Співи, бубни, баян, подарунки і фуршет: поліцейські розваги для рівненських журналістів (ВІДЕО)

«Я спішу посміятись над всім. Інакше мені б довелося заплакати» (П’єр Огюстен Бомарше)

Щороку є таке свято – День журналіста. Зазвичай відмічають його 6 червня. Але дехто любить за три дні. Ну що б не починати пити з понеділка. А ще щороку владоїмці хвалять журналістів і роздають їм подяки і подарунки.

У 1990 році німецький журналіст Ханс Лайандекер казав: «Журналісти не повинні заводити собі друзів серед політиків та бізнесменів. На них мають бути не сліди від поцілунків, а синці». Але, мабуть, оскільки про копів там не йшлося, головний поліцейський Рівненщини сьогодні націлувався вдосталь (вже бачу коменти: що заздриш? :)).

Ми запитали в гендерної експертки Юлії Гончар:

– Як ви порадите ставитися журналісткам до того, що їх при привітанні шеф поліції чмокає в щоку? Чи взагалі прийнятно сторонній людині так поводитися? Чи не вбачаєте ви, як експертка, в такій поведінці порушення правил етики чи якого сексизму з боку шефа поліції. І друге: як реагувати журналісткам, яким така поведінка не до вподоби?

– Я б спробувала відхилитись і подати руку. В нас є такі, що й чоловіків цілують) Це прикро, звісно. Взагалі це питання поваги особистого простору. Спробуйте подати руку на випередження.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Керівник рівненської поліції Князев про журналістів, своїх дєвчьонок і про членів атестаційних комісій (ВІДЕО)

У Головному управлінні Нацполіції у Рівненській області влаштували традиційне привітання для журналістів, які висвітлюють кримінальні новини.

Декому на пошту прийшло таке запрошення:

Очільник поліції Сергій Князєв спочатку запізнювався на зустріч із журналістами. Гостей повели у підвал. В тир. Постріляти з «Макарова».

Кожен мав три пробні спроби і три постріли, за якими йому ставили оцінку.

Найвлучніше стріляла студентка НУ «Острозька академія» Тетяна Оксенюк. Тому їй позолочена чашка-кубок із магазину спорттовари :)

Головна «дєвчьонка» – керівниця прес-служби ГУНП у Рівненській області Інна Березовська вітала журналістів з професійним святом віршиками. Я не жартую – саме віршиками. Памятаю, ми так робили в школі під час випускного.

Ось так вітали журналістку Інну Білецьку.

На жаль, Аня Калаур не записала весь віршик про автора цього тексту. Каже, що на відміну від усі-пусі для інших, там щось було про хитрого вовка.

На відео потрапив тільки шмат цього стьоба: «бо в корупційних справах він і слідчий і суддя навіки». Амінь. (Про те, як я скаржився на роботу керівнички прес-служби і що з того вийшло, можна буде почитати в моєму блозі на наступному тижні).

На заставці відео можна побачити вираз обличчя головного копа, коли журналістка «Четвертої влади» нагадала про це редакційне правило: 8. Журналісти Агентства не беруть подарунків (грамот і т.д.) від влади, партій і політиків, бізнесу і від всіх інших, хто може і хоче впливати на прихильність журналістів.

Ці правила в публічному доступі на сайті. Якби прес-служба, якою задоволений Сергій Князев, підготувала б якісну медіакарту області та якісні аналітичні досьє на журналістів, можливо, такого конфузу не трапилося б. Чому прес-служба цього не робить, як і багато іншого – пізніше в блозі.

Так я і втратив свою троянду на довгій ніжці.

Та Сергій Князев не розгубився, подарував цю троянду журналістці «Четвертої влади», неочікувано підкравшись ззаду і погладивши по голові.

Хоча насправді заслужено, Таня давно на одному боці з міліцією: з пепсами, з Беркутом, тепер ось із поліціонерами.

Після вручення подяк, квітів і подарунків... Вдруг как в сказке скрипнула двєрь...

В залу зайшов ансамбль. З баяном, бубном і в мундирах. Прошу вибачення, що не знаю, з яких сил спеціальних операцій ця музична сотня.

Журналістка – ще з невеликим досвідом, тож не встигла зафіксувати весь виконаний репертуар, але певен, що всі були у захваті. Це вам не в Лагуні зависати.

Після офіційної частини на журналістів чекав фуршет. Журналістка не витримала осудних поглядів збоку (чому ти замість їсти тут фоткаєш?). Тому, на жаль, оцінювати меню доведеться лише по єдиній фотці (клікніть на неї для збільшення).

За чий кошт все це свято, в «добре працюючій прес-службі» поліції сказати не змогли. Для того, щоб дізнатися «кто всьо ето оплачєваєт» і скільки коштував весь фан, доведеться чекати відповідь на інформаційний запит. За пять днів мали би зясувати.

P.S. Погляд від журналістки Інни Білецької, яка потратила чимало часу і сил як член атестаційної комісії, щоб міліція хоч трохи була схожа на поліцію:

 Р.Р.S. Лайфхак для рівненського керівника міліції/поліції від президента США: