РІВНЕНЩИНА

В Рівному обговорили, чому ЗМІ обдурюють споживачів та «люблять» владу

01.03.2011, 12:19      Антоніна Торбіч      Переглядів: 1874

В часи президента Кучми влада надсилала засобам масової інформації темники – вказівки що і як висвітлювати, а що замовчувати.

В часи президента Ющенка темники зникли, але з’явилася «джинса», по іншому – медіа-корупція – коли ЗМІ за гроші видають комерційну та політичну рекламу під виглядом звичайного журналістського матеріалу. В часи президента Януковича «джинса» залишилась, але рівень свободи слова знизився настільки, що журналісти заговорили про цензуру і політичний диктат, коли ЗМІ замість сторожових псів демократії стають слухняними песиками влади.

28 лютого Рівненський прес-клуб провів круглий стіл, на якому журналісти та громадські діячі обговорили проблеми медіа-сфери України та Рівненщини зокрема.

– Рівненський ринок перенасичений газетами, – вважає головний редактор газети «ОГО» Олексій Кривошеєв. – До того ж читачі здебільшого не зацікавлені в аналітичних матеріалах. Одна з найбільш актуальних тем – кримінал. За ті два роки, протягом яких я редактор, постійно відстоюю недоцільність відтворення на сторінках газети гори трупів.

Перенасиченість рику медіа, як вважають рівненські медійники та громадські діячі, ускладнює здорову конкуренцію між виданнями. Тиражі поступово зменшуються. Це призводить до того, що газета не може розраховувати на самоокупність, покладаючись лише на розкуповуваність тиражу читачами. Виживати вдається за рахунок реклами. На думку більшості керівників ЗМІ, якщо правила диктує рекламодавець, то знехтувати прихованою рекламою – джинсою – дуже складно.
Про насиченість рівненських ЗМІ такою рекламою свідчить і моніторинг, проведений журналістами програми «Четверта влада». За останній тиждень січня 2011 року у трьох газетах Рівненської області вони знайшли 11 матеріалів, які мають порушення журналістських стандартів.

Як зазначив керівник центру «Соціальне партнерство» Сергій Пінчук, здоровому розвитку видання сприяє, якщо його власник живе за кордоном, і його цікавить лише прибуток з газети, а не її вплив на політичну ситуацію в країні. Як приклад,Сергій наводить єдину газету, яка виходить в місті Глазго (Шотландія), має тираж 70 тисяч примірників і виходить двічі на день. Її справжній замовник – читач, а не рекламодавець, адже саме кошти читачів дають прибуток. Тому газета має величезний інтерес не порушувати журналістських стандартів, щоб не втратити довіри аудиторії.

Рівненські медійники та громадські діячі зійшлися на тому, що одним з рецептів виживання місцевих аналітичних ЗМІ, є перехід в інтернет, адже саме там постійно зростає частка їхньої цільової аудиторії.

Зі значним скепсисом поставились учасники круглого столу до діяльності комунальних ЗМІ.
– Хіба це нормально, коли головного редактора, шановану людину, з журналістською освітою, викликають «на килим» до керівника міста і розпікають за те, що він не надрукував в газеті про те, кого і з якої нагоди привітали очільники міста?! – обурюється журналіст газети «Літопис Заходу» Світлана Калько. – Та ця інформація (привітання зі святами від керманичів міста чи області – ред.) зовсім не має суспільного інтересу, і не повинна бути на сторінках газети.

Перевантаженість «інформаційним мотлохом» притаманна більшості комунальних ЗМІ, особливо районним. Про це зазначив голова РОГО «Комітет виборців України» Олексій Горецький. Учасники круглого столу зійшлися на тому, що поки існуватимуть комунальні ЗМІ, поки їхнє керівництво призначатимуть очільники міста, району чи області, а призначатимуть, очевидно, в першу чергу, не за професійні якості, а за лояльність до влади, доти доведеться редакторам стояти, похнюпившись, перед начальством. А потім, попри всі журналістські стандарти, продукувати комунальну дезінформацію.

Під час круглого столу його учасники також переглянули програму «Четверта влада» Рівненського агентства журналістських розслідувань про медіа-корупцію, її загрози та шляхи подолання. На жаль, багато хто з запрошених журналістів не прийшов. На заході, якщо не рахувати авторів програми, було більше громадських діячів, ніж медійників. Зрештою це також підтверджує, що поки що багато журналістів не готові позбуватися «пряника», на якого перетворилася цензура грошей.

– Тільки самі журналісти можуть зменшити корумпованість ЗМІ, – зазначив для програми «Четверта влада» головний редактор порталу «Історична правда» Вахтанг Кіпіані. – А якщо йдеться про корупцію в суспільстві, то тільки самі громадяни. Все залежить від нас. Очевидно, що здається, що кожен нічого не може, але досвід показує, що разом ми можемо дуже багато. І це можна вважати проповідництвом, благопобажанням, але іншого механізму нема.


КОМЕНТАРІ

Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту з конкретними зауваженнями і коментарі будуть адміністровані. Разом з тим нагадуємо, що згідно із українським законодавством, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за оціночні судження.

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором

Розслідування

Рівненщина

Волинь

Консультації

в Україні та світі

вгору