Поряд з Басовим кутом в рекреації планують три будівлі

Рівняни хвилюються чи не виростуть тут «свічки»

Поруч з басейном, в рекреаційній зоні невдовзі можуть вирости три висотки
Джерело
Скріншот з відео «Распаковки и Обзоры», використані фото зі стрінки НК «Верес» у ВК і скріншот телеканалу «Сфера»

«Спортивно-відпочинковий» або «спортивно-оздоровчий» комплекси раптом стали у Рівному дуже часто згадуваними термінами. А рекреаційні зони у місті раптом дуже привабили інвесторів, щоб «розвивати тут спорт і допомагати оздоровлювати мешканців та гостів міста».

Правда, очевидно, що за зачиненими дверима та огорожею, з платним входом. А також, ймовірно, з кількома поверхами помешкань на продаж.

Тільки нещодавно писали про будівництво поруч з Басовим Кутом, як читачі «Четвертої влади» звернули увагу на значно серйозніші наміри інших забудовників будуватися неподалік, у цій же рекреаційній зоні. Якщо в першому випадку мова йшла про практично три поверхи, то в новому будівництві заплановано три будівлі як мінімум на 5-6 поверхів. 

Як гектар рекреаційної землі без торгів потрапив у приватну власність

Забруднення озера Басів Кут цього літа неодноразово ставало топ-темою рівненських ЗМІ. Адже до минулого року вода дуже рідко перевищувала за показниками допустимі межі, були одиничні випадки, коли виділялись патогенні бактерії. В цьому ж році кожне дослідження показує, що купатися тут небезпечно. Поки ентузіасти шукають як вирішити цю проблему, зона рекреації довкола поступово змінюється, обростаючи новими забудовами і планами щодо цього.

Трішки передісторії. У грудні 2011-го року Рівнерада затверджує план зонування міста в новій редакції. Один бік Басового Кута відзначає зеленим кольором як зону рекреації «Р2».

В цьому ж рішенні Рівнерада пояснює для чого ця зона:

«Р-2 – зона природних ландшафтів. До зони входять парки, лісопарки, природні заповідники. Мета організації зони полягає в збереженні природних особливостей і ландшафтів та одночасно стимулює створення умов для відпочинку населення. Заходи повинні здійснюватися з мінімальним впливом на довкілля.

Минають роки і про мінімальний вплив на довкілля вже якось призабули. Адже зараз, поруч з басейном, офіційно заплановано збудувати три будівлі 5-ти та 6-ти поверхів. І це тільки офіційно. Ось такий паспорт будівництва висить поруч з басейном:

паспорт
Паспорт  будівництва

Виявляється, тут, на гектарі землі має розкинутися потужний спортивно-оздоровчий комплекс (тут авторку пубілкації хапає «дежавю»). Забудовник – Міжнародний економіко-гуманітарний університет ім. Дем`янчука (далі – МЕГУ, – авт.).

А можливість будівництва на рекреаційній землі виявляється, була закладена вже майже 15 років тому. У 2002-му році МЕГУ викуповує будівлю комплексу басейну «Авангард», а гектар землі, яка обліковується за басейном, бере в оренду. А в 2011 році, незадовго до внесення змін у план зонування Рівного, Рівнерада дозволяє продати цю землю для МЕГУ як власника басейну. І ось – гектар рекреаційної землі у приватній власності без конкурсних торгів.

В містобудівних умовах та обмеженнях щодо цієї забудови, які «Четверта влада» отримала у відповідь на запит, йдеться про кілька черг будівництва. Збудувати, принаймні офіційно, планували таке:

1. Адміністративний корпус (1-ша черга будівництва).

2. Корпус інтернату (2-га черга).

3. Корпус «апарт-готелю» (3-я черга)

Є ще четверта черга – прибудова до самого басейну. Плюс обіцяють ігрові майданчики та майданчики для занять фізкультурою. Є й декларації про початок будівельних робіт.

