Прощавайте, вчителю
Андрій Васильович Грещук був хорошим директором школи і хорошим вчителем історії. Учні його називали суворим, але справедливим.
![](/sites/default/files/inline-images/1997_%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%89%D1%83%D0%BA_photo_2020-11-30_15-49-12.jpg)
Я запам'ятав його урок-гру, коли частина класу була адвокатами, а частина прокурорами, а суд тривав над оцінкою політики Сталіна.
Вдруге ми пересіклися, коли він працював секретарем Рівнеради ще за мера Віктора Чайки, а ми з Антоніною Торбіч (тоді вона ще мала інше прізвище) були студентами і прийшли просити підтримки на видання молодіжної студентської газети, яку ми створили.
Втретє ми пересікалися вже кілька разів як журналісти з посадовцем. І там було по різному. Не завжди поділяли його позицію, але знали, що Андрій Грещук з тих чиновників, що не крадуть.
У 2012-му ми випадково зустрілися як учасники 21-денної програми навчання з місцевого самоврядування у США. Ще й жили разом в будинках американців.
![](/sites/default/files/inline-images/128361164_3827128590644204_5055206487068769940_n.jpg)
Андрій Васильович показував господарям, які нас приймали в себе, як готувати деруни.
![](/sites/default/files/inline-images/128677916_3827138077309922_3758125940586167249_n.jpg)
![](/sites/default/files/inline-images/128790010_3827123973977999_3244118218364069140_n.jpg)
![](/sites/default/files/inline-images/128951857_3827141420642921_4721566642089186256_n.jpg)
![](/sites/default/files/inline-images/128908070_3827146303975766_7704371931098245088_n.jpg)
В цьому році я бачив його лише раз, як він йшов доглядати за могилою на Дубенському кладовищі. Був у масці, тому я не впізнав відразу. Привіталися.
Сьогодні взнав, що Андрій Васильович помер через коронавірусну інфекцію. Йому було 60.
Прощавайте, вчителю.
Коментарі
Прокоментуйте
Щоб залишити коментар необхідно увійти