Везеш бурштин закордон? Ховаєш від митників? Волинський суд благословляє і повертає конфіскат

Днями Апеляційний суд Волинської області розглянув дві схожих справи про незаконне перевезення через кордон каміння бурштину. В обох ситуаціях Феміда стала на бік відповідачів і зобов`язала митників повернути вилучених 25 кілограмів бурштину та транспортні засоби, якими він перевозився. 

Про це йдеться в постановах Апеляційного суду Волинської області від 28 грудня 2016 року та 4-го січня цього року. 

Епізод перший. Апеляційний суд: перевезення бурштину під сидінням та в «запасці» – це не приховування від митного контролю

Як повідомлялося раніше, вночі 5 травня минулого року на митному пункті пропуску «Ягодин» прикордонники Луцького загону запідозрили, що 29-річний ковельчанин може перевозити у мікроавтобусі «Volkswagen Crafter» приховані товари. Тому охоронці кордону вивели авто для додаткової перевірки, під час якої і виявили 13,119 кілограмів бурштину, які мали виїхати до Польщі. 

Каміння, яке експертиза оцінила у 67 тисяч 369 гривень, чоловік заховав в ніші для інструментів під сидінням водія та в запасному колесі, що знаходилося під днищем автомобіля. 

Інформація про затримання чималенької партії сонячного каміння розійшлася по усіх місцевих ЗМІ. Тим не менше, ця історія має менш позитивне закінчення. 

У першій інстанції справу розглядав Любомльський районний суд. Під час засідання представник відповідача заперечив проти притягнення до відповідальності ковельчанина Романа Кондратюка, який намагався вивезти бурштин за кордон. Мовляв, важили вилучене майно на несертифікованій вазі, експертизу провели неналежним чином та й оцінили сонячне каміння задорого. 

Однак, виходячи з матеріалів справи суд спростував арґументи представника відповідача. До слова, сам порушник у письмових поясненнях визнав, що транспортував бурштин за кордон з метою заробітку у зв`язку з тяжким матеріальним становищем. Він підтвердив і те, що особисто приховав бурштин в колесо та під сидіння автомобіля.  

Зрештою, суд першої інстанції вирішив визнати винним ковельчанина у порушенні митних правил і оштрафувати його на суму, яка еквівалентна вартості прихованого від митного контролю бурштину. А також – конфіскувати запасне колесо, в якому чоловік приховував бурштин. 

«Суд постановив: Кондратюка Романа Степановича визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 67 369 гривень 49 копійок з конфіскацією в дохід держави товару: дорогоцінне каміння органогенного утворення бурштин (сукциніт) в стані сировини, вагою 13 119,81 грам та загальною вартістю 67 369 гривень 49 копійок, та запасного колеса вартістю 250 гривень, вилучених згідно протоколу про ПМП Волинської митниці ДФС», – постановив суддя Любомльського районного суду Олег Павлусь.

Однак, невдовзі ковельчанин подав апеляційну скаргу і Апеляційний суд Волині не погодився із думкою суду першої інстанції, мовляв, положеннями Митного кодексу України визначено, що при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати:

чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя апеляційного суду вирішив, що при постановленні рішення судом першої інстанції вказаних вимог закону не дотримано. 

Також апеляційний суд послався на Постанову Кабінету Міністрів України №448 від 21.05.2012 року, якою встановлено, що вивезення дорогоцінного каміння та виробів із нього з метою їх відчуження здійснюється у разі, коли сумарна вартість його не перевищує суму, еквівалентну 10 000 євро.

Тож суд порахував, що стільки вилучений бурштин на той час не коштував. Крім того, суд вважає, що перевезення бурштину у запасному колесі не можна вважати переміщенням товару з приховуванням від митного контролю.

«Будь-яких даних про переміщення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, дорогоцінного каміння – бурштину через митний кордон України всупереч діючому законодавству, апеляційним судом не встановлено.

Не надано таких доказів і Волинською митницею ДФС. З огляду на вищенаведене, не можна вважати, що дії особи були спрямовані на переміщення цих предметів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю способом, що утруднює їх виявлення», – йдеться в постанові від 28 грудня минулого року.

Тому суддя Апеляційного суду Волині Петро Борсук вирішив скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у справі закрити та повернути ковельчанину Роману Кондратюку більше 13 кілограмів бурштину. 

Епізод другий. Апеляційний суд: перевезення бурштину у спинці сидіння – це не приховування від митного контролю

Схожа ситуація трапилася і наступного дня після затримання Романа Кондратюка. Так, 6-го травня 2016-го року на тому ж митному пункті пропуску «Ягодин» затримали автомобіль «Fiat Scudo» лучанина Олега Літвінчука. Цього разу прикордонники разом з митниками знайшли в транспортному засобі 12,096 кілограмів бурштину в стані сировини. 

Чоловік приховав товар у спинці переднього пасажирського сидіння та в пластиковому ящику під особистими речами. Експертиза оцінила товар у 175 тисяч 200 гривень. 

Справа знову потрапила до Любомльського районного суду і розгорталася приблизно за тим же сценарієм, що і попередня. Відповідач знову до суду не з`явився, Феміда прислухалася до арґументів представника митниці. 

«Суд постановив: Літвінчука Олега Володимировича визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 175 200 гривень 74 копійки з конфіскацією в дохід держави 12,096 кг бурштину в стані сировини загальною вартістю 175 200,74 гривень, а також з конфіскацією в дохід держави автомобіля «Fiat Scudo» 2007 року випуску, вартістю 213625 гривень», – суддя Любомльського районного суду Степан Чишій наприкінці листопада минулого року.

Також відповідач мав би сплатити майже 11 тисяч гривень судового збору, витрат на експертизу та зберігання майна. 

До слова, кримінальне провадження проти Олега Літвінчука, яке відкрили за статтею про придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом, любомльські слідчі закрили за відсутністю складу злочину.

Невдовзі лучанин подав апеляційну скаргу. У своїй постанові від 4-го січня цього року, написаній майже під копірку із попередньою постановою у справі Романа Кондратюка, той таки суддя Петро Борсук знову піддав сумніву рішення суду першої інстанції.

І знову ж з тих самих мотивів, мовляв, суд не дотримав усіх вимог закону, та й сам бурштин не вартував більше 10 тисяч євро. Та й перевезення бурштину у спинці пасажирського сидіння, на думку суду, це не приховування від митного контролю.

«Будь-яких даних про переміщення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, дорогоцінного каміння – бурштину через митний кордон України всупереч діючому законодавству, апеляційним судом не встановлено.

Не надано таких доказів і Волинською митницею ДФС. З огляду на вищенаведене, не можна вважати, що дії особи були спрямовані на переміщення цих предметів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю способом, що утруднює їх виявлення», – зазначив у постанові суддя Апеляційного суду Волині Петро Борсук. 

В підсумку, Петро Борсук задовольнив апеляційну скаргу Олега Літвінчука і скасував постанову Любомльського райсуду, закрив провадження у справі  і зобов`язав повернути чоловіку 12 кілограмів бурштину та його автомобіль. 

Таким чином, в обох ситуаціях і вилучені 25 кілограмів бурштину, і транспортні засоби повинні бути повернуті їхнім власникам. Постанови Апеляційного суду Волині в цих справах є остаточними і оскарженню не підлягають.