Основна проблема – це людський фактор: як триває медична реформа у Центрі «Ювілейний»

Одна з найнагальніших проблем клініки – потреба в ремонтах, які не робили, як слід, десятиліттями, – розповідає керівниця медзакладу Вікторія Покоєвчук
Джерело
«Четверта влада»

Центр первинної медико-санітарної допомоги «Ювілейний» став одним із 15 українських медзакладів, які з-поміж десятків охочих узяли участь у проєкті USAID «Підтримка медичної реформи».

Про можливість долучитися до проєкту головна лікарка Центру Вікторія Покоєвчук дізналася у листопаді 2018-го. «За рік участі у проєкті нам дали загалом 17-18 тисяч доларів, але виплачували їх поетапно – кожна нова сума надходила після того, як документально відзвітуєшся за попередню», – розповідає Вікторія Покоєвчук.

Ми зустрілися з нею, щоб поговорити про те, що змінилося в Центрі завдяки цьому проєкту та завдяки медичній реформі.

– Що конкретно змінилося у Центрі за рік роботи у рамках реформи?

– Якщо говорити просто – у нас стало значно зручніше і затишніше. В залах очікування встановили монітори, кулери з водою, з’явилися дитячі куточки, відкрита реєстратура…

Кулер у дитячому відділенні клініки
Дитячий куточок, якого раніше не було

Так виглядає реєстратура в дитячому відділенні

– За кошти проєкту закупили для Центру голкоспалювачі, пульсоксиметри, офтальмоскопи.

– Якщо глобальніше – то впродовж року довелося працювати над речами, яких не вчили у закладах, де ми здобували медичну освіту. Водночас саме вони дозволяють витримувати жорстку конкуренцію в сучасній сфері охорони здоров’я.

– Вчилися ставити цілі, визначати для них терміни і відповідальних осіб. Для закладу, який раніше не вирізнявся інноваційним мисленням, це було, без перебільшення, надреволюційно. 

– Тут не було ні достатньої кількості комп’ютерів, ні локальної мережі, ні персоналу, навченого з нею працювати. Між тим,  мали чітке завдання – вже з 1 квітня 2019 року почати перехід на електронний документообіг. І ми впоралися!

– Абсолютно новим поняттям для персоналу центру стала паціентоспрямованість. Йдеться, передусім, про доброзичливість і здатність лікаря викликати довірливе до себе ставлення.

Один з коридорів Центру «Ювілейний»

– Правильно спілкуватися з пацієнтами навчаємо не лише лікарів, а й реєстраторів, медсестер та обов’язково молодший медперсонал.

– Від цього напряму залежить, чи захоче людина знову повернутися у наш заклад.

– Як саме заохочуєте працівників орієнтуватись на пацієнтів? 

– Ми закликаємо їх поставити самих себе на місце відвідувача, подумати над питаннями на кшталт «в яких умовах хотіли б, аби приймали вас?», «скільки часу готові стояти в черзі?» тощо. Мислячи саме так, упродовж року поза проєктом знайшли кошти, щоб встановити пандуси, відремонтувати кабінет здорової дитини та санітарні кімнати.

– Аби сімейні лікарі мали змогу перебувати на постійному зв’язку з пацієнтом, за кошти проєкту придбали кожному з них мобільні телефони з доступом до інтернету. Загалом 54 штуки. Всі вони оплачуються нами, водночас номер кожного є на інформаційних дошках, тому доступний абсолютно для всіх.

Що персонал центру не має права забувати в рамках пацієнтоорієнтованості

– Не зовсім розумію, раніше у ваших сімейних лікарів не було мобільних телефонів?

– Наші лікарі були не готові давати свій особистий номер будь-кому. Робочі ж номери мають бути загальнодоступними. І хоча часові рамки такої доступності кожен лікар визначає для себе сам, чимало з них лишаються на зв’язку і вдень, і вночі, і навіть на вихідних.

– В рамках проєкту ми також суттєво змінили бачення роботи середнього медперсоналу. Зробили це з огляду на те, що медична сестра отримує освіту впродовж чотирьох років, плюс бакалаврат і при цьому на роботі її самостійність часто обмежувалася виконанням вказівок лікаря.

– Щоб медсестри могли приймати власні рішення, ми започаткували кабінети долікарського огляду, де можна зробити електрокардіограму, вимірювання цукру в крові чи гостроти зору. Як результат, на прийомі у лікаря витрачати на це час більше не потрібно.

Чимало ремонтів, каже головна лікарка, потрібні в «Ювілейному» вже «на позавчора»

– Пацієнтоспрямованість, звісно ж, то дуже добре, але ж важлива не лише вона…

– Крім того, ми ще переглянули обов’язки кожного працівника, щоб стало менше узагальненості і більше можливостей контролювати кваліфікованість і результат роботи кожного з них.

– Суттєво допомогло те, що Національна служба здоров’я сьогодні фінансує нас відповідно до кількості укладених декларацій. За декларації з різними пацієнтами платять по-різному. На виході маємо кошти, що приблизно у 2-2,5 рази перевищують те, що раніше отримували за медичною субвенцією.

Лікар, який у 2018 році мав середню зарплатню 5 тисяч 667 гривень, нині має в середньому 13 тисяч 782 гривень. Середній оклад медсестри за цей же період виріс від 4 тисяч 427 гривень до 9 тисяч 237.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Скільки заробляють педіатри та терапевти експоліклінік Рівного

– Підвищення заробітних плат дає важелі, аби переглянути також і вимоги до роботи. У минулому році ми внесли індикатори якості у колективну угоду з працівниками. Тепер щомісяця у нас збирається комісія, яка визначає розмір премій. 

– Спочатку гроші ділили у відповідності до кількості декларацій, які уклали з кожним лікарем. Але потім почали враховувати і те, що дехто обслуговує проблемніші категорії громадян, які Національна служба охорони здоров’я оцінює найдорожче.

– Наприклад, на пацієнта від 0 до 5 років нам на рахунок приходить по 1420 гривень щомісяця. «Прибуткові» також і пацієнти категорії 65+ – ті, хто потребує найбільшої уваги, в тому числі і обслуговування вдома.

– Нині преміювальний фонд – це 15% від заробленого конкретним лікарем. Ті, хто прагне заробляти більше, мають стимул згадати усіх самотніх бабусь та дідусів на дільницях, де вони раніше працювали дільничними лікарями.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Скільки заробляють сімейні лікарі Рівного

– Крім премій, практикуємо також і депреміювання: якщо виявлені випадки занедбаних туберкульозу чи онкології, порушення трудової дисципліни, невиконання критеріїв якості тощо.

– За що саме преміюєте своїх працівників?

– 60% премії – за кількість декларацій. Ми виходимо з рекомендованої кількості укладених декларацій. Для сімейного лікаря це 1800, для терапевта – 2000, у педіатрів мусить бути не менше 900. Інші 40% премії – за дотримання критеріїв якості.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Скільки заробляють головні лікарі поліклінік Рівного

– Підставами для преміювання є успішні виконання планів профілактичних щеплень, введення електронних медичних карт, робота з групами хронічних хворих за місцем проживання.

– У педіатрів критерії якості – це кількість оглядів дітей до трьох років, які унеможливлюють виникнення тих чи інших проблем у їх розвитку. Загалом найбільше нарахування для лікаря – до 20 тисяч гривень мінус податки.

Вікторія Покоєвчук каже, що преміюють лікарів і за кількість, і за якість роботи

– Завдяки проєкту наші працівники відвідували щомісячні тренінги й вчилися у найкращих галузевих спікерів України. Як результат, у Центрі поступово сформувалася команда активних та ініціативних людей, налаштованих на постійний саморозвиток.

– Також нас навчали формувати фінансовий план і обраховувати вартість медичних послуг. Це дуже важливо, бо нині в Україні відсутня єдина затверджена методологія для цього.

– Медичні послуги, що надаються поза угодою між закладом і Національною службою здоров’я, відповідно до постанови Кабінету міністрів України, можна розрахувати з допомогою електронного інструмента pay & care, що включає в себе визначену кількість обов’язкових складових (річний фонд оплати праці, вартість витратних матеріалів) і дозволяє отримати максимально обґрунтовану суму.

– Як працює ця формула?

– Ми надаємо безкоштовну медичну допомогу, пацієнтам які уклали з нами декларації в рамках згаданого наказу №504. Згідно з ним, ми зобов’язані закуповувати за свій кошт витратні матеріали для аналізів крові, сечі, цукру та холестерину в крові, а також для швидких тестів.

– Водночас якщо пацієнт хоче, скажімо, без скерування лікаря щодня знімати собі кардіограму, то цю та інші забаганки ми можемо виконувати лише за гроші. Бо не маємо права бездумно і самовільно витрачати матеріали, куплені коштом Національної служби здоров’я. Сьогодні у нас пораховано абсолютно все.

– «Благодійні внески» у Центрі беруть?

– На меддопомогу, яка фінансується Національною службою здоров’я, їх немає впродовж усього року, який я тут працюю.

– Вас послухати, то проблем у Центрі фактично не лишилося…

– Основну проблема – людський фактор, оскільки у багатьох лікарів нікуди не подівся роками сформований підхід, що на роботу вони ходять, аби просто отримувати зарплату. Усвідомлення, що непривітне спілкування з клієнтом може суттєво позначитися на заробітку, поки прийшло не до всіх.

– І це не можна вирішити лише за рахунок їх ініціативніших колег: цього року запрацював механізм, який не заохочує лікарів перебирати рекомендовану кількість декларацій. Національна служба здоров’я ніби фінансово натякає: ти не можеш бути однаково добрим лікарем одразу для 2500 тисяч пацієнтів.

– Інша проблема – ремонти, чимало з яких потрібні вже на позавчора. Цьогоріч починаємо капітальний ремонт кабінетів сімейних лікарів. Маємо зароблені кошти для поточного ремонту іще одної амбулаторії та на заміну вікон. На жаль, на більше розраховувати не доводиться. Між тим, останній капітальний ремонт у нашому приміщенні відбувся понад 30 років тому.

У «Ювілейному» не бракує матеріальних викликів, але головний – мотивувати лікарів добре ставитися до пацієнтів

– Не бракує важких моментів, повязаних зі скеруванням на вторинку та на діагностичні обстеження. Це пов’язано з тим, що з 1-го січня у підпорядкування міської лікарні №2 відійшли розташовані у нашому приміщенні діагностична і вузька амбулаторна служба – кардіологи, невропатологи, ендокринологи, лор, УЗД, рентген тощо.

Їх зарплати і досі не виросли, оскільки реформування вторинного рівня має початися лише з 1-го квітня цього року.

– У приміщенні, балансоутримувачем якого є центр первинної медико-санітарної допомоги «Ювілейний» сьогодні працюють спеціалісти вузької дитячої спеціалізації – лор, окуліст, травматолог, невропатолог, які підпорядковуються дитячій міській лікарні, а також жіноча консультація, що є структурним підрозділом пологового будинку №2. Між тим, утриманням мереж, а також двірників, сторожів і усіх решти доводиться займатися саме нам.

– Найактуальнішою проблемою на сьогодні є заміна протипожежної сигналізації, оскільки ми – чи не єдиний в Україні заклад, на який через її відсутність подала до суду Державна служба з надзвичайних ситуацій.

– Коштів Національної служби ми на це не маємо права скеровувати, а перший транш з міського бюджету ми отримали вже цього року і робота над монтажем сигналізації почалася.

– Окрім того, з міського бюджету у 2019 році ми отримали гроші на ремонт вхідного тамбура й очікуємо, що цього року фінансування продовжиться. За гроші з міського бюджету ми платимо за комунальні послуги закладу та забезпечуємо амбулаторне лікування пільгових категорій пацієнтів.


Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі або на сторінку у фейсбуці

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте