Їздити по-новому

У Краматорська крадуть трамвай. Причому роблять це так, що крайнього й не знайдеш, хоча вигодонабувачі – як на долоні. Це наші добрі знайомі, ті самі, хто керував містом і Донеччиною ще за часів злочинної влади.

Ну а чого дивуватися – призовий фонд у краматорському трамвай-квесті на десятки мільйонів гривень.

Про це у сюжеті  Олесандра Курбатова для програми «Наші гроші з Денисом Бігусом».

Центральний майдан Краматорська, нового обласного центра Донецької області. На ньому розташувалася мерія. Тут дуже задоволені тим, як вирішили транспортну проблему міста – замість трамваїв тепер їздять автобуси.

– Появився якісний транспорт, який відповідає усім екологічним вимогам, який пристосований для людей із інвалідністю, який пристосований для людей похилого віку, – каже Тетяна Малій, радниця Краматорського міського голови.

Щоб оцінити новий комфортний транспорт ми робимо експеримент і їдемо тим самим маршрутом, що люди їздять кожен день, тобто на автобусі, замість трамвая, який колись тут ходив. 

Щоб здійснити намір потрібно докласти чималих зусиль, адже автобуси переповнені, пасажири вимушені у буквальному сенсі сидіти на головах. Це називають «їхати на другому поверсі». Але все одно усі бажаючі не вміщаються. Люди у автобусі кажуть, що ми потрапили у святкові дні, тому людей менше, ніж зазвичай. 

– Цей автобус призначений для невеликої кількості людей і для сидячих місць, але не для такої кількості. Шкільний автобус, яким замінили трамвай, –розповідають у тисняві.

Ми їдемо від селища Веселе. Звідси трамвай ішов через весь Краматорськ, аж до селища Біленьке з протилежного краю міста. Але в липні 2017-го міська влада повністю зупинила трамвайний рух. Люди невдоволені.

– Я працював у селищі Бєлєньке. Сів на трамвайчик, поїхав. А зараз треба сісти на маршрутку, доїхати до міста, пересісти на ще одну маршрутку. Це 20 гривень мені в день треба заплатити, щоб дістатися до роботи. Раніше я їздив за шість гривень.

Трамвай відходів кожні 10 хвилин і працював до першої години ночі. Тепер замість нього курсують приватні маршрутки і муніципальні автобуси, які припиняють рух до восьмої вечора.

У вихідні зникають з маршрутів ще раніше. Кількома маршрутками доводиться їздити, бо альтернативи не має, кажуть місцеві «У наші краї нічим, бл ..., що не доберешся, крім маршрутки «п'ятірки».

– Мене від цього автобуса вже, чесно, типу. Буває кондуктор каже: «Сьогодні три маршрути на лінії, два поламалися». Так вони ж нові! Якщо ламається автобус – заміни не дають, – каже Олена Шелудько, місцева мешканка.

Краматорці вимагали повернути трамвай. Збирали підписи, проводили збори – не допомогло. 

Тепер ініціативна група захищає стовпи, контактну мережу і колії від демонтажу.

– Тут була опора. Її вночі зрізали. Вона впала. Хотіли демонтувати лінію трамвая. Жителі селища викликали поліцію. Нас хотіли перевірити: демонтувати – не демонтовані, як реагує суспільство, – каже місцевий активіст Самуїл Мамченко, який працював у міській транспортній комісії.

Позиція мерії: трамвай – це неекономічний і неекологічний вид транспорту. А про його зупинку начебто попросило саме трамвайно-тролейбусне управління.

– Підприємство звернулося до краматорської місьркади з приводу небезпечного технічного стану трамвайного господарства на території міста Краматорськ та економічної недоцільності в подальшому організації та планування здійснення трамвайних перевезень пасажирів.

Із восьми одиниць залишилося в експлуатації чотири. Вагони мають перепробіг на капремонт, – каже Тетяна Малій, радниця Краматорського міського голови.

Тетяна Корольова 29 років відпрацювала у Трамвайному депо майстром. Це вона відповідала за технічний стан рухомого складу. Запевняє, аварійний стан трамваїв – неправда. І робочих трамваїв теж більше, ніж кажуть у мерії. 

– Трамваїв у нас вісім на ходу. Акти технічного складу, рухомого технічного складу, готувала я. Я його підписувала. Іншого нічого не було, – розповідає Тетяна Корольова, майстер КП «Краматорське трамвайно-тролейбусне депо».

Вона звільнилася, коли стало зрозуміло, що трамваїв більше не буде.

За словами Тетяни, технічний стан трамваїв підтвердила і зовнішня експертиза: «З автодорожнього інституту приїжджали. Вони обстежили трамваї, в якому стані, рейки в якому стані, і контактний провід. І зробили висновок, що трамвай придатний для роботи».

Коли у сусідньому місті, у Дружківці, почули про плани зупинити краматорський трамвай – приїхали прицінитися.

– Збиралися у нас купити вантажні трамваї. У нас два вантажних трамвая – це снігоочисник і кран-балка вантажна. Обстежили вони, їздили в наших трамваях пасажирських. Сказали, що у нас трамваї краще, ніж в Дружківці, – пригадує Тетяна Корольова.

Міська влада Краматорська запевняє, що трамвай зупинили, бо він не вигідний. Сусіднє місто Дружківка утричі менша за Краматорськ, але тут трамвай зберегли.

За прикладом Дружківки працівники краматорського трамвайного депо і місцеві активісти вирішили самостійно порахувати пасажиропотік і витрати електроенергії.

– Я хотів поставити лічильник на трамвай, який би вважав його споживання. Вони розкручують велике споживання, завищують споживання електрики трамваїв для того, щоб показати, що він не рентабельний.

На наступний день після договору нібито трапилася аварія, і вони порізали стрілку, – розповідає місцевий активіст Самуїл Мамченко.

– Від реалізації матеріалів і виробів 17-16 млн. Економічний ефект складе близько 7-8 млн. Прибуток від закриття трамвайного господарства ми плануємо пустити на розвиток КП КТТУ, – сказав заступник директора КП «КТУУ» Андрій Бароха у квітні 2017 року, коли у міськраді офіційно презентував плани на майбутнє краматорського трамваю. 

Довжина трамвайної лінії у Краматорську – майже 35 кілометрів. Вага мідного проводу контактної мережі – 26 з гаком тонн. За ціною мідного лому у 160 грн/кг це – близько чотирьох млн. двохсот тис гривень.

Довжина колії (34,7*2) – 70 кілометрів. Це 4 372 тони чорного металу. За ціною тони від 8 300 грн це – понад 36 мільйонів грн. А ще ж не пораховано справні вагони, вагони на запчастини та колії, що залишилися із демонтажу іншого маршруту. Цих даних у розрахунках нема взагалі.

У Краматорську квапляться назавжди закрити тему трамвайних перевезень і за кошт бюджету міста купили 13 автобусів.

Нові автобуси закуповували через міське Трамвайно-тролейбусне управління і комунальне підприємство «Міст».

Та хто б не купував, продавці були одні й ті самі: тендер розігрують між собою дилери черкаського автозаводу із атобусами Ataman, або на тендер приходить постачальник автобусів «Богдан» – ніякої конкуренції між виробниками, які вже поділили між собою 23 з гаком мільйони гривень.

Заміна трамваю автобусами – заробіток за багатьма напрямками. На утилізації інфраструктури. Тут ще повноцінно заробляти не почали. Але міська рада вже планує обрати компанії, які цим займатимуться.

По-друге, на поставках автобусів без зайвої конкуренції. На це вже витрачено понад 23 мільйони гривень.

По-третє, на проектуванні і будівництві нових маршрутів. За відрізок у півкілометра заплатили понад 4 мільйони.

І, нарешті, на збільшенні пасажиропотоку приватних автоперевізників.

У Краматорську це лише два підприємства. 50% маршрутів перепадає на компанію, яка пов'язана із родиною екс-генпрокурора Пшонки через Ігора Косарєва, який був помічником Пшонки-молодшого.  

Ще половина маршрутів – у приватному АТП 11410. Серед його співвласників – представники з команди не лише утікача Януковича, а й нинішнього президента.

Саме на території цієї компанії спочатку опинилися нові муніципальні автобуси, стверджує активіст.

– По ходу розслідування, моніторингу, я бачив, що ці автобуси стояли тут, на приватному АТП Близнюка і Єфімова. Коли ми почали піднімати цей шум: де, що, звідки автобуси – ці автобуси переїхали, – каже Самуїл Мамченко. 

Сергій Близнюк – син екс-губернатора Донецьої області Анатолія Близнюка, одного із найбагатших і найвпливовіших людей регіону. Нардеп з Блоку Петра Порошенка Максим Єфімов – давній партнер клану Близнюків.

Вони разом володіють місцевими промисловими гігантами і десятком інших підприємств. АТП-11410 – одне із них. Народний депутат Максим Єфімов запевняє, що не зацікавлений у прибутках підприємства, бо має там зовсім малу частку.

– Я не є співпласником АТП в частині, бл..., великий частки. У мене там, щось, один відсоток, – каже народний депутат Максим Єфімов.

– Тому це точно не було рішення, в якому мені, як власнику одного відсотка АТП, потрібно для того, щоб підтримувати або не підтримувати це. Я взагалі вважаю, що конкуренція повинна бути конкуренцією.

До обрання нардепом Максим Єфімов мав посаду ревізора приватного «АТП». Тепер замість нього – Андрій Татьянко, за сумісництвом депутат Краматорської міськради. Саме на міськраду нардеп Єфімов покладає відповідальність за знищення трамваю.

– Замінили трамваї тролейбусами – добре, напевно. Замінили трамваї на ніщо, вирізали просто – погано. Все одно всі рішення приймає міськрада разом з міською владою. Тому як я можу на них впливати?, – виправдовується Максим Єфімов.

Свого часу у сусідній із Краматорськом Дружківці теж зупинили трамваї. Але нова міська влада повернула їх до роботи. Дружківці задоволені. Ціна на проїзд у трамваї найдешевша в регіоні. Весь останній рік проїзд коштував лише дві гривні. У травні ціна подорожчала до трьох гривень. 

Трамвай три гривні, маршрутка чотири. Приватні перевізники у Дружківці не задирають ціну, інакше не витримають конкуренцію із міським трамваєм. У Краматорську на ліквідації трамваїв уже заробляють і ще зароблять серйозні люди. От тільки вони на роботу новими автобусами не їздять.

Матеріал вийшов у рамках проекту «Сприяння локальним центрам журналістських розслідувань» за підтримки Інтерньюз-Нетворк