Про вбиральню і «большевицьке звернення»
У боротьбі між українським підпіллям та радянським окупантом сторони вдавалися до всіх можливих засобів, зокрема, до пропаганди й агітації.
Щоб послабити український національно-визвольний рух і показати його марність, «совєти» кілька разів видавали «звернення до населення західних областей України» з пропозицією припинити боротьбу і здатися. Тим, хто це зробить, обіцяли пробачити гріхи.
На жаль, були й такі, хто пристав на це та признався до вини перед радянською владою.
Проте українське підпілля діяло й далі.
27 листопада 1944 року до люду Західних областей України звернулася Президія ВР УРСР, РНК УРСР та ЦК КП(б)У УРСР.
Звертаючись, назвали українських повстанців «українсько-німецькими націоналістами», згадали про «великий російський народ, який разом з усіма братніми народами, ціною життя найкращих своїх синів і дочок допоміг українському народу навіки визволитися від проклятих німців», наголосили про «дружні зв’язки» українського народу зі «старшим братом».
Тим, хто покине націоналістичний рух, пообіцяли «цілковите прощення їхньої тяжкої помилки» і захист з боку радянського закону.
Яким чином зреагувало на це звернення українське підпілля?
У відповідь воно видало листівку, яку так і назвало: «Про большевицьке звернення».
Зверху на листівці вмістили цитату з більшовицьких газет:
«Звернення Уряду УССР і ЦК КП(б)У до населення Західної України від 27 листопада 1944 р. дійшло до найдальших закутків українського села».
Нижче зобразили надвірну вбиральню, двері якої відчинено. Усередині, на стіні, висить звернення. Вочевидь, більшовицьке. Заправляючи одяг у штани, з убиральні йде чоловік.
Унизу листівки напис:
«Большевицьке звернення дійшло до найдальших закутків українського села і сповняє як слід свої завдання».
Підпис – «Видання УПА».
Ось так, зі скепсисом та гумором, відреагувало українське підпілля на «совєцьке» звернення
Коментарі
Прокоментуйте
Щоб залишити коментар необхідно увійти