«Дівчата зайшли – дівчата мають працювати»: жінок змушували відмовитися від депутатства в облраді

Але ніхто з лідерів не зізнається в цьому

За словами «свободівця» Володимира Валявки, переможцям виборів до їхньої остаточної реєстрації у ТВК часто пропонують відмовитися від депутатського мандату на користь інших однопартійців. Пропонують і жінкам, і чоловікам
Джерело
Ілюстраційне фото з архіву 2018-го

Рівненська обласна територіальна виборча комісія оприлюднила список новообраних депутатів і депутаток до обласної ради. Дехто з них уже написав заяви на підтвердження. Дехто – ще ні. А деяким із жінок телефонували з пропозицією відмовитися від здобутого мандату на користь чоловіків-однопартійців.

«Четверта влада» поспілкувалася із рівненською політикинею з 18-річним досвідом Світланою Богатирчук-Кривко та дізналася більше про післявиборчі перетасування у депутатських списках і їхні причини. Також ми розпитали, що про таке явище кажуть перші номери у партійних списках.

Жінки в Рівненській обласній раді

До Рівненської обласної ради цьогоріч обрали 64 депутатів і депутаток. Серед них – 17 жінок. Це майже четверта частина від усього складу, а саме:

  • Ольга Шустік, ВО «Свобода».
  • Аліна Янчук, ВО «Свобода».
  • Оксана Лозова, «Радикальна партія Олега Ляшка».
  • Юлія Назарчук, «Радикальна партія Олега Ляшка».
  • Лілія Драпчинська, «Сила і честь».
  • Катерина Макарчук, «Сила і честь.
  • Людмила Мариніна, «Слуга народу».
  • Юлія Шигорєва, «Слуга народу».
  • Світлана Богатирчук-Кривко, «Європейська солідарність».
  • Ярослава Острожчук, «Європейська солідарність».
  • Катерина Самардак, «Європейська солідарність».
  • Олена Корень, «Європейська солідарність».
  • Вікторія Опанасюк, «За майбутнє».
  • Руслана Потапчук-Чернєнкова, «За майбутнє».
  • Алла Черній, ВО «Батьківщина».
  • Руслана Конощук, ВО «Батьківщина».
  • Світлана Левицька, ВО «Батьківщина».

Когось із них просили відмовитися від депутатства, щоб до ради потрапив наступний у списку чоловік-кандидат.

Про це написала рівненська політикиня Світлана Богатирчук-Кривко. В особистому повідомленні журналістці «Четвертої влади» додала: пропонували не їй і не в їхній партії. І що жінки, яких ця пропозиція стосувалася, відмовилися говорити про неї публічно.

– Лише скажу, що це від трьох партій і стосувалося не тільки обласної ради, але й Рівненської міської, – сказала політикиня пізніше у телефонній розмові.

Світлана Богатирчук-Кривко у політиці з 2002 року, тобто 18 років. За цей час була депутаткою і міської, і обласної Рівненських рад від різних партій і у виконавчій владі. Нині знову пройшла до обласної ради у списку партії «Європейська солідарність». Фото з архіву 2018-го

Відмови трапляються

«Четверта влада» звернулася до Світлани Богатирчук-Кривко з проханням розповісти детальніше про післявиборчі перетасування у депутатському складі. Зокрема, і про тиск на жінок-депутаток.

За словами політикині, новообраний склад змінюється з різних причин. Найперше, людина може балотуватися до кількох рад і пройти, наприклад, у дві. Але депутатом можна бути лише в одній раді. Тому людина відмовляється від одного мандату на користь іншого. Тому її місце займає наступний за партійним списком кандидат чи кандидатка.

Буває також, «що людина пройшла, а потім передумала – з різних причин». Світлана Богатирчук-Кривко каже, що в кандидатів є 20 днів після оприлюднення ТВК депутатського складу, щоб прийти в комісію і зареєструватися як депутат.

– От я таку заяву подавала. А хтось може взагалі не прийти і не написати, – каже політикиня.

Норма, про яку розповідає Світлана Богатирчук-Кривко, описана у статті 283 Виборчого кодексу України.

За її словами, якщо людина передумала бути депутатом, то теж потрібно написати заяву – про відмову. Причину можна не вказувати.

Гендерна квота 

Є ще одне припущення чому перелік обраних депутатами в місцеві ради може змінюватися. Воно пов’язане із гендерною квотою на участь у виборах.

Пункт 9 статті 219 Виборчого кодексу пояснює: якщо кількість кандидатів у партійному виборчому списку ділиться на п’ять, то у кожній п’ятірці має бути не менше двох кандидатів кожної статі. Якщо кількість кандидатів парна, то останніми у кожній четвірці мають бути по черзі чоловік чи жінка. Інакше документи партії не зареєструють для участі у виборах.

Світлана Богатирчук-Кривко каже, що «деякі партії пропонували жінкам дати свої паспорти, щоб зареєстрували їхні списки, для дотримання… гендерної квоти».

– Може, була така домовленість із жінками, що тільки заради гендерної квоти вони висувають свої кандидатури, але потім пишуть відмову і зайде наступний за вами, – припускає політикиня.

Однак малоймовірно, що ті жінки, про тиск на яких Світлана знає, брали участь у такій схемі. Хоча вони новачки. Жінка каже, що досвідченим депутаткам не пропонували відмовитися від мандату.

Журналістка спитала, чи чула політикиня, щоб жінкам пропонували компенсацію за відмову від депутатства.

– Ні, про це не говорили. Але одна із них – підлегла тієї людини, яка могла б зайти далі, – каже Світлана.

На її думку, спроби тиску на жінок – «це низько і несправедливо».

– Навіть якщо брали заради квоти, а жінка стала депутаткою, то нехай і виконує свої депутатські повноваження… Нехай вчиться, – каже політикиня.

Світлана Богатирчук-Кривко припускає, що пропозиції жінкам відмовитися від депутатства можуть озвучуватися на всіх рівнях місцевих рад: від селищних до обласної. І вона особисто буде відстежувати такі випадки – у межах проєкту «Відстоювання прав жінок в політиці та в процесі прийняття рішень».

– Буду бити на сполох, якщо хоч відчую, що на якусь із жінок тиснуть, – каже Світлана.

Також вона звернулася до журналістів із проханням звертати увагу на зміни у депутатських списках. Каже, після її повідомлення у соцмережі «дві жінки вже зателефонували і сказали, нібито їх залишили у спокої».

Що кажуть перші номери 

Лідери партійних списків кандидатів у депутати – це люди, прізвища яких стоять під номером один. Якщо партія набирає прохідні 5% голосів від кількості дійних бюлетенів, то вони безумовно проходять до ради.

«Четверта влада» звернулася до лідерів партійних списків до Рівненської обласної ради із двома запитаннями: чи відомо їм про тиск на жінок у їхніх партіях та що вони думають про таке явище.

«Європейська солідарність» (отримали 14 мандатів)

Віталій Гайдукевич каже, що не чув про такі випадки у «Європейській солідарності». За його словами, при доборі кандидатів у партії дотримувалися гендерної квоти. Але визначальною для них є не стать людини, а її компетентність.

Віталій Гайдукевич – колишній рівнянин і ведучий «Радіо Трек», зокрема програми «Кав’ярня Віта», у якій вів розмови «про життя, про людей, про каву та інші приємні речі під акомпанемент джазу та блюзу». У 2004-2019 роках працював ведучим на кількох українських телеканалах. Пішов із новин у громадську (ГО «Справа громад») та політичну діяльність улітку 2019 року. Увійшов до президії партії «Європейська солідарність» та очолив Рівненську обласну партійну організацію. Веде блог на сайті «Справи громад». Мешканець Києва. Фото з його сторінки у фейсбуку

– Цілком поділяю обурення Світлани Кирилівни [Богатирчук-Кривко] у цьому питанні. У нашому середовищі немає такої проблеми. Я переконаний, що і не буде. Бо депутат чи посадовець важливий не своєю статтю, а компетентністю. І якщо жінка якісніша як депутатка чи посадовиця, ніж чоловік, значить цю функцію має виконувати жінка, – вважає Віталій Гайдукевич.

«Слуга народу» (отримали 12 мандатів)

Андрій Карауш каже, що у їхній партії спроб переконати жінок відмовитися від здобутого мандату не було.

Андрій Карауш – директор комунального Рівненського облводоканалу з 2012-го року. Уперше балотувався на позачергових парламентських виборах 2014-го року. Ішов самовисуванцем. Невдало. Цьогоріч очолив партійний список «Слуги народу» до обласної ради, але до партії не вступав. Фото із сайту «Рівнеоблводоканалу»

– У нас в обласну раду з територіальних округів зайшло дві жінки. Оскільки вони набрали більше 25% від квоти. Жінки – такі ж учасники політичного процесу, як і чоловіки. Навіть більш активні, – каже Андрій Карауш.

На його думку, коли формували списки, треба було враховувати й обговорювати всі можливі варіанти, щоб такого не було. 

– Ми і я особисто, оцінюємо такі випадки негативно. Якщо якась із політичних сил дозволяє собі тиснути за гендерною ознакою, то це неправильно і навіть протизаконно, – вважає Андрій Карауш.

«За майбутнє» (отримали 9 мандатів)

Ігор Ясенюк каже, що у них «таких інцидентів немає».

Ігор Ясенюк – приватний підприємець у сфері торгівлі паливом, залізними виробами, будматеріалами і сантехнікою. У 2010 році безуспішно балотувався до Рівненської міської ради від «Соціал-демократичної партії України». У 2015-му – як безпартійний до обласної ради від місцевої партії «Конкретних справ», теж невдало. Цьогоріч пройшов першим номером у списку партії «За майбутнє». Голова її обласної організації. Фото із партійного сайту

У партійному списку «За майбутнє» до обласної ради є дві жінки. За словами Ігоря Ясенюка, «ніхто на них не тисне і мандати не здає».

– Таке ні в які ворота не лізе. Якщо дівчата зайшли, то дівчата мають працювати, – сказав Ігор Ясенюк.

ВО «Батьківщина» (отримали 9 мандатів)

Микола Кучерук не пригадує таких випадків у їхній партії і не чув такого.

Микола Кучерук у політиці з 2002 року. З 2006 року – член ВО «Батьківщина». Був депутатом Рівненської обласної ради і народним депутатом. З 2013 року очолює обласну партійну організацію. Фото з архіву 2018-го

– Я проти тиску. Вважаю, що ті люди, які попроходили, повинні і заходити в раду, – сказав Микола Кучерук.

«Сила і честь» (отримали 8 мандатів)

Олександр Данильчук каже, що «не чув, щоб у нашій партії так дзвонили».

– У нас дві жінки. То ще нікому не дзвонили. Ще мені ніхто не говорив, що дзвонили, – каже Олександр Данильчук.

Олександр Данильчук, за його словами, займається політикою з 1998 року і давно втратив ілюзії, «що всі, хто в неї потрапляє, завжди чинять по совісті». «Сила і честь» – це вже четверта партія, з якою він працює. Був народним депутатом і депутатом Рівненської обласної ради, на час виборів 2020 року – голова облради. Фото з його сторінки у фейсбуку

Олександр Данильчук каже, що проти тиску на жінок-кандидаток. Але теж говорить про ймовірні домовленості щодо гендерної квоти.

– Ну, може, якщо була квота, може, де домовлялися, – може бути по-різному. А якщо не домовлялися, то… Є гендерна квота, значить, вона повинна бути. А не так: коли треба – то вони поставили жінок, а коли вже не треба – то віддавай назад. Якщо домовленості не було, то, я вважаю, і не треба писати їй заяву [на відмову від мандату], – каже політик.

«Радикальна партія Олега Ляшка» (отримали 6 мандатів)

Оксана Лозова зауважує, що серед фракцій обласної ради минулого скликання Радикальна партія мала найбільше жінок і що вони «тоді були єдиними, хто дотримав гендерної квоти».

Оксана Лозова уперше балотувалася у 2010 році до Рівненської міської ради від Партії зелених України. З 2014 року – у «Радикальній партії Олега Ляшка», очолює обласну організацію. Тоді ж єдиний раз і безуспішно балотувалася на позачергових парламентських виборах. Цьогоріч вдруге обрана депутаткою Рівненської обласної ради. Її син – екснардеп Андрій Лозовой. Фото з архіву 2018-го

– У нас тиску не було й немає. Не було ніяких домовленостей. У нас усе по-чесному. Якщо у когось були попередні домовленості – це справа тих людей, які домовлялися. Але якщо це тиск – то ставлення негативне. Як щодо будь-якого тиску: не має значення, на жінку чи на чоловіка. У першу чергу, щодо жінки, бо я сама жінка, – додає Оксана Лозова.

ВО «Свобода» (отримали 6 мандатів)

Володимир Валявка сказав, що «не в курсі цієї теми», але зауважив, що прохання відмовитися від мандату на користь іншої людини – «це постійне». І адресуються вони не тільки жінкам, а й чоловікам.

Володимир Валявка у «Свободі» з 2010 року. Був депутатом Рівненської міської та обласної рад. У 2019 році безуспішно балотувався до Верховної Ради. Фото з архіву 2018-го

– Я так розумію, що це внутрішні справи тієї партійної організації, і вони мали б розібратися в цьому питанні. Бо є різні ситуації. Є люди, які просто продають себе – і все. І це ще питання міжлюдське. Ми не можемо примусити одну людину бути депутатом, а іншу – не бути. Це залежить від її волі.

На питання журналістки, чи було щось таке у їхній партії цього року, Володимир Валявка відповів:

– Цього року точно не було. Я щось не пам’ятаю. Можливо, на минулих виборах були…


Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу» за цим посиланням. Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)