що». Мовляв, він не розуміє, «з чого це все узяли». Пояснення про інформацію з реєстрів, зв’язки через телефони, директорів та «Стоград» не сприймає: «Ви – журналіст – і ви робите висновки так, як ви хочете їх робити».

– Абсолютно не бачу змови. У нас була хороша пропозиція, але в конкурента була краща, – запевняє Олег Брицюк.

– А звідки ви дізналися про конкурс прокуратури на будівництво? – журналістка.

– По-перше, є оголошення, прокуратура його подавала. Ми регулярно моніторимо оголошення.

– А де воно було?

– (Пауза). Це було більше року назад, я не пам’ятаю де саме. Серйозно. Я і зараз моніторю по різних тендерах... А поруч цієї ділянки в мене «Логістиксоюзом» було збудовано будинок на Корольова. То за сусідніми ділянками ми моніторимо.

– А якою саме була пропозиція у «Логістиксоюзу»? Скільки квартир пропонували?

– Не пам’ятаю. Чесно. Це було більше року назад. Я таку інформацію в голові не тримаю.

– А в яких питаннях ви допомагаєте Олександру Іванову як депутату Рівнеради?

– Я помічник Олександра Едуардовича. Консультую в питаннях будівництва і поточні питання щодо спілкування з виборцями, їх консультування, якщо є можливість… Коли до Олександра Едуардовича звертаються, то ряд питань він перенаправляє до мене.

– Щодо групи «Стоград», такої групи не знаю. Я юрист. Тобто тут треба конкретно по юридичних особах, де являюся, де не являюся.

Журналістка зауважила: група компаній «Стоград» – це самоназва. Наприклад, вона вживається на сайті «Стограду», де продають житло. Олег Брицюк сказав, що «там близько тридцяти фірм, тож не є юристом повсюду». Журналістка запитала про «Вербуд-Рівне».

– «Вербуд-Рівне»… Я там не працюю, точно не юрист, не директор, взагалі відношення не маю, – каже Олег Брицюк.

– А «С-Капітал, «Стоград-Капітал, «Стоград-Інвест»? – додала журналістка.

– Ну, не знаю… Знаю, є такі фірми, але в штаті мене точно немає ніде, – відповів Олег Брицюк.

«Може, десь там якось через якісь коліна спільне» 

Ми зателефонували за номером телефону, який вказаний на сайті Рівнеради як контактний телефон Олександра Іванова. Хотіли дізнатися його думку щодо нюансу з імовірним конфліктом інтересів під час голосування депутата Іванова за цю схему передачі землі, від якого отримала вигоду пов'язана з ним фірма.

Слухавку узяв директор із розвитку «Стоград-Капіталу» Мирослав Черній, який також є помічником депутата Олександра Іванова.

Вислухавши питання, Мирослав Черній запитав:

– На той момент, коли він голосував, хіба він був якось пов’язаний із «Вербудом»?

– Він його заснував колись, – журналістка.

– Колись, – зауважив Мирослав Черній.

– Так, – підтвердила журналістка.

– Можна заснувати що хочеш.

– І ця фірма залишається в орбіті «Стограду». Нею керує Ірина Ярош, яка теж «крутиться» серед підприємств «Стограду»: то одним керує, то зараз «Вербудом» керує.

– Нє-нє, дивіться. Воно, може, десь там якось через якісь там коліна спільне… Ну, в плані там є якісь люди. Але, по-перше, у нас маленьке місто, а по-друге, будівельників не так багато, якби фірм. Навіть не знаю, чесно кажучи, що вам сказати.

– Я б хотіла з Олександром Івановим переговорити про це. Запитати, як він це прокоментує. Можливо, ви допоможете з ним зв’язатися, – повторила прохання журналістка.

– Дивіться, я думаю, що Олександр Едуардович ніяк не буде це коментувати.

Зрештою домовилися, що чоловік усе-таки передасть прохання журналістки Олександру Іванову і потім скаже результат. Однак ні того дня, ні на час виходу матеріалу коментаря від депутата ми не отримали.

Чи був в депутата Іванова конфлікт інтересів

Оскільки питання про конфлікт інтересів Олександр Іванов уникнув, ми запитали про такий конфлікт у антикорупційного експерта, голови правління громадської організації StateWatch, ексрадника Генпрокурора Олександра Лємєнова.

– У законі «Про запобігання корупції» серед видів конфлікту інтересів деталізовані два – реальний і потенційний. Але теорія поняття має ще умовний. Я б це розцінив, як десь посередині між потенційним і умовним. Скоріш усе ж таки це – умовний конфлікт інтересів, – каже експерт.

А юридична радниця Transparency International Ukraine Анна Куц зазначає, що у разі якщо під час голосування за певне рішення депутат місцевої ради керується приватним інтересом, а не інтересами територіальної громади, виборців якої представляє, – то таке рішення, вочевидь, приймається в умовах «реального конфлікту інтересів».

Цей законодавчий термін означає «суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (зі статті 1 Закону України «Про запобігання корупції»).

За словами юридичної радниці, «наявність конфлікту інтересів потребує доведення в конкретному випадку».

Тоді можлива відповідальність за частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення» (КУпАП).

Згідно з цією статтею, «вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». Тобто від 3 тисяч 400 гривень до 6 тисяч 800 гривень. 

– Остаточну оцінку діям посадовців та депутатів у справах про конфлікт інтересів дає суд, розглядаючи справи про адміністративні правопорушення (стаття 221 КУпАП), – підсумовує Анна Куц.

Незначний для забудовника штраф і кількамісячний строк під час якого можна притягнути до відповідальності означають, що ця стаття у цьому випадку нікого не злякає і нікого не покарають.

У прокуратурі відмовилися відповідати

Ми звернулися у месенджері до прессекретарки Рівненської обласної прокуратури Оксани Жужельської. Розповіли про виявлені зв’язки. Зауважили, що між учасниками конкурсу на будівництво житла для прокурорів ТОВ «Вербуд-Рівне» і ТОВ «Логістиксоюз технології» могла бути змова, тобто що реального конкурсу не відбулося.

Тож громада міста, в тому числі й прокурори, могли недоотримати ту кількість житла, яку могли б отримати за умов реального конкурсу. Або хтось із прокурорів отримав особисту вигоду через різницю в кількості очікуваних та отриманих квартир.

Ми запитали, чому так вийшло і чи перевіряли учасників конкурсу. Якщо не перевіряли, то чому. Також запитали, чому так виходить, що обласна прокуратура вчергове вирішує житлові питання своїх працівників через забудовників групи «Стоград».

Відповіді на поставлені питання ми не отримали.

Хто отримав квартири

Відповідь на це питання приховує і Рівнерада, і обласна прокуратура. «Четверта влада» вже писала, що у червні 2022 року редакція отримала анонімний лист, в якому йшлося про таке:

«Прокурори Рівненської обласної прокуратури тихенько, під час війни, разом з... міською радою виділяють 10 службових квартир прокурорам у збудованому будинку по вулиці Бориса Квашенка у Рівному.

...Щасливчиками стали ті, хто живе у розкішних будинках, квартирах, їздить на дорогих авто, але в них нічого немає в деклараціях, нічого не рахується, а користуються майном та машинами багатих родичів».

«Четверта влада» не цитувала би анонімний лист, якби змогла перевірити написане, як це дає можливість закон «Про доступ до публічної інформації». На жаль, посадовці двох структур, які існують на кошти платників податків, протизаконно приховують інформацію про отримувачів квартир.

Ми двічі зверталися із заявами в поліцію на міського голову Рівного Олександра Третяка щодо злочину «Перешкоджання журналістській діяльності», але поліція двічі проігнорувала ці заяви, тож ми подали позов на протиправні дії поліції Рівненського району, яка ухиляється від відкриття кримінального провадження.

Подробиці приховування інформації можна почитати тут: Десять комунальних квартир у Рівному для «таємних прокурорів»

З власних джерел «Четверта влада» отримала інформацію про ймовірних отримувачів службового житла від прокуратури. Про них читайте у наступному матеріалі на цю тему.

Ми також запитали в прокуратури, за яким принципом там відбирають, кому саме з їхніх працівників треба надати житло першочергово.

У прокуратурі відповіли, що керуються Житловим кодексом (прийнятий ще у 1983 році, з поправками за 30 років незалежності України) і «Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP» від 1984 року (теж із поправками), які затверджені постановою вже неіснуючих державних інституцій: Ради Міністрів УРСР і Української ради профспілок.

Станом на 15 листопада 2022 року у наявному в прокуратурі переліку працівників, яким треба покращення житлових умов, є сімнадцятеро людей. Укладають цей перелік члени прокурорської житлово-побутової комісії.

Її склад затверджений 12 травня 2022 року і до неї входять:

• Павло Романчук – голова комісії, заступник керівника обласної прокуратури;

• Валерій Іллюк – заступник голови комісії, заступник голови первинної профспілки – начальник відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб обласної прокуратури;

• Ірина Білера – секретар комісії, прокурорка відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю;

• Євген Рябий – член комісії, начальник відділу кадрової роботи та державної служби обласної прокуратури;

• Людмила Сандер – членкиня комісії, начальниця управління представництва інтересів держави в суді обласної прокуратури;

• Тетяна Коломис – членкиня комісії, начальниця відділу фінансування та бухгалтерського обліку обласної прокуратури;

• Світлана Осіпчук – членкиня комісії, голова первинної профспілки – прокурорка відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю.

З прокуратури повідомили, що у 2022 році «питання про надання жилих приміщень працівникам органів прокуратури першочергово» комісією не вирішувалися. Тобто потреби щодо поліпшення житлових умов не розглядали.

Усе відбулося за півтора місяці

Зате в комісії розглянули заяви на отримання службового житла. Згідно з наданим прокуратурою протоколом засідання житлово-побутової комісії, усього на розгляд надійшло 43 заяви за вузький проміжок часу: з 2-го до 12 травня 2022 року.

Комісія їх розглянула у червні 2022 року: тридцяти трьом подавачам відмовила, десятьом – погодила.

Цього ж місяця керівник прокуратури Андрій Рудницький підписав десять однотипних наказів «Про забезпечення службовим жилим приміщенням працівника Рівненської окружної прокуратури». 13 червня перелік щасливців затвердила громадська комісія з житлових питань Рівненської міської ради.

Тобто все відбулося приблизно за півтора місяці, як і не снилося будь-кому із житлових черг зі звичайних рівнян. Навіть пільгових категорій, яким житло мають надавати найперше.

В діях посадовців Рівнеради є порушення, – офіс Уповноваженого ВР з прав людини

На приховування інформації про отримувачів комунального житла вже відреагували в Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. «Доступ до правди» цитує представницю команди Уповноваженого з інформаційних прав Юлію Деркаченко.

– Так, ми читали статтю [редакторів «Четвертої влади] Антоніни і Володимира Торбічів про цю ситуацію і також вважаємо, що ця інформація має бути відкритою.

– Наразі ми відреагували, відкрили провадження. І хоча ще певні процедури тривають, однак вже бачимо підстави визнати наявність адміністративного порушення в діях працівників ради і бачимо підстави виписати протокол. Ну, власне, зробити усе, що в наших повноваженнях, аби сприяти відновленню права заявника на інформацію.

Наразі в суді розглядають протокол про адміністративне правопорушення, який представник офісу Уповноваженого склав на начальницю відділу обліку та розподілу житла Рівнеради Наталію Марщівську. Найближче засідання заплановане на 09.00 20-го січня 2023-го року.

---

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»