Добрі дороги, дешеві послуги, забудова на місці парків, хороший сервіс: враження від Рівного та України

Щойно повернулися в США і по свіжих слідах занотую тут свої суб'єктивні враження.  

Колеги запросили відчитати курс лекцій в універі в Польщі. Я скористався нагодою і додав кілька днів до поїздки провідати батьків і друзів в Україні, а також показати малому трохи Європу.

Ось речі, які впали в очі.

Дороги:

Ми їхали автомобілем з Польщі в Україну і це було вперше, що добрі дороги (у всякому випадку траса Краків-Львів-Рівне). Навіть три роки тому ще були ями. А це в принципі цілком нормальна, сучасна, якісна траса.

По містах трохи більше трусить, але все одно ям як таких нема. Навіть по селах навколо Рівного дороги, в принципі, ОК. Були ділянки, які потребували уваги, але навіть не близько, як всього кілька років тому. Дуже приємно вражений.

Автомобілі:

Порівняно навіть з три роки тому, мій останній візит в Україну, автомобілів побільшало в рази. Причому, авта сучасні. Не Жигулі і якісь старі Мерседеси-чємодани і Ауді-сєльодки, а нормальні сучасні автомобілі.

Звичайно, проблемою є те, що дороги і парковки під таке засилля автомобілів не розширили, тому, їдучи в таксі, постійно було відчуття, що пішки було б швидше. І тим не менше, явно люди собі можуть дозволити більше і кращий транспорт.

Плюс багато серйозних авто, купа останніх Ауді, Порше, Мерседесів, БМВ, Тесл, і інших топових брендів. Навіть більше, ніж в США. Приємно здивований.

Електромобілі:

В США електромобілів багато, але майже виключно Тесли. Дуже рідко можна побачити Ніссан Ліф. І все. А в Україні (і Польщі) їх десятки. І ті самі Ліфи і Тесли, і Ауді, і Порше, і купа французів. Я навіть не знав, що є стільки різних виробників електромобілів. Дуже приємно вражений.

Сміттєві баки:

ДУЖЕ цікаво, що по селах тепер стоять сміттєві баки і навіть бачив, як сміттєвоз збирає сміття. Раніше по селах сміття тупо скидали на стихійних звалищах. А зараз все по феншую. В деяких селах навіть бачив окремо біо, окремо переробка. Прекрасно.  

Будівництво:

Тут просто очі ріже величезна к-сть будівництва. Куди не глянь, скрізь будують або нову квартирну висотку, або якесь торгове чи індустріальне приміщення. По легенді, «при Союзі» будували, а при «нєзальожной вашей нічєво не могут». О ні! Такої к-сті житла при Союзі ніколи не будували. І нормальні сучасні гарні будинки, а не бетонні панелькі.

Звичайно, не розумію, навіщо тулити висотки на кожному клаптику землі. Де були парки, двори, чи стадіони – тепер вліплено висотку. Паркуватися нема де, пробігтися нема де. Навколо ж міста безмежні поля. Хоча, і ті поля швидко забудовують як висотками, так і сучасними гарними приватними будинками.

Очевидно, є і можливість купувати нове житло, є пропозиція, яка задовільняє цей попит. Аж вражає.

Одяг:

Люди гарно вдягаються. Навіть ще кілька років тому «наших» можна було відразу впізнати по одягу. Не знаю, чи це безвіз, чи ріст економіки, чи ТБ, але люди вдягаються дуже гарно і здебільшого в брендові речі. «Наших» по одягу не відрізниш від жителів «лондонів і парижів». Я навіть трохи комплексував, бо мій одяг занадто простяцький і затертий був.  

Телефони:

Все. Всі на сучасних смартфонах. Ще три роки тому майже всі ще було багато кнопочних нокій. Зараз ні – у абсолютно всіх смартфони, і в більшості навіть новіші і кращі, ніж в мене. Від нікій не лишилося сліду.

Кав'ярні і ресторани:

Набагато кращі, ніж в США. Стильно. Гарний інтер'єр. Дуже гарно подані страви. Після українських кав'ярень, американський Старбакс – це якесь середньовіччя. І дуже недорого, порівняно.

Ціни:

Високі. Більшість речей не дешевші, а деякі навіть дорожчі, ніж в США. Одяг і взуття – суттєво дорожчі. Я підозрюю, це тому, що я дивився лише в більших магазинах в центрі міста. Можливо якщо знати, де шукати, можна знайти і більш прийнятні ціни. Але те, що я бачив, в принципі дорого. Їжа не дешева.

Картопля, морква, яблука, місцева с/г продукція – це дуже дешево. В рази.

Але будь-що привізне (банани, апельсини), як і м'ясо, риба, добрий артовий хліб, соки – ціни як в США. На рибу навіть здається вищі ціни. Навіть МакДональдз не дешевший, ніж в США. Колись був суттєво дешевший.

І це я про номінальні ціни. Якщо врахувати різницю в з/п, то ціни навіть дуже високі. 

В той же час, таксі – як у нас ціна за громадський автобус. По Рівному за 2-3 долари з кінця в кінець. Дуже дешево. Перукарні, масаж, прання білизни – дешево. Хоча… Чоловіча стрижка я платив щось 150, це щось 6 доларів. Колись можна було постригтися за долар, з помивкою і масажем голови. Ціни виросли.

Чув, що садочки, університети, медицина суттєво дешевші за США (в США такі послуги астрономічно коштують), але все одно дорожче, ніж колись, і приблизно стільки ж, як в «соціалістичних» ЄС-ах.

Бензин дорожчий майже вдвічі, ніж в США. Розваги недешеві. Діти бігали в різні Квест-руми і боулінги – в принципі, майже як в США ціна.

Таксі:

Всьо. Прогрес переміг. Замовляєш через апку чи телефоном. Відразу кажуть ціну наперед. Красота!! Раніше треба було шукати на вулиці таксі і домовлятися за ціну. Зараз все «убер». Надзвичайно приємно вражений. Таксі за хвилини біля тебе.

Але! В годину пік неможливо знайти вільну таксю. Очевидно, багато людей можуть собі дозволити.

Мова:

У всякому випадку в Рівному – виключно Українська. Я не бачив жодної російськомовної людини. Малого десь друзі запросили на якісь ігри (типу брейн-рингу). То казав там хтось говорив російською, якої мій малий, на жаль, зовсім не розуміє. Але я особисто не бачив ніде.

Хоча, кожен п'ятий таксист слухав російську попсу, хоча сам розмовляв українською.

Цікаво також, що та служба таксі, що я користувався, присилала підтвердження смс-кою російською. Писали «Bude Nissan Leaf, krsnyi, …» Тобто, саме повідомлення українською, але колір завжди російською латинкою. Хоча оператори і апка були всі українською.

Нема «міліції»:

Дивно, але за тиждень в Україні жодного разу не бачив «міліції». Ні даїшників на дорогах, ні «міліцейських» бобіків в містах. Хотів побачити форму тих нових поліцейських, але так жодного і не бачив. Це нове. Раніше на дорогах зупиняли кожні 50 км, а в містах скрізь було багато міліції. Зараз нема.

Але і нема різної гопоти, п'яних і різних асоціальних елементів. Може що зима. Раніше куди не глянь, хоч одного п'яного було видно.

Куріння:

Майже щоразу в під'їзді дим тютюну. Чи то люди виходять попалити «на площадку», чи то палять, ідучи по сходах. Дуже різало нюх. Але на вулицях ніде. Раніше по місту дуже накурено було. Зараз ні.

Сніг і пил:

Якраз випав сніг в перший день, як ми приїхали, і він танув весь час, що ми були. Дивно, але ця сльота дуже брудна. Машини покриті шаром бруду. На дорогах суміш снігу, піску і пилу. Цікаво чому...

Можливо, на зиму трава засинає і відкривається грунт, який водою вимиває на дороги. Чи підсипають пісок від ожеледиці. Чи просто погано спроєктовані тротуари і дороги дощ не миє, а ґрунт потрапляє під ноги.

Але ні, на відміну від США, в Україні у взутті у хату не можна. Треба капці, яких в США в принципі нема. Малому особливо було важко звикнути.

Сервіс:

Продавці в магазинах і офіціанти в ресторанах навчилися посміхатися і бути ввічливими. Не так давно, всі якісь були набурмосені і недружні. Зараз, як і скрізь в світі, вітають чемно, допомагають, лишають дуже приємне враження.

Знову ж, чи то безвіз, чи то клієнти більше платять, але сервіс на високому рівні, навіть у порівнянні з три роки тому.

Маски:

В Україні маски не носить ніхто. В дуже рідких випадках, коли десь таки хтось в масці, і то на бороді. Жоден таксист. Жоден покупець. Дуже, дуже рідко продавці чи офіціанти, і то часто десь на підборідді. Ми з малим одягали, як сідали в таксі, то часто нам казали «та не треба».

Але зате магазини і ресторани протирають і миють постійно. Чи то через сльоту, чи то від вірусу, але в приміщеннях чистота і стерильність. В Польщі масок більше. Але таксисти теж здебільшого без масок і на вулицях всіх без масок. В США, у всякому випадку в нашому місті, все ж маски все ще норма.

Бізнес:

Зустрівся з друзями і зі школи, і з студентських років. Майже всі в бізнесі і кажуть бізнес іде добре. І всі кажуть, що зараз краще, ніж раніше. Явно, попри війну, економіка росте. Та і люди якісь спокійніші і веселіші певно через то.

Знову ж, можливо що бачився лише з друзями, можливо, що діло до Різдва і у всіх гарний настрій. Не мав часу по місту походити. Але колись всі були «угрюмо-сосрєдоточєниє». А зараз, в принципі, всі трохи розслабленіші, дружніші, веселіші.

Польща:

Візуально – Німеччина. В 90-х я бував в Польщі постійно і тоді це було суттєво гарніше, ніж Україна, але навіть і близько не Німеччина. Зараз, у всякому випадку Краків, Катовіце, Бяльско-Бєла – дуже гарні європейські міста. Архітектура, дороги, авто, люди, торгові центри, новорічні ялинки і ярмарки – візуально та сама Австрія і Німеччина.

Надзвичайно великий прогрес порівняно з 20 років тому, коли я останній раз був в Польщі. Вражає.

Але і Україна сьогодні – це вже зовсім не Україна 90-х, чи навіть 10-х. Прогрес вражає. Єдине, в Польщі трохи забудова і оформлення центру міста більш стильне. Я чув дуже гарні відгуки про Львів і Луцьк (цього разу не був), але Рівне, попри шалений прогрес, все ж забудовується і оформлюється дещо хаотично і білбордово, так би мовити. 

Зворотній культурний шок:

Ну і перше, що відразу впало в очі по поверненню в США – дуже широкі і відносно вільні дороги і мала к-сть людей на вулиці. В Європі, що в Україні, що в Польщі, дороги вузенькі, європейські, часто бруківка, під зав'язку забиті автомобілями.

Дуже щільний рух, ще і постійно треба вважати на водіїв навколо, бо часто хтось підрізає, обганяє. І люди. Скрізь багато людей. Скрізь так багато людей!

В США дороги дозволяють розслабитися. Простір. І набагато менша щільність людей. Не потрібно постійно дивитися, щоб когось не штовхнути чи проскочити між рядами десь на світлофорі. Відразу так, ніби вийшов з набитого тролейбуса на вулицю і нарешті можна випростатися і вдихнути.