Святковий переполох: як об`єднана громада Бабина витрачала передноворічний мільйон

Село Бабин. Півгодини на машині з Рівного. Сільрада стоїть практично на трасі Київ-Чоп. Неподалік – школа. Саме на покращення якості навчання тут сільрада в переддень Нового року витратила чималі за місцевими мірками кошти. Як йдеться в угоді, 199 тисяч дев’ятсот заплатили фізичній особі-підприємцю Володимиру Мастерку за ноутбук з мишкою. 

Що не так із цією закупівлею – в розслідуванні Антоніни Торбіч для проекту «Слідство.інфо».

Такі ж платежі отримує цей підприємець за проектори, а ще за шкільні дошки та телевізор. Цифри – невипадкові. Якщо товар коштував би понад 200 тисяч гривень, сільрада мала оголосити тендер. А так, рівними частками по 199 тисяч гривень витратили майже всю субвенцію.

Директорка місцевої школи Наталія Вакульчик пояснює: хотіли як краще.

– Ми дізналися, що на нашу громаду була виділена державна субвенція у сумі мільйон 360 [тисяч] гривень. Про це нам повідоми сільський голова, і ми знали, що ця субвенція призначена для покращення матеріально-технічної бази закладів, які є на території громади.

Порадившись що нам потрібно, ми разом вирішили, що з метою забезпечення рівного доступу до інформаційних технологій... ми вирішили, що купимо ноутбуки, телевізор із підключенням до інтернету, проектори, для того щоб розмістити їх у кожному класі, щоб мав змогу навчати дітей кожен учитель-предметник із свого предмету, – каже директорка.

В селі уточнюють: галас, який піднявся в соціальних мережах щодо ціни ноутбука, є передчасним. Пояснюють, що сто дев’яносто дев’ять тисяч гривень – це не за один, а за двадцять ноутбуків. Просто в сільраді документи заповнили не зовсім коректно.

– Ті 20 ноутбуків, які ми отримаємо, безперечно не підуть лише в нашу школу, – розповідає Наталія Вакульчик.– А розпорядженням голови будуть розділені на усі три школи, і ще у нас є Підлісецька філія, в якій діти до цього часу не мають жодного комп`ютера. Вчитель інформатики їх навчає, їздить з власним ноубуком.

– Ми плануємо у кожному класі зробити якісний, рівний доступ наших сільських дітей до якісної освіти, – додає директорка. – Тобто в учителя на столі – ноутбук, для молодших класів плануємо у класах плазму з підключенням до інтернету. У кожному класі, в нас є сім молодших класів, ми плануємо такий комплекс. Ноутбук, проектор або телевізор плюс стенди з того предмету, який буде навчатися у цьому класі.

Але, навіть при цьому, питань по закупівлі залишається ще чимало.

Наприклад, яким чином голова об`єднаної громади Олег Гречич обрав постачальника товарів.

– 30-го числа до мене передзвонив один підприємець, приїхав, ми з ним домовилися. А з другим ми домовилися по телефону, я з ним зустрівся в Рівному і ми з ним домовилися.

– Про що з ним домовилися? – журналістка.

– Домовилися, що вони поставки зроблять. Мені їхні ціни сподобалися.

Ми порівняли ціни, які так сподобалися голові сільради, з наявними у різних торгових мережах.

Металокерамічна складна дошка з магнітною поверхнею. Таких сільрада купила 13 штук. За кожну заплатила понад 15 тисяч гривень. В торговельних мережах подібні можна придбати майже вдвічі дешевше. Відтак, можлива загальна переплата тільки на дошках – понад 90 тисяч гривень.

Стільки ж переплатили за дев’ять проекторів з екранами, які коштують не більше 11-ти тисяч, хоча купували їх по 16 тисяч.

Загалом же, з усієї субвенції в мільйон триста, як мінімум триста тисяч гривень були витрачені необґрунтовано.

Голова сільської громади Олег Гречич з цим не погоджується. Він спілкується знервовано, адже після зустрічі з журналісткою, на нього ще чекають пояснення правоохоронцям.

– А в законі прописано, що ціна не має бути вища, ніж в Україні.

– Ви перевіряли скільки торгових точок, перед тим як купити? – журналістка.

– Ще раз вам розказую. Я буду розказувати це для відповідних ор-га-нів. Все. Дуже дякую. Я бачу, що ви вже хуже за органи.

Сільська рада так поспішає закупити обновки для школи, що виставляє звіт про закупівлю на Прозорро із десятиденним спізненням. Посадовці можуть отримати через це штраф. Адже замовник закупівлі протягом доби з дня укладення угоди, зобов`язаний розмістити звіт.

Це тягне за собою адмінправопорушення, накладення штрафу за статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (через неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства). 

– Такий штраф сягає до 17-ти тисяч гривень: від семисот до тисячі неоподаткованих мінімумів доходів, – розповідає представниця команди Прозорро на Рівненщині Мирослава Примак. – Протокол складає Фінінспеція, а штраф накладає суд, з огляду на матеріали, зібрані для судового провадження.

Однак купівля за завищеними цінами та ймовірна адмінвідповідальність – це ще півбіди. Ще 19-го грудня у сільраді підписали накладні про те, що товар на мільйон гривень отримали. Хоча станом на початок січня ніякого товару в селі ще немає.

– Ці всі речі закуплені будуть зберігатися на складі у постачальника нашого, – каже головна бухгалтерка сільради Галина Мельник.

– До сьогодні? Тобто сьогодні вони лежать на складі і сьогодні мають бути поставлені. – журналістка.

– Так. Сьогодні вони мають бути поставлені у школу.

– А коли саме?

– О котрій годині – не скажу.

Третього січня, коли відбувалася ця розмова з головною бухгалтеркою сільради, школа обладнання так і не дочекалася. Голова громади Олег Гречич прикривається додатковими угодами, в яких йдеться що обладнання зберігатиметься на складах постачальника. Однак відмовляється повідомити навіть де це обладнання, наштовхуючи на висновок, що товару, оплаченого бюджетними грошима, у підприємця взагалі немає.

– Де воно зберігається? Ми хочемо поїхати подивитися. Це ж кошти громади, – журналістка.

– Там є підприємець, який за це відповідає. Він мені пообіцяв, що воно буде до 6-го числа. Будь ласка, приїжджайте 6-го числа, перевіряйте.

– То подзвоніть йому, будь ласка, попередьте, що я приїду.

– В кожному договорі є номер телефону. Дзвоніть!

Підприємець Володимир Мастерко, у якого сільрада придбала за очевидно завищеними цінами майже усе обладнання, на телефонні дзвінки не відповідає. Ми спробували відшукати його у Рівному.

Обійшли довкола будинку, Відінська, 10.

За документами, саме тут десь провадить свою підприємницьку діяльність ФОП Мастерко, в якого прикупилася перед Новим роком сільська рада Бабина. Нічого не знайшли. Людей, які тут проживають чи працюють, питали. Вони теж не знають, щоб десь тут продавали зараз комп’ютерну техніку або обслуговували її.

Невловимий постачальник комп’ютерної техніки для села Бабин залишив єдину примітну згадку про себе: відео в мережі Інтернет, де Володимира Мастерко розповідає, як сильно він хоче залучити кошти для свого бізнесу.

– Наша фірма займається продажем та ремонтом комп’ютерної техніки. Ми маємо магазин, окремо – сервісний центр, – каже Володимир Мастерко. –  Також займаємося продажем через інтернет. Гроші нам потрібні для розширення асортименту товару та відкриття нового магазину.

Згідно документів і пояснень голови сільради, селяни отримали товар 19-го грудня, хоча оплатили його на десять днів пізніше. При цьому, підписали угоду на його зберігання, хоча де зберігається товар показати не можуть.

Експерти кажуть, це може вказувати на спробу замести сліди.

– Початком відповідальності по договору зберігання є момент передачі на зберігання певного майна, – розповідає адвокат Олександр Бражніков. – А тут передача взагалі не відбувається. Акт про передачу не складається, майно у цьому акті не вказується. Це майно ще не перейшло до власника, а вже він його передає на зберігання. Юристи про такі речі говорять – складений документ про людське око.

– В діях цих службових осіб наявні ознаки кримінальних правопорушень, – додає адвокат. – Зокрема, кримінальне законодавство передбачає відповідальність за внесення до офіційних документів неправдивих даних. Про це є стаття у Кримінальному кодексі 366 – завідомо підроблений службовий документ.

Ознаки службового підроблення є ще в одній закупівлі сільради, проведеній напередодні Нового року.

199 тисяч у ці дні з бюджету громади  отримує ТОВ «БП Профбуд» за встановлення дверей у школі. 26 грудня сільрада підписує акт виконаних робіт, яким підтверджує, що роботи по встановленню дверей зроблені. Однак третього січня 2017 року двері все ще стоять, купкою складені у спортзалі школи.

В сільраді такий поспіх і проблеми із закупівлями пояснюють тим, що були зобов’язані використати кошти буквально за кілька днів, до кінця року. Інакше їх забрали би у громади.

– Коли кошти приходять до вас в кінці року, попробуйте їх використати. І попробуйте знайти 20 підприємців, і попробуйте з ними попрацювати. І хто захоче без коштів вам щось предоставити, – каже голова об`єднаної громади Олег Гречич.

Посадовцям заперечує начальник управління освіти і науки Рівненської облдержадміністрації Григорій Таргонський.

– Ці кошти – вони не були ті, які, як правило, ми знаємо, що якщо до 1 січня не освоєні, то вони повертаються назад у державний бюджет. Ці кошти перехідні були, і ці кошти спокійно можна було використовувати і у 2017 році.

– Ми пропонували, щоб ці кошти розподілити у 2017 році, не спішити їх ділити у 2016 році. Ну але розподіл відбувся і відбулося те, що відбулося.

Втім, через ці скандальні закупівлі поліція вже відкрила кримінальне провадження.

– Може я трошечки й не прав, – визнає голова територіальної громади Бабина Олег Гречич. – Може я на себе взяв цю вину. Але я знаю, що мої дітки будуть мати і комп`ютери, і телевізори, і мультимедійні системи, і ті дошки. Розумієте?

Щоправда, голова сільради не уточнює, що якби закупівля і справді пройшла прозоро, то школа не переплатила б третину мільйона на обладнанні.

P.S.  Тим часом 6-го січня школа Бабина отримала очікуване обладнання, яке на папері «отримане» сільрадою ще 19 грудня. Про це повідомила прес-секретарка Рівненського офісу реформ Олена Семенович у свому фейсбуці:

«Програма і публікація створена за фінансової підтримки Уряду Канади через Департамент закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD) за посередництва Інтерньюз-Нетворк».

Уряд Канади не відповідає за зміст публікації і може не поділяти точки зору висловлені в публікації.

«Program undertaken with the financial support of the Government of Canada provided through the Department of Foreign Affairs, Trade and Development (DFATD)»