Дивує таке: в  містобудівних умовах та обмеженнях вказано що поверхів має бути 5. В той же час у паспорті будівництва одна з будівель, очікується, що буде 6 поверхів, а подавав як свої плани забудовник на 7 поверхів. Кілька наших джерел з середовища бізнесу говорять, що серед планів на це будівництво було три висотки по 14-16 поверхів.

Заступник начальника управління містобудування та архітектури Рівненського міськвиконкому Віктор Вівсянник кинув слухавку, коли почув наші питання щодо будівництва на цій ділянці.

4 мільйона доларів на будівництво від МЕГУ?

Нічого собі плани в університету – подивуєтеся ви. І недаремно. Бо в Рівному ідея будівництва грандіозного спорткомплексу вже скоро з десяток років як витає кабінетами посадовців, але до неї ніяк не доходили руки через брак коштів. Мова про інший об`єкт. Не біля Басового Кута, а на вулиці Макарова. Нещодавно цей проект «дістали з-під сукна». Тож знову заговорили про спорткомплекс, який має розкинутися на 10-ти гектарах неподалік ТЦ «Екватор».

«В спортивному містечку планувалося будівництво і льодового палацу, і 50-ти метрового басейну, і легкоатлетичний зал. Але проект 2009 року потрібно вивчити та відкоригувати до потреб сьогодення. Це будівництво надзвичайно дороге, тому будемо думати, яким чином вирішувати це питання», – цитує майже рік тому ERVE.UA голову Рівненської ОДА Олексія Муляренка.

«Якщо те, що міністр пообіцяв, справдиться, то ми одразу почнемо роботу над ним. Зараз сам проект потрібно оптимізувати та розбити на черги. Орієнтовна вартість старого проекту зразка 2009 року становить 40 мільйонів доларів. Звісно, це не підйомна сума для Рівненщини», – підсумовував Муляренко.

Ну добре – проект спорткомплексу за бюджетний кошт планується на 10-ти гектарах, а «спортивно-оздоровчий» комплекс від МЕГУ – лише на гектарі землі. Тобто амбіції вдесятеро менші. Звісно, то абсолютно орієнтувальні розрахунки, але можна припустити, що забудовник має розраховувати витратити на будівництво не менше 4-х мільйонів доларів (це ми ділимо орієнтовну вартість «владного» проекту на 10, і навіть не враховуємо при цьому, що висотність будівлі МЕГУ очевидно очікується значно більшою, ніж владного проекту – авт.)

В МЕГУ чи його керівника є такі кошти? Хм. Ще не охолов нещодавній скандал, коли виявилося, що фінансові рахунки коледжу, який діє при МЕГУ –практично порожні

Телефонуємо в університет ще минулого тижня, щоб поспілкуватися з керівником про це будівництво. Секретарка каже, що ректор вже кілька днів як у відрядженні, але обіцяє про нашу зацікавленість інформацією про будівництво комплексу передати йому, як тільки з`явиться на роботі.

Обіцяного дзвінка від керівника не отримуємо й за кілька днів. Дзвонимо на  мобільний ректора Анатолія Дем`янчука. Чоловік піднімає слухавку. Каже, що він зараз в обласній лікарні. Спочатку врівноваженим тоном запрошує туди приїхати і про все поспілкуватися. Коли журналістка продовжує ставити питання щодо будівництва, роздратовано відмовляється говорити.

1
Ректор МЕГУ Анатолій Дем`янчук не захотів спілкуватися про будівництво в рекреації. Фото МЕГУ

– До побачення. Розберіться там, хто здійснює нагляд. Я з усім розберуся. По своїй фірмі я все порозказував. Я вас запрошую в університет до стадіону, де спортивна площадка засипана. Я вас запрошую на Степана Бандери.

– Ви для «Четвертої влади» з цього приводу ще нічого не розповідали, – журналістка.

– Послухайте мене уважно… шановні журналісти… До побачення. Не дзвоніть мені на мобілку. Я вийду на роботу і тоді будемо розмовляти. Вам зрозуміло? – роздратовано.

Не хоче говорити замовник – телефонуємо до генпідрядника. В будівельному паспорті значиться відома у Рівному фірма «Фіалка» Юрія Фалка. Бізнесмен від будівництва «відхрещується», але визнає, що раніше були генпідрядниками.

– Там відбувається щось незрозуміле, – каже Юрій Фалко. – Якшо чесно, ми нічого не виконуємо. Боремося, щоб забрати заборгованість, яка виникла. Брали участь в земляних підготовчих роботах. Заборгованість виникла десь на початку року, до цих пір не гаситься.

Суму заборгованості директор «Фіалки» не називає. 

– Будь-яка сума має зараз бути, нікому не можна вірити.

«Вона огороджена і я туди нікого можу не запускати», – інвестор

Кілька джерел «Четвертої влади» з різних бізнес-середовищ говорять, що забудовник мав цілком однозначні плани вийти за межі офіційно дозволених 5-ти, 6-ти поверхів, звівши тут 14-поверхові, а то й 16-ти поверхові будівлі. 

«Хотіли, але відмовилися. В зв`язку з новими законами ніхто не знає як будувати. Всі завершуть почате і чекають. Хто був на етапі завершення робіт – швиденько поздавали будівлі вже в експлуатацію», – розповідає наше джерело зі сфери будівельного бізнесу.

Попри небажання ректора говорити на цю тему, нам вдалося знайти нинішнього генпідрядника, який фактично називає себе одним з інвесторів.

Сергій Качановський – відома в будівельному середовищі людина. Пов`язана з ним фірма «Фабрика «Рівненчанка» будує в центрі міста на Мазепи, а раніше  – котеджі для СБУ на Поповича. 

Попри впливовість Сергія Качановського на місцевий будівельний бізнес, відшукати його фото у відкритих джерелах непросто. Фото з сайту Рівненської обласної ради

Бізнесмен погодився поспілкуватися з «Четвертою владою». Підтверджує свою роль як одного з інвесторів в якості «працівника» «Фабрики «Рівненчанка», але запевняє, що планів вийти за межі 6-ти поверхів при будівництві – наразі немає. Однак кілька разів, відповідаючи на питання про плановану висотність і ймовірність переведення пізніше готелів/гуртожитків у житловий фонд бізнесмен ухиляється від прямого спростування.

Сергій Качановський каже, що будівництво поки що заморожене. 

котлован
Так зараз виглядає заплановане будівництво біля басейну. Фото Олександра Мельничука

– Забили пробні палі ми в прошлому році, вони трошки не витримують, – каже бізнесмен. – Треба змінювати основу в проекті. Будем починати в наступному році. Або в кінці цього року або в слідуючому.

– Скажіть, будь ласка, що там має бути? – журналістка.

– Спортивно-оздоровчий комплекс.

– Ну так, за документами. Але ми трошки вивчаємо цю тему і розуміємо, що спортивно-оздоровчий комплекс – це не надто прибуткова річ у Рівному. Чи прораховано що він дійсно може давати прибуток для інвестора?

– Ну по перше хто як рахує… Я так рахував. Спортивно-оздоровчий комплекс – частина буде належати нашій структурі. Набагато більша частина буде належати МЕГУ. МЕГУ теж буде фінансувати.

– В нас є інформація, що спочатку там по плану 5-6 поверхів, а були плани і на 14 поверхів…Рекреаційна зона забудовується.

– Плани розказувати… то дуже багато. На сьогоднішній день є, відкрити декларацію, на 5-поверхові будівлі, де будується спорт-інтернат, аудиторії забираються, буде просто комплекс робочий, підземний паркінг з подальшою реконструкцією басейна. З [ректором Анатолієм] Дем`янчуком ми домовились. Що перша частина починає будуватися паркінг і перший спортивний поверх, потім продовжується будівництво, гуртожиток, другий, зараз зміни проходять, і потім плануються далі продовження реконструкції басейну. Бо воно цікаво в комплексі.

– В цій зоні можна будувати, бо є висновок «Мінрегіонбуду», можна будувати те що в нас по планах є. А обмеження до води в нас витримані. Там єдине питання, що була «Рівненська старовина» (мала забезпечити участь археолога при земляних роботах, для охорони культурної спадщини  авт.). «Рівненська старовина» погодила інституту. Бо навіть коли копався котлован, то там було дуже багато присутніх, думали що можемо знайти золото. На щастя, не знайшли нічого. Були присутні із «Рівненської старовини», і з інститута люди, там нічого немає. 

– А що таке от третій комплекс «апарт готель»?

– «Апарт готель» умовно ну це той самий готель. От на сьогоднішній день викладачі є. Є гуртожиток для студентів, а є для викладачів чи студентів які хочуть там знімати, проживати тимчасово. Чи відвідувачі можуть знімати. Це приватна власність.

– То такого, що потім готель перетвориться на житлові приміщення, не буде?

– На сьогоднішній день можу сказати лише одне – є містобудівні умови, є декларація про будівництво. Будівництво почали ми в прошлому році, але поки що ми відмовились. Ми трошки перероблюємо проект. Ми перероблюємо проект, бо змінили навіть проектувальні організації. Це перш за все було пов’язано з фундаментом, з несучими палями.

– Навіть на 5 поверхів?

– Да, бо вона пливе. Там 6 метрів паля. Не 20, не 12. Там за рахунок рельєфа, там перепад рельєфа 7 метрів. За рахунок цього робимо паркінг. Коли там бетон заливається і машини заїжджають, то не хочеться щоб воно просіло.

– Кожна черга будується окремо. Кожна черга має підземний паркінг, перший поверх назвем його спортивно-оздоровчий, і п’ять поверхів на рівень ноль. В одній буде апарт-готель, в другій гуртожиток, в третій мали бути аудиторії, але зараз міняємо цільове призначення.

– Мали бути аудиторії. А буде що?

– Зараз змінюємо, ще ми до кінця не домовились з інститутом. Там будуть аудиторії тільки на першому і другому поверсі.

– Реально інвестор розраховує, що апартаменти і гуртожиток то буде така вигідна справа, щоб в неї вкладати?

– Я хочу взяти перший поверх.

– Це там де спортивні комплекси будуть? 

– Так. На сьогоднішній день я знаю хто хоче зайти в Рівне і їм треба на 1500 квадратних метрів хороший фітнес-зал. А якщо поруч є басейн, то вони тим більше хочуть. Бо в подальшому має бути реконструкція басейну. З паном Дем`янчуком ми ще до кінця не домовились, бо коли зробили прорахування по басейну, то там вийшла трошки друга ціна як ми говорили на словах. Тому що реконструкція басейну це й повністю зовнішнє оздоблення нове, нам треба досягнути з ним до кінця компроміс по вартості. Бо ми зацікавлені зробити там сучасний басейн, понизити глибину, щоб його легше було обслуговувати, зробити галерею щоб сполучити його з першим поверхом те що має добудуватись. Прекрасна зона получається.

– Інститут має кошти щоб вкладати у це будівництво?

– Буде шукати. Має, не має, таке. Одна приватна організація, і друга приватна.

– Земля приватна, але рекреаційна.

– У нас є фотофіксація. Я вам гарантую що на цій земельній ділянці було зрізано тільки 4 дерева. Коли розробляли, починали цей проект, говорили з Володимиром Євгеновичем [Хомком], бо це комунальна дальше земля, то він в нас є інтерес, і така домовленість була, що тільки ми розпочнемо будівництво, ми хочемо зробити цю паркову зону, почистити, зробити пішохідну доріжку і поставити лавочки. Це рекреаційна земля вона так і використовується, а то рекреаційна земля приватна. Куплена. Яка б її назва не була – вона моя чи інституту. Вона огороджена і я туди нікого можу не запускати. Якщо воно моє – я в праві когось запускати? Ні.

– Є ще інвестор зі Львова, який теж хоче на чомусь тут заробити? (якщо перший поверх забирає собі п.Качановський, залишаються готелі/гуртожитки – авт.)

– Львів`яни будуть, так. Ну що є, це приватна справа. На сьогоднішній день йде будівництво спортивно-оздоровчого комплексу, всі дозвола получені, якщо з Дем`янчуком до кінця буде досягнутий компроміс, то це будівництво розпочнеться. Бо фундаменти ми вже виправили, проектна організація по новому зробила. Котлован нам залишилось докопати порядка 10 тисяч кубов зняти землі, і якщо досягнем то в вересні маємо почати. Але це внутрішні наші питання з ним.

20 гектарів для розваг та спорту

В цей же час управління земельних відносин Рівненської міської ради пропонує надати в оренду 20 гектарів рекреаційної землі на вулиці Костромській (біля монументу Вічної Слави  то ліворуч від входу до монументу, за світлофором у бік Пухова вздовж дороги, протяжністю в один кілометр і у глибину 200 метрів) для будівництва та обслуговування чого? Правильно – спортивно-розважальних комплексів та «інших цілей».

Про це пише на своїй фейсбук-стоірнці депутат Рівнеради Володимир Кудрін:

«Сьогодні міркували над цим питанням члени депутатської комісії управління комунальною власністю... Пропонують набудувати стадіонів, ресторанів та барів. Скільки нам потрібно стадіонів? Думаємо. Триває обговорення.» –  коментує депутат свій допис.

Тут раджу дружно згадати, що скоро минає 10 років, як на 10-ти гектарах вже відведеної для цього у Рівному землі, переважно за бюджетний кошт теж планують будувати подібні комплекси (писала про це вище – авт.). Цікаво, на який час затягнеться будівництво тут?

Також варто не забувати про легку схему переведення рекреаційної землі у приватну власність, якщо на ній збудують якийсь об`єкт (досвід МЕГУ і викупленого ним басейну). І – дружно пригадуємо фразу п. Качановського про приватну землю, хай і рекреаційну: «Вона огороджена і я туди нікого можу не запускати». І подібну фразу від представника власника рекреаційної землі поруч з Басовим Кутом Іваном Шевчуком, який також звертав увагу, що пускати на свою землю безкоштовно він пересічних рівнян не зобов`язаний.

І ще свіжий спогад має спроба використати кількох АТОвців для будівництва житла в рекреаційній зоні у парку Слави.

Йшли напролом, за підтримки людей з орбіти «Набережного кварталу». Отримали «відкоша» від рівнян у будівництві будинку в парку, намагалися, як у вушко голки, пролізти з пропозицією облаштувати там же «пансіон». Аби лиш на цій землі, а не деінде.

Замість підсумку

«Я чиновник, я розумію все. Інколи треба на грані закону щось зробити, бо це так треба. Але коли вже немає нічого святого... Над Басівкутським озером будуть свічки (багатоповерхівки), там де відвели землю під будівництво спортивно-розважального комплексу – стоїть свічка, відводять під офісний центр – стоїть будинок.

В центрі міста за Драмтеатром будують будинок, висота якого не йде в жодні межі. На мою думку, це маніпулювання людьми суто для того, щоб учергове посадити незаконну «свічку», яких у нашому місті вже предостатньо.» – бідкався нині вже покійний Роман Гресько, коли вже був важко хворим і я востаннє з ним спілкувалася про будівництва в рекреації.

Тоді ще начальник управління Держгеокадастру, хоч і на лікарняному, сам нам зателефонував, щоб висловити свою думку з цього приводу.

«Замовники мають бажання та гроші будувати, а зміни в Генплан внести неможливо, і це не тільки про рекреацію, – говорить наш співрозмовник-джерело з будівельного бізнесу. – Землю у своїх руках сконцентрувало декілька людей, і тепер вони її і забудовують. І не обходиться без закривання очей на зони. Єдиний вихід – після будівництва не дати їм перевести цей об`єкт в житло, а змусити використовувати за цільовим призначенням. Коли таке станеться з одним, то всі зрозуміють що порішати не вийде. Хай будують спортивний комплекс, дуже схожий на житло, але не зможуть його перевести в квартири».


«Публікація створена за фінансової підтримки Уряду Канади через Департамент закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD) за посередництва Інтерньюз-Нетворк».

Уряд Канади не відповідає за зміст публікації і може не поділяти точки зору висловлені в публікації.

«Article was prepared with the financial support of the Government of Canada provided through the Department of Foreign Affairs, Trade and Development (DFATD)»

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте