«Не Пупкін, а європейська компанія»: який завод будують під Рівним і що таке любов до інвестора

Таким має бути деревообробний завод у Городку у 2021 році
Джерело
Зі сторінки на Фейсбук Kronospan Horodok

200 мільйонів євро інвестицій та понад 4 тисячі робочих місць. А ще чималі податки у бюджет, соціальні гарантії, мінімальний вплив на екологію. Все це пропонує Рівненщині підприємство «Кроноспан УА» (дещо з переліку вже, однак, змінилося – що ж, у швидкоплинному світі живемо).

«Кроноспан УА» хоче побудувати деревопереробний завод у селі Городок неподалік Рівного. Подібний вже 15 років працює на Волині. Тамтешні мешканці сумніваються в тім, чи дотримується завод усіх необхідних норм.

Наразі у Городку лиш розчищають майданчик для майбутнього будівництва, на яке ще немає дозволу. Попри це 22-го жовтня голова Рівненської облдержадміністрації Віталій Коваль підписав меморандум про співпрацю із керівником майбутнього заводу Павлом Пильтяєм.

Розповідаємо про обіцянки, застереження та боротьбу за інвестиції.

У промзоні села Городок є два збанкрутілі заводи: Рівненський завод тракторних агрегатів (РЗТА) та Рівненський ливарно-механічний завод. Перший останні майже 10 років безперестанку судився – за те, щоб його визнали банкрутом, щоб можна було не платити заборговані податки державі і зарплатні – колишнім працівникам.

Потім були рейдерські захоплення і нові суди – завод не могли поділити кілька приватних підприємств. Поки це тривало, майно заводу розграбовувалося, а приміщення занепадали.

У 2018-му році майно заводу двічі намагалися продати на аукціоні – спершу за 34,5 мільйони гривень, потім за 27 мільйонів 640 тисяч гривень. Обидва рази безуспішно.

Ливарно-механічний завод офіційно не працює від лютого 2018-го року.

Що пропонують

Територіями цих двох заводів-банкрутів зацікавилося підприємство «Кроноспан УА» – українська філія австрійського «Kronospan». Це підприємство планує до 2021-го року побудувати у Городку деревообробний завод. У будівництво планують інвестувати 200 мільйонів євро.

Генеральна директорка «Кроноспан УА» Наталія Покінська розповідає, що до держбюджету щороку платитимуть 300-350 мільйонів гривень; створять понад 4 тисячі робочих місць: 400 для безпосередніх працівників підприємства, решту – для задіяних у логістиці, лісовому господарстві та обслуговуванні підприємства людей.

Наталія Покінська розповіла, щороку завод вироблятиме 800 тисяч кубометрів ДСП. На цьому компанія зароблятиме 80 мільйонів євро. Податки становитимуть 300-350 мільйонів гривень

Однак майже за три місяці потому, 22-го жовтня, на сайті Рівненської ОДА з’явилася інформація, що робочих місць буде вдвічі менше – 200 прямих та 2 тисячі непрямих. У «Кроноспан УА» пояснили, що 4 тисячі – це «велика ідея», а 2 – реальність.

– Спочатку буде 200 прямих і 2 тисячі непрямих робочих місць. Може бути, що їх буде більше, – про це журналістам «Четвертої влади» повідомив Юрій Дюг, який під час минулих парламентських виборів був помічником нинішнього нардепа від «Слуги народу» Олександра Ковальчука, а у серпні, під час презентації проекту заводу «Кроноспан» у селі Городок був модератором зустрічі.

За коментарями до Юрія Дюга порадив звернутися радник голови Рівненської ОДА Віталія Коваля Олександр Поліщук. Мовляв, «в нього подробиці, він все по «Кроноспану» знає».

Проте після того, як Юрій Дюг відповів на запитання журналістів, попросив не підписувати цей коментар своїм ім’ям, бо «не уповноважений давати коментарі».

Натомість попросив, щоб автором його слів вказали директора Рівненської агенції із залучення інвестицій та обслуговування інвесторів «ІнвестІнРівне» Дмитра Янушевського.

За словами Юрія Дюга, він із ним все погодив і той згоден.

Інформацію про вдвічі більшу кількість робочих місць, яку озвучили журналістам у серпні цього року у «Кроноспані», називають «пропозиціями та публічними зверненнями».

Зі слів Покінської, працівники «Кроноспану» отримуватимуть від 15-ти до 18-ти тисяч гривень на місяць і зможуть безкоштовно вивчати іноземні мови – німецьку, польську та англійську.

Незаконно вирубані дерева у виробництві обіцяють не використовувати. Закордон збираються вивозити менше сировини і більше – готового продукту, який коштує дорожче.

– Українські ресурси слід і переробляти в Україні. А не експортувати цю деревину, з якої потім виготовлять продукт і продадуть його назад в Україну, – каже Наталія Покінська. 

Вона розповідає, що експортувати планують принаймні 40%, решту – продаватимуть на місцевому ринку.

Чому Рівненщина

По-перше, через природні ресурси – ліси.

По-друге, зі слів гендиректорки «Кроноспан УА» Наталії Покінської, Рівненська область більш зацікавлена у співпраці, ніж інші:

– Агенція «ІнвестІнРівне» одна з перших почала з нами спілкуватися і запропонувала інвестувати.

Місце для будівництва у Городку Покінська називає «дуже хорошим»: мовляв, воно достатньо далеко від міста, але й сполучене з ним.

Директор Департаменту економічного розвитку і торгівлі Рівненської ОДА Костянтин Мокляк розповідає, що сума інвестицій у майбутній завод співмірна із загальною сумою інвестицій, які отримала Рівненщина за всі роки незалежності.

Костянтин Мокляк вважає, що кожна ОТГ має мізкувати над тим, як залучати інвесторів, які сплачують податки у бюджет

Ймовірні палиці в колесах

Директор Рівненської агенції із залучення інвестицій та обслуговування інвесторів «ІнвестІнРівне» Дмитро Янушевський каже, що за капітал потрібно змагатися, пропонуючи інвесторам вигідні умови.

На тлі країн Євросоюзу Україна в цьому сенсі програє: мовляв, пропозицій мало, захищеності від рейдерства, нечесної конкуренції, недосконалого законодавства та корупції – катма.

За словами Дмитра Янушевського (ліворуч) лише в демонтаж старих напівзруйнованих приміщень колишнього РЗТА «Кроноспан» інвестує приблизно 4 мільйони євро

З його слів, «у світі фактично безкоштовно надають іноземним інвесторам майданчики для реалізації проекту з усіма комунікаціями, податкові пільги на роки та доплачують з держбюджету за створені інвесторами місця від тисячі до двох за місце».

На думку Дмитра Янушевського, на Рівненщині «політики із сумнівним бізнесовим минулим намагаються всіляко нашкодити інвестору з відмінною європейською репутацією: поширюють брехливі чутки, замовляють неправдиві статті в ЗМІ, підбурюють так званих активістів на боротьбу всіх проти всіх». 

Гендиректорка «Кроноспан УА» Наталія Покінська теж вважає, що компанія наразилася на «нечесну конкуренцію». Мовляв, про підприємство поширюють неправду з-під несправжніх акаунтів у Фейсбуці, а у ЗМІ публікують неправдиві замовні матеріали проти «Кроноспан».

У цих матеріалах вигулькнуло відео семирічної давнини, коли у польському місті Мелець із труб заводу «Кроноспан» пішов світло-коричневий дим. У підписі до відео пояснюють, що це, швидше за все, промисловий збій.

Як нечесна конкуренція стосується диму, який виходив із труб заводу «Кроноспан» у Польщі, Наталія Покінська не пояснює. Лише додає, що у 2018-му – тобто через шість років після випадку у Мелеці – на тому заводі встановили сучасну систему фільтрації.

Які плани

На підприємстві «Кроноспан УА» планують виробляти деревностружкові та орієнтовано-стружкові плити (ДСП та ОСП). Збираються співпрацювати із місцевими виробниками меблів, продаючи їм ці плити.

– У Польщі виробництво меблів – 8% від валового продукту, – каже гендиректорка «Кроноспан УА» Наталія Покінська. Вона вважає, що Україна може розвиватися в цій галузі і на зовнішньому, і на внутрішньому ринках.

– Українські виробники меблів, які раніше експортували переважно до Росії, від 2014-го переорієнтувалися на Європу. Для виробників це виклик, але Покінська вважає вихід на європейський ринок плюсом – мовляв, тамтешні стандарти змусять виробників стежити за якістю та дизайном свого продукту.

Першу ДСП-плиту на новому заводі у Городку планують виготовити у 2021-му році. Загалом планують виготовляти 800 тисяч кубічних метрів плит на рік та очікують на 80 мільйонів євро щорічного обороту. 

Які застереження

Завод «Кроноспан» вже 15 років працює у Нововолинську Волинської області.

Після презентації проекту заводу «Кроноспан» у Рівному журналісти «Четвертої влади» поспілкувалися з мешканцем Нововолинська Віктором Степюком.

Він розповів, що на громадських слуханнях, які передували будівництву нововолинського заводу, громадяни висловлювалися проти. А коли завод все одно побудували – почали відчувати запахи, бачити «великі хмари диму» та сумніватися, чи належним чином на заводі працюють очисні фільтри.

У Нововолинську завод «Кроноспан» працює 15 років. Там також виробляють ДСП, але вдвічі менше, ніж планують виготовляти у Городку. Фото Андрія Сороки, ndilo.com.ua

– Дозволи на викиди підприємство має. А от чи ті викиди відповідають нормам, чи ні, ніхто не знає. Відчутний запах сухої деревини: він такий нудотний – не знаю, як там люди постійно живуть, – каже Віктор Степюк.

З його слів, завод двічі на рік перевіряє Державна екологічна служба, але коли про перевірку знають заздалегідь, «можуть просто вмикнути фільтри». 

Натомість технічний директор «Кроноспан УА» Бартоломей Козьол на презентації проекту заводу у Рівному розповів, що «у фільтри, очисні споруди та більш нове та екологічне обладнання інвестують мільйони євро».

Бартоломей Козьол розповідає, що в Нововолинську дбають про екологію, тому у 2019 році в модернізацію заводу інвестували 10 мільйонів євро

– Хоча законодавство України не має таких вимог, як законодавство країн Євросоюзу, ми в Нововолинську нині будуємо два найсучасніші фільтри вологої очистки, які потрібні при виробництві ДСП.

Бартоломей Козьол каже, що це обладнання австрійське і коштує 10 мільйонів євро. Осучасненням обладнання опікуються не лише з турботи про екологію, а й з потреби бути конкурентними.

– У Нововолинську на заводі з виробництва ДСП наразі працюють 22 пилогазоочисні споруди.

В Городку на Рівненщині також встановлять сучасне обладнання, якого ще немає на українському ринку, каже технічний директор.

Директор Департаменту економіки економічного розвитку і торгівлі Рівненської ОДА Костянтин Мокляк запевняє, що «обласна адміністрація буде мати на контролі це питання». Як саме це відбуватиметься, не пояснює. 

Директор агенції «ІнвестІнРівне» Дмитро Янушевський каже, що відвідав нововолинський завод наприкінці липня цього року. І не побачив того, на що скаржаться тамтешні мешканці. Вони, зі слів Янушевського, «грішать на якісь викиди», а насправді там є «труба, яка випускає пару», а пара «може бути біла або темна, залежно від погоди».

– Говорять, що та пара має певний запах і що цей запах дискомфортний для мешканців прилеглих мікрорайонів, – журналістка.

– Запаху від пари ми не відчули ніякого неприємного. Був лише запах як на звичайному деревообробному підприємстві. Тобто запах тирси, деревини, – каже Янушевський.

Він вважає неможливою ситуацію, коли завод працює, а фільтри – ні: мовляв, усе запрограмоване так, що спочатку вмикається система очистки, і лише тоді можна вмикнути все інше, що потрібно для виробництва. Вимкнути – лише у зворотному порядку. 

– Як контролюватимуть дотримання стандартів? – журналістка.

– Компанія повинна пройти обов’язкову процедуру державної оцінки впливу на довкілля: подати прогнозовані показники викидів, щоб державна екологічна служба перевірила їх і дозволила чи ні, – каже Янушевський.

На його думку, «Кроноспан» працює за європейськими нормами, яких буде дотримуватися і в Україні, а ми «довбемо йому голову отакими дурницями». 

Мешканець Нововолинська Віктор Степюк вважає «Кроноспан» не єдиним підприємством, яке забруднює місто. Таких –  «море», а тому Віктор писав «звернення до президента, щоб оголосити Нововолинськ містом екологічного лиха».

Віктор Степюк каже, у Нововолинську не один завод-забруднювач і що потрібна незалежна екологічна комісія, яка з'ясує, хто і наскільки шкодить екології міста. Фото з Фейсбук-сторінки Віктора Степюка

У 2018-му в Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області надходила лиш одна скарга щодо можливої шкоди для здоров’я від «Кроноспану». Тоді завищених показників формальдегіду, пилу, сірчистого ангідриду та діоксиду азоту не було.

Цьогоріч у липні на роботу «Кроноспану» та місцевого ливарного заводу поскаржилися мешканці трьох мікрорайонів міста та громадська організація «Національно-визвольний рух Нововолинська». Та була після цього перевірка і який її результат, Держпродспоживслужба Волині не відповіла.

Крім того, «Кроноспан» у 2018-му році чотири рази, а у 2019-му – двічі зі власної ініціативи замовляв дослідження у Державній установі «Волинський обласний лабораторний центр МОЗ України». І також – жодних порушень.

Воно й не дивно, адже, як каже Дмитро Янушевський, нововолинський завод – «це не Пупкін лісопилку зробив, а європейська компанія, яка не буде вимикати фільтри», коли ті мають працювати.

Щоб запобігти негативній реакції людей та можливим порушенням, у Городку проведуть громадські слухання та залучатимуть екологічні громадські організації. Принаймні так говорить Дмитро Янушевський.

Наразі у Городку розчищають майданчик для будівництва. Після чого підприємство має отримати дозвіл на будівництво. 

Наразі на місці Рівненського заводу тракторних агрегатів тривають підготовчі роботи: демонтують старі будівлі та зачищають майданчик для будівництва деревообробного заводу. Стоп-кадр відео з Фейсбук-сторінки Вадима Пляшка

– Для цього потрібно пройти першочергові слухання на етапі отримання детального плану території, а потім отримати експертну оцінку впливу на довкілля. І тільки на підставі оцінки Державна архітектурно-будівельна інспекція має право видати дозвіл на будівництво, – каже Наталя Покінська.

Тим часом до Громадської організації «Екоклуб» звернулася рівнянка Людмила. Вона занепокоєна намірами компанії, що можуть нашкодити довкіллю. 

В громадській організації тоді повідомили, що без проведення оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності будь-яка діяльність заборонена.

«Втім у рівненських ЗМІ з’явилося повідомлення, що з території РЗТА вантажівки вивозять залишки будівель підприємства», – йдеться на сторінці у Фейсбук ГО «Екоклуб».

«Готуємо з цього приводу звернення до Рівненської ОДА, Держекоінспекції та керівництва «Кроноспану». Поки оцінку впливу на довкілля ще не оприлюднили, ми готуємо свої коментарі та питання.

Нас цікавить, яким чином компанія моніторитиме стан повітря, поверхневих та підземних ґрунтових вод навколо заводу та наскільки відповідально та добросовісно поставляться до оцінки впливу на довкілля інвестори».

Про процедуру оцінки компанія попросила органи місцевого самоврядування ще в середині серпня цього року. У відділі оцінки впливу на довкілля Рівненської ОДА розповіли, що це лише перший етап. Потому «Кроноспан» має подати звіт та оголошення про громадські слухання.  

Коли це станеться, упродовж 25-ти днів люди матимуть змогу подавати свої зауваження та пропозиції, які опублікують на сайті Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської ОДА. А після цього призначать дату громадських слухань.

– Громадські слухання обов’язкові. Оголошення щодо них ми публікуємо у двох ЗМІ – газети обласного або місцевого рівня – за 15-20 днів до визначеної дати. А також розміщуємо у Єдиному реєстрі оголошень на сайті екології та природних ресурсів Рівненської ОДА, – каже провідний спеціаліст відділу оцінки впливу на довкілля Рівненської ОДА В’ячеслав Романюк. 

Ця процедура обов’язкова лише для підприємств, які розпочинають працювати з нуля. Громадські слухання проводитимуть на території, де планують побудувати завод, під протокол.

– Якщо люди будуть проти будівництва і роботи заводу, вони мають навести аргументи. Ці застереження також впливатимуть на висновок, який зроблять спеціалісти відділу оцінки впливу на довкілля.

Якщо представник «Кроноспану» не зможе відповісти на запитання під час слухань, каже В’ячеслав Романюк, він муситиме письмово відповісти людині, яка поставила запитання.

Дату громадських слухань досі не призначили, і дозволу на будівництво заводу у Городку – немає.

Проте 22-го жовтня, голова Рівненської ОДА Віталій Коваль підписав із майбутнім директором заводу «Кроноспан» у Городку Павлом Пильтяєм меморандум про співпрацю.

На запитання, чому це зробили до оприлюднення висновків Департаменту екології, Юрій Дюг журналістам «Четвертої влади» відповів, що «меморандум нічого не вирішує» і що він означає лише те, що «ми любим інвесторів» і ознака того, що Рівненська ОДА закликає їх працювати, дотримуючись законодавства, і сподівається того ж і від «Кроноспану».

Цей коментар Юрій Дюг також просить підписати іменем Дмитра Янушевського.


Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще. Зробити це можна ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у Telegram.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте