Рівненський «сепаратист» Гранітний, СБУ, прокуратура, суд: чому вже вийшов, але ще досі не почали судити

Ярослава Гранітного звільнили з-під варти в залі суду, але справа досі в підвішеному стані
Джерело
rivne1.tv

Унсовця Ярослава Гранітного після майже трьох років у рівненському слідчому ізоляторі відпускають додому під домашній арешт. Його обвинувачують в двох особливо тяжких злочинах проти держави за організацію фейкового мітингу. Але від березня 2018-го, коли закінчилося досудове розслідування і справу передали до суду, не було жодного розгляду справи по суті. Лише обрання та продовження запобіжного заходу.

Гранітний щоразу заявляє, що справа сфальсифікована, його права порушують і не дають ознайомитися із матеріалами справи. В обласній прокуратурі кажуть, що неодноразово надавали таку можливість, але Гранітний не захотів, а отже, можна вважати, що він правом своїм вирішив не користуватися. У рівненському міському суді немає підтверджень ні що він не хоче ознайомлюватися зі справою, ні що вже ознайомився.

Адвокати ж кажуть – справу затягують. Хто саме – суд, прокуратура чи Гранітний, з’ясовували журналісти «Четвертої влади».

Чому Гранітного випустили із СІЗО

Якщо підозрюваний чи обвинувачений у злочині перебуває під вартою, кожні 60 діб закон вимагає переглядати це рішення суду. І або продовжувати тримання під вартою, або застосовувати більш м'які запобіжні заходи. Наприклад, домашній арешт чи особисте зобов'язання не виїжджати з міста чи області.

Тримання під вартою – це не покарання. Це захід, який застосовують для того, щоб підозрюваний не втік, не тиснув на свідків, не знищував доказів тощо.

Гранітного обвинувачують за трьома статтями Кримінального кодексу:

  1. ч.1 ст. 111 – Державна зрада (від 10 до 15 років позбавлення волі);
  2. ч.2 ст. 110 – Посягання на територіальну цілісність (від 3 до 5 обмеження волі або позбавлення волі на той же термін);
  3. ч.1, ст. 263 – Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами (від 3 до 7 років).

За 2 роки і 8 місяців справу Ярослава Гранітного так і не почали розглядати по суті. Натомість що два місяці продовжували тримання під вартою. Останнє таке продовження його адвокат досі оскаржує.

А тим часом підійшов новий 60-денний період перегляду запобіжного заходу. І колегія суддів Рівненського міського суду 28-го січня відпустила Гранітного під цілодобовий домашній арешт. Він триватиме 60 днів – до наступного судового розгляду про обрання запобіжного заходу.

Під час домашнього арешту Ярослав Гранітний буде у Рівному, на вулиці Млинівській. Там він живе разом із матір’ю.

Звільнення Гранітного на відео «Рівне 1»:

Адвокат каже, що в його підзахисного був шок від рішення суддів про домашній арешт, бо він повністю зневірився. Каже, що Гранітний під час судового засідання, на відміну від попередніх засідань, поводився чемно.

– Я з ним проводив роботу в СІЗО. То він особливо нікого з суддів не обзивав. Він старався. Ну, тільки прокурора пару разів мєрзавцем назвав

Наскільки Гранітний старався, можна побачити у фрагменті відео, яке поширив у фейсбуці депутат Рівнеради Володимир Кудрін:

Адвокат підозрюваного Валентин Дупак каже, що дізнався про судове засідання в останній момент.

– Клопотання прокурора про запобіжний захід, про продовження тримання під вартою, я отримав за 5 хвилин до засідання, а Гранітний – у переддень, 27 січня, – каже адвокат.

Валентин Дупак вважає, що на позицію суддів вплинули порушення у роботі прокурора і самого суду. Прокурор має надавати суду докази ризиків, які виникають, якщо підозрюваного випустять із СІЗО. А також аргументувати, чому потрібне саме тримання під вартою, а не домашній арешт чи, наприклад, особисте зобов’язання.

– Це мають бути ті ризики, які не зникли за три роки. Прокурор же вказував повний абсурд: якісь документи, які може знищити Гранітний. При тому, що у матеріалах справи все, що можна назвати документом, – це плакати, які зі смітника невідомо де взяті. Як він їх може знищити, якщо вони зберігаються в СБУ? – каже адвокат.

Ось ці плакати вилучила СБУ під час одного з фейкових протестів під Рівненською ОДА у травні 2017-го

Адвокат вважає, що порушення є і з боку суддів. Мовляв, ті писали ухвали про продовження запобіжного заходу «під кальку». І там вони написали навіть те, що не просив прокурор.

– Ще колись давно прокурор просив 300 мінімальних прожиткових мінімумів у якості застави. Пізніше зменшили до ста. А в останній ухвалі знов написали триста. Ніхто навіть не переробляв, не заморочувався.

І, каже, в ухвалах висвітлювали «правову позицію тільки прокуратури», а про те, що говорив під час засідань він чи попередні адвокати, які були у Гранітного – в суддівських ухвалах згадували мимохідь.

Коли справу Ярослава Гранітного почнуть розглядати по суті, поки що не відомо.

Запитуємо в СБУ, прокуратури, та у Рівненського міського суду, чому за майже три роки після взяття під варту справу навіть не почали розглядати.

– У березні 2018 року, через вісім місяців після розслідування кримінального провадження стосовно Гранітного і Клейноса, справу скеровано до суду, – пояснює речниця СБУ в Рівненській області Інна Ілючок.

Суддя-спікерка Рівненського міського суду Олена Першко каже, що з того часу не було проведено навіть підготовчого судового засідання. І питання мають бути до прокуратури, бо саме вона мала ознайомити обвинуваченого із матеріалами справи, але не зробила цього.

Чому важливо ознайомлюватися із матеріалами справи і як це впливає на судовий розгляд

Щоб мати можливість захищатися, обвинувачений і його адвокат мають право ознайомитися з матеріалами справи. Кожен захисник будь-якого підозрюваного може мати таку саму папку, яку прокурор надсилає у суд, каже адвокат, з понад 35-річним досвідом в кримінальному праві, Олександр Бражніков. Ми звернулися до нього, аби отримати незалежний коментар.

Цю папку захисник може передати своєму клієнтові для ознайомлення. Та навіть якщо обвинувачений і ознайомиться з нею, він має право вимагати прочитати саме ту, яка є у слідчого.

– У захисника є не лише право на ознайомлення, але й обов'язок – поставити свій підпис по закінченню цього ознайомлення у відповідному протоколі. І якщо він цього робити не буде, це може бути розцінено як порушення правил адвокатської етики і він може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

– Тому навряд чи якийсь адвокат взяв на себе таку місію ознайомитися з матеріалами, але не поставити свій підпис. У підозрюваних такого обов’язку немає. Ніхто не може змусити його підписати протокол про те, що він ознайомився з матеріалами справи. Але відсутність цього підпису – проблема, бо через це відкладається розгляд справи, – каже Олександр Бражніков.

Якщо ж суд розпочне розгляд без підтвердження, що підозрюваний скористався своїм правом ознайомитися з матеріалами справи або ж вирішив це право не використовувати, то в майбутньому підозрюваний може подати апеляцію і спробувати скасувати вирок суду.

Адвокат Валентин Дупак захищає Ярослава Гранітного близько чотирьох місяців. Каже, за цей час він не ознайомився із матеріалами справи. Мовляв, їх йому не надав прокурор, який мотивував це тим, що зайнятий.

Адвокат Валентин Дупак каже, ознайомитися із матеріалами справи не міг не лише Гранітний. Його попередні адвокати, мовляв, також не мали доступу до всіх томів справи, бо ті були засекречені. Фото з архіву

Адвокат Дупак розповідає, всього у справі 22 томи (за інформацією прокуратури – томів тринадцять – авт.). Чотири з них – у суді. Їх адвокат скопіював.

Доступ до решти, які є, у прокуратурі йому пообіцяли надати цього тижня, каже захисник.

«Четверта влада» зв’язалася через месенджер із Ярославом Гранітним і запитала, чому він досі не ознайомився із матеріалами справи.

– Ну, якщо ти закритий і від волі тебе відділяють 9 дверей, то важко заглянути в матеріали, які в прокуратурі, – каже Гранітний.

Розповідає, що двічі писав заяви, щоб його ознайомили із матеріалами справи. І було це два роки тому. На запитання, що йому відповіли в прокуратурі, не відповідає. Пише повідомлення химерного змісту:

– Ну, ви ж були на судах і відповіді прокурора чули. Дивіться, ситуація проста. Я можу з вами спілкуватися як з людиною, але не як з журналістом «Четвертої влади». Надіюсь, ми розуміємо один одного.

Це Гранітний не хоче ознайомлюватися із матеріалами справи. А примусити його не можуть, каже виконувачка обов’язки прессекретарки прокуратури Рівненської області Оксана Гринява. Мовляв, давали можливість ознайомитися із матеріалами ще до направлення обвинувального акту до суду, але Гранітний зволікав.

– Гранітний тільки з одним томом кримінального провадження ознайомлений. Якщо не помиляюся, цих томів 13. Відмовлявся, щоб його конвоювали із СІЗО до управління служби безпеки, а також не бажав ознайомлюватися з матеріалами. Про це є відповідні акти.

– Відповідності до частини 10 статті 290 КПК України, Гранітний мав ознайомитися з матеріалами кримінального провадження до 11 березня 2018 року. Він цього не зробив і тепер вважається таким, що використав своє право на доступ до матеріалів кримінального провадження.

Якщо так, то здавалося б причин, чому Рівненський міський суд не розглядає справу по суті – немає.

Щоб отримати пояснення, телефонуємо судді-спікерці Рівненського міського суду Олені Першко. Проте вона повідомляє, що є профільний закон та низка процесуальних кодексів. А в них – перелік, яку інформацію суд може надавати. За словами Першко, того, що хочуть знати журналісти, у цьому переліку немає. Тож і коментувати вона не може. А якщо хочемо зрозуміти, що й до чого, можемо звернутися до правознавців.

Може бути дві причини, чому суд досі так і не розпочав розгляд, каже адвокат Олександр Бражніков.

►Перше – те, що прокуратура складала акти про те, що Гранітний відмовлявся ознайомлюватися – одне. Інше – чи знає про ці акти суд і чи отримував їх.

►Друге – навіть якщо акти в суд і надходили, суддя може не вважати їх доказом.

Доводити судові, що підозрюваний дійсно ознайомився із матеріалами справи часто важко, але можливо, каже адвокат Бражніков. Фото з архіву

– Наприклад, суд може сказати: а звідки я знаю, що було саме так? Ну, а в прокуратурі кажуть – ми вам акт прислали. А суд каже – акт нам не підходить, давайте ще що-небудь інше. От слідчий може у кабінеті увімкнути відеокамеру, запросити понятих і чекати, поки в той кабінет заведуть підозрюваного. І до письмового документу долучити цей запис і направити до суду, як підтвердження того, що він все-таки ознайомився.

– Але в якому документі суддя має відобразити те, що він ці плівки дивився, цей протокол чи ні – це законом не врегульовано. Можливо, було так, а можливо, інакше. Не передбачено, що такі дискусії між судом і прокурором ведуться публічно. Ми цього не знаємо, це не офіційні розмови, – каже адвокат Олександр Бражніков.

Акти писали, та чи у суд надсилали, у прокуратурі Рівненської області дізнатися не вдалося. Точніше – дізнатися вдалося, але інформація неточна.

– Тоді, на вашу думку, ці акти з якою метою складаються? Щоб вони де зберігалися? Мабуть, у матеріалах справи. Я думаю, що їх у суд надсилали, – каже виконувачка обов’язки прессекретарки прокуратури Рівненської області Оксана Гринява.  

Та після того, як журналісти попросили повідомити точну інформацію, прессекретарка відповіла, «що надала вичерпну відповідь на наші запитання» (Оксана Гринява розповіла лише про те, що акти складали, але не казала, чи надсилали їх у суд – авт.).

На запитання, чи вона відмовляється надати нам точну інформацію, прессекретарка відповідає таке:

– Що означає відмовляєтесь? Ви можете ще до одного адвоката на консультацію подзвонити. Він вам ще щось там скаже.

Телефонуємо у Рівненський міський суд. 

– Такі акти до суду не надходили, тобто у розпорядженні суду їх немає, – каже суддя-спікерка Олена Першко.


Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі або на сторінку у фейсбуку.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте