ВОЛИНЬ

Чому справа луцьких паспортистів, які брали зайві гроші за закордонні паспорти, тягнеться уже два роки

06.03.2017, 20:06      Юрій Горбач, портал «Четверта влада»      Переглядів: 1245

Ще в кінці 2013 року «Четверта влада» писала про свавілля в Луцькому районному секторі УДМС у Волинській області. Тоді його начальниця Галина Грищук не захотіла говорити про здирання зайвих грошей з людей, а через два роки її і підлеглих затримали правоохоронці

Уже більше двох років минуло відтоді, як керівницю Луцького районного сектору Державної міграційної служби у Волинській області Галину Грищук та її підлеглих затримали за здирання із людей зайвих грошей при виготовленні закордонних паспортів. Понад півтора року справа перебуває в суді однак її завершення і вирок для посадовців в найближчому майбутньому чекати не слід. 

Кілька років тому і «Четверта влада», і інші засоби масової інформації та активісти активно писали про те, що при виготовленні закордонних паспортів в органах Державної міграційної служби стягують зайві платежі.

Наприклад, у луцькому міському «паспортному столі» стягували по 175 гривень зайвих платежів, а в районному – навіть більше 200 гривень з однієї людини за нетермінове виготовлення паспорту. Своєрідною «присоскою» стало ДП «Документ», яке надавало необов`язкові послуги, а проте його рахунок завжди був у платіжках. 

Вперше про затримання начальника Луцького районного сектору Державної міграційної служби у Волинській області Галини Грищук та її підлеглих повідомила прес-служба міліції у січні 2015 року. Разом із паспортистами «під гарячу руку» потрапили і працівники державного підприємства «Документ», які фактично надавали ті ж послуги, що й паспортисти, але за окрему плату. 

Начальник управління МВС у Волинській області Петро Шпига тоді розповідав, що злочинна діяльність посадовців тривалий час документувалася із застосуванням оперативно-технічних засобів і практично визначена роль кожної особи. Їх навіть назвали «стійкою організованою злочинною групою».

На той момент говорили про триста епізодів вимагання та отримання за всіма напрямками службової діяльності хабарів на загальну суму майже 200 тисяч гривень. Денний «заробіток» спритників становив 5-10 тисяч гривень.

На початках кримінальне провадження розпочали за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою). Однак, в процесі розслідування його перекваліфікували на частину 4 статті 190 (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою)

«Четверта влада» поцікавилася у прокурора прокуратури Волинської області Лесі Кухтей-Хилюк, яка представляє обвинувачення в цій справі у суді, чому перекваліфікували справу, чому досі немає вироку і коли його чекати. 

Є чотири обвинувачених, яким оголошена підозра, які в складі злочинної групи вчиняли шахрайство стосовно громадян, які зверталися до них за виготовленням закордонних паспортів. Сама схема полягала в тому, що, якщо паспорт коштував близько 465 гривень (170 грн. мито і близько 300 грн. за бланк), то з них брали більше 600. При чому, працівники самі говорили, скільки необхідно заплатити. Люди заповнювали документи, питали скільки це коштує і їм відповідали, що 660 гривень, – розповідає прокурор Леся Кухтей-Хилюк. 

За словами посадовиці, люди давали гроші паспортистам готівкою, а ті вже через банк або «iBox», який там же у їхньому приміщенні знаходився, оплачували передбачену законом суму, а решту – близько 200 гривень – брали собі. Леся Кухтей-Хилюк каже, що перекваліфікували справу на статтю про шахрайство ще на етапі розслідування.

– Стаття про неправомірну вигоду це коли особа вимагає і особа, яка дає ці гроші, теж має розуміти, що вона дає цю неправомірну вигоду. В нашій ситуації людина приходить, звертається з тим щоб виготовити закордонний паспорт. Запитує скільки це коштує, а службова особа відповідає, що 660 гривень. Це чистий обман, користуючись службовим становищем... Люди десь з дальніх районів приїжджають і кажуть, що їм аби пошвидше і можливо ці працівники думали, що якусь послугу роблять людям, що не відсилають їх в банк платити, ніби допомагали їм, але ж брали на 200 гривень більше з кожного, – каже прокурор.

Обвинувальний акт прокуратура передала до суду в липні 2015 року. Після цього майже рік справа слухалася в Луцькому міськрайонному суді, але через те, що одна суддя колегії пішла в декретну відпустку, минулого літа справу почали слухати спочатку.

– У справі – 35 потерпілих, а взагалі зафіксовано понад 170 епізодів щодо шахрайства. У зв`язку з тим, що потрібно допитати таку велику кількість людей, які фактично по всій області знаходяться, справа слухалася до літа 2016 року. Справу слухає колегія суддів, бо це вважається особливо тяжким злочином і в такій ситуації розглядається колегіально, – пояснює затримки із розглядом справи прокурор. – Одна з суддів колегії пішла в декретну відпустку і далі, відповідно до вимог КПК справа або продовжується, або розпочинається спочатку. При цьому враховується думка обвинувачених. Вони заявили клопотання про те, оскільки одну суддю замінили іншим суддею, розпочати розгляд справи спочатку. Всі ті докази, тих потерпілих і свідків, яких допитували раніше, їх тепер знову повторно треба опитати в суді.

Після зміни колегії суддів слуги Феміди ще й були у відпустці тому судовий розгляд по-новому розпочався лише з грудня минулого року. На сьогодні, як розповідає працівниця прокуратури, відбувається по 3-4 засідання на місяць, а оскільки розгляд колегіальний, то треба ще щоб усім трьом суддям підходив час, бо велике навантаження. 

– Наскільки далеко зайшов перший розгляд справи, скільки свідків допитали? – запитуємо.

– Я точно цього не скажу, бо я як прокурор в цій справі із листопада минулого року. До цього був інший прокурор, який звільнився, далі у справу вступила я. Наскільки пам`ятаю, багато людей було допитано, можливо половина. 

– А в новому розгляді уже скільки показань заслухано? 

– З грудня в нас ще один суддя змінився, але обвинувачені вже не заявляли клопотання про новий розгляд, також було з процесуальних підстав змінено обвинувальний акт і поки його було зачитано, потім був один суддя на лікарняному тому відкладалися засідання, – каже Леся Кухтей-Хилюк. – Тепер вже знову заявилася колегія суддів, яка вже ніби має бути стабільна і фактично розгляд почався нещодавно, то ми допитали двох потерпілих за майже півдня: з половини третьої дня до майже п`ятої години. Це тому що є про що попитати як з боку обвинувачення, так і з боку захисту. 

Прокурор каже, що у кожного із свідків і потерпілих є свої справи, хтось хворіє і не може відвідати судове засідання, хтось з інших причин і все це впливає на швидкість розгляду справи в суді.

– Оскільки вже колегія суддів стабільна, всі судді чоловіки, то сподіваємося, що ніхто не піде в декрет. Ми вживаємо заходів щоб забезпечувати явку свідків і потерпілих, бо цей обов`язок лежить на нас. Є потерпілі з Любомльського, Ратнівського, Любешівського районів, можливо будемо пропонувати виїзні засідання. Заявляли клопотання про режим відеоконференції, але суд відмовив, оскільки це пов`язано з технічними моментами, бо ми досліджуємо певні матеріали, які безпосередньо пред`являються в суді потерпілим. 

Паспортистам інкримінують тільки епізоди за отримання зайвих коштів за виготовлення закордонних паспортів. 

– Вони по цій схемі працювали давно, але обвинувачення не може інкримінувати їм за якісь інші епізоди. Ми маємо встановити конкретного потерпілого і конкретно його можемо їм пред`явити. По справі проходить керівник сектору, двоє її підлеглих і одна дівчина – працівник ДП «Документ». Воно працювало при цій службі. Ця дівчина, незважаючи, що працювала в ДП «Документ», сідала на робоче місце працівника служби і так само проводила всі операції, документи і гроші отримувала, бо була обізнана з тією роботою. 

– Яка ролю начальниці? Гроші фактично отримували підлеглі, вони отримували документи. А начальниця? Їй давали якусь частину грошей? 

– Так. Отримуючи ці кошти, ті кошти, які необхідно було сплатити, вони сплачували, а решту грошей розподіляли між ними чотирма. В матеріалах провадження є достатньо доказів про те, що їй, як начальниці, було достовірно відомо про те, що її працівники брали заяві кошти з людей. 

Запобіжні заходи до обвинувачених не застосовували, бо чесно ходять на судові засідання. Всі вони на волі, хтось ходить на роботу, щоправда вже не на державну. 

– Усі ці четверо людей там уже не працюють?

– Так. Не знаю, коли вони були звільнені. Грищук, якщо не помиляюся, тепер директор юридичної фірми (луцьких ТОВ «Центр правової допомоги «Грант» та ТОВ «Юридичні послуги «АІТ Лекс», – авт.) і хтось один з них з нею ж там і працює. Але вже не на державу працюють. Одна безробітна. 

– Що загрожує обвинуваченим і коли чекати вироку? 

– Від 5 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Сьогодні вони вини не визнають і показань не дають: заявили, що будуть давати показання, коли будуть досліджені всі докази, які має обвинувачення. Тому зараз досліджуємо докази. Важко прогнозувати коли завершиться розгляд. Є об`єктивні обставини, які не залежать від нас і інших. Тоді цілий рік слухали справу, але обвинувачені захотіли все спочатку і почали все спочатку, рік згаяний. 


КОМЕНТАРІ

Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту з конкретними зауваженнями і коментарі будуть адміністровані. Разом з тим нагадуємо, що згідно із українським законодавством, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за оціночні судження.

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором

Розслідування

Рівненщина

Волинь

Консультації

в Україні та світі

вгору