Чому Рівненський онкодиспансер може не отримати збільшеного фінансування

Від пригальмовування другого етапу медреформи відчутно постраждають пацієнти протипухлинних центрів
Джерело
«Четверта влада»

Цього року Рівненський обласний протипухлинний центр (колишній онкодиспансер) мав би отримати у 2,6 рази більше грошей з бюджету, ніж минулоріч. Мав би – бо тепер невідомо, чи отримає. Президент та теперішній, третій за останні вісім місяців, міністр охорони здоров'я збираються «вдосконалювати» фінансування медичної галузі. Розповідаємо, як мало бути і як може статися.

За квітень – 131,3 мільйони гривень. Стільки отримали лікарні Рівненщини, які уклали договір з Національною службою здоров'я в рамках другого етапу медреформи. Трійка лідерів у Рівненській області за квітневим фінансуванням:

  • Рівненська обласна лікарня (17,1 мільйонів);
  • Центральна міська лікарня Рівненської міської ради (10,8 мільйонів);
  • Рівненський обласний протипухлинний центр (7 мільйонів).

Усього протягом дев'яти місяців 2020 року Рівненський обласний протипухлинний центр за договором з НСЗУ має отримати 72 мільйони гривень. Це у 2,6 рази більше, ніж за той самий час він отримав у 2019-му за субвенцією (26,9 мільйонів).

Від квітня 2020-го Протипухлинний центр, за договором із НСЗУ, має безоплатно надавати пацієнтам послуги за дев'ятьма пакетами:

  • цистоскопія;
  • мамографія;
  • колоноскопія;
  • езофагогастродуоденоскопія;
  • бронхоскопія;
  • хіміотерапевтичне лікування;
  • радіологічне лікування;
  • хірургічні операції;
  • стаціонарна паліативна допомога. 

Можливо, саме ці зобов'язання Протипухлинного центру закрили би його чорну касу, про яку ми детально розповідали у квітні та грудні 2019-го.

Головний лікар Протипухлинного центру Григорій Максим’як каже, що в Центрі щороку лікуються приблизно 22,5 тисячі пацієнтів, а лікарі роблять понад 5 тисяч операцій.

– Ми сподіваємось, що зміни, які відбуваються зараз, дозволять покращити умови для лікування пацієнтів, – говорить він.

«Зміни, які відбуваються зараз» – це другий етап медреформи. Він почався 1-го квітня і передбачає, що лікарні, які уклали договори з Національною службою здоров'я, отримають від неї гроші за кількість пацієнтів, яких насправді лікуватимуть.

Ця система означає, що більше грошей отримають ті заклади, куди люди матимуть більше бажання чи більшу потребу звертатися.

Натомість пацієнти можуть вільно обирати лікарню та лікаря, незалежно від своєї реєстрації чи форми власності закладу.

Однак 4-го травня президент Зеленський заявив, що мінуси медреформи його непокоять, а 5-го травня міністр охорони Максим Степанов сказав, що «медична реформа у нинішньому вигляді нічого доброго не несе ні лікарям, ні пацієнтам».

Він стверджує, що міністерство провело аудит і що що через брак грошей доведеться звільнити майже 50 тисяч працівників і закрити 332 лікарні. Документів, які би це підтвердили, немає.

Національна служба здоров'я оприлюднила відео, де заперечує ці твердження і наводить інші:

Голова комітету ВР з питань здоров'я нації Михайло Радуцький пропонує з 1-го червня повернути державну субвенцію всім лікарням спеціалізованої та вузькоспеціалізованої допомоги на рівні 2019 року. Крім того, збільшити зарплатню всім медикам уже в 2020 році «не менше ніж до 50%». Для цього треба додаткових 11 мільярдів гривень, які наразі невідомо звідки візьмуться.

Експертка «Реанімаційного пакету реформ» Світлана Бубенчикова вважає, що це заохотить «ліниві» колективи та їхніх керівників споживати гроші з бюджету і не надто дбати про якісь послуг для пацієнтів.

Більше про наслідки імовірного скасування медреформи читайте у публікаціїПрезидент і міністр охорони здоров’я хочуть зупинити медичну реформу: чому і які наслідки 

Тимчасова виконувачка обов'язків голови Нацслужби здоров'я Оксана Мовчан каже, що «НСЗУ підтримує збільшення обсягу коштів на систему охорони здоров’я, але виступає за їх за раціональне використання».

– Пацієнти мають могти отримати якіснішу допомогу, а ефективні лікарні – більше коштів, – каже Оксана Мовчан.

7-го травня в ефірі шоу «Право на владу» міністр Максим Степанов всіляко ухилявся від чіткої відповіді на запитання, чи заберуть у лікарень, які в 2020-му мали отримати більше грошей, ніж у 2019-му, ці «надлишки». Його відповідь можна подивитися, починаючи з 66 хвилини запису. Імовірно, її слід розуміти як ствердну.

Інформацію про те, скільки грошей від НСЗУ отримали українські лікарні в квітні, можна знайти за посиланням.

Послуги, які можна безкоштовно отримати в лікарнях, перелічені тут.


Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Коментуйте, поширюйте.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте