Які права рівнян порушує «вуличне радіо» і в чому його небезпека

На десяти зупинках громадського транспорту у Рівному влада дозволила встановити ретранслятори. Ми з`ясували чи порушує права рівнян таке нововведення
Джерело
«Четверта влада»

У минулих публікаціях ми розповідали про відгуки мешканців міст і спроби боротьби з аудіорекламою, або як її називають власники «вуличне радіо», яке звучить у багатьох містах України. Також ми писали про те за скільки рівненська влада дозволила тернопільському бізнесмену і депутату встановити ретранслятори на зупинках у місті і скільки він може заробити, сплативши місту, нагадаємо, всього 850 гривень на місяць. Нині з`ясуємо як «вуличне радіо» порушує права людини.

Для того, щоб бути в темі, радимо ознайомитися з попередніми публікаціями: 

Хто і чому влаштував «звукове насильство» на зупинках Рівного

За скільки рівненська влада продала вуха рівнян для реклами на зупинках

Дозволив встановити ретранслятори на десяти зупинках громадського транспорту виконавчий комітет Рівнеради на чолі з мером Володимиром Хомком, який ідею підтримував. Члени виконкому проголосували одноголосно. Присутніми були всі, крім начальника обласної ДАБІ Ігоря Мічуди

У так званого «вуличного радіо» – винаходу і бізнесу тернопільського бізнесмена і депутата Олега Нитки є як плюси так і мінуси. Плюси для власника і рекламодавців очевидні: заробіток, поширення реклами, дехто з перехожих любить слухати музику, вважає корисною рекламу та оголошення, які складають 82% контенту. Щоправда аудіосупровід подобається далеко не всім, адже сховатися від нього не можна, обрати контент теж, а рівень шуму на зупинках високий. Рівне і без вуличного радіо місто шумне.

опитування
Опитування у Фейсбук-групі «Рівне громадське» показало, що чимало рівнян проти аудіонасильства

Наша блогерка, координаторка громадської ініціативи «Рівне – місто дружнє, до дитини» Олена Пінчук писала про небезпеку шуму,  який, зокрема, створює «вуличне радіо». А також про результати дослідження шуму у Рівному, яке проводили працівники обласного лабораторного центру МОЗ в липні 2017 року. Вони виміряли шум у 50 точках Рівного на різних транспортних маршрутах і всюди виявили перевищення його рівня. 

Ми попросили адвокатку, учасницю Платформи прав людини, яка консультує проекти ЄС і Ради Європи, Людмилу Опришко оцінити чи порушує «вуличне радіо», яке нав`язують людям на зупинках, їхні права.

Опришко
Людмила Опришко дослідила які права громадян може порушувати шум аудіореклами на зупинках. Архівне фото

Вона розповідає, що радіо може створювати низку проблем і реальних ризиків для людей. Зокрема, можуть поставати наступні питання:

1. Особиста безпека громадян

– Постійні звукові сповіщення на зупинках громадського транспорту створюють певний звуковий фон, який може заважати людині почути інші звуки, в тому числі звуки транспорту, що наближається. А це може створювати загрозу для фізичної безпеки громадян, адже людина вчасно не зможе відреагувати на небезпеку, – розповідає Людмила Опришко. – Пригадайте Харківську справу, коли автівка вилетіла на тротуар і збила шістьох осіб. Візьміть також до уваги численні факти загибелі людей під час ДТП, на залізничних коліях, коли вони користувались навушниками, слухаючи музику. 

Існує наказ «Про затвердження правил розміщення та обладнання зупинок міського електро- та автомобільного транспорту», який, зокрема, містить заборону на розміщення на зупинках транспорту рекламних носіїв:

« 4.2. На посадочних площадках не повинно бути зелених насаджень, кіосків, рекламоносіїв та інших об`єктів і споруд (крім кіосків для продажу проїзних квитків та  лав з навісом або павільйонів для пасажирів, які б спричинювали перешкоди нормальному функціонуванню зупинки».

– Зауважте, чомусь законодавець заборонив встановлювати на транспортних засобах рекламу, яка супроводжується звуковими чи світловими сигналами. Це що випадковість, чи турбота про безпеку громадян та інших учасників дорожнього руху?– каже адвокатка. 

2. Завдання шкоди споживачам реклами, зокрема, шляхом посилення рівня шуму.

Закон «Про охорону атмосферного повітря» говорить, що з метою відвернення, зниження і досягнення безпечних рівнів виробничих та інших шумів повинні забезпечуватися, зокрема «організаційні заходи для відвернення і зниження виробничих, комунальних, побутових і транспортних шумів, включаючи запровадження раціональних схем і режимів руху транспорту та інших пересувних засобів і установок у межах населених пунктів».

– Встановлення «вуличного радіо» явно не сприяє зниженню рівня шуму. Більше того, постійні голосові повідомлення можуть завдавати шкоду мешканцям будинків, які знаходяться поруч, в тому числі становити втручання у їх приватне життя, а відтак, порушити статтю 8 Європейської Конвенції, – пояснює Людмила Опришко. 

Стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. «Право на повагу до приватного і сімейного життя»

«1. Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

2. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб».

– Справи, пов`язані з шумовим забрудненням, вже не раз були предметом розгляду Європейського Суду з прав людини. Вони, як правило, розглядаються по статті 8 Конвенції. Україна вже програла, зокрема, справу «Гримковська проти України», яка була пов`язана, в тому числі, з надмірним шумом, який створювався від дорожнього покриття та іншого обладнання вулиці, де проживала заявниця. Представникам місцевої влади варто над цим задуматись, – вважає Людмила Опришко. 

До речі, у справі «Гримковська проти України» Європейський суд з прав людини постановив, що Україна має сплатити заявниці 10 тисяч євро моральної шкоди.  

Нагадаємо, триває збір голосів під петицією, автор якої просить заборонити аудіорекламу на зупинках громадського транспорту у Рівному. Подібні петиції у Чернівцях, Тернополі та Івано-Франківську були безрезультатними.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте