Хто і за скільки купив комунальну нерухомість в обласних центрах заходу України у 2016-му

Комунальну нерухомість можна отримати на аукціоні, за конкурсом або взяти її в оренду на кілька місяців, щоб потім викупити. Останній спосіб дозволяє орендарю уникнути конкуренції за найкращі приміщення у своєму населеному пункті.

Наш коллега Олександр Волошин провів розслідування у розрізі кожного з обласних центрів України, дослідивши, хто купував комунальну нерухомість у 2016 році.

«Четверта влада» публікує одну з чотирьох частин цього розслідування, яка стосується «розпродажу» майна у західному регіоні України (Луцьк, Рівне, Львів, Ужгород, Івано-Франківськ, Чернівці, Тернопіль, Хмельницький).

Інформація про південний регіон на сайті Одеського центру публічних розслідувань, про східний – у БюроUA. Інформацію про центральний регіон публікує Вінницьке агентство журналістських розслідувань.

Практично про кожен комунальний об`єкт, викуплений у 2016 році, та його нового власника чи окремі зв`язки можна прочитати натиснувши на нього на карті.

На карті нижче можна прочитати й узагальнену інформацію по місту (загальна площа викупленої нерухомості, середня ціна 1 кв.м. та загальна сума отриманих від продажу коштів), натиснувши на назву населеного пункту, який знаходиться над цими об`єктами.

Різні ж кольори означають різний ступінь суспільної користі від продажу майна: від червоного до зеленого, тобто від найдешевших до найдорожчих. До того ж, ми з`єднали деякі об`єкти лініями, натиснувши на які, зокрема, можна прочитати про їхню об`єднуючу ознаку чи розширену інформацію.

Рівне: 5 об’єктів викуплено людьми пов’язаними з політиками або держслужбовцями

Місто Рівне, точніше 280,6 кв.м. комунальної нерухомості, у 2016 році коштували в середньому 5112 грн/кв.м.

Рівне унікальне тим, що у всіх п`яти випадках купівлі «комуналок» пов`язані з місцевими політиками та чиновниками: саме ці люди мають переважний доступ до інформації про комунальну власність.

Сім`я Чубаїв (БПП та «Громадський контроль»), власники ринку «Пересопницький», сім`я люстраторів Бідюків, дружина загиблого екс-головного архітектора Рівного Сергія Семенця та син заступника голови Рівненської обласної державної адміністрації Світлани Богатирчук-Кривко.

Детальніше про історію викупу комунальної нерухомості в Рівному читайте в матеріалі: Хто і за скільки купив комунальну нерухомість в Рівному у 2016-му

Івано-Франківськ не продається

Місто, депутати якого продали найменше комунальної власності (44,6 кв.м.) за середньою ціною 3352 грн/кв.м. При цьому, підприємство «Івано-Франківськавтозаз-ДЕУ», що на 2/3 належить дружині голови Львівської обласної державної адміністрації Олега Синютки Наталії Синютці, викупило 6 кв.м. за ціною 9455 грн/кв.м.

За декларацією Олега Синютки жінка у 2015 році отримала заробітну плату від Національного університету «Львівська політехніка»і зберігає на банківських рахунках більше 590 тисяч гривень, а готівкою – 79 тисяч доларів США, 61 тисячу євро та іншу валюту.

Хмельницький не торгує

За інформацією з Управління комунального майна Хмельницької міської ради: «З 1 січня 2016 року по 20 січня 2017 року управлінням комунального майна Хмельницької міської ради, яке є органом приватизації, приватизація майна шляхом викупу не здійснювалась. Майно територіальної громади міста в концесію не передавалось».

Тернопіль продав тисячу квадратів

Тернопіль продав у 2016 році 999,9 кв.м. комунальної нерухомості за середньою ціною 3103 грн/кв.м.

У березні 2016 року тернопільські чиновники намагалися знайти орендаря для 513 кв.м. нерухомості по вул. Лесі Українки, 25. А вже у травні його викупив підприємець Андрій Попівняк за найнижчою ціною – 2893 грн/кв.м.

За нерухомістю закріплено майже 800 кв.м. землі. Пан Попівняк також орендує земельну ділянку поблизу тернопільського радіозаводу «Оріон». Ще одне велике приміщення (358,5 кв.м.) викупив власник ресторану «Хутір» Петро Литвин.

Чернівці: знайомому підряднику – за найнижчою ціною

Четверте за ціною нерухомості – місто Чернівці (6652 грн/кв.м.).

Знайомому підряднику – за найнижчою ціною. Петро Петраш викупив комунальну нерухомість за 2466 грн/кв.м. Підприємець керує двома будівельними фірмами «Суперприз» та «Суперприз-1», які отримали від чернівецьких чиновників лише за системою ProZorro 27 підрядів на ремонти комунальних приміщень на суму ледь менше 5 млн грн.

Сім`я Українців. Три об`єкти загальною площею майже 260 кв.м. у 2016 році викупили Богдан Українець та бізнес-партнер його родички Людмила Рахманова.

У 2010 році Республіканська партія України висунула пана Українця у місцеві депутати, яким він так і не став. Тоді РПУ очолював журналіст Василь Забродський, якого звинувачували у рейдерському захопленні каналу «ТВА», а після Революції Гідності – у підтримці Партії регіонів.

Підприємець Богдан Українець має безпосереднє відношення до магазинів «Жабка» та «WinxClub», а також керує продовольчим магазином на Садовій та працює турагентом, а тому гарно відпочиває... у Дубаї.

А Людмила Рахманова була співвласницею фірми «Черемшина ЛТД» разом із Ларисою Українець. Пані Рахманова володіє продовольчим магазином по вулиці Ярослава Мудрого, а Лариса Українець – магазинами по вулиці Героїв Майдану та на проспекті Незалежності. До того ж, пані Українець володіє друкованим ЗМІ «П’ять хвилин».

В Луцьку комунальну нерухомість купили: реабілітологи, аспірантка і завідувач Художнього музею

Депутати Луцька продали 518,3 кв.м. за середньою ціною 4426 грн/кв.м. У 2016 році частину Луцька викупили, наприклад реабілітологи, аспірантка із плагіатом і навіть завідувач Художнього музею, заслужений працівник культури України Зоя Навроцька.

Детальніше інформацію по Луцьку читайте в публікації: Чи вигідно у Луцьку продали комунальну нерухомість у 2016-му

Легенди комунальної нерухомості Ужгорода

Влітку 2016 року прокуратура просила депутатів Ужгородської міської ради відкласти питання викупу легендарного ресторану в Ужгороді «Червона ружа». А вже у грудні будівлю площею 1896 кв.м. за менше 10 мільйонів гривень викупила фірма «Червена ружа». Її власником є чеська фірма зі статутним фондом у майже 17 мільйонів гривень «Довган Комодітіс С.Р.О.».

Очолює «Червену ружу» ліквідатор машинобудівного заводу «Тиса», екс-голова Закарпатської обласної виборчої комісії й «укропівець» Віталій Куштан, який очолює також «Торговий дім «Україна» – власника погорілого ТЦ «Україна».

Підприємство «Червена ружа» має спільний телефон з фірмою «Універсал-СВ», якою володіють другий найбагатший депутат та член комісії з питань благоустрою, ЖКГ та приватизації майна комунальної власності Ужгородської міської ради, екс-помічник народного депутата України Юрія Савчука («УДАР») Сергій Варцаба, а також екс-депатат УжМР, екс-помічник народного депутата Олександра Ледида («Партія регіонів») Ігор Адамчук.

За дивним збігом обставин інше підприємство сина колишнього начальника ГУМВС України в Закарпатській області генерала Василя Варцаби – видавництво «Закарпаття» у 2014 році теж, як і ТЦ «Україна» горіло.

Лінія «Василя Немеша». Щонайменше Василів Михайловичів Немешів, що можуть бути пов`язані із Закарпатською областю троє: екс-депутат Углянської сільради від партії «Наша Україна», колишній співробітник МРЕВ, а зараз патрульний поліції; колишній заступник начальника відділу боротьби з легалізацією доходів організованими злочинними угрупуванннями УБОЗу Закарпатської області; а також депутат Рівненської міської ради від «Радикальної партії Олега Ляшка», якого через фірми, у тому числі які змінювали місце реєстрації на Ужгород, пов`язують з скандальними приватизаціями у Рівному.

Василь Немеш за 1044 грн/кв.м. викупив приміщення «Хімчистки» (2490,8 кв.м.).

Очільник місцевої ГО «Антикорупція» Олександр Броді у серпні 2015 року писав, що підприємець винаймав ці ж будівлі за 9 грн/кв.м. До того ж, Департамент міського господарства Ужгородської міської ради зазначав, що станом на 31 травня 2015 року ці приміщення коштують майже 3,48 млн грн.

Але вже у вересні 2016 року пан Немеш купив їх за ледь більше 2,6 млн грн. Тобто за 1 рік й три місяці комунальна власність стала «згідно незалежної оцінки» дешевшою на майже 900 тисяч грн. І, мабуть, знаючи, що «оптом дешевше», підприємець викупив додатково будівлю центрального теплового пункту (221,6 кв.м.), практично за «Хімчисткою».

Вигідна конкуренція для Балог? Журналіст-розслідувач Ярослав Гулан публікував у мережі викривачів Corruptua.org матеріал про викуп котельні (2290,1 кв.м.) по вулиці Грушевського під назвою «Віджати метри закинутої котельні: як в Ужгороді непрозоро продають нерухомість».

Розслідувач вважає, що надалі може бути приватизована також територія котельні площею понад 8,8 тисяч кв.м. Єдиним конкурентом Ганни Покорби у конкурсі за право на оренду цього комплексу будівель у 2015 році, що і дало змогу викупити приміщення, була фірма «Продсервіс Уж».

Одним із її власників є помічник народного депутата України Василя Петьовки та депутат Закарпатської обласної ради Нуцу Маріна. Пан Петьовка входить у депутатську групу «Воля Народу» і є двоюрідним братом Віктора, Івана та Павла Балог.

Мистецька «Антикорупція» оточення Арсенія Яценюка.

Підприємство «Єль КФТ», яке викупило бойлерну (659,8 кв.м.) за ціною 1225 грн./кв.м., належить депутату Ужгородської міської ради, очільнику комісії УжМР з питань благоустрою, ЖКГ та приватизації майна комунальної власності Івану Волошину.

Через два місяці після викупу фірмі «Єль КФТ» УжМР надала дозвіл на відведення 2372 кв.м. землі за цією ж адресою «для будівництва та обслуговування будівель інших громадської забудови».

Пан Волошин – засновник ГО «Антикорупція», місцевого ЗМІ «Вся Закарпатська Правда», а також власник туристичного комплексу «УнгварЪскій».

Весною 2016 року депутат міськради від «Європейської партії України» Іван Волошин, якого звинувачували у незаконній сімейній приватизації історичного комплексу «Корона», стріляв у депутата Романа Богуславського і підстрелив його помічника Євгена Рахімова.

Ще одну покупку зробила Наталія Бровді. Її чоловік Роберт Бровді з Іваном Волошином із літа 2016 року є членами Наглядової ради Закарпатської академії мистецтв. Сім`я Бровді разом із сім`єю Волошина – місцеві меценати та поціновувачі мистецтва.

Звідки ж гроші у мецената Роберта Бровді? Він був генеральним директором Агробіржі України в Міністерстві аграрної політики, генеральним та комерційним директором зернотрейдера «Хліб Інвестбуд», яка у часи президентства Віктора Януковича отримувала найбільші квоти на експорт зерна, а у 2013-2014 роках – заступником та першим заступником голови правління Державної продовольчо-зернової корпорації України.

У 2015 році Верховна Рада України ухвалила його законопроект, що, ймовірно завдав збитків Китаю на суму більше 3 мільярдів доларів США. З 2015 року він очолює правління «Асоціації Українсько-Китайського Співробітництва», а з лютого 2017 року став ще й заступником голови Правління Асоціації з питань координації роботи з Спільною Українсько-Китайською Діловою Радою.

Арсеній Яценюк, за словами екс-міністра аграрної та продовольчої політики Ігоря Швайки, лобіював призначення Бровді у 2014 році на посаду голови Правління Державної продовольчо-зрнової корпорації України (ДПЗКУ). Але міністр відхилив пропозицію, зокрема мотивуючи своє рішення зв`язком Роберта Бровді з «регіоналами».

«Роберт Бровді до того, як почав працювати в команді «регіоналів» (зокрема, у керівництві ДПЗКУ), очолював Закарпатську організацію «Фронту змін» Арсенія Яценюка. Через цей крок Бровді Арсеній Яценюк повідомляв про розірвання їхніх політичних стосунків», – писала журналіст-розслідувач Аліса Юрченко. Але згідно ЄДРПОУ, Роберт Бровді досі очолює закарпатський осередок партії Арсенія Яценюка «Фронт Змін».

Ще п`ять об`єктів викупили місцеві митці, чотири із яких – члени художньої галереї «KarpatArt.com» – «Фундації розвитку закарпатського мистецтва», яку очолює є Роберт Бровді. А п`ятий – майстер ювелірного мистецтва, заслужений майстер народної творчості України Петро Думенець. У 2006 році він викував нагрудний знак мера Ужгорода. А з 2011 року чоловік входить до Науково-художньої ради при виконавчому комітеті Ужгородської міської ради.

Комунальну нерухомість Львова викупили під кінець року

Львів – унікальне місто, оскільки 85% комунальної нерухомості у 2016 році викупили з 5 по 29 грудня, а інші 15% – у листопаді. До того ж, у 56% випадків продавали у 2016 році львівські підвали та цоколі.

Купували «комуналку» всі: журналісти, викладачі, митці, депутати та співвласники будинків, бо у цьому місті можна отримати частку історичного будинку за досить низькою ціною.

При цьому, Львів – друге у рейтингу за ціною комунальної нерухомості (11 847 грн/кв.м.) і третє – за сумою заробленого від продажу (59,6 млн грн).

Спонсори «Свободи». Власник компанії «Весаві», яка викупила будівлю площею 168,7 кв.м., – Іван Левченко. Керує нею Костянтин Маловський. Пан Левченко володіє також хостинговою компанією «Провеб», яка має спільну адресу з «Весаві» та закладом харчування «Галицький ресторатор» Вікторії та Олександра Веремеєнко, яке очолює той же Маловський.

Сім`я Веремеєнків із Ігорем Кривецьким були співвласниками готельного комплексу «Узлісся». Інсайдер повідомляв, що Костянтин Маловський – бізнес-партнер Ольги Філотової-Кривецької та Олександра Веремеєнка. Його також називають представником Олександра Веремеєнко. Пані Філотова – дружина колишнього народного депутата України та спонсора ВО «Свобода» Ігоря Кривецького.

До того ж, пан Веремеєнко має спільні бізнес-інтереси з Кривецьким. Журналісти повідомляли, що у лютому 2014 року «Весаві» отримала в оренду підземний перехід у Львові на 5 років для розміщення там торговельного майданчика.

«Регіони України – наша партія єдина…». Михайло Салтиков у 2010 році балотувався від Партії регіонів до Львівської міської ради, а потім очолював її Личаківській осередок. Сьогодні він працює заступником голови відділення-начальник відділу досліджень і розслідувань Львівського облвідділення Антимонопольного комітету України.

У 2015 році чоловік позичив Маргариті Капший 860 тисяч гривень, при зарплаті у приблизно 88,5 тисяч гривень за 2015 рік. При цьому, у 2017 році він продав нерухомість за 266 тисяч гривень, хоча у його власності за декларацією за 2015 рік з нерухомості зазначена лише одна квартира на 66,1 кв.м.

«Конверти» для Президента. Після Революції Гідності IA ZIK публікував інформацію, що за підтримки екс-податківця Віктора Кривуна та юриста Василя Костюка у Львові продовжили діяти конвертаційні центри з мільярдними оборотами т.з. «Сім`ї» – четвертого президента України Віктора Януковича. Двоє покупців комунальної нерухомості Львова пов`язані саме з цими «конвертами».

Людмила Гордієвич була керівником ріелторської компанії «Інтенсив», якою з 2016 року керує Павло Нестерко. Засновником компанії «Інтенсив» є українська фірма «Трентова ЛТД», якою володіє кіпрська офшорна компанія «Трентова ЛТД» (засновник – Дімітріс Саввідес).

Українська «Трентова ЛТД» має спільну юридичну адресу з «Аква Маріс» Андрія Личагіна та Віталія Мандзяка. Львівська фірма «Фішкомпані» (сьогодні зареєстрована у Запоріжжі), якою керував і керує пан Личагін – це і є один із «конвертів», оборот якого сягав більше 300 млн грн за 4 місяці 2014 року.

Така ж інформація є й про ТОВ «Альтера Захід», директором якої був Віталій Мандзяк. Він також був власником запорізької фірми «Прайм фіш».

Конвертцентр «Альтера Захід» був зареєстрований у офісі №10 будинку по вул. Грушевського, 26 міста Василькова, де сьогодні юридично знаходиться фірма зі статутним капіталом у 150 мільйонів гривень «Авторемзапчастина». Власниками останньої є кіпрські фірми «Авторітейл холдинг лімітед» та «Ейч.Ю. Ді. Сі Лімітед».

Це одні із співзасновників акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Богдан Моторс», пов`язаного із заступником секретаря РНБО України та бізнес-партнером президента України Петра Порошенка Олегом Гладковським.

Також офшори є засновниками фірм, пов`язаних із ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Богдан-Капітал», зокрема «Черкаситехномаш», «Укон», «Таурус-Трак» та «Хюндай моторс Україна», якою керує його син – Ігор Гладковський.

Львівські будівельники та прихильники Путіна. Василь Жуковський – посередник у сфері нерухомості, керівник проекту модульних будинків компанії «Модуль Котедж», власник Будівельно-інвестиційної групи «Прайм» та очільник ГО «Львівський обласний центр розвитку місцевого самоврядування».

У січні 2015 року Львівська міська рада надала компанії «БІГ «Прайм» в оренду на 10 років 1079 кв.м. землі по вулиці Зеленій. А в жовтні 2015 року на цій земельній ділянці почалося скандальне будівництво.

Також Василь Жуковський керував до ліквідації підприємством «Компоблік», власником якого є фірма «Торгцентр». Директором останньої теж був він, до поки і власником, і керівником компанії не став директор юрфірми «Центуріон» та колишній кандидат у народні депутати України від «Партії політики ПУТІНА» Валерій Нечитайло, якого теж пов`язують із конвертаційним центрами «Сім`ї».

У 2015 році адвокатське свідоцтво Валерія Нечитайла анулювали.

Цоколь імені Анни Андрес. Анна Олександрівна Андрес згідно з інформацією ЄДРПОУ не є підприємницею. Але жінок із таким ім`я щонайменше двоє.

Анна Андрес у 2014 році працювала доцентом кафедри історії України і музеєзнавства Київського національного університету культури і мистецтв.

Ще одна Анна Андрес – львів`янка, Міс Україна Всесвіт-2014, яка відмовилася від участі у конкурсі «Міс Всесвіт-2014», оскільки нібито вступила до британського Кембріджу. Дівчину неодноразово помічали у Королівстві Монако із олігархом часів Януковича Юрієм «Єнакієвським» Іванющенко.

(Не)дитячий садочок. Будівля по вул. Академіка Лазаренка, 5 – колишній дошкільний навчальний закладу. Частину першого поверху викупила Любов Воробйова – один із очільників фірми «Екоенергопродукт», засновником якої ТОВ «Енергозберігаючі технології».

Із 2007 року приміщення дитсадка належало компанії «ЕТ», а в жовтні 2016 року Господарський суд міста Києва визнав у справі про банкрутство фірми «ЕТ» кредитором компанію «Віссманн», якій вона заборгувала майже 1,33 млн грн. Можливо, викупивши частину дитсадка, вона хотіла зменшити втрати від банкрутства?

Любов Воробйова також володіє скандальною фірмою «Транстар Україна», якою раніше керував Сергій Назаркевич – брат співробітниці Львівського окружного адміністративного суду Орисі Шарко та син екс-голови Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області Михайла Назаркевича.

Фірма «Транстар Україна» у 2014 році просила державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького» надати дозвіл на створення на території аеропорту центру обслуговування рейсів ділової авіації, хоча такі функції аеропорт виконує самостійно. Але договір все ж не підписали через «шум у пресі».

Військомат «Базар Україна». Історія приватизації будівель військових комісаріатів розпочалася щонайменше у 2008 році з прийняттям у суборенду приміщень Личаківсько-Шевченківсько-Залізничного об`єднаного районного військомату міста Львова.

У 2009 році тоді ще народний депутат України Петро Писарчук поскаржився до прокуратури щодо суборенди та приватизації приміщень військоматів місцевими депутатами та їхніми родичами. Згодом прокуратура заявила протести по трьом об`єктам, два з яких викуплені у 2016 році. Але депутати відхилили усі протести і дозволили приватизувати їх Торговому комплексу «Базар Україна» та фірмі «Клуб достойних львів`ян».

Надалі фірма «Базар Україна» припинила свою діяльність. Але у 2011 році суд відновив діяльність фірми за позовом Управління комунальної власності Львівської міської ради, оскільки остання мала заборгованість з орендної плати.

У 2012 році Львівська міська рада вирішила продати фірмі «Базар Україна» дві будівлі за майже 3 млн грн, але дочекавшись 2016 року ЛМР заробила більше 11,6 млн грн за 1076,5 кв.м. нерухомості.

Засновником «Торгового комплексу «Базар Україна» є фірма «Дует» із кінцевими власниками Олексієм Гольчуком, який з липня 2016 року шукає роботу «менеджера по закупкам», та Богданом Федчуком.

Компанія «Дует» також є засновником «Арс-Торг», яке фігурує у податкових звітах як «податкова яма» та «транзитер», і, ймовірно, було імпортером м`ясопродуктів, який занижує митну вартість товару за підтримки екс-начальника Управління внутрішньої безпеки фіскальних органів Львівської області.

Благодійне припинення «Місії добра». Львівська міська рада у 2000 році надала право постійного користування територією та приміщенням колишнього дитсадка №47 університетові «Львівська політехніка».

У грудні 2007 року виконком ЛМР оформив право комунальної власності на будинок, а у 2013 році Львівська політехніка звільнила будівлю. Депутати надали її в оренду новоствореному Фонду допомоги «Місія добра».

У листопаді 2016 року організація викупила віллу за майже 7,13 млн грн, а з лютого 2017 року ФД «Місія добра» у стані припинення.

Ігор Тимо – співзасновник «Місії добра», відомий як екс-власник фірми «Гіацинт-Люкс», якій виділено під будівництво більше 1,2 га землі колишнього дитсадка по вулиці Карманського, та компанії «Вірма».

Нинішніми власниками фірми «Вірма» є Михайло та Григорій Риби.

Ресторатор Михайло Риба володіє фірмою «Цар-риба» і є співвласником мережі «ДеМанджаро», а Григорій Риба нещодавно співпрацював з студією звукозапису «Люксен» продюсера Олександра Ксенофонтова та його дружини співачки Руслани.

Медична кобра. Власниками підприємства «Кобра-Сервіс» є Ніна Шенгофер та Зоряна Барковська. Пані Шенгофер керує Львівською обласною державною науково-виробничою корпарацією «Медтехніка» МОЗ України, підписантом якого є Володимир Барковський – екс-депутат Пустомитівської міської ради від ВО «Свобода», а зараз помічник депутата Львівської облради, екс-«свободівця» Володимира Говірко.

Підприємство «Кобра-Сервіс» у листопаді 2016 року продало санаторію «Джерело» у Трускавці флізеліну на більше 14,4 тисяч гривень. Фірма має спільний контактний телефон з підприємцями Вікторією Гудзоватой та Володимиром Барковським, які отримали більше 140 тисяч гривень на публічних закупівлях.

Такий же телефон має підприємство «Медкомплекс» Ніни Шенгофер та Володимира Барковського, яке заробило на публічних закупівлях у системі ProZorro медичними закладами Львівщини більше 1,52 мільйона гривень.

Цей же номер зазначений як контактний телефон Львівського державного підприємства «Оптово-роздріний магазин «Медтехніка №1» МОЗ України, яке очолює Наталія Шенгофер. Остання є директором приватного підприємства «Торгова мережа «Медтехніка», яке реалізує медтовари на площі Ринок.

При цьому, Наталія Шенгофер як фізична особа-підприємець заробляє на публічних закупівлях, постачаючи медобладнання. Наприклад, у лютому 2017 року вона отримала майже 197 тисяч гривень від Самбірської райлікарні «Хоспіс».

Ціна питання. Насамкінець ми хотіли лишити історію зі спільною практично для всіх викуплених у 2016 році комунальних приміщень – неспівставність реальної ціни та формальної ціни, за яку викупають нашу нерухомість.

Компанія «Трикотекс» викупила 136,5 кв.м. підвального приміщення будинку по вулиці Пильникарській, 2 за ціною 20943 грн./кв.м. При цьому, на сайті Львівської Міської Агенції Нерухомості ідентичне приміщення у цьому ж будинку продають за 400 тисяч доларів США. А «Трикотекс» купила цю «комуналку», ніби курс долара у грудні 2016 року сягав 7,15 грн./дол.

Довідка по цьому об`єкту досить цікава, а зв`язки «Трикотекс» ведуть до близьких міському голові Львова Андрію Садовому компаній та людей, пов`язаних зі «скупкою» житла на площі Ринок у 2007 році, (не) будівництвом бізнес-парку у Сокільниках та будівництвом елітного ЖК «Бельгійське містечко» у 2013 році.

А прочитати про нього та інші викуплені комунальні об`єкти у 2016-му році можна на карті на початку матеріалу.

«Публікація створена за фінансової підтримки Уряду Канади через Департамент закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD) за посередництва Інтерньюз-Нетворк».

Уряд Канади не відповідає за зміст публікації і може не поділяти точки зору висловлені в публікації.

«Article was prepared with the financial support of the Government of Canada provided through the Department of Foreign Affairs, Trade and Development (DFATD)»