Яким ми пам'ятаємо Валєру Мартинюка

1 червня знімальна група «Четвертої влади» викликала таксі для того, щоб відзняти кілька кадрів, потрібних для монтажу телепрограми. Журналістка Анна Калаур і оператор Валерій Мартинюк мали відзняти кілька кадрів з автомобілем і проїхати два десятки метрів на виїзд з Рівного та повернутися.

Для нашого колеги оператора і фотожурналіста «Четвертої влади» Валерія Мартинюка ця робоча поїздка стала останньою. 4-го червня йому мав виповнитися 31 рік, з яких він 8 років прожив у шлюбі, виховуючи, разом з дружиною Оксаною, двох доньок і сина (найстаршій доньці 7 років).

Аня досі лікується в хірургії Рівненської міської лікарні, а Валєра помер після операції в Рівненській обласній лікарні вночі 2-го червня.

З «Четвертою владою» Валєра був близько 10-ти років, за винятком невеликих періодів. Тому ми розділяємо сум і біль близьких і рідних та дякуємо всім, хто зголосився допомогти сім'ї Валєри. У матері і батька Валєра був єдиним сином.

За попередньою інформацією, ДТП спричинив водій таксі, перетнувши подвійну суцільну смугу. Хто винен і як понесе покарання, з'ясує поліція і суд. Але ніхто вже не поверне батька, сина, чоловіка, внука, товариша.

У цій публікації ми хочемо згадати яким ми запам'ятали доброго, чесного, працелюбного хлопця, товариша, хорошого сім'янина, сміливого оператора та спостережливого фотокореспондента Валерія Мартинюка (молодшого).

Осінь 2007 року. «Четверта влада», ще тоді Рівненське агентство журналістських розслідувань, знімало свої шосту і сьому програми телевізійного розслідування для телеканалу «Рівне 1».

Це були психологічно важкі програми, а в результаті розслідування довелося поспілкуватися з десятками джерел і переглянути сотні документів. Операторів телеканалу «Рівне 1», які з нами співпрацювали, постійно забирали на новини, і зйомки програм затягувалися.

Тому ми спробували знайти незалежного оператора і монтажера, з яким можна було працювати щодня.

Цим оператором став 20-річний Валєра Мартинюк. Вперше його ім'я в титрах згадується саме в двох частинах телевізійного розслідування про зловживання у роботі міліції та інших правоохоронних органів, які не змогли захистити права матері і дитини.

З того часу Валєра зняв для Агенції розслідувань близько сотні програм і зробив тисячі фотографій. Йому допомагали і батько і мати – сім'я операторів і фотографів.

І хоча більшість часу Валєра залишався за кадром – та він був частиною команди, яка здобула більше десятка професійних нагород, зокрема, і завдяки його операторській майстерності та сміливості.

Ми переглянули архів фото і відео за 10 років співпраці і знайшли фотомиті, на яких Валєра все ж потрапляв у кадр.

Більшість цих фото ніколи не оприлюднювалися.

А це – одні з останніх фото Валєри в редакції.

А ще він любив жартувати за допомогою Фотошопу.

Низка програм «Четвертої влади», які знімав Валерій Мартинюк, отримали визнання на національних конкурсах журналістських розслідувань.

У 2011 році ми отримали першу премію в конкурсі ОБСЄ та Комісії з журналістської етики на кращий журналістський матеріал, що висвітлює питання журналістської відповідальності, професійної етики та саморегуляції, за телепрограму «Медіа-корупція».

У 2015-му році програма «Добазарились»: як у Рівному суди позбавляють громаду права на землю» для «Слідства.Інфо» перемогла у конкурсі журналістських розслідувань «Судовий подорожник» в номінації «Відеоробота».

У 2017-му році, завдяки підготовці програми «Бурштинові діти», оператором якої був також Валерій Мартинюк, наш журналіст Дмитро Бондар переміг у конкурсі «Честь Професії 2017» у номінації «Надія журналістики».

У 2018-му році, у цій же номінації перемогла наша журналістка Анна Калаур, за програму «Рівненський професор домагань». Оператором цієї програми був також Валерій Мартинюк.

Валєра також зняв більшість фото і відео для «Четвертої влади».

Прощавай, нам не вистачає тебе, друже. Дякуємо, що ти був.