Схема заробітку на комунальній їдальні

Запашна кава, гарячий обід, свіжа випічка – кафе в приміщенні Київської міської державної адміністрації запрошує усіх охочих.

Для збільшення кількості відвідувачів в оновленій у 2016-му році їдальні відкрили сторінку в соціальній мережі, розклеїли оголошення містом. Рекламували новий заклад громадського харчування у стінах КМДА місцеві депутати та чиновники.

Як приватна фірма заробляє на комунальній їдальні – в матеріалі журналістки Бюро журналістських розслідувань «Свідомо» Марії Землянської.

Щодня простору і світлу залу кафетерію наповнюють сотні гостей. Депутати Київради проводять ділові зустрічі, працівники сусідніх офісів забігають на обід, пересічні кияни та гості столиці беруть каву та свіжу випічку із собою.

Бізнес-успіх їдальні, яка ще два роки тому могла хіба що мріяти про такий потік відвідувачів, а відповідно і грошей, нас по-справжньому зацікавив.

«Свідомо» вирішило розібратися, хто заробляє у стінах мерії. Відповіді на всі наші запити впевнено стверджували – це справа рук комунального підприємства «Госпкомобслуговування».

Це підприємство, яке займається обслуговуванням потреб Київської міської державної адміністрації – слідкує за станом адміністративних будівель, контролює прибирання та ремонти. Веде власну господарську діяльність і частково фінансується з бюджету столиці.

684 квадратні метри приміщення їдальні мерії у самому центрі Києва, розташуванню якого позаздрили б найуспішніші ресторатори, «Госпкомобслуговування» отримало в оренду у 2015-му році.

За умовами договору, термін оренди – три роки. Приміщення їдальні на той час оцінили у понад 60 тисяч гривень. Проте комунальному підприємству воно обходиться в 1 гривню на рік.

Стандартний обід у їдальні Київської міської ради коштував мені 38 гривень. Щоправда, фактично весь дохід отримає не комунальне підприємство, а приватна компанія.

Гроші за свій обід я заплатила на рахунок ТОВ «Київська ресторація».

Чому? З цим питанням ми звернулися до мера Києва Віталія Кличка.

– Ви обідаєте в їдальні?

– Коли є можливість, обідаю. Так!

– Харчування у їдальні забезпечує не комунальне підприємство, а приватна компанія?

– Так.

– Ви знаєте про це?

– Так.

– А на яких засадах? Вам відомо?

– Проводили відкритий конкурс, на якому перемогла компанія…

– Конкурсу не було!

– На скільки я знаю, ми залучаємо всі приватні підприємства тільки на конкурсних засадах.

А от ми, на відміну від мера столиці, не знали, що в їдальні нас обслуговує приватна компанія, та й про конкурс не чули. І, як виявляється, не тільки ми.

Кілька тижнів поспіль «Свідомо» просило надати нам копії документів, які змогли б пояснити, чому в комунальній їдальні заробляє приватна фірма.

Усі відповіді за підписом секретаря Київради Володимира Прокопіва додавали упевненості, що приватний бізнес в стінах їдальні ретельно приховують.

Після чергової відписки ми запитали про це у Прокопіва особисто:

– Я ж писав вам відповідь!

– Але відповідь не на ті питання, які ми ставили...

– Це питання не до мене, це до директора комунального підприємства.

– Можливо, Ви бачили умови договору?

– Це не входить до моїх повноважень, і я не готовий про ці цифри говорити.

Договір, що розкривав би умови передачі приміщення їдальні під діяльність в користування «Київської ресторації», нам так і не надали. Нам вдалося отримати його з власних джерел.

Договір про організацію громадського харчування датовано 30 березня 2016-го. З документу видно: КП передає у користування приміщення і обладнання, а взамін отримує 5% від доходу за місяць.

Зібрані документи ми попросили проаналізувати Голову комісії з питань власності Київради Леоніда Антонєнка. Він упевнений – це звичайна схема заробітку на втраті бюджету.

«Схема абсолютно незаконна – від першої до останньої літери. По-перше, КП не мають права за безцінь, за 1 гривню, отримувати комунальне майно. Є визначена ставка для оренди. По-друге, якщо залучається приватний оператор, то залучати його треба на конкурсних підставах, – пояснює голова комісії з питань власності Київради.

– Комунальне підприємство має бути балансоутримувачем майна, яке вона передає в оренду після оголошення конкурсу. І далі, незалежно, який прибуток воно заробляє, місцевий бюджет отримує фіксовану плату».

Леонід Антонєнко запевняє: про те, що в їдальні заробляє приватна компанія, дізнався від нас.

– Такі договори співробітництва або будь-які інші схеми, які вуалюють оренду, не потрапляють в поле зору депутатської комісії, що затверджує будь-який орендний контракт. Це завуальована суборенда, на цьому прикладі ми бачимо, як викривлюється конкуренція. Начебто комунальне підприємство, яке має пільгову ставку, бере для зрозумілих цілей це майно в оренду. А потім воно нічого не робить, запрошує друзів, і починають заробляти гроші.

Володимир Басалига – директор комунального підприємства «Госпкомобслуговування», чий підпис дозволив «Київській ресторації» вести бізнес у стінах Київської міської ради. До Києва він приїхав з Івано-Франківська. Вдома залишилась дружина і син. А ще бізнес – компанія «ПКБ-ІФ».

Партнеркою Басалиги по цій фірмі є Віра Прокопів, дружина секретаря Київради. Того самого, який надавав «Свідомо» відповіді на запити, що стосуються їдальні у стінах мерії.

«В межах Київради у нас робочі стосунки, а так ми дружимо з дитинства. Ми з маленького міста, яке ми дуже любимо», – пояснює директор комунального підприємства Володимир Басалига. До речі, керівну посаду у столиці він отримав також без конкурсу, а за розпорядженням Віталія Кличка.

Передача у користування комунальної власності приватній компанії – фактично перше, що Басалига зробив, отримавши крісло керівника. Він пояснює:

– В їдальні станом на 02.02.2016, коли я приступив, на рахунку була дуже маленька сума – до 10 тисяч гривень. А завдання, які стояли, щоб вона взагалі проводила свою діяльність, скажемо так, забезпечувала мінімальні потреби працівників – ці завдання були досить високі – і для цього треба було набагато більше, ніж було.

Очільник комунального підприємства запевняє: йому одразу ж поставили завдання – їжа має бути якісна і дешева. Щоб не закривати їдальню, вирішили залучити третю сторону:

– Ми займались пошуком, у нас були конкретні критерії, що ми хочемо отримати – якісний інтер’єр, ми хочемо організацію нормального процесу харчування – якісну їжу. Відповідно, треба щоб хтось нам в цьому допоміг. Чи це буде ТОВ «Київська ресторація», чи будь-яка інша. Мені потрібно, щоб це була зрозуміла юридична особа, яку можна побачити, прослідкувати.

Цікава деталь. «Київську ресторацію», з якою Басалига підписав договір, було створено…за тиждень до підписання документів. Єдиний засновник і власник компанії – Юрій Бурий, який жодного бізнесу, тим більше пов’язаного з організацією харчування, ніколи не мав.

То як же Басалига перевірив компанію? Але й на це у нього є пояснення. З його слів, бізнес не хоче працювати в бюджетній сфері відкрито.

– Якщо є компанія, в якої є ряд закладів – і вони підписують договір з комунальним підприємством – вони відразу потрапляють, от саме після вашої передачі до нас можливо прийдуть контролюючі органи, які можуть паралізувати роботи як КП, так і роботу другої сторони. Цілком зрозуміло і логічно, що бізнес не зацікавлений паралізувати всю структуру, і ініціатива другої сторони була – є зрозуміла нова структура.

Ми ж запитуємо, чому їхня співпраця так ретельно приховується – жодної вивіски у їдальні, інформації в куточку споживача. Навіть депутати Київради нічого не знають.

Басалига пояснює: хоче, щоб усі вважали, що це робота комунального підприємства. Взамін всі отримують тільки вигоду:

– Точної цифри я вам не скажу, тому що вона плаває в залежності від місяця. Але що стосується доходу: так він є, він виливається у відсотку від виручки. Станом на сьогодні це вже не 5%, а 12% (запевняє, умову змінили через три місяці після підписання контракту). Це економічно обґрунтовано для комунального підприємства, адже покриває всі видатки і ще залишається. Це може коливатися від 40 тисяч і до 120 тисяч гривень.

З отриманої суми комунальне підприємство покриває оренду і комунальні послуги. Тож дуже вигідні умови для бізнесу. Чи не так?

Давайте порахуємо. Зі слів Басалиги, комунальне підприємство отримує від приватної фірми в середньому 80 тисяч гривень на місяць – і це 12% від доходу. Виходить решта – 88% доходу, а це понад 580 тисяч гривень, отримує приватна компанія.

Тож запитуємо: чому не було проведено відкритий конкурс? Адже можна було отримати вигідніші умови.

– Конкурс – це дуже добре. Я підтримую конкурси. Єдине – повернімося до такого питання: чи була у мене за тих умов можливість запускати процедуру, яка у своєму часі займе мінімум від трьох місяців? Ні! Чи був у мене час? Ні! Тому я, як керівник, прийняв рішення, що треба діяти вже і зараз. І результат Ви можете побачити.

Таку рішучість керівника «Госпкомобслуговування» обіцяють перевірити в комісії комунальної власності.

«Якщо те, що вони запропонували, показало ефективність, то можливо треба навчитися і змінити наші правила. Тобто треба провести аудит, подивитися скільки отримало це комунальне підприємство, скільки воно сплатило у вигляді прибутку до місцевого бюджету, – обіцяє голова комісії з питань власності Київради Леонід Антонєнко. – Я б цю схему не відкидав, але конкурсні процедури – це святе».

Матеріал вийшов у рамках проекту «Сприяння локальним центрам журналістських розслідувань» за підтримки Інтерньюз-Нетворк