Скільки мільйонів вкладено у школу на Здолбунівщині, яка почала тріщати

Чому племінник голови Рівненської ОДА будував триповерхову школу в селі, де 47 учнів

2011 року на день Святого Миколая в селі Будераж на Здолбунівщині урочисто відкрили нову школу, на яку мешканці села чекали більше 20 років. Адже до цього часу школярі навчались у старій аварійній будівлі.

Сучасне триповерхове приміщення 19 грудня прийняло у свої стіни 75 школярів.

Голова Рівненської ОДА Василь Берташ на урочистостях наголошував, що головний пріоритет влади – вивести всіх учнів із аварійних приміщень. Саме з його ініціативи було розроблено обласну програму добудови проблемних шкіл.

І можна було б за це поставити великий плюс на адресу нинішньої обласної влади, якби не кілька дивних та суперечливих «але», які наводять на думку, що будувати школи на Рівненщині не тільки життєво необхідно, але й, напевно, доволі вигідно.

У грудні – відкриття, у травні – ремонт

Сучасні обласні та районні посадовці з готовністю перейняли естафету своїх радянських попередників, які будь-яку добру справу приурочували до приїзду столичного начальства або до якоїсь дати. Підганяючи темпи будівництва під конкретну дату, часто «забували» про дотримання обов’язкових технологічних норм.

Головне було – вчасно встигнути урочисто перерізати стрічку, продемонструвати свою невтомну працю, вислухати стандартні подяки нижчих за рангом посадовців, які виступали від імені вдячних мешканців, пацієнтів чи студентів. А далі у новобудовах часто починалась сипатись штукатурка, тріщати стіни, виходити із ладу нашвидкуруч проведена каналізація. Але про це намагались не особливо розповсюджуватись, навіщо псувати враження від здійснення доброї справи?

Не можна однозначно стверджувати, що будівництво школи в Будеражі відбувалось за таким же сценарієм, але стаханівські темпи робіт, спрямовані на відкриття закладу саме 19 грудня, мимоволі наштовхують на таку думку.

Звичайно, можна виправдати чиновників тим, що вони поспішали до кінця року освоїти бюджетні кошти. Але від такої поспішності через кілька місяців після відкриття постало питання пошуку коштів на ремонт новозбудованої школи.

За словами директора Будеразької загальноосвітньої школи Володимира Дмитрука, школу у селі почали зводити ще у 1990 році. З розвалом Союзу будівництво припинилось на довгих 12 років. Та й у 2002 добудувати заклад не вдалося через обмежене фінансування.

Багатостраждальний довгобуд роками височів на подвір’ї старенької школи, яка була визнана аварійною і небезпечною для життя школярів. Надія, що школу таки добудують, з’явилась у мешканців села у 2011 році. Адже нарешті з держбюджету були виділені кошти саме на реконструкцію загальноосвітнього закладу села Будераж.

Реконструкцію закладу розпочали у серпні, а наприкінці грудня об’єкт здали в експлуатацію. Поспіх дав про себе знати вже навесні 2012 року.

Як повідомив порталу «Четверта влада» депутат Рівненської обласної ради Віктор Кривун, а потім підтвердили мешканці села, зовні і всередині почали лущитися стіни, бруківка навколо школи просіла так, що її довелося переукладати.

За тиждень до останнього дзвоника вирушаємо до Будеразької школи, щоб на власні очі пересвідчитися в якому стані нині знаходиться новозбудована школа.

На фоні занедбаних ферм сільський загальноосвітній заклад виглядає доволі презентабельно – велике триповерхове приміщення з пластиковими вікнами, навколо якого доріжки з бруківки, альтанки, саджанці дерев, клумби.

ПОВНА ФОТОГАЛЕРЕЯ ЦЬОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ТУТ

На подвір’ї школи кипить робота. Чоловік, який замуровує тріщини на зовнішній стіні будівлі, пояснює, що він не має жодного стосунку до організації, яка займалась будівництвом школи.

– Ми просто виправляємо недоліки, які виникли, – говорить. І пояснює, що зовнішнє оздоблення будівлі посипалось через неправильне вкладання бруківки.

БІЛЬШЕ ФОТО З УШКОДЖЕННЯМИ ШКОЛИ ТУТ

Чоловіки, які поряд переукладають бруківку, категорично з цим не погоджуються:

– До чого тут бруківка? Будь-який господар знає, що коли будуєш дім, потрібно дати час на усадку фундаменту. А тут за два місяці збудували, ще й поштукатурили. Воно так і мало статися.

– А бруківка чому провалилась? – запитую.

– Технологія укладки бруківки не дозволяє проводити роботи при температурі нижче нуля. А тут в мороз і сніг укладали. Ось тут, наприклад, просіла земля і «злетіла» бруківка, бо проводили каналізаційні труби і не витримали часових термінів. Грунт ще не встиг осісти, як на нього виклали бруківку.

Чоловіки також відхрещуються від причетності до будівництва і оздоблення школи. Пояснюють, що працюють у рівненській фірмі, яка спеціалізується на укладанні бруківки. Говорять, що на подвір’ї Будеразької школи доведеться переукладати десятки квадратних метрів оздоблювального каменю.

Всередині в школі ситуація набагато краща, але теж кидаються в око місцями полущені стіни. Як ось, наприклад, стіна спортзалу, яку вдалося сфотографувати.

Освоєння мільйонів найкраще довіряти родичам

Місцевий чоловік, який перестрів журналістку на вулиці села, ділиться своїми враженнями від новозбудованої школи:

– Гарну школу зробили. Батьки і діти задоволені. Але не з усіма людьми розрахувались. Дівчата, які штукатурили тут стіни, скаржились, що їм не заплатили за роботу. А ще в селі в нас є хлопчина, який працював підсобником на будівництві. Мама його потрапила в лікарню, в онкологію. Він напозичався по всьому селу більше п’яти тисяч гривень. Планував заробити на будівництві і віддати. Та донині із ним ніхто не розрахувався…

В Інтернеті ми знайшли цікаву інформацію про те, що ІБК «Регіон», яка здійснювала будівельні роботи в селі Будераж, має за собою борги значно більші, ніж п’ять тисяч гривень.

Так, на сайті dolg.ua ТзОВ ІБК «Регіон» у 2009 році занесено в Чорний список покупців полімерних труб. Згідно із інформацією, представленою на сайті, ІБК «Регіон» заборгувала ТД «Євротрубпласт» 273 тисячі грн. Інформації про погашення боргу на сайті немає.

Ми зателефонували тому, хто вніс ІБК «Регіон» у цей список. Менеджер компанії «Євротрубпласт» Роман Стафійчук сказав, що з ІБК «Регіон» вони «розійшлися з миром», фірма вже розрахувалася з ними, не дотягуючи справу до суду.

Однак не з усіма компаніями ІБК «Регіон» «розійшовся з миром».

В Єдиному реєстрі судових рішень є майже 20 рішень і постанов господарських судів різних інстанцій про стягнення заборгованостей з Інвестиційно-будівельної компанії «Регіон».

Суд змушував «Регіон» погашати борги від 800 гривень і до майже 60 тисяч гривень. А у квітні 2012 року Господарський суд Рівненської області взяв до розгляду справу, де заступник військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Управління капітального будівництва та ремонту Повітряних Сил Збройних Сил України позивається до ІБК «Регіон» більше як на пів мільйона гривень.

Виникає логічне питання, як же могли обласні чиновники довірити будівництво важливого соціального об’єкту організації, яка має серйозні борги перед постачальниками? Адже, згідно з інформацією на сайті Рівненської ОДА, для того, щоб взяти участь у тендерних торгах, необхідно представити масу довідок, зокрема, про рух коштів на рахунках, відсутність заборгованості за кредитами та іншими платежами.

Напевно, ТзОВ ІБК «Регіон» досить позитивно зарекомендувала себе, освоюючи бюджетні кошти, і те, що очолює її племінник голови Рівненської ОДА Андрій Берташ тут зовсім ні до чого. Адже, як повідомляє сайт nashigroshi.org, саме цій компанії довірили і півтора мільйона на реставрацію Острозької академії, і 1,2 мільйона на на реконструкцію другого поверху ЗОШ І-ІІ ступенів у селі Дорогобуж Гощанського району.

Це ж підприємство виграло тендер Міноборони на будівництво 35-квартирного будинку у Дубні за 9,85 мільйонів гривень.

За три роки школа подорожчала на шість мільйонів

У минулому році майже у всіх рівненських ЗМІ прозвучала інформація про те, що племінник голови Рівненської облдержадміністрації Андрій Берташ отримав чергове замовлення за бюджетні кошти.

Так, головне управління з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА 17 листопада 2011 року за результатами тендеру уклало угоду вартістю 6,3 мільйона гривень із Товаристом з обмеженою відповідальністю інвестиційно-будівельною компанією «Регіон» на завершення будівництва школи на 240 місць у селі Будераж Здолбунівського району.

А на сайті РОДА знаходимо інформацію, що фірма Андрія Берташа чотири роки тому укладала таку ж саму угоду за результатами тендеру із управлінням капітального будівництва РОДА. Щоправда, сума тоді фігурувала у розмірі 9,2 мільйона гривень. 

Запитуємо у директора ТОВ ІБК «Регіон» Андрія Берташа, чи отримувала його компанія у 2008 році кошти на завершення будівництва Будеразької ЗОШ.

– Навіщо вам ця інформація, все одно дурницю напишете, – каже Андрій Берташ.

– Напишемо лише те, що скажете. Поясніть, чи отримувала ваша компанія дев’ять мільйонів гривень на завершення будівництва школи в селі Будераж?

– Тендерна процедура, це досить складна процедура… А де ви взяли цю інформацію?

– На сайті РОДА.

– Розумієте, що проектно-кошторисна документація на завершення будівництва школи укладалась в 2008 році. Тоді були ціни інші. Тому коли постало питання завершення будівництва, здорожчала вартість будівельних матеріалів, прокладення каналізації, тощо. Відповідно, довелося переглядати кошторис. Для завершення будівництва не вистачало два, два з половиною мільйони гривень.

– А тендер у розмірі 6,3 мільйонів, про який зазначено у «Віснику Державних закупівель»?

– Не знаю, про які шість мільйонів ви говорите. До завершення будівництва не вистачало всього 2-3 мільйони. Там через це навіть довелося й кількість учнівських місць зменшити.

Не вдалося отримати чітку відповідь на запитання, скільки ж саме мільйонів освоїла ІБК «Регіон» на будівництві Будеразької ЗОШ, й в управлінні з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА.

На інформаційний запит чиновники відповіли, що вартість будівництва Будеразької ЗОШ у 2011 році обійшлася в 11 мільйонів 644 тисячі 996 гривень. А на усний запит повідомили, що в цьому питанні найбільш компетентний начальник управління Юрій Сідлецький, який на даний момент відсутній.

У Постанові Кабміну від 4 червня 2008 року № 531 (Про затвердження переліку об'єктів, що фінансуються у 2008 році за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток) зазначено, що кошторисна вартість об'єкта будівництва Будеразької ЗОШ на 240 учнів становить 10 мільйонів 590 тисяч гривень, а залишок на 1 січня 2008 року становить – 9 мільйонів 414 тисяч гривень, а у 2008 році надано субвенцій на 754 тисячі гривень.

Таким чином у 2008 році для добудови школи не вистачало 8 мільйонів 660 тисяч гривень.

22 Липня 2011 року народний депутат Павло Сулковський кореспонденту Здолбунівської районної газети «Нове життя» повідомив, що «корегування проекту відповідно до новітніх вимог призвело до його здорожчання на 2,5 мільйона гривень.

Тобто, загальна його вартість складає не 11, як раніше, а 13,5 мільйонів гривень». Натомість Здолбунівська райдержадміністрація повідомила, що загальна вартість будівництва Будеразької ЗОШ становить 16 мільйонів 707 тисяч 34 гривні.

Дерибанити кошти можна цивілізовано

Депутат Рівненської обласної ради, підприємець Віктор Кривун розповідає, що багато чиновників, які мають стосунок до освоєння бюджетних коштів, досить часто практикують цікаву схему «відмивання грошей».

– Для прикладу, візьмемо будівництво сільського ФАПу, клубу чи дитсадка, на яке передбачено виділення, приміром, мільйона гривень державних коштів, – розповідає Віктор Кривун.

– Де факто до кінця року вдалося освоїти лише 700 тисяч гривень. Особа, яка будує об’єкт, підходить до сільського голови і просить підписати папери для прийняття цього об’єкта. На можливі зауваження про недоліки у будівництві, як правило одна відповідь: «Ми ж вам зробили роботу вчасно, 300 тисяч не вистачило для доведення об’єкта до ідеального стану увійдіть в становище, ФАП же збудований».

– І коли об’єкт прийнятий, фірма, яка його будувала, звертається до влади із проханням погасити дебіторську заборгованість у 300 тисяч гривень на добудову вже зданого ФАПу чи клубу. Як ви гадаєте, куди підуть оті 300 тисяч? На початку року прийдіть на сесію облради і поспостерігайте скільки проводиться рішень про погашення дебіторської заборгованості.

Віктор Кривун також висловлює сумніви в доцільності будівництва школи у селі Будераж.

– Для чого вкладати десятки мільйонів у будівництво школи в селі, в якому від сили п’ятдесят учнів? – говорить депутат. – Поряд у сусідньому селі Буща – гарна простора школа. Чи не дешевше було б придбати автобус і довозити школярів у цей навчальний заклад, чи, приміром, у Мізоч?

За словами начальника відділу освіти Здолбунівської РДА Валентини Бондарчук, у Бущанській ЗОШ навчається 100 школярів. А на скільки учнів вона розрахована, порталу «Четверта влада» в Здолбунівському районному управлінні освіти після кількох дзвінків так точно і не сказали.

Спочатку сказали, що на 240 учнів, а потім виправились, що на 105 учнів. Для уточнення інформації ми надіслали інформаційний запит, а поки чекаємо на нього відповіді, спробуємо порахувати самі.

На інтернет-сайті Бущанської школи зазначено, що в школи 16 класних кімнат (це окрім спортзалу, їдальні, актової зали, трьох навчальних майстерень, бібліотеки). Отже виходить у середньому по 6-7 учнів на один класний кабінет.

Судячи з окремих фото, в класах щонайменше по шість двомісних парт. А в деяких і більше. Це означає, що школа розрахована щонайменше на 200 місць, отже може вмістити в себе із запасом всю Будеразьку школу.

Гроші отримали на 240 учнів, збудували на 135, а навчається 75

Мільйонні суми, які фігурують навколо будівництва Будеразької ЗОШ, сприймаються зовсім по-іншому, коли поглянути на шкільний довгобуд у сюжеті телепрограми «Критична точка» на телеканалі «Україна» від 27 квітня 2010 року.

Не треба бути великим фахівцем будівельної галузі, щоб зробити висновок, що будівництво школи у 2011 році влада проводила далеко не з нуля.

Також цікаво, що під час проведення держзакупівель у всій тендерній документації зазначено, що кошти підуть на будівництво школи на 240 місць.

Після освоєння державних грошей і завершення будівництва, раптом виявилося, що школа розрахована на… 135 учнів. Саме ця цифра звучить у відповіді Здолбунівської райдержадміністрації на інформаційний запит порталу «Четверта влада».

На сьогодні в Будеразькій ЗОШ навчається 75 учнів, 28 з яких дістаються до навчального закладу з інших сіл.

У новій триповерховій школі не чути типового галасу дітлахів. Адже в усіх класах тут лише по кілька школярів:

– У нас в селі не така висока народжуваність, як у деяких селах північних районів, – говорить директор школи Володимир Дмитрук. – Але ми сподіваємося, що учні із навколишніх сіл захочуть навчатися у новому просторому закладі. Можливо, наступного року приймемо в свої стіни учнів початкової школи села Мости. Тим паче, що влада нам виділила шкільний автобус, тож проблем із поїздом до закладу не буде.

Не в захваті від ідеї переведення своєї дитини із початкової школи до закладу, який знаходиться за три кілометри, мешканка села Мости, яка назвалась Тетяною.

– Мені краще, щоб дитина вчилась поблизу дому, а то з тим шкільним автобусом доведеться пішки ходити по шість кілометрів щодня.

І на підтвердження «безперебійної» роботи шкільного автобуса з’являються п’ятеро школяриків, які пішки повертаються додому в сусідні села.

– Нам не звикати, той автобус щодня ламається, – говорять учні, – зараз добре, зимою лише холодно.

А у ефірі телеканалу «Рівне 1» голова Рівненської облдержадміністрації Василь Берташ і надалі обіцяє будувати такі школи.

За краще розвинену, за окремими показниками, ніж інші області, Рівненщину, журнал «Коментарі» присвоїв чомусь саме рівненському губернатору, а не області, четверте місце по Україні.