Бути сексистом стане соромно. А бути нормальним – модно

Прийде час, коли прем‘єр не казатиме, що і серед жінок є люди з компетенціями.

Коли на жінку за кермом не витріщатимуться з подивом водії зустрічного транспорту на бездоріжжі.

Коли жінка не повинна буде соромитись не бути ніколи заміжньою.

Коли теми домагань і згвалтувань не будуть стигматизовані.

Коли зникне це ненормально гендерне виховання про сильних і розумних хлопчиків, які не плачуть і красивих та ніжних дівчаток, які вправні господині.

Коли жінки здобудуть досить компетенцій, щоб керувати на рівні з чоловіками.

Коли гордо йтимуть від домашніх насильників.

Коли чоловікам не соромно буде заявляти про домашнє насильство з боку жінок.

Коли народ перестане поводитися як інфантильна утриманка, чекаючи вирішення усіх проблем від держави, а усвідомить відповідальність за своє життя.

Коли бути сексистом стане соромно. А бути нормальним – модно.

Коли зникне з аргументів в дискусіях яжемать.

Коли допомагатимуть нести і поступатимуться місцем слабшому, а не за ознакою статі.

Коли повноцінність і успішність мірятиметься внеском в спільний добробут: безпеку, культуру, літературу, інфраструктуру, медицину і інше, і інше, а не маркою машини і величиною будинку.

Коли гідність буде не порожнім звуком.

Тоді прийде до нас весна.

З тюльпанами і ранковим шампанським вона теж прийде, безумовно, але не означатиме відродження.

Фото, щоб не думали, шо я без тюльпанів, того зла)