Хто і чому влаштував «звукове насильство» на зупинках Рівного

Віднедавна вже на десятьох зупинках громадського транспорту у Рівному крім звуків маршруток і тролейбусів, лунає ще й реклама та оголошення, а деколи музика і новини.

Хтось не помічає змін, а когось таке нововведення дратує і штовхає писати скарги. Їхній аргумент – ніхто немає права нав’язувати примусове слухання будь-якої інформації.

«Четверта влада» з’ясовувала що відбувається.

Зупинка «Автовокзал». Над головами у людей ретранслятор  досить гучно віщує про погоду, курс валют, новини і оголошення. Рекламу перериває музика – українська. Грає вже тихіше. Запитуємо у людей на зупинці чи помічають вони аудіосупровід, подобається він їм чи, може, навпаки дратує.

– Мені не заважає. Якби ви не сказали, я б і не звернула увагу. Люди тут довго не стоять, їм всеодно, – каже рівнянка Євгенія.

– Мені подобається. Музика взагалі мені подобається, от Кузьма грає. А коли реклама грає, часом я прислухаюся, щось корисне можна почути. От, скажімо, години говорять, повідомляється курс валют часто, – розповідає рівнянка Оксана Ільчук.

– Ми не звертаємо уваги. Чесно кажучи, якби ви не сказали то навіть і не знав би. Ми вже звикли до чого хочеш. В нас народ звикне навіть до петлі, – відповідає рівнянин Юрій.

– Я постійно помічаю, бо я часто стою на зупинках. Трохи дратує, особливо реклама, – каже студентка Олена.

Рівнянка Софія ставиться до вуличного радіо вкрай негативно. Гучний звук, каже, чула на багатьох зупинках, де не так часто їздить транспорт як на автовокзалі і чекати доводиться довше.

– Якщо від візуальної реклами я можу відвернутися і не бачити, то тут мені стояти вуха затикати, щоб не чути якщо не хочу? Це якесь звукове насильство така реклама, – ділиться Софія.

Зупинок, на яких встановлені ретранслятори, у Рівному вже десять. Перелік на наш запит надало Управління житлово-комунального господарства Рівного.  

– вул Млинівська, «ЗОШ 19» (Луцьке кільце);

– вул. Макарова, «Авторинок»;

– вул. Дубенська, 44, «Боярка»;

– вул. Соборна, 269, «Магазин взуття»;

– вул. Київська, 21, «ЗОШ 12», Політон;

– вул. Київська, 26, «Автовокзал»;

– вул. Богоявленська, 2, «ТЦ «Чайка»,

– майдар Привокзальний, «Залізничний вокзал»;

–  вул. Курчатова, 1В, «Площа Перемоги»;

– вул. Небесної Сотні, 10А, «Автостанція залізнична».

За інформацією УЖКГ, втановити ретранслятори – ідея підприємця, депутата Тернопільської міської ради від Самопомічі Олега Нитки. Рішення «Про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами», яким Нитці дозволили встановити ретранслятори, видав виконком Рівнеради у жовтні 2017-го.

Цей бізнесмен також є продюсером тернопільського місцевого телеканалу «ІНТБ». У 2009-му він, як відомо з сайту Об`єднання «Самопоміч», придумав, запатентував та реалізував ідею «Вуличного радіо» в Тернополі та Чернівцях.

На сайті вуличного радіо пишуть, що це «реклама, яку не ігнорують». «Секунда трансляції рекламного повідомлення коштує 2 копійки на одній зупинці», – повідомляють про пропозицію на сайті радіо.  

Крім Рівного вуличне радіо грає ще у семи містах: Кропивницькому, Чернівцях, Умані, Кременчуку, Тернополі, Хмельницькому, Івано-Франківську.

У сусідніх містах до вуличного радіо теж ставляться по різному: є ті, хто вважає його інформативним, а є й ті, кого це дратує.

Тернопільський сайт «Газета Місто» писав, що гучне радіо не дає спати місцевим, а «Галицький кореспондент» повідомляв, що франківці незадоволені встановленням вуличного радіо.

Телеканал «Карпати» досліджував думку жителів Івано-Франківська, дехто з яких не задоволений однотипним шумом, гамом та надокучливою рекламою.

Мешканці цих міст навіть подавали петиції з вимогою ліквідвати вуличне радіо.

«Інформація що не несе змісту але увесь час повторюється випалює мозок людям що вимушено перебувають у досяжності цього шумового забруднювача вулиць і парків», – писав автор тернопільської петиціїї.

Аналогічну петицію про заборону вуличного радіо та інших форм аудіо реклами подавали в Івано-Франківську. Ці звернення не набрали достатньо голосів навідміну від петиції у Чернівцях. Щоправда у цих містах радіо продовжує роботу.

Тим часом вулична реклама розширювала свої кордони і дійшла до Рівного. «Радіо Трек» повідомляє, що міський голова Рівного Володимир Хомко ініціативу тернопільського депутата підтримав.

– Нам це дуже вигідно, бо на зупинках будуть озвучувати й нашу рекламу, – сказав мер Рівного.

Що мав на увазі мер достеменно невідомо. Можливо безплатну або пільгову саморекламу, можливо розміщення «комунальної джинси» на яку у 2016-му витратили півмільйона гривень.

Коли ми спробували про це дізнатися через прес-секретаря Рівнеради Миколу Прокопчука, він не зміг нам допомогти уточнити позицію мера.

Заступник начальника рівненського УЖКГ Володимир Лапюк, за інформацією «Радіо Трек», запевнив, що звук аудіоретрансляторів не заважатиме, оскільки вони працюватимуть лише з 8-ї до 21-ї години.

Що думає бізнесмен Олег Нитка про скарги на вуличне радіо?

За словами підприємця, зі звинуваченнями і скаргами він зіштовхується ледь не з першого дня роботи. Каже, у Чернівцях, попри петицію, радіо продовжує працювати, бо голоси нібито були зібрані в штучний спосіб, а на сесії міської ради автор не зміг відстояти свою думку. Бізнесмен переконаний, що багато скарг є антипіаром, справою рук конкурентів з рекламного бізнесу.

– По-перше, всім людям неможливо догодити апріорі. По-друге, що стосується всіх дозволів, рівнів шуму – все в нормі. По-третє, ящо десь щось, якісь збої, завжди є працівник, який після дзвінка під`їде з людиною на місце, де вона вкаже, щоб привести гучність в прийнятну для людини.

Трохи дивно, коли людина, якщо їй заголосно, хоча кожні 15 хвилин йде інформація про те де ми знаходимося і які наші номера телефонів, телефонує не нам, а в міську раду. Можливо, так спокійніше і приємніше, коли в міську раду зразу, – каже Олег Нитка.

– Дуже часто, коли анонімні дзвінки ми чуємо, і це не перше місто, де ми стикаємося, ми розуміємо, що це робота тих самих конкурентів, яким не до вподоби наша присутність в місті, тому що в нас низька ціна, – каже Олег Нитка.

– До нас на офіс [у Рівному] скарги не надходили, тому що директор одразу доповідає мені. Вона зобов`язана одразу на місце приїхати з людиною і привести у відповідність. Інакше не може бути.

За словами бізнесмена, вуличне радіо приймає оголошення від звичайних мешканців, яким потрібна допомога. У майбутньому Олег Нитка планує розширятися. Поки що у Рівному має дозвіл працювати протягом року.

– Будемо розвиватися тому що міська рада дала дозвіл, подивиться як воно працює, як виконуватимем взяті на себе зобов`язння, – каже бізнесмен.

Вуличне радіо, за словами бізнесмена, сплачує місту кошти за користування електроопорами. Втім суму Олег Нитка не пригадує, а у рівненському представництві кажуть, що на такі питання може відповідати лише власник.

Ми з`ясували, що тернопільськичй депутат сплачує кошти за користування електроопорами комунальному підприємству «Рівнеелектроавтотранс», яке є їх балансоутримувачем. Сума договору нас здивувала. 

За встановлене вуличне радіо на 10 зупинках міста Олег Нитка сплачує лише 850 гривень на місяць.

Тобто 85 гривень з одного ретранслятора. Така сума передбачена у договору, укладеному між бізнесменом і комунальним підприємством. 

Натомість бізнесмен має у Рівному непоганий заробіток. День роботи радіо триває 13 годин. 82% ефіру – це реклама – пишуть на сайті радіо. Секунда реклами коштує дві копійки, щоправда політична реклама, залежно від кількості повторів, коштуватиме дорожче.

Як мінімум, робота вуличного радіо у Рівному приносить бізнесмену 230 тисяч гривень на місць. З яких місто отримує 850 гривень. 

Якщо у вас є зауваження до роботи вуличного радіо ви можете звернутися до представництва у Рівному, або ж до міської ради. Такі ж скарги приймає  Управління захисту прав споживачів Держпродспоживслужби у Рівненській області.

– Можна скаржитися. Для цього потрібне звернення, у ньому викласти суть: що саме не влаштовує, чим незадоволені і в чому вбачають порушення законодавства, прав громадян. Звернення треба для розгляду будь-якої проблеми. Це може бути і заява, і скарга і пропозиції. Після цього будемо вивчати і досліджувати, – розповідає начальник Управління захисту прав споживачів у Рівненській області Володимир Рачинський.

– Відносно звукової реклами звернень ще не було, були відносто візуальної реклами. Законодавство передбачає різні заходи [покарання], передбачає зупинення реклами, якщо вбачаються ознаки порушення і вони підтверджуються дослідженням, передбачається застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання, який є розповсюджувачем реклами, – каже начальник управління.

Такі скарги можна подавати письмово до Держпродспоживслужби у Рівненській області. Контакти ви знайдете за посиланням.

«Четверта влада» звернулася до кількох правників з проханням вивчити правові підстави для захисту прав громадян, яким нав’язують рекламу. 

Продовження теми: 

Які права рівнян порушує «вуличне радіо» і в чому його небезпека