Українсько-російська «Мрія»: як політика загрожує перевезенню школярів на Рівненщині

Закуплені торік для Рівненщини «Мрії» спершу привезли під стіни Рівненської ОДА
Джерело
Рівненська ОДА

Більше сотні шкіл на Рівненщині потребують автобусів для підвезення дітей на навчання. Торік на придбання транспорту виділили близько 25 бюджетних мільйонів, проте після скандалу з купівлею «Мрій», зроблених з російських деталей, половину запланованих автобусів не придбали. Цього року ситуація повторюється.

Один із трьох оголошених на Рівненщині тендерів уже скасовано, тож є ймовірність, що до початку навчання у вересні 27 автобусів, на які вже виділені гроші, область не отримає.

У липні минулого року управління освіти Рівненської ОДА придбало дев’ять автобусів «Мрія». За кожен з державного бюджету заплатили більше 1,3 мільйона, а за всі дев'ять – 11,8 мільйона. За проведенням торгів слідкували громадські активісти, і з точки зору законодавства закупівлю провели практично бездоганно. На кожному купленому автобусі бюджет зекономив більше 400 тисяч.

Проте ще не встигли автобуси з пафосом роз’їхатися районами (а Рівненська ОДА влаштувала ціле шоу – транспорт спершу звезли до Рівного, під стіни облдержадміністрації, аби у так званій урочистій атмосфері на червоній подушечці вручати ключі від «Мрій» директорам шкіл), як з’явилася інформація, що «Мрії», позиціоновані як автобуси українського виробника, мають російське походження.

Новину, що чиновники закупили російський товар, підхопили політики і кілька тижнів ОДА та обласне управління освіти нещадно критикували за, так би мовити, непатріотичний підхід.

Голова Рівненської ОДА Олексій Муляренко та його заступниця Світлана Богатирчук-Кривко вручають ключі від автобусів директорам шкіл. Фото – прес-служби Рівненської ОДА

«Мрії» – автобуси харківського виробничого об’єднання «Авто-Холдинг», яке має завод у місті Кременчук на Полтавщині. Втім, агрегати до цих автобусів випущені Павловським автобусним заводом, що у Нижньогородській області Росії і який виробляє автобуси, відомі як ПАЗи.

«Мрії» на Рівненщину поставило київське підприємство «Радіал-Україна». Засноване у 2007 році, воно активно бере участь у всіх тендерах на закупівлю шкільних автобусів і є, фактично, головним дилером ВО «Авто-Холдинг».

Власниками «Радіал-України» є ТзОВ «Гармонія», зареєстроване за тією ж адресою у Києві – на вулиці Вікентія Хвойки,21, та харків’янин Владислав Куліков, який також є і співвласником «Гармонії», разом із киянином Олександром Грабійчуком.

Натомість, ТзОВ ВО «Авто-Холдинг» – у власності екс-нардепа від Партії регіонів Олега Шаблатовича та Лариси Святаш, матері народного депутата Дмитра Святаша, нині члена парламентської групи «партія Відродження», а у попередньому скликанні – Партії регіонів.

У документах на «Мрію», які надало «АІС-Полтава» для участі у тендері на Рівненщині, йдеться, що частина агрегатів сертифікована у Росії.

Після скандалу обласне управління освіти скасувало оголошену наприкінці 2016 року другу закупівлю, під час якої мали також придбати дев’ять автобусів. Головна причина – за ціною знову вигравали «Мрії».

Втім, оскільки законодавчо відмовитися від автобусів із російськими комплектувальними не було підстав, послалися на інше: дата проведення електронного аукціону припадала на 30 січня, «а через це не можна передбачити, чи буде на той час прийнята «Обласна програма забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів шкільними автобусами у 2017 році» і чи буде виділене співфінансування з місцевих бюджетів для придбання шкільних автобусів», – написали у документах.

Винними можуть зробити директорів сільських шкіл

Гроші, які не встигли витратити на закупівлю шкільних автобусів торік, перенесли у бюджет 2017-го. Окрім того, з держбюджету передбачили ще додаткове фінансування, тож заплановано, що цього року на Рівненщині мають придбати 27 шкільних автобусів для шкіл, які зазнали оптимізації. На все є близько 47 млн. грн.

Перелік шкіл, які мають одержати автобуси відповідно до обласної програми дивіться в цьому документі.

Втім, цього року закупівля автобусів проходитиме за дещо іншою схемою. Обласне управління освіти частину грошей передало на райони, аби ті самі купували шкільний транспорт. 

Але якщо, наприклад, у Рівненському районі за закупівлю чотирьох автобусів для сільських шкіл взявся відділ освіти РДА, то у Здолбунівському, який має отримати лише один автобус, процедуру закупівель поклали на саму школу – Білашівський НВК. Перші торги школи уже скасовані через скаргу «Радіал-Україна». Оголошені другі також під знаком запитання, бо «Радіал-Україна» знову оскаржує тендер в Антимонопольному комітеті України. Захищати закупівлю доведеться директорові школи.

– Замість вирішення проблеми із закупівлею автобусів деякі чиновники переклали відповідальність, а політики для піару боротимуться не з причиною, а з вчителями сільської школи, які і досвіду проведення тендерів ніколи не мали. Найгірше, що в результаті цього можуть постраждати сільські учні, – зазначає координатор громадської ініціативи «За чесний тендер» Святослав Клічук.

Григорій Таргонський каже, що передали школам обов'язок купувати автобуси через децентралізацію. Фото з архіву

Втім, в обласному управлінні освіти називають рішення передати частину тендерів на місця децентралізацією.

– Передали кошти державної субвенції місцевим громадам відповідно до розпорядження Кабміну №1340 за 2015 рік, аби вони закупили ті автобуси, що їм потрібні, – зазначає начальник обласного управління освіти Григорій Таргонський.

– В Україні відбуваються децентралізаційні процеси, повноваження максимально передають на місця, зокрема і проведення публічних закупівель. Проте тендер на купівлю 10 із 27 автобусів оголошуватимемо днями самі, бо виділення коштів на них регулює інше розпорядження уряду – №827 від 2016 року. За ним розпорядником коштів є ми. Втім, зазначу, що для придбання автобусів мають бути виконані дві умови: оптимізація навчального закладу та співфінансування з місцевих бюджетів. Тому не виключено, що не всі 27 автобусів будуть закуплені.

Заборонена незаборонена «Мрія»

У травні заступниця голови Рівненської ОДА Світлана Богатирчук-Кривко повідомила, що в область надійшло рішення Ради національної безпеки та оборони, яким визнано, що шкільні автобуси «Мрія» купувати не можна, бо вони – з російських деталей.

Втім, як виявилося, під санкції (а йшлося про рішення РНБО «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)») потрапили не «Мрії», а Павловський автобусний завод.

У рішенні РНБО звучить, що заборонено здійснювати державні закупівлі товарів, робіт і послуг «у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких у власності іноземної держави, а також державних закупівель в інших суб'єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції».

– «Мрії» сертифіковані в Україні, і досі невідомо, чи потрапляють вони під санкції, – зазначає Григорій Таргонський. – Ми зверталися до правоохоронних органів, аби нам дали чіткі роз’яснення, але досі не маємо відповіді. «Мрія» – не ПАЗ, це, як би там не було, український продукт, відповідно до документів, а тому він має право брати участь у торгах. Якщо не допускати, то це дискримінація. Тендерні процедури, як правило, скрізь супроводжуються скандалами та проблемами. Торішній скандал з автобусами був більше політичним піаром.

–  Ми пройшли чимало перевірок після тієї закупівлі – жодних порушень у нас не виявлено, автобуси нині возять дітей, – додає посадовець. – Ми передали на місця тендери, аби райони чи об’єднані громади купували ті автобуси, як хочуть, – «Мерседеси», «Вольво» і т.д. Але як тільки вони прописують певні вимоги, Антимонопольний скасовує торги. Тож у нашому правовому полі обійти «Мрію», що коштує дешевше, доволі непросто. Прикро, що ця проблема досі не має рішення. Втім, ми чітко розуміємо, що «Мрії» на Рівненщині закуповуватися не будуть.

Оскільки відмовитися від «Мрій» на основі рішення РНБО, що закріплене указом президента, замовники торгів не можуть, шукають інших шляхів – у тендерній документації прописують вимоги, яким «Мрії» не відповідають. Але така практика поки теж не має успіху.

Так, Білашівський НВК скасував перший тендер, оголошений на Prozorro весною, бо змушений був переписати тендерну документацію. Навчальний заклад спершу зазначив, що хоче придбати шкільний автобус «Атаман D093S2» або еквівалент, довжиною не менше 8,21 м. і з механічними задніми дверима. «Мрія» ж на кілька сантиметрів коротша та має двері з пневмоприводом.

ТзОВ «Радіал-Україна» подало скаргу в Антимонопольний комітет України, зазначаючи, що «інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі викладена таким чином, щоб штучно та навмисно не допустити підприємство до участі у закупівлі».

АМКУ задовольнив скаргу, посилаючись на те, що Білашівський НВК не довів документально, що всім технічним вимогам, які він прописав у документації, відповідають представлені в Україні шкільні автобуси щонайменше двох виробників.

7 червня НВК скасував торги і одразу ж оголосив наступні, аукціон з яких мав би відбутися 27 червня. Проте у новій тендерній документації заклад залишив вимогу про механічні задні двері, тож «Радіал-Україна» знову подало скаргу. Антимонопольний розгляне її тільки 12 липня.

Участь у першому тендері Білашівського НВК взяли чотири підприємства. Два з них – «Радіал-Україна» та іноземне підприємство «АІС-Полтава» – поставили ціну з різницею у тисячу гривень (1,45 млн. та 1,451 млн. грн.) та пропонували «Мрію». Черкаське ПП «Форсаж» встановило ціну 1,679 млн. грн. за «Атаман» на базі агрегатів японського «ISUZU». Найдорожча пропозиція була від ще одного підприємства з Черкас – ТзОВ «Автоград-2007», воно просило 1,68 млн. грн. за «Атаман». Ці ж компанії, за словами директора НВК, подали документи і на нові торги.

– Якби автобус закуповувала ОДА, для школи було б значно простіше, – коментує директор Білашівського НВК Василь Рибак.

– Облдержадміністрація має тендерні комітети, які знають свої повноваження, досвід. А ми все з нуля робимо. Вимогу щодо довжини автобуса та механічних задніх дверей ми прописували не для того, аби зумисне виключити «Мрію». Хотіли закупити довгий автобус, аби можна було за один рейс усіх школярів підвозити – і з Білашова, і з сусідньої Старої Мощаниці. З довжиною поступилися, але на механічній задній дверці і надалі наполягатимемо. Якщо буде ДТП, невідомо, чи пневматичні двері, які працюють на кисні, зможуть спрацювати. Наразі ми чекаємо на чергове рішення АМКУ. Я, до речі, цікавився «Мріями», які торік купили на область. Кажуть, що вони неякісні і виходять з ладу.

Окрім Білашівського НВК, в області закупівлю автобусів на сьогодні ще проводять відділ освіти Рівненської РДА та відділ освіти Крупецької ОТГ у Радивилівському районі. На обидві закупівлі «Радіал-Україна» подало скарги. АМКУ розглянув наразі лише ту, що стосувалася автобусів для Рівненського району, і не задовольнив її, визнавши вимогу замовника торгів і щодо механічних задніх дверей, і щодо об’єму двигуна автобуса, який, як прописав відділ освіти, має бути не менше 5000 см.куб. (у «Мрії» ж – 4433).

До речі, ТзОВ «Радіал-Україна» особисто участі у торгах відділу освіти Рівненської РДА не брало. Серед учасників були лише «АІС-Полтава», що постачає «Мрії», та «Інтер Авто-Трейдинг», яке запропонувало «Еталон». Першому підприємству тендерний комітет уже відмовив, зважаючи на менший об’єм двигуна, аніж хотів замовник, тож до аукціону допустили лише «Інтер Авто-Трейдинг».

«Мрію» постачальники-конкуренти називають «коробочкою смерті»

«Радіал-Україна» та «АІС-Полтава», що є дилерами «Мрії», активно оскаржують торги, на яких їх не визнають переможцями. Навіть попри те, що кожна скарга обходиться їм щонайменше у 5 тисяч. Офіційно фірми не пов’язані («АІС-Полтава» – у власності мешканців Полтавщини Сергія Труша та Андрія Цюрюпи), проте конкуренти зазначають, що ці підприємства діють спільно.

– Кожен замовник, виходячи на торги, розуміє, що він хоче купити, а що ні, – коментує заступник директора ТзОВ «Автоград-2007» Андрій Каданцев.

– Є указ президента про заборону продажу ПАЗів в Україні, доведено, що «Мрія» – перероблений ПАЗ, то чому не заборонити закупівлю цих автобусів за бюджетні кошти? Антимонопольний комітет нещодавно розглядав скаргу щодо закупівлі шкільних автобусів для Закарпаття, і «Радіал-Україна» не змогло довести, що «Мрії» – не російського походження. Окрім того, у вимогах до безпеки шкільних автобусів прописано, що задні двері мають бути механічними, без пневмоприводу. Йдеться ж про дітей. Якщо вийде з ладу пневмопривід, то двері не зможуть взагалі відкритися у нештатній ситуації. Яка тут дискримінація?

– Прописана довжина автобуса також дискримінацією не може бути, бо щонайменше три виробники в Україні пропонують довші за 8,21м шкільні автобуси? – додає Андрій Каданцев. – А постійні скарги подають, думаю, навмисно. Причому АМКУ часто по-різному реагує на одне і те ж. Може не задовольнити скаргу «Радіал-України», а потім позитивне рішення прийняти на ідентичну від «АІС-Полтава». Документально ці підприємства не пов’язані, але фактично, думаю, так. Хоча це ще потрібно доводити. «АІС-Полтава» раніше експортував російські автобуси в Україну, а «Радіал-Україна» створений був для продажу «Мрій» на державних закупівлях.

Подібні думки висловлює і директор ПП «Форсаж» Ігор Орел:

–У нас – демократична країна і всі можуть брати участь у відкритих закупівлях. Але і замовник повинен мати право купувати те, що він хоче, і прописувати відповідні вимоги у тендерній документації. «Радіал-Україна» відтягує проведення торгів, скаржиться спершу на тендерну документацію, потім на переможців. Затягування публічних закупівель гальмує економічний процес в країні. А «Мрії» – не шкільні автобуси, а перероблені ПАЗи. Це «коробочки смерті». У них гальма і двері – в одному пневматичному комплексі. Якщо трапиться поломка і кисень вийде, не працюватимуть ні гальма, ні двері. Тож вимога задніх механічних дверей – не дискримінація, тим більше, що механічні задні двері має не лише «Атаман», а й «Богдан», «Еталон», «Мерседес».

Нам не вдалося зв’язатися ні з «Радіал-Україна», ні з «АІС-Полтава», аби почути їхню позицію. Проте у скаргах до УМКУ «Радіал-Україна» зазначає:

– Двері з пневмоприводом є більш сучасними та безпечними в експлуатації. Вбудовані всередині механізми автоматично блокують двері на весь період руху автобуса, відкрити їх можна тільки під час повної зупинки. У разі виникнення нещасного випадку відкриття дверей з пневмоприводом не потребує додаткового обладнання, механізмів та приладів (для механічних дверей необхідний відповідний важіль (ручка), до якого не завжди є швидкий доступ).

Після зупинення автобусу блокування з дверей пневмоприводом знімається автоматично, можливе відкривання дверей із застосуванням аварійної кнопки, і навіть при наявності деформації корпусу двері можливо відчинити у ручному режимі, лише відштовхнувши у бік їх частину (що неможливо з механічними дверима, оскільки єдине полотно дверей може заклинити при деформації корпусу автобуса).

Відомий нам з американських фільмів шкільний автобус теж має немеханічні двері. Фото abcnews.go.com

Проблему потрібно вирішити на державному рівні

На 20 автобусів, які мають купити за бюджетні кошти для Рівненщини, ще навіть не оголошені тендери, проте вже варто очікувати, що їх проведення також буде затягнуто.

Координатор громадської ініціативи «За чесний тендер» Святослав Клічук зазначає, що потрібно змінювати законодавство:

Координатор громадської ініціативи «За чесний тендер» Святослав Клічук зазначає, що потрібно змінювати законодавство

– Завдання тендерних закупівель – зекономити кошти платників податків при покупці товарів, робіт чи послуг. Закон «Про публічні закупівлі» передбачає процедури, за якими та чи інша бюджетна установа, комунальне підприємство, а в окремих випадках і приватне підприємство-монополіст, роблячи закупку, не мають права дискримінувати учасників.

Останні ж мають надати товари та послуги за необхідними замовнику технічними характеристиками. Якщо всі вимоги дотримані, виграє той, хто запропонував найнижчу ціну.

Реформа, яка змінила тендерне законодавство і впровадила систему «Прозорро», не дає можливості обмежувати закупівлю товарів з тієї чи іншої країни. Якщо ми не хочемо купувати, наприклад, російські товари, то потрібні зміни в іншому, не тендерному законодавстві. Навіть введені санкції проти російських підприємств не дають підстав відмовлятися від товарів, які сертифікують як українські.

Це проблема загальнодержавна і має бути вирішена на державному рівні, – каже Святослав Клічук.


Матеріал підготовлений у межах проекту «Сприяння прозорості державних закупівель у Західній Україні» що реалізовується громадською організацією «Рівненський центр «Соціальне партнерство» за фінансової підтримки NED.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